Майно і власність підприємства

Вся діяльність підприємства будується на власності і майні, що його має підприємство. Для здійснення виробничої і невиробничої діяльності організація повинна мати у своєму складі основні фонди, оборотні кошти та інші активи, що дають змогу досягти поставлених цілей, отримати прибуток і задовольнити попит. Тобто власність підприємства стоїть поряд із управлінням на одному щаблі значущості.

Основними фондами називають засоби виробництва, які тривалий період часу беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію не змінюючи матеріально-речовинну форму. Це матеріальні цінності експлуатаційний період яких перевищує рік, а вартість — 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [7, с. 102]. Основні фонди поділяють на основні виробничі та основні невиробничі фонди. У свою чергу основні невиробничі фонди поділяють на пасивні (будівлі, споруди) та активні (машини і обладнання, передавальницькі пристрої, транспорт, інструменти і виробничий інвентар). Співвідношення активної і пасивної частин у загальній їх вартості характеризує виробничу структуру основних фондів. Чим менша пасивна частина, тим краще для підприємства.

Крім виробничої структури основних фондів розрізняють вікову та галузеву. На структуру основних фондів впливають ряд факторів: особливості виробництва, масштаби виробництва, рівень конкуренції виробництва, географія розміщення, технічний рівень, автоматизація, комп’ютеризація у процесі виробництва.

Для нарахування амортизації згідно «податкового» методу основні фонди поділяються на чотири групи. До першої групи належать будівлі, споруди, їх структурні елементи та передавальницькі пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі). До другої групи належать автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське офісне обладнання, устаткування та приладдя до них. До третьої групи належать будь-які інші основні фонди не включені до першої, другої та четвертої груп. До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) [5, c. 88].

Оборотними коштами називають кошти або авансовану вартість для створення оборотних виробничих фондів і фондів у сфері обігу.

Оборотні фонди виробничі - це предмети праці які приймають участь у виробництві один раз і свою вартість повністю переносять на виготовлений продукт. Фонди у сфері обігу являють собою ту частину обігових коштів, що складається з залишків готової продукції на складах, товарів відвантажених, але неоплачених, залишків коштів на розрахунковому рахунку і в касі підприємства. Оборотні кошти також класифікуються і за методами планування на нормовані і ненормовані, і за джерелами формування на власні та прирівняні до власних, залучені та інші.

При організації обігових коштів слід керуватись наступними принципами: підприємство самостійно розпоряджається і управляє оборотними коштами; визначення планової потреби обігових коштів; коригування розрахованих і діючих нормативів; наявність раціональної системи обігових коштів; контроль за розміщенням і використанням обігових коштів.

Згідно форми звітності № 1 «Баланс» на кінець 2004 року залишкова вартість основних фондів становить 8438,3 тис. грн. Їх повний склад, кількісне вираження та нараховані амортизаційні відрахування згідно з встановленими ставками амортизації проілюстровано в звітах по основних засобах за відповідні періоди.

Перша група становить суму 179,5 тис. грн. До її складу входять: будівля молокозаводу, будівля контори, будівля мийки, компресорний цех, цех виробництва масла, цех виробництва молока, будівля котельні, електролінія, будівля трансформатора, водопровід, огорожа заводу, каналізаційні сітки, водозабірні скважини та інші.

Друга група має в своєму складі 180 найменувань, які становлять суму 383,9 тис. грн. Суму коштів, 7874,8 тис грн., що залишилась становить третя та четверта група фондів.

Як показує структура фондів, пасивна їх частина становить 30%, тобто їх частка досить значна і це в свою чергу негативно відображається на виробництві та фінансовому стані підприємства.

Оборотні активи ТОВ «Люстдорф» складаються з: запасів виробничих, готової продукції, товарів; дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги; дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, із внутрішніх розрахунків; іншої поточної дебіторської заборгованості; грошових коштів та їх еквівалентів. Всього оборотні активи становлять 5309,2 тис. грн.

Джерелами формування оборотних коштів на підприємствах є: статутний капітал, відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення, цільове фінансування та цільові надходження (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст сталих пасивів, довгострокові та середньострокові кредити, комерційні кредити, інвестиції. Молокозавод використовує наступні джерела: статутний капітал (450 тис. грн.), інший додатковий капітал (51 594 тис. грн., сума досить велика в зв’язку з доведенням основних засобів до справедливої вартості), непокриті збитки (3910,1 тис. грн.), кредиторська заборгованість становить 14 293,6 тис. грн., поточні зобов’язання — 382 тис. грн., на кінець 2004 року. Доход від виробничої діяльності становить 46 264,9 тис. грн., збиток від операційної діяльності - 3910,1 тис. грн. Молокозавод отримує прибутки, через те, що ставить більш вигідні умови ніж конкуренти перед постачальниками та споживачами. Закуповуючи високоякісне молоко, ТОВ" Люстдорф" не має можливості продавати дешеву продукцію, проте не зважаючи на це, вона все-таки користується попитом, відповідає вимогам споживачів через високу якість і корисність.