Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 25) роботодавець зобов’язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які виникають на підприємстві.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах (незалежно від форми власності, виду економічної діяльності) чи у фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, визначається у Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Цей Порядок поширюється також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Види розслідування:

• — звичайні (використовуються для нещасних випадків з тимчасовою втратою непрацездатності) ;
• — спеціальні (використовуються для нещасних випадків зі смертельним результатом).

Для звичайного розслідування до складу комісії з розслідування причин нещасного випадку входять:

• — представники адміністрації, де стався нещасний випадок;
• — начальник відділу охорони праці (або інженер цього відділу);
• — громадський інспектор з охорони праці або інший представник громадської організації.

Протягом 24 годин з моменту події нещасного випадку проводять розслідування, причому результати розслідування заносяться в акт за формою Н-1.

Спеціальне розслідування нещасних випадків.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

• — нещасні випадки із смертельним наслідком;
• — групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я;
• — випадки смерті на підприємстві;
• — випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, випадок смерті, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків роботодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повідомлення за встановленою формою:

• — відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;
• — відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;
• — відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;
• — органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі його відсутності - відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування);
• — відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);
• — профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
• — відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).

Зазначені органи (організації) повідомляють про нещасний випадок свої вищестоячі органи (організації) згідно з установленим порядком.

Зазначене повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше.

Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, групового нещасного випадку, випадку смерті, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків організовує роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець, — дорган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповідна місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування). Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії. Акт направляється до головного інженера (протягом 3-х днів акт повинен бути завірений).

• 1-й прим. — На руки потерпілому (зберігається 45 років);
• 2-й прим. — У підрозділі, де сталася НС;
• 3-й прим. — У відділі охорони праці підприємства;
• 4-й прим. — В міністерство з його затребування.

Розслідування важких і смертельних, а також групових нещасних випадків провадиться комісією у складі: начальник підприємства, голова профкому, технічний інспектор праці державної інспекції з охорони праці РБ, представник вищестоящої організації, представник держнагляду, якщо підприємство йому підконтрольний, представник прокуратури (якщо випадок не смертельний). При цьому складається акт за формою Н2.

За нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, адміністрація несе відповідальність, а потерпілому виплачується допомога з тимчасової непрацездатності в розмірі середнього заробітку за рахунок коштів підприємства.

У випадку інвалідності, що виникла внаслідок каліцтва, або іншого ушкодження здоров’я, потерпілому призначають пенсію. Крім того, йому відшкодовується матеріальний збиток через втрату працездатності в розмірі різниці між втраченим середньомісячним заробітком і пенсією по інвалідності. Керівник ділянки, де стався нещасний випадок, зобов’язаний:

• — організувати заходи до лікарської допомоги потерпілому та госпіта-ціалізуватися його;
• — вжити заходів щодо попередження повторного випадку;
• — терміново повідомити про нещасний випадок керівнику підприємства і в профспілковий комітет;
• — протягом 3 діб розслідувати нещасний випадок спільно зі старшим громадським інспектором з охорони праці та інженером з техніки безпеки;
• — скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1 у двох примірниках і направити керівнику підприємства.

Адміністрація несе відповідальність:

• 1. Дисциплінарну.
• 2. Матеріальну.
• 3. Адміністративну.
• 4. Кримінальну.

Результати аналізу травматизму залежать значною мірою від достовірності та старанності оформлення актів про нещасні випадки на виробництві. Дуже уважно слід заповнювати п. 15 зазначеного акта, в якому чітко і ясно сформулювати технічну (відсутність запобіжних пристроїв, несправність обладнання) або організаційну (ненавченого потерпілого, неправильний прийом роботи) причину нещасного випадку.

На підставі актів форми Н-1 адміністрація організації складає звіт про потерпілих при нещасних випадках, пов’язаних з виробництвом, за формою 7-Н. У цей звіт включають лише ті нещасні випадки, які викликали втрату працездатності тривалістю понад трьох робочих днів (у тому числі випадки зі смертельним результатом і при перекладі на іншу роботу з основної професії за висновком лікуючого лікаря).