Молодь як рушійна сила соціальних змін

Молодь — рушійна сила, яка може кардинально вплинути на суспільне життя та визначити нові пріоритети та тенденції до розвитку як економічного, так і соціально-політичного. Це найімпульсивніший осередок суспільства, який завжди прагне чогось нового та незвіданого. Тому чуттєво ставиться до будь-яких соціальних змін, хоча легко підлаштовується до нових правил і тенденцій.

Саме молодь формує майбутнє будь-якої країни. Вкрай необхідним та важливим є вивчення питання її ролі в суспільстві.

Держава, яка дбає про майбутнє нації та прагне змінити життя на краще, однозначно враховує думки та погляди молодих людей. Не зважати на них — те саме, що не використовувати реальну потенційну базу для розвитку суспільства. [1, с. 64] молодь політика ціннісний Вирішення ключових проблем суспільства безпосередньо залежить від активності молодого покоління. Як наслідок, ним дедалі частіше цікавляться різні міжнародні організації та комітети. А все заради однієї мети — створити максимально комфортні умови для розвитку та процвітання нації.

Тема молоді завжди була актуальною для дослідників, але після здобуття Україною незалежності загострилася проблема подолання стереотипів, які були притаманні комуністичному минулому.

На сьогодні завданням соціології є дослідження впливу демократичних змін на спосіб життя молодих людей, порівняння його з минулими поколіннями. Результатом таких досліджень повинна бути стратегія подолання найболючіших молодіжних проблем. [2, c.93].

Для того, щоб забезпечити для теперішнього та майбутнього покоління життя в безпечних і справедливих умовах, потрібно бути людяними та солідарними. У цьому, певно, найбільше зацікавлена молодь, яка хоче стабільності та впевненості. [3, с.1].

Проте, є багато загроз. Наприклад, зниження участі молоді в економічній сфері, що призводить до безробіття. Соціологічні дослідження показують, що у трудовій мотивації пріоритет віддається праці, від якої можлива суттєва матеріальна вигода. «Висока зарплатня» — цей мотив є ключовим при виборі професії або місця роботи. Проблемою є те, що всі хочуть мати високий дохід, але без бажання працювати та розвиватися. Це відбувається через нестачу заохочень і мотивації. [4, с. 42].

Хоча, якщо не враховувати ціннісні орієнтації, молодь все ж висуває на перше місце збереження миру на планеті. Адже суттєво змінилася її модель у всіх сферах суспільного життя. Тому не дивно, що майже у всіх країнах світу молода частина нації підтримує соціальні зміни та реформи.

Загалом, ставище молоді досі є найгострішою проблемою нашого часу. Юне покоління залишається найменш впливовою соціальною групою. Незважаючи на те, що в багатьох країнах покращилося законодавство з питань молоді, соціальна політика залишається слабкою, особливо в країнах «третього світу».

Також відкритими залишаються питання злочинності й наркоманії. Вони є масштабними соціальними проблемами, які шкодять усьому суспільству. На жаль, саме молодь реагує на такі негативні тенденції. Проте, є і позитивні зміни. Деякі дослідження показують, що сучасна молодь більш схильна до демократії та свободи. Це означає, що без їх підтримки в політичних процесах перемога демократії неможлива.

Молоді люди є носіями великого інтелектуального потенціалу. Саме вони легко адаптуються до навколишнього середовища, засвоюючи різні знання. Це надія нації, адже з ними пов’язують прогрес сучасної науки, розробки масштабних проектів та впровадження різноманітних реформ. Це найбільш мобільна та фізично сильна частина населення, яка здатна швидко реагувати й нестандартно мислити.

Отже, сучасна молодь є досить гнучкою, тому здатна витримати будь-які соціальні зміни, які будуть націлені на покращення рівня життя та розвитку суспільства. Результат такої політики призведе до стабільності загальної ситуації в країні та до зникнення проблем, які призупиняють розвиток нації.

Список використаних джерел

• 1. Бестужев-Лада И. В. Молодость и зрелость. — М., 1984.
• 2. Головенько В. А. Український молодіжний рух у ХХ столітті: історико-політологічний аналіз основних періодів. — К.: А.Л.Д., 1997.
• 3. Офіційний сайт Ільінського І.М.
• 4. Адаптація соціальна. Психологічний словник.- М.: 1996 С.: 228.