Вступ. 
Методичні прийоми кріотерапії

На сьогоднішній день достатньо актуальним є питання впровадження новітніх досягнень різних фізико-технічних дисциплін у охорону здоров’я. Впродовж ХХ та ХХІ сторіччя медицина розвивається здебільшого завдячуючи цим досягненням. Один з важливих методів біофізики, який донедавна почав застосовуватись в медицині це метод прийому кріотерапії, пов’язаний з дією гіпотермії на організм людини. Хоча про цілющі властивості холоду було відомо ще з античних часів, до практичної медицини метод кріотерапії прийшов 60 років тому. Саме з 1950;х років цей метод почали розробляти японські лікарі, в основу було покладено системи загартовування холодом, дослідження пов’язані з дією холоду на клітини живих тканин та роботи багатьох європейських вчених стосовно впливу гіпотермії на біологічну матерію. В Європі цей новий оздоровчий метод набув популярності в 1980 році, де кріосауни почали застосовувати спочатку у Швейцарії і Англії, а згодом і в інших країнах. Трохи згодом методом прийому кріотерапії зацікавились фізики та біологи у США. У СРСР популяризацією кріотерапії з 1984 року почав займатись вчений Б. П. Сандомирський, у 1987;1989 році він разом з колегами В. І. Грищенко та Г. О. Бабійчуком видали декілька науково-просвітницьких підручників стосовно застосування холоду в медицині, два з яких було застосовано для написання цього реферату.

В сучасній Україні методичні прийоми кріотерапії набули популярність в галузі нетрадиційної медицини, косметології, онкології, хірургії тощо. Кріотерапію застосовують для загартовування та підтримки рівня здоров’я.