Розділ 2. Аналіз та оцінка сучасної демографічної ситуації Тернопільської області

Характеристика населення регіону

Більшість населення в області становлять жінки — 53,5%, а чоловіки — 46,5%. На кожні 1000 жінок припадає 866 чоловіків. У дитячому віці хлопчиків більше, ніж дівчаток, бо на кожні 10 дівчаток народжується 11 хлопчиків. У середньому і старшому віці чоловіків стає менше, ніж жінок. Це зумовлено вищим показником смертності чоловіків, більшою кількістю мігрантів серед них.

У віковій структурі населення можна виділити 3 групи:

• 1) діти і підлітки (до 16 років);
• 2) працездатне населення (жінки віком 17−55 років, чоловіки 17−60 років);
• 3) люди пенсійного віку.

Найбільша в області група працездатного населення (55,6%), але його частка в останні роки знижується. Ця група є основною у складі трудових ресурсів. Вона найбільша в м. Тернополі, бо сюди приїжджають на роботу і навчання люди з усіх частин області.

В області зростає частка людей пенсійного віку. Найвища вона у Зборівському, Шумському, Лановецькому районах. У них переважає сільське населення, і з них формувалися основні потоки мігрантів у міста в попередні десятиліття. Кількість дітей та підлітків в області приблизно така ж, як пенсіонерів. Вона постійно зменшується в останні роки у зв’язку зі зниженням показників народжуваності.

Є значні відмінності у статевовіковій структурі міського і сільського населення. У містах проживає 44,5% чоловіків і 42,9% жінок області. У міських поселеннях, як видно з таблиці 5, значно вища частка працездатного населення, ніж у сільській місцевості. У них теж менша частка людей пенсійного віку. В обласному центрі такі люди становлять менше ніж 10% від усього населення. Це пояснюється значним припливом в міста молоді з сіл у попередні роки та дещо вищим природним приростом населення у м. Тернополі порівняно із середніми показниками в області.

Національний (етнічний) склад населення визначається за даними переписів населення. Згідно з останнім (2001 р.) на території Тернопільської області проживали люди 52 національностей. Переважну більшість населення становлять українці (97,2% — найвища частка серед областей України), є також росіяни, білоруси, поляки, євреї, ін.

Такий склад населення сформувався під впливом політичних і соціально-економічних умов і зазнавав у процесі формування постійних змін.

У Тернопільському воєводстві до возз'єднання західноукраїнських земель в УРСР основними національностями були українці, поляки, євреї, а також німці, чехи, вірмени та ін. Українці становили 70−75% від населення воєводства. Вони постійно зазнавали утисків із боку польського уряду. Жорстока експлуатація українців, насильне їхнє ополячення призводили до зростання кількості емігрантів серед українського населення, постійного зниження його кількості. На родючі землі Тернопільщини, як і всієї Галичини, відбувалося переселення поляків із західних воєводств Польщі. Це призвело до збільшення їхньої частки серед населення.

У дорадянський період українці проживали в селах, а в більшості міст і містечок Тернопільщини вони становили менше ніж половину населення. Там переважало єврейське і польське населення.

У XVIII ст. німців у воєводстві було небагато. їх спровадила сюди австрійська влада як зразкових господарів. Вони становили близько 0,9% населення. На Тернопільщині були навіть німецькі села. Це Броніславівка Зборівського повіту, Бекерсдорф (нині Новосілка) Підгаєцького повіту, Конопківка поблизу Микулинець. (Саме засновник Конопківки німець Ян фон Конопка оцінив лікувальні властивості мінеральної води і започаткував курорт у цьому селі).

Але вже у 1939;1940 p.p. німці з Тернопільщини, як і з усієї Західної України, згідно з радянсько-німецькою угодою, були репатрійовані до Німеччини.

Значні зміни в національному складі населення Тернопільщини відбулися в післявоєнний період. Звідси, як і з інших областей західної частини України, було переселено на історичну батьківщину поляків, чехів. Тільки на територію Польщі були евакуйовані майже 227 тис. осіб. До поселень, з яких виїхали ці люди, було переселено українців із Польщі, Чехословаччини. Із Польщі прибуло близько 160 тис. осіб. Ці переселення спричинили зниження частки польського, чеського населення і збільшення частки українців у національному складі населення Тернопільщини.

