Висновок до розділу 1

В умовах модернізації сучасного українського суспільства під впливом системних ринкових перетворень особливу актуальність в управлінні організаціями набуває проблема кадрової політики спрямованої на задоволення потреб організації у кваліфікованій робочій силі. Актуальність поставленої проблеми підтверджується тим, що трудові ресурси визначають стратегічний успіх підприємства, є основою забезпечення його конкурентоспроможності. Вагомий внесок у вивчення теорії та практики реформування сфери кадрової політики внесли Бандур С.І., Богиня Д. П., Грішнова О.А., Гурне В., Дмитренко Г. А., Дорогунцов С.І., Магура М.І., Кібанов В.А., Козлова О. В., Колот А. М., Щокін Г. В. та інші. Зокрема, ними сформовано підходи щодо трактування категорії «кадрова політика», з’ясовано основні принципи сучасної кадрової політики, охарактеризовано сутність системи кадрової роботи та її елементи та шляхи покращення. Для підвищення ефективності кадрової політики вітчизняним підприємствам слід інтенсифікувати власні зусилля особливо у проблемі - кадрове планування та стимулювання, яке відбиваючи політику і стратегію організації, визначає якісну і кількісну потребу в персоналі. Кадрове планування задає чіткі орієнтири, що стосуються професійної приналежності, кваліфікації і чисельності організації працівників, що вимагається. Система стимулювання, яка дає можливість виробити політику стимулювання праці і набір стимулів, спрямованих на залучення кандидатів, що відповідають усім необхідним вимогам, а також сприяє утриманню вже найнятих працівників.