Критерій Колмогорова-Смирнова. 
Обслуговування викликів у стільникових системах зв’язку

Нехай о = (о₁, о₂, …, о_n) — вибірка з неперервного розподілу F. Щодо невідомого розподілу F висувається гіпотеза: Н₀: F = G, де G — повністю визначений неперервний розподіл. Необхідно за реалізацією даної вибірки зробити висновок щодо гіпотези Н₀ — відхиляти її чи не відхиляти. Для цього треба ввести відхил D (F_n, G) емпіричного розподілу F_n від гіпотетичного G, причому так, що за вірної гіпотези Н₀: F = G відхил D (F_n, F) = D_n був малим у порівнянні з D (F_n, G) та щоб розподіл D_n був відомим. Тоді гіпотезу Н₀: F = G можна відхиляти, якщо D (F_n, G) велике, або ж не відхиляти у іншому разі.

Якщо о₁, о₂, …, о_n — вибірка з неперервного розподілу F, е_{б, n} — критичне значення для. Якщо гіпотезу Н₀: F = G відхиляти за.

е_{б, n} (2.31).

та не відхиляти у іншому разі, то з ймовірністю не більше б гіпотеза Н₀ буде відхилятися, коли вона є вірною.

Якщо n < 100, по наданим б та n критичні значення е_{б, n} для подаються у вигляді таблиці. Для n > 100 у якості критичного значення е_{б, n} можна розглядати, тобто.

е_{б, n} = (2.32).

де — верхня б-границя розподілу Колмогорова.

Критерій Колмогорова-Смирнова можна використовувати лише тоді, коли гіпотетичний розподіл G є неперервним та не залежить від невідомих параметрів.