Стратегічне планування роботи в бібліотеках зарубіжжя

Планування бібліотечної діяльності, як в бібліотеках України, так і бібліотеках зарубіжжя — це наукове визначення цілей її розвитку, завдань та засобів їх реалізації, показників розвитку на певний період. Воно займає центральне місце в системі управління, визначаючи основні напрями роботи бібліотеки на поточний період та на перспективу, що забезпечує єдність діяльності. Бібліотечний маркетинг найтіснішим чином пов’язаний з інноваційною діяльністю бібліотеки, оскільки включає вивчення потреб в інноваціях та можливостей їх реалізації, розробку інноваційної стратегії, організацію просування інновацій на ринок бібліотечних послуг [5].

У західних країнах стратегічне планування прийшло на зміну довгостроковому в 1970;і рр. і сформувалося в національних бібліотеках до середини 1990;х рр., пройшовши основні етапи сприйняття його значущості. На початку 90-х років усі європейські національні бібліотеки мали стратегічні плани чи збиралися їх створити. Найбільші російські бібліотеки в 90-х роках також приступили до формування своїх основних завдань і напрямів.

До 90-м рокам за кордоном вже були досягнуті плідні результати завдяки пошуку впродовж двох десятиліть найбільш ефективних методів управління бібліотекою. Це було викликано ускладненням інформаційних потреб, широким поширенням різних форм інформації і зростанням цін на неї, скороченням бюджетних асигнувань, розумним їх витрачанням і т.д. Наприклад, головним засобом визначення довгострокових перспектив розвитку бібліотеки Конгресу США є стратегічне планування.

Ініціатором застосування стратегічного планування стала Бібліотека Британського музею, опублікувала свій план в 1985 р. Він викликав великий інтерес у багатьох країнах і швидко знайшов послідовників. Виросло число публікацій, що описують досвід окремих бібліотек в області стратегічного управління. На 57-й Генеральній конференції та сесії ІФЛА (Москва, 1991) цьому питанню було присвячено окреме засідання. У середньостроковій програмі ІФЛА стратегічне планування включено в число найважливіших проблем бібліотечної справи.

Основні підходи, принципи, які враховують бібліотеки зарубіжжя при розробці стратегічного планування на новому етапі:

• — існуючий або копіює минулий досвід іншої країни,
• — тривалі і складні процеси реформування,
• — оновлення всіх сторін життя суспільства в країні,
• — нові організаційні форми і норми соціальної поведінки, досвід передових країн, їх цивілізованого потенціалу [9].

Стратегічне планування — це систематизовані та більш-менш формалізовані зусилля всієї бібліотеки, спрямовані на розробку та організацію виконання стратегічних планів, проектів і програм. У свою чергу, розробка планів як специфічний вид діяльності — це послідовний процес, що складається з кількох взаємопов'язаних етапів:

• · встановлення цілей;
• · визначення стратегій («стратегічного набору») та заходів щодо їхньої реалізації;
• · передбачення послідовності дій у межах досить тривалого часу та закріплення її у планах, проектах і програмах різного типу, що є інструментами досягнення цілей та реалізації стратегій;
• · організація виконання планових завдань;
• · облік, контроль та аналіз їхнього виконання.

Останні два етапи є переходом до впровадження цілісної системи стратегічного управління, оскільки зумовлюють необхідність організаційно-аналітичної та контрольно-координаційної діяльності не лише в органах стратегічного планування, а й у ланках, де виконуються дії, визначені стратегічними планами та програмами. Мета стратегічного планування у бібліотеках зарубіжжя — встановити певний порядок дій для підготовки ефективного функціонування бібліотеки [1].

Отже, стратегічне планування роботи в бібліотеках зарубіжжя спирається вплив нових інформаційних технологій на бібліотечні процеси.