Вдосконалення нормування праці в процесі організації праці

Роль нормування трудових витрат на сучасному виробництві надзвичайно велика. На нормах грунтуються розрахунки перспективних і поточних планів виробництва, виробничій потужності підприємств і їх потреби в робочій силі і устаткуванні. За допомогою норм вибираються раціональні варіанти технологічних процесів, конструкція устаткування, технологічного і організаційного оснащення, визначаються шляхи розвитку і підвищення рентабельності підприємств.

Нормування має виключно важливе значення, для поліпшення організації праці, тільки знаючи дійсно необхідні витрати робочого часу на виконання тієї або іншої роботи (операції, прийому), можна правильно розрахувати кількість робітників, правильно організувати їх працю, погоджувати роботу усіх виробничих ланок, раціонально використати устаткування.

На підприємстві необхідно постійно вести роботу по забезпеченню зростання продуктивності праці, як головного джерела підвищення ефективності виробництва і важливого показника усієї системи трудових показників, велике значення приділяти вивченню і розрахункам трудомісткості виробництва продукції. Для планування на підприємстві встановлюють планову, нормативну, фактичну трудомісткість. Зіставлення фактичної і нормативної трудомісткості дозволяє виявити резерви її зниження. Показник нормативної трудомісткості застосовується для розрахунків заробітної плати, собівартості і оптової.

Науково обгрунтовані розрахунки трудомісткості дають можливість виявляти, враховувати і аналізувати динаміку продуктивності праці, знаходити резерви її підвищення як по підприємству в цілому, так і по окремих видах продукції, технологічних етапах її виробництва. Показник трудомісткості прямо пов’язаний з якісним рівнем нормування праці. Як трудомісткість, так і вироблення залежать від одних і тих же чинників підвищення технічного рівня виробництва, зростання фондовооруженности праці, його раціоналізації, скорочення простоїв і інших втрат робочого часу, підвищення кваліфікації кадрів.

Усі заходи по вдосконаленню нормування праці можуть бути згруповані по наступних напрямах:

скорочення чисельності робітників, що не виконують норми вироблення;

забезпечення оптимальної і рівномірної напруженості норм праці;

збільшення і охоплення нормуванням праці усіх працівників підприємства;

перегляд норм при здійсненні організаційно-технічних заходів на робочих місцях.

Оцінка дорівнює напруженості норм робиться вибірково шляхом порівняння відсотків виконання норм вироблення одними і тими ж робітниками при здійсненні ними різних робіт або порівнянням коефіцієнтів напруженості норм.

Розширення сфери застосування науково обгрунтованих норм є важливим резервом підвищення продуктивності праці. Оцінка дорівнює напруженості норм робиться вибірково шляхом порівняння відсотків виконання норм вироблення одними і тими ж робітниками при здійсненні ними різних робіт або порівнянням коефіцієнтів напруженості норм.

Одно з напрямів розширення охоплення нормуванням праці почасових оплачуваних працівників — встановлення для них норм трудових витрат, нормативів чисельності, норм обслуговування і нормованих завдань. Застосування науково обгрунтованих норм і нормативів сприяє вивільненню частини працівників, підвищенню якості створюваної продукції.

Ще одно напрям роботи по вдосконаленню праці - своєчасний перегляд норм.

Впровадження і перегляд норм праці відбувається постійно. Норми не можуть залишатися незмінними із-за постійного зниження трудомісткості виготовлення продукції. Тому на підприємствах здійснюється робота по використанню резервів зростання продуктивності праці і встановленню прогресивних норм.

Найчастіше норми праці переглядаються в процесі атестації робочих місць, що передбачає оцінку якості місцях норм праці, що діють на цих робітниках, як одного з найважливіших показників організаційно-технічного рівня виробництва.