Організація роботи з обдарованими учнями при вивченні інформатики

Одним із важливих напрямів діяльності вчителя є його робота з обдарованими учнями, які характеризуються порівняно високим розвитком мислення, довготривалим запам’ятовуванням навчального матеріалу, великою працездатністю, вмінням самостійно працювати. Їм притаманна свобода висловлювати думки, багатство уяви, чіткість різних видів пам’яті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву й науковому осмисленню певні явища, стереотипи.

Система роботи з виявлення обдарованих дітей включає в себе:

ь попередню діагностику сформованості інтелектуальних умінь;

ь спостереження за роботою учнів на уроках інформатики;

ь аналіз результатів виконання практичних, лабораторних, творчих робіт;

ь аналіз результатів участі учнів в олімпіадах, інтелектуальних змаганнях тощо.

Обдаровані діти — це поєднання трьох характеристик:

Вчителям інформатики в роботі з обдарованими учнями рекомендується:

ь застосовувати проблемний метод у навчанні;

ь проводити самостійні роботи творчого характеру;

ь застосовувати індивідуальний підхід у навчанні;

ь впроваджувати розвивальні творчі ігри;

ь розв’язувати творчі завдання.

Також є широкий спектр позакласної роботи на виявлення та розвиток творчих здібностей учнів:

ь це підготовка і участь школярів в олімпіадах з інформатики;

ь дослідницька робота в МАН;

ь участь у гуртках, факультативах;

ь участь в інтелектуальних іграх;

ь робота над проектом;

ь участь у науково — практичних конференціях;

ь участь в Інтернет — олімпіадах.

Працюючи над проблемою організації роботи з обдарованими дітьми, вчителі інформатики ставлять перед собою такі цілі:

ь зробити уроки інформатики справжньою школою духовності та творчості, застосовуючи сучасні новітні інформаційні технології;

ь налагодити тісну співпрацю між учителем і учнем;

ь навчити учнів самостійно здобувати знання, творчо мислити і без страху підходити до розв’язання будь — якої життєвої ситуації;

ь формувати творчу особистість, розвивати індивідуальні здібності і талант.

В. Сухомлинський писав: «Немає абстрактного учня… мистецтво і майстерність навчання, виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…».

Крім цілей під час викладання інформатики вчитель намагається розв’язати такі задачі:

ь створити в класі творчу атмосферу;

ь виявити здібності учнів, розвивати їх якомога повніше;

ь пробудити пізнавальну діяльність школярів;

ь зробити вивчення кожної теми чимось близьким для учня, таким, що викликає роздуми, почуття;

ь формувати пріоритети і вміння ставити мету і досягати її.

ь формувати вміння правильно й образно висловлювати власну думку.

Для втілення даної мети та завдань виділяється 4 етапи:

ь визначення типу обдарованості;

ь вибір методів та форм роботи з обдарованими дітьми;

ь співпраця з батьками;

ь демонстрація досягнень обдарованих дітей.

Формування ІКТ — компетентності обдарованих учнів забезпечується шляхом використання інтерактивних методів навчання таких, як: групова робота на уроках, командна робота над проектом, індивідуальна проектна і дослідницька діяльність.

Розвиток пізнавальних здібностей учнів можливий при системному застосуванні активних методів навчання.

Одним із шляхів співпраці вчителя з обдарованими учням є метод проектів.

Під час розробки проекту, особливо його інтерфейсу, дитина виявляє окрім логіки мислення, ще й свої художні здібності. Підбір кольорів, форм, розміщення об'єктів на екрані, розвиває художній смак і дизайнерські здібності учня. Будь — який проект, великий чи малий, базується на деякій теорії. Плануючи свій проект, учень паралельно з програмуванням поглиблено вивчає і розділи інших шкільних предметів. У результаті він бачить практичне застосування своїх знань з кількох навчальних дисциплін одночасно. Під час роботи вчитель інформатики виступає у ролі однодумця та помічника.

Практично орієнтований, дослідницький, інформаційний тип проектів спонукає учнів до ефективного вивчення ППЗ.

Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи, гуртки. Зміст навчальної інформації має доповнюватися науковими відомостями, які учні можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань водночас, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.

Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в олімпіадах, конкурсах.

Для того, щоб робота з обдарованими дітьми була більш результативною, потрібно співпрацювати з батьками, при цьому здібності будуть розвиватися як у школі, так і вдома. Для цього необхідно з батьками обдарованої дитини проводити індивідуальні бесіди залучати їх до проведення учнівських конференцій, захистів проектів, створення презентацій, web — сайтів тощо. Адже батькам буде приємно спостерігати, як їхня дитина демонструє свої знання, вміння, кмітливість.

