Механізм функціонування. 
Кінетичні властивості зародків в’юна у нормі та за впливу іонізуючого випромінювання

Як типова АТФаза Р-типу, Na⁺/K⁺-АТФаза володіє здатністю перебувати у двох основних конформаціях, володіючих високою спорідненістю до іонів натрію (Е₁) або калію (Е₂). Вихідною конформацією можна вважати Е₁, оскільки близько 70% цих молекул у цій конформації в середовищі, де відсутній і натрій, і калій [9].

Нехай спочатку в насосі «сидять» три іони натрію на своїх сайтах зв’язування і один протон на глутаматному залишку. Іони натрію можуть вийти у позаклітинне середовище тільки тоді, коли С-кінець білка поміняє своє положення і перестане затикати іонний канал і по цьому каналу піде вода, яка протонує залишок аспартату (де знаходиться сайт зв’язування для натрію). Коли іони натрію виходять у позаклітинне середовище, їм змінюють іони калію. Той протон, що був на глутаматі, переходить на аспартату, а той, що був на аспартаті, покидає білок через відкритий іонний канал. Іони калію входять у внутріклітинне середовище через один канал, а протон, який був на аспартаті,? через інший. На зміну іонам калію приходять іони натрію. На глутаматний залишок приєднується протон, і цикл повторюється [41].

Рис. 2 Механізм роботи Na+/K+-АТФази. Зелені кружки — іони натрію, червоні квадратики — іони калію, чорні кружки з плюсом всередині — протони, голубі шарики — вода, червоний циліндр — С-кінець білка; римськими цифрами показано сайти зв’язування іонів, Е1Р, Е2Р і т д. — так називається стан АТФази; D930 — залишок аспартату, з яким зв’язується один із протонів, E958 — залишок глутамату, з яким зв’язується інший протон, Y1020 — залишок тирозину розміщений на С-кінці білка [41]