Поняття про основні засоби, їх класифікація ті оцінки

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Відповідно до зазначеного Положення (стандарту) до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання) х у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена.

Для правильної організації обліку основних засобів важливе значення має єдиний принцип їх оцінки. Розрізняють такі види оцінки основних засобів: первинну, залишкову, відновну і ліквідаційну.

Основні засоби підприємства й організації в бухгалтерському обліку відображають за первинною вартістю під якою розуміють фактичну собівартість спорудження, виготовлення або придбання об'єктів основних засобів, включаючи витрати на доставку й установку на місці використання з урахуванням страхових платежів під час перевезення, державну реєстрацію та інші витрати, тобто фактичну собівартість, яку об'єкти основних засобів мали на час введення в експлуатацію.

Не належать до основних засобів інші необоротні матеріальні активи, зокрема:

• — предмети терміном служби менше одного року;
• — тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;
• — інвентарна тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів;
• — предмети, призначені для видачі напрокат;
• — молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини;
• — багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадочний матеріал.

Необхідною умовою правильного використання та відтворення основних засобів є їх класифікація за такими ознаками:

• 1. Функціональне призначення (натурально-речовий склад).
• 1.1. Будинки (будинки виробничо-господарського, соціально-культурного призначення та зайняті органами управління).
• 1.2. Споруди (об'єкти, що виконують технічні функції - дороги, мости, водокачки тощо).
• 1.3. Передавальні пристрої (об'єкти трансформації, перетворення і передачі енергії та для переміщення речовин — лінії електропередач, трубопроводи).
• 1.4. Машини та обладнання:
  • — силові машини та обладнання (об'єкти, що виробляють теплову енергію та перетворюють різного роду енергію у механічну;
  • — робочі машини та обладнання (об'єкти, що призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці);
  • — вимірювальні прилади (водоміри, вольтметри, касові апарати тощо);
  • — регулюючі прилади та пристрої (лінійні пристрої диспетчерського контролю, пульти автоматичного управління тощо);
  • — лабораторне обладнання (мікроскопи, витяжні шафи тощо);
  • — обчислювальна техніка (електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини тощо);
  • — медичне обладнання;
  • — комп'ютерна техніка та її комплектуючі (комп'ютери, монітори тощо), вартість яких за одиницю чи комплект є вищою за 500 грн;
  • — інші машини та обладнання (телефони, факси, копіювальна техніка тощо).
• 1.5. Транспортні засоби (всі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів).
• 1.6. Інструмент (механічні та немеханічні знаряддя праці).
• 1.7. Виробничий інвентар та приладдя (предмети, які служать для полегшення виробничих операцій — робочі столи, верстати, стелажі тощо).
• 1.8. Господарський інвентар (предмети конторського та господарського облаштування).
• 1.9. Робоча та продуктивна худоба.
• 1.10. Бібліотечний фонд (наукова, художня та навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання незалежно від вартості окремих екземплярів книг).
• 1.11. Інші основні засоби (багаторічні насадження, капітальні затрати на покращення земель, документація з типового проектування).
• 2. Формування інформації про основні засоби підприємства.
• 2.1. Земельні ділянки
• 2.2. Капітальні витрати на поліпшення земель
• 2.3. Будинки та споруди
• 2.4. Машини та обладнання
• 2.5. Транспортні засоби
• 2.6. Інструменти, прилади та інвентар
• 2.7. Робоча і продуктивна худоба
• 2.8. Багаторічні насадження
• 2.9. Інші основні засоби
• 3. Роль в процесі господарської діяльності.
• 3.1. Активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі).
• 3.2. Пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва).
• 4. Сфера використання.
• 4.1. Виробничі (беруть участь у процесі виробництва і переносять свою вартість на вироблений продукт).
• 4.2. Невиробничі (використовуються у невиробничій сфері підприємства).

З метою визначення прибутку для оподаткування під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності підприємства. Відтворюються вони за рахунок прибутку, який залишається підприємству.

