Висновки. 
Естетичне виховання молодших школярів на уроках читання під час вивчення ліричних віршів

Останнім часом на сторінках українських видань почастішали нарікання на те, що література в школі викладається вкрай примітивно. З цим, на жаль, важко не погодитись. Об'єктивні причини такого стану відомі, вони неодноразово обговорювались у різних офіційних установах, однак це суттєво не вплинуло на якість програм і підручників, методи викладання. І досі в школі превалюють застиглі інформативні форми навчання, які не спонукають дітей глибоко розуміти і серцем сприймати мистецтво слова.

Шкільна практика ще далеко не завжди вчить дітей бути чесними, людяними, справедливими, совісними, одне слово, не формує в учневі духовно багату особистість, «яка співвідносила б свої вчинки з вічним, що передається з покоління в покоління, уявленням про призначення людини. [34;6].

Формування цілісного емоційного сприйняття молодшими школярами високохудожніх зразків літератури виступає важливою передумовою успіху в підготовці дітей до літературної творчості. Мова поетичних творів викликає «…естетичні переживання. Почуття краси слова, яке притягує, бажання повторювати його — вчитуватись. Прислухатись до тексту, немовби вбирати його в себе, співпереживаючи його звучанню і переливам смислу «. Якщо у дитини в результаті вмілого педагогічного керівництва виникне співчуття до героїв, то воно перетвориться на співчуття до реальних людей. 25;17].

Великому сплеску позитивних емоцій та формуванню естетичної позиції молодшого школяра сприяє переживання почуття краси. Дослідник проблеми розвитку літературних здібностей молодших учнів О. Я. Савченко наголошує на тому, що «…дітям цього віку доступні естетичні враження від краси спостережуваного, від краси стосунків, від зробленої речі». Чуйність і сприйнятливість до краси в дитячі роки незрівнянно глибші, ніж у наступні періоди розвитку особистості. Треба насичувати навчальну діяльність замилуванням красою, щоб пам’ять, мислення. Уява учнів збагачувались яскравими образами, які западають у душу, активізують мислення і мовлення. 29;7].

Слово про красу викличе естетичну дію на дитину, якщо вона побачить її своїми очима. Молодшим школярам, як правило, важко уявити емоційно-образний зміст вірша, тому що вони сприймають тільки сюжет, окремі деталі, а не цілісну пейзажну картину з певним настроєм.

Завдання вчителя — навчити бачити гру фарб, помічати нові відтінки звуків, робити щоденні дивовижні відкриття. Завдяки вчителю дітям може відкритись чудова музика природи: глибина синього неба, відображення сонця у прозорих краплинах ранкової роси, сірі нитки дощу в похмурий осінній день, тендітний дзвоник першого проліску, ласкавий шепіт хвиль і теплий запах липневого степу.

Споглядання і слухання, емоційне переживання побаченого і почутого — це перше віконце у світ краси і творчості. Важливу роль у цьому відіграють подорожі, екскурсії, походи, спостереження за явищами природи, поетичні образи та яскраве слово вчителя .

Джерелом духовного збагачення і розвитку почуттів дитини є вплив музики та образотворчого мистецтва. Музика створює сприятливий емоційний фон для виконання літературно-творчих видів завдань. Складання творів-описів, віршів — поетичних картин природи, казок під тихе звучання музики стимулює кольоровість уяви, вивільнює дивергентне мислення, яке активізується в стані релаксації.

Мистецтво розвиває і формує уяву, виробляє вміння узагальнювати, бачити ціле в частині (одна з найважливіших ознак творчого мислення!). Відомо, що всі найвизначніші наукові відкриття, які нині служать людині, попервах з’являлися на світ у формі художніх образів — художнє осмислення явищ завжди передує науковому. Тому емоційно розвинена, обдарована творчою уявою людина, природно, йде в авангарді свого часу. [3;17]Щодо літератури, то з-поміж усіх видів мистецтва вона відіграє особливо активну роль у формуванні моральних, політичних, атеїстичних поглядів людини. Лірика ж наймобільніша зі всіх родів літератури і має найбільші потенціальні естетично — виховні можливості. Тому вивчення її в школі вимагає особливої уваги та ґрунтовної підготовки вчителя.

Чим складніша образна система поезії, тим більшого досвіду, емоційного та інтелектуального розвитку вимагає вона від учня для її сприймання. Без розвиненого асоціативного мислення неможливе повноцінне засвоєння художнього твору. Робота учня над його асоціативною структурою іде в тому ключі, який задається автором. Та водночас школяр повинен учитися давати і свою оцінку зображеному, послуговуючись уже раніше виробленими естетичними критеріями. Якщо цей оціночний досвід недостатній, учень, йдучи за логікою емоційних зв’язків, легко може збитися на манівці стереотипного, звичного асоціювання. Поєднання впливів різних видів мистецтв збагачує та урізноманітнює чуттєвий досвід молодшого школяра. Образотворче мистецтво дає змогу дитині всебічно сприйняти зорові образи. У взаємодії з точним, образним словом вони дають емоційно-образну основу для дитячого мовленнєвого фантазування. 18;6].

Як стверджують педагоги і психологи, не всі діти мають розвинене художнє бачення дійсності. Більшість із них сприймає намальовані предмети, природу у їх реальному значенні. Завдання вчителя — так організувати розглядання, щоб активізувати індивідуальне сприйняття, стимулювати емоції з приводу побаченого .

Отже, лірика — це безпосередній вияв в образі ліричного героя настроїв, думок і почуттів автора, породжених впливом об'єктивної дійсності, які передаються засобами своєрідно організованої ритмічної образно-емоційної мови. Слід ще додати, що в ліриці тісно переплітаються почуттєве і раціональне, свідоме і підсвідоме, реальне й уявне, осмислене й інтуїтивне, соціальне й індивідуальне, особисте і загальне.

ліричні вірші урок виховання.