Особливості контролю в багатокультурному середовищі

відповідальність управлінський контроль міжнародний Три основні вимоги до контролю в міжнародних компаніях:

• — стандарти в МНК повинні враховувати як загальнокорпоративні цілі, так і місцеві умови;
• — інформація, що міститься у звітах, повинна віддзеркалювати не тільки поточне виконання, а й встановлені стандарти;
• — управлінські дії щодо коригування відхилень є завершальним кроком функції контролю.

Звичайно в міжнародних корпораціях виникають і специфічні проблеми контролю:

• — цілі зовнішньоекономічних операцій конфліктують із загальнокорпоративними цілями;
• — цілі партнерів СП суперечать корпоративному менеджменту;
• — досвід і компетенція в плануванні дуже різняться у різних зарубіжних відділеннях;
• — філософська природа конфліктів відносно цілей і політика зарубіжних операцій в основному пов’язані з культурними відмінностями між менеджерами країни походження і країни-господаря.

Аналізуючи результативність діяльності зарубіжних філій фірми, потрібно обов’язково пам’ятати, що покладати на менеджера філії відповідальність можна лише за те, що перебуває під його безпосереднім контролем. Так, якщо з’ясується, що основною причиною слабкої результативності зарубіжної філії є дії уряду чи раптове підвищення цін на сировину або матеріали, то покладати за це відповідальність на менеджера не варто, оскільки ці фактори перебувають поза межами його контролю. З іншого боку, звичайно, тією мірою, в якій вплив цих факторів можна було передбачити, відповідальність за результати потрібно покласти на менеджера. Якщо якісь тенденції могли бути взяті до уваги, то потрібно вдосконалити систему планування зарубіжної філії так, щоб вона давала можливість врахування тенденцій, які характеризуються високою вірогідністю впливу на показники діяльності філії.

Як наслідок особливостей контрольної діяльності міжнародних корпорацій існують два основних типи контролю в МНК.

Прямий контроль:

• — наради в штаб-квартирі;
• — відрядження вищих менеджерів до зарубіжних відділень;
• — контроль поточної діяльності персоналу;
• — контроль за допомогою організаційної структури (письмові офіційні звіти, ланцюги команд).

Непрямий контроль:

• — щомісячна звітність, що надсилається до офісу країни походження;
• — додатки до оперативної звітності, включаючи фінансові звіти (баланс, звіти про доходи, бюджети);
• — фінансові співвідношення.