Постановка проблеми. 
Молекулярно-генетична диференціація генеалогічних ліній української чорно-рябої молочної породи за ознаками молочної продуктивності

Одним з найпоширеніших напрямків прискорення селекційної роботи з породами великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності в Україні є використання молекулярно-генетичних маркерів [10]. Останніми роками все більшою реальністю є твердження деяких дослідників про те, що «молекулярна генетика прибуває на ферми» [9]. Саме впровадження молекулярно-генетичних методів у реальні селекційні програми може і дозволяє досягати за короткий час таких ефектів, які в минулому, як відомо, очікувалися роками. Проте, необхідно підкреслити, що ефективність використання молекулярно-генетичних маркерів у селекційній роботі істотно залежить від вибору молекулярно-генетичних маркерів і ознак, у контролі розвитку яких вони беруть участь, а також від селекційного завдання, що вирішується.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Загальновизнаним є те, що економічно найбільш ефективним є використання молекулярно-генетичних маркерів в роботі із племінними тваринами, у процесі оцінки їхньої племінної цінності, з урахуванням підбору відповідних варіантів схрещувань [19]. Але слід зазначити, що задля прискорення вдосконалювання молочної продуктивності спеціалізованих порід великої рогатої худоби виділяють два основних на-прямки використання молекулярно-генетичних маркерів. Один із них — картування на хромосомах великої рогатої худоби головних генів молочної продуктивності (Quantitive Trait Loci — QTL) [10].

Передбачається, що картування QTL може призвести до формування принципово нового етапу в селекції - селекції за допомогою маркерів (Marker Assistant Selection — МАS). Хоча аналіз накопичених даних за результатами такого прийому оцінки свідчить про їхню крайню суперечливість. Так, картування QTL головних ознак молочної продуктивності (надій, кг; вміст жиру й білка, % в молоці) у тварин однієї й тієї ж голштинскої породи виявило різну локалізацію таких генів у хромосомах залежно від країни, де виконувалися дослідження [6]. Напевно, що результати таких досліджень будуть в істотно залежати від специфіки генофондів розглянутих порід тварин, а також від факторів навколишнього середовища, у якій вони відтворюються.

Інший напрямок досліджень пов’язаний з виявленням структурних генів, поліморфізм яких може вносити істотний вклад у мінливість характеристик молочної продуктивності. Для її характеристики у першу чергу розглядаються гени білків молока й деякі системні регулятори, такі як соматотропний гормон, тобто гени-кандидати прямого контролю продуктивних ознак [10]. У генетичну диференціацію між групами корів, що відрізняються за характеристиками молочної продуктивності, можуть втягуватися й генетико-біохімічні системи, поліморфізм яких раніше дозволив виявити відмінності між породами різного напрямку продуктивності [1].