Розрахунок економічних характеристик
Для визначення необхідної пропускної здатності (а, отже, і орендованих трактів) проведемо розрахунок трафіку на всіх рівнях мережі. При цьому будемо виходити з наступних міркувань, що випливають з вихідних даних: Ксж — показує підвищення ефективності використання каналів (трактів) при використанні пакетної мережі. Для передачі даних так само, як і для передачі мови Ксж орієнтовно можна прийняти… Читати ще >
Розрахунок економічних характеристик (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Розрахунок ефекту від створення пакетної мережі
Позитивний ефект від створення і впровадження пакетної мережі визначається підвищенням ефективності використання каналів і трактів первинної мережі. При збільшенні ефективності зменшується кількість необхідних каналів і трактів, які приходиться орендувати у власника первинної мережі. Тому позитивний ефект визначиться в такий спосіб:
Еф = А — А/Ксж (1).
де: А — витрати на оренду трактів і каналів до впровадження мережі з пакетною комутацією;
Ксж — показує підвищення ефективності використання каналів (трактів) при використанні пакетної мережі. Для передачі даних так само, як і для передачі мови Ксж орієнтовно можна прийняти рівним 4.
Далі приводяться міркування стосовно визначення цих величин.
Витрати на оренду каналів і трактів до впровадження мережі з пакетною комутацією можуть бути визначені, якщо буде визначена структура мережі з комутацією каналів. Природно, що ця структура буде відрізнятися від мережі з пакетною комутацією, тому що необхідна пропускна здатність каналів і трактів при одному і тому ж вихідному завантаженні буде вище (орієнтовно в Ксж раз). Що ж стосується топології мережі, то її можна вважати незмінною, принаймні, стосовно до порівняльних розрахунків даної роботи. Таким чином, модель мережі залишається незмінною і для випадку використання комутації каналів.
Це дозволяє визначити витрати на оренду каналів і трактів до впровадження мережі з пакетною комутацією, А по тій же моделі.
Для визначення необхідної пропускної здатності (а, отже, і орендованих трактів) проведемо розрахунок трафіку на всіх рівнях мережі. При цьому будемо виходити з наступних міркувань, що випливають з вихідних даних:
- · на початку розрахункового періоду кількість абонентів у мережі Naб складає близько 13 млн., а до кінця розрахункового періоду вона зростає до Nаб = 27 млн. Для спрощення розрахунків думаємо, що динаміка росту кількості абонентів описується лінійним законом;
- · завантаження однієї абонентської лінії телефонною розмовою складає в середньому 0,02 Ерланга в годину, у годину пік — у 5 разів більше;
- · середній трафик мови визначаємо по формулі
Тм сер = 0,02 Naб (2).
· піковий трафік мови Тм пік = 0,02 5 Naб (3).
- · трафік даних, в основному, визначається трафіком користувачів мережі Інтернет. При цьому число користувачів мережі Інтернет Nі змінюється від 1,0 млн. (на початку періоду) до Nі = 4,4 млн. (наприкінці періоду). Для спрощення розрахунків думаємо, що динаміка росту кількості користувачів описується лінійним законом;
- · на початку розрахункового періоду частка трафіка даних Тд в усередненому трафіку одного користувача дорівнює частці трафіка мови Тм, до кінця розрахункового періоду вона лінійно зростає до 75%. П.п. — початок періоду; к.п. — кінець періоду.
Звідси: (Тд/Тм)п.п. = 50/50 = 1 … (Тд / Тм) к.п. = 75 / (100 — 75) = 3.
· середній трафік даних.
Тд сер = (Тд / Тм) 0,02 Nі (4).
· піковий трафік даних Тд пік = (Тд / Тм) 5 0,02 Nі (5).
· загальний трафік у мережі Тз складається з двох складових трафіку мови Тм і трафіку даних Тз = Тм + Тд (6).
· підсумовування трафіка мови і даних відбувається в абонентській установці.
Результати розрахунків зведені в табл. 1.
Таблиця 1. Зміна трафику по роках (Ерланг).
Роки. | |||||||||
Nаб, люд. | 14,25. | 15,5. | 16,75. | 19,25. | 20,5. | 21,75. | |||
Тм сер, Ерл. | 0,26. | 0,285. | 0,31. | 0,335. | 0,36. | 0,385. | 0,41. | 0,435. | 0,46. |
Тм пік, Ерл. | 1,3. | 1,425. | 1,55. | 1,675. | 1,8. | 1,925. | 2,05. | 2,175. | 2,3. |
Nі, люд. | 1,55. | 2,1. | 2,65. | 3,2. | 3,75. | 4,3. | 4,85. | 5,4. | |
Тд/Тм, ед. | 1,25. | 1,5. | 1,75. | 2,25. | 2,5. | 2,75. | |||
Тд сер, Ерл. | 0,02. | 0,0387. | 0,063. | 0,0927. | 0,128. | 0,1687. | 0,215. | 0,2667. | 0,324. |
Тд пік, Ерл. | 0,1. | 0,194. | 0,315. | 0,464. | 0,64. | 0,843. | 1,075. | 1,334. | 1,62. |
Тз сер, Ерл. | 0,28. | 0,324. | 0,373. | 0,428. | 0,488. | 0,554. | 0,625. | 0,702. | 0,784. |
Тзпік, Ерл. | 1,4. | 1,618. | 1,865. | 2,139. | 2,44. | 2,768. | 3,125. | 3,509. | 3,92. |
За даними таблиці 1 визначаємо середню по роках величину сумарного (загального) пікового навантаження Тз пік.сер Тз пік.сер = У Тз пік /9=2,1 (7).
По цій же величині знаходимо середнє пікове навантаження на одну абонентську лінію з урахуванням перспективи росту трафіка Інтернет Таб пік.сер = Тз пік сер /Nаб.сер=2,41/18=0,116 (8).
Nаб.сер = (У Nаб)/ 9=162/9=18 (9).