Різко скоротилась порівняно з довоєнним періодом кількість євреїв. Вони масово були знищені в часи фашистської окупації, а частина з них емігрувала за кордон. У післявоєнний період на території Тернопільської області зросла кількість росіян і громадян інших національностей колишнього Союзу РСР. Вони були прислані сюди як фахівці для відбудови зруйнованого війною господарства, розвитку промисловості, колективізації сільського господарства.

У сучасних умовах постійно зростає частка українського населення. Воно становить переважну більшість у населенні всіх адміністративних районів. Громадяни інших національностей проживають в основному в міських поселеннях. Найвища частка росіян серед населення Чорткова (9,9%), Тернополя (7,2%), Скали-Подільської (7,3%), Кременця (5,9%) та інших міст, де розміщувалися великі промислові підприємства та військові частини колишньої Радянської Армії.

Найбільше поляків проживає в Підволочиському районі, а також у м. Тернополі, смт. Гусятині, смт. Гримайлові, м. Теребовлі та ін.

Білоруси живуть переважно в Тернополі та Чорткові. У селах їх дуже мало.

Євреї проживають тільки в містах, хоча в довоєнний період значна кількість була і в селах. Понад 80% із них проживає у м. Тернополі.

Частка громадян інших національностей в області незначна. Серед них найчисельнішими є молдавани, вірмени, татари (понад 150 осіб), румуни, чуваші, азербайджанці, узбеки, грузини, німці (70−100 осіб). Дещо менше в області болгар, угорців, литовців, марійців, осетинів, латишів, греків, чехів, якутів, абхазців, гагаузів, туркменів, корейців, таджиків. Люди цих та інших національностей проживають переважно у м. Тернополі.

Населення області проживає в різних за величиною і функціями населених пунктах. На території Тернопільщини нараховується 1055 поселень (на 1.01.2006 р.). Переважна більшість із них — села (96,6%), а міста і селища міського типу становлять 3,4% від усіх населених пунктів.

Більшість населення Тернопільської області проживає в селах (57,3%). Кількість сільського населення та його частка постійно знижуються. Це пов’язано із природним скороченням населення в селах і збільшенням відпливу сільської молоді за межі області. Зменшення сільського населення спостерігається в усіх адміністративних районах, а найбільше — у Бережанському, Гусятинському, Козівському, Зборівському, Підволочиському.

Сільське населення розміщене на території області нерівномірно. Його середня щільність — 46,0 осіб/км2. Найвища щільність — у центральних і південних районах, а найнижча — у північних. Сільські населені пункти відрізняються за величиною (людністю), функціями, зовнішнім виглядом. Середня людність сіл в області у 2006 р. становила 620 осіб. Більшість сільського населення (83,3%) проживає в середніх (500−1000 жителів) і великих (понад 1000 жителів) селах. Вони переважають у центральній і південній частинах області. А в західній і північній частинах значну частку серед сіл становлять малі (менше ніж 500 жителів).

Найменші з них (менше ніж 100 жителів) називають хуторами. Для них характерна дуже висока частка людей старшого віку, від'ємний природний приріст, низький рівень розвитку соціальної сфери. В окремих із них немає навіть найнеобхідніших соціальних закладів — магазину, фельдшерсько-акушерського пункту. У 70−80 роки ці села відносили до категорії «неперспективних», і тому вони дуже занепали.

В області постійно зростає чисельність міського населення, але за цим показником Тернопільщина посідає передостаннє місце серед областей України.

В області — 35 міських поселень. Серед них 18 міст і 17 селищ міського типу.

Міста Тернопільської області, крім обласного центру, належать до категорії малих міст. Тільки 2 з них — Кременець і Чортків — мають понад 20 тисяч жителів. А в таких містах, як Зборів, Монастириська, Копичинці, Підгайці, Скалат, Хоростків, проживає менше ніж 10 тис. осіб. У більшості міських поселень кількість жителів зменшується. Зменшилися в останні роки і темпи приросту м. Тернополя. Це пояснюється тим, що тривалий час у місто були спрямовані на роботу і навчання потоки молоді з сільської місцевості та малих міст. А тепер притік молодих людей незначний, звідси формуються найбільші потоки мігрантів за межі області. У м. Тернополі проживає 46% міського населення області. Міські поселення області виконують різноманітні функції: промислові, транспортні, організаційно-господарські, адміністративні, культурно-освітні тощо.

Тернопільська область. Чисельність населення на 1 число звітного місяця в розрізі міст та районів.

За даними Головного управління статистики у Тернопільській області чисельність постійного населення (осіб):