Звичайно, одним із головних етапів роботи з обдарованими дітьми є демонстрація їхніх робіт. Адже для кожної людини важливо, щоб її праця дала плоди, щоб про результати її праці знали однокласники, учителі - предметники. Що стосується підготовки учнів до різних видів випробувань з інформатики, то вона здійснюється у декілька етапів.

Перший. Діагностико — аналітичний. На цьому етапі вивчається рівень профпідготовки вчителів, впливу сім'ї та інших факторів, а також проводиться комплексний моніторинг духовного, соціального, психічного, фізичного розвитку учнів школи.

За високим рівнем соціальної активності учнів у предметно — перетворювальній, навчально — пізнавальній, соціально — комунікативній діяльності визначаються вихованці, які мають схильність до вивчення інформатики, потенційні учасники майбутніх олімпіад, конкурсів.

На результативну участь дитини у конкурсі неабиякий вплив має особистість вчителя. Серед чинників, які визначають рівень підготовки вчителя до роботи з обдарованими дітьми, є ґрунтовна фахова підготовка, емоційна стабільність, готовність до перегляду своїх планів і постійного вдосконалення, високий інтелектуальний рівень, широке поле інтересів. Процес творчості посилюється в умовах відсутності критики, оцінок, елементу обов’язку, стресових ситуацій.

Другий. Корекційно — конструюючий. На даному етапі відбувається теоретико — практичне оволодіння вчителями інформатики результатів попереднього прогнозування розвитку особистості. З цією метою для педагогів психологічною службою закладу проводяться тренінги, методологічні семінари з питань психокорекції поведінки учнів.

За допомогою різнорівневих завдань визначається рейтинг кожного учня, який дає змогу провести диференціацію дітей на групи за:

ь рівнем здібностей;

ь швидкістю засвоєння;

ь психологічною сумісністю в системі «вчитель — учень»;

ь рівнем осмислення.

Потрібно враховувати не лише знання школяра з певного предмета, а й особисте бажання брати участь у конкурсах.

Третій. Програмно — моделюючий. Передбачає складання комплексних програм, наукових проектів, індивідуального розвитку та саморозвитку творчої обдарованості, у виконанні яких беруть участь визначені учні.

З метою належної участі у конкурсі, олімпіаді, складається індивідуальна програма підготовки, до якої включаються всі можливі чинники, що призведуть до кінцевого результату та відповідають інтересам обдарованої дитини. Ця програма має передбачати оптимальний та поступовий перехід учня від одного щабля загального розвитку до наступного. Значне місце відводиться самостійній роботі учня: пошуку наукової інформації в додатковій літературі, мережі Інтернет, інших джерелах знань. Ефективність цієї роботи залежить від посильності завдань, інструктажу вчителя. Учителю потрібно чимало часу відводити на тренування майбутніх учасників конкурсів. Бажано, щоб усі завдання для підготовки до випробувань були нестандартними, насиченими новітніми думками сучасної науки. Доцільно вивчати матеріали Всеукраїнських і Міжнародних олімпіад та конкурсів.

Важливим у підготовці дітей до різних випробувань є використання на уроках інтерактивних форм навчання: фізичного експерименту, «мозкового штурму», захисту проектів, «кола ідей» тощо. Четвертий. Розвивально — формуючий. На цьому етапі передбачено залучення позашкільних навчальних закладів, громадських організацій, вищих навчальних закладів, батьків до підготовки дітей. З метою популяризації науково — дослідницької роботи учнів практикується презентація дитячих досліджень перед широкою батьківською аудиторією. П’ятий. Концептуально — узагальнюючий. Етап передбачає узагальнення результатів роботи у порівнянні з іншими роками.

Учень має радіти й пишатися своїми успіхами, а невдачами занадто не перейматися, адже це призводить до розчарування у власних можливостях.

Реалізація запропонованих методів підготовки учнів дає можливість внести вчителю свій вклад у формування кожного учня як працелюбної творчої особистості, здатної до свідомого вибору життєвої мотивації, конкурентноспроможної на будь — якому ринку праці.

Кожна людина індивідуальна й обдарованість відбиває її характер, схильність до чогось чи захопленість чимось. Але розвиток таланту залежить від бажання постійно працювати та удосконалюватися в одному із напрямків науки. Дуже важливо в роботі з обдарованими учнями — це побачити в кожному з них індивідуальність.

Завдання вчителя — підтримати обдарованість, помітити її, відкрити і допомогти розкритися.