Вартість основних засобів на підприємстві формується за рахунок витрат на придбання, доставку, встановлення, державну реєстрацію, самостійне спорудження і виготовлення, ремонт (якщо вартість перевищує 5% балансової вартості основних засобів на початок звітного року), страхування господарських операцій тощо. Сума цих витрат складає первісну вартість окремих об'єктів основних засобів.

Первісна балансова вартість основних засобів показує їх вартість на момент введення в експлуатацію і обчислюється:

де Пв — первісна вартість основних засобів; Ц (Сп) — ціна придбання об'єктів (повна собівартість виготовлення); Вд — витрати на доставку до місця експлуатації; Ву — витрати на установку і монтаж по введенню в експлуатацію.

Податок на додану вартість бере участь у формуванні первісної вартості основних засобів наступним чином:

• а) суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) підприємством у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних засобів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних засобів;
• б) у разі, коли підприємство здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням основних засобів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно на збільшення вартості основних засобів і до податкового кредиту не включаються;
• в) у разі, коли виготовлені та/або придбані основні засоби частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці їх в оподатковуваних операціях звітного періоду;
• г) у разі, коли підприємство придбає основні засоби, вартість яких не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок власних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Підприємство має право застосовувати щорічну індексацію вартості основних засобів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

де Кі - коефіцієнт індексації; Іф — індекс інфляції, за результатами якої проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Основні засоби, що використовуються підприємством у господарській діяльності, можуть формуватися на принципах оперативного і фінансового лізингу (оренди).

Оперативний лізинг (оренда) передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди.

Фінансовий лізинг (оренда) передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних засобів з подальшим їх переданням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних засобів з обов’язковою подальшою передачею права власності на такі основні засоби орендарю.

Згідно з Положенням (стандартом) 7 до первинної вартості придбаних (споруджених) основних засобів включаються затрати:

• — суми, сплачені згідно з договором постачальнику;
• — суми, сплачені стороннім організаціям за виконані роботи за договорами будівельного підряду;
• — реєстраційні збори, держмито й аналогічні їм платежі, здійснені у зв’язку з придбанням (одержанням) прав на об'єкт основних засобів;
• — сплачені мито, податки та інші обов’язкові платежі, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів, які не відшкодовуються підприємству;
• — винагороди, сплачені посередницьким організаціям, через які було придбано об'єкт основних засобів;
• — витрати по страхуванню ризиків, пов’язаних з доставкою основних засобів;
• — витрати на встановлення, монтаж, наладку основних засобів;
• — адміністративні та інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів і приведенням їх до робочого стану.

У випадку, якщо об'єкт основних засобів придбано в результаті бартерного обміну (або обміну з частковою доплатою грошовими коштами), його оцінка залежить від того, відбувся обмін подібними чи неподібними активами.

Подібними вважаються об'єкти основних засобів, які виконують однакову функцію і мають однакову вартість.

Первинна вартість основних засобів, придбаних в результаті обміну на подібній об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Проте якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то такий об'єкт приймається на облік за його справедливою вартістю з включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

При придбанні основних засобів у порядку обміну на неподібний об'єкт переданий об'єкт основних засобів приймається на облік за його справедливою вартістю, збільшеною (зменшеною) на суму доплати, яка була передана (одержана) під час обміну.

Первинною вартістю безоплатно отриманих основних засобів, а також отриманих у результаті об'єднання підприємств є їх справедлива вартість на дату отримання.

При цьому під справедливою вартістю розуміють суму, через яку може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язань в результаті операцій між поінформованими, заінтересованими і незалежними сторонами.

Первинною вартістю об'єктів основних засобів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Зміна первинної вартості основних засобів допускається тільки у разі:

• — реконструкції, добудови, дообладнання, технічного переозброєння;
• — переоцінки балансової вартості основних засобів;
• — часткової ліквідації відповідних об'єктів.

Первинна вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації їх, називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату.

Під відновною вартістю основних засобів розуміють вартість відтворення їх (спорудження, виготовлення, придбання) в сучасних умовах при сучасному рівні цін, норм і розцінок. Інформація про відновну вартість основних засобів має велике значення для планування подальших капітальних інвестицій.

Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з реалізацією (ліквідацією). При цьому строк корисного використання визначається як очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує отримати від їх використання.