Формування та функціонування біржової та електронної торгівлі сільськогосподарською продукцією

Формування та функціонування біржової та електронної торгівлі сільськогосподарською продукцією

Постановка проблеми. Світова економіка розвивається на основі біржових та електронних торгів, однак в Україні біржовий механізм сприймається більшістю товаровиробників агропродовольчої продукції лише як інструмент при проведенні державних закупівельних і товарних інтервенцій в результаті чогорівень розвитку біржової діяльності в Україні дуже низький, особливо в сфері товарообміну аграрного сектору. Вагомою проблемою у системі торгівлі сільськогосподарською продукцією є відсутність налагодженої інфраструктури.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблема біржової та електронної торгівлі обґрунтована вітчизняними науковцями, серед яких П.І. Гайдуцький, П. Т. Саблук, М. В. Ситник, О. М. Шпичак, І.Г. Кириленко, Ю. С. Коваленко, В.Г. Андрійчук, В.П. ГорьовийМ.О. Солодкий, Пасічник Т.О., Копилова О. В., Г. О. Шевченко, О. М. Науменкова С.В., Сохацька, та зарубіжними, такими як Дж. Кейнс, В. К. Бансал, О. Штілліх, Дж. Хікс та ін. Проте в сучасних умовах залишається невирішеною проблема формування ефективного механізму функціонування біржової та електронної торгівлі в Україні, які потребують подальших досліджень.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є оцінка сучасного стану біржового та електронного ринку сільськогосподарської продукції в Україні, визначення чинників, що спричиняють його низькоефективному функціонуванні та пошук шляхів активізації цього процесу в Україні, що дозволить підвищити рівень захисту вітчизняних товаровиробників, покращити постачання сільськогосподарської продукції в інтересах внутрішніх споживачів та задоволення вимог, пов’язаних з інтеграцією України в систему міжнародної торгівлі.активізації цього процесу в Україні.

Результати досліджень та їх обговорення.

Реформування аграрної економіки і становлення ринкової системи господарювання неможливі без наявності традиційно-ринкових атрибутів, які забезпечують ефективне функціонування економічного механізму. Таким невід'ємним інститутом ринкової економіки є біржова система. У світовій практиці за рівнем функціонування ринку біржової та електронної торгівлі визначається стан розвитку ринкової економіки країни. Зважаючи на це, дослідження процесів формування та функціонування біржової та електронної торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні є актуальною проблемою, розв’язання якої сприятиме підвищенню ефективності розвитку й регулювання аграрного ринку.

Нині назріла необхідність розбудови національної системи біржової та електронної торгівлі, яка забезпечуватиме прозорість й однакові конкурентні умови взаємодії ринкових агентів. Передусім це стосується забезпечення ринкового ціноутворення. Практикою доведено, що організаційно-економічний механізм біржового ринку дозволяє забезпечити гарантованість реалізації договірних зобов’язань учасників торговельних операцій, страхування і перерозподіл ризиків виконання укладених угод про майбутні поставки товару, а отже, стабільність виробничої діяльності підприємств. Незважаючи на всі позитивні сторони та беззаперечні аргументи привабливості біржової та електронної діяльності з точки зору економічних переваг, що підтверджує світова практика організації торгівлі, рівень її розвитку в Україні дуже низький, особливо у сфері товарообміну аграрного сектору.

За результатами аналізу функціонування товарних бірж виявлено, що за І квартал 2014 р. було проведено 1,2 тис. торгів, на яких для продажу запропоновано товарів і послуг на суму 23,9 млрд грн і здійснено 15,4 тис. операцій на суму 26,4 млрд грн, або наявне збільшення на 26,2%.

У цілому в Україні зареєстровано 586 бірж, але практичну діяльність вели 259.

Розглянемо динаміку кількості бірж в Україні відповідно до їх спеціалізації таб 1. За наведеними даними протягом досліджуваного періоду кількість зареєстрованих агропромислових бірж скоротилася на 17,3% і становила 2013 р. 23. Водночас, у 2013 р. функціонувало лише 13 агропромислових бірж, або дещо більше половини.

Основними видами сільськогосподарської продукції, яка реалізується через біржу, є зернові, горох ріпак, насіння соняшнику, тобто усі експортоорієнтовані культури (таб.2). У 2013 р. у структурі пропозиції сільськогосподарської продукції на біржах найбільші частки займали такі культури: кукурудза на зерно (37,6%), ріпак (10%), пшениця 4 класу (5,4%), ячмінь товарний (6,8%), насіння соняшнику (6,5%).

Зазначимо, що біржова торгівля продукцією і товарами представлена в основному спотовим ринком. На умовах спотових операцій було виконано 99,2% всіх біржових операцій. Форвардні контракти склали лише 0,8%. Найбільша частка операцій припадала на біржі Києва (97,5%).

Таблиця 1.

Динаміка кількості бірж за спеціалізацією (на початок року).

Таблиця 2.

Структура пропозицій для продажу сільськогосподарської продукції.

Нами проведено оцінку впливу інфраструктурної, біржової та експортної складових у кінцевій внутрішній та експортній ціні.

За результатами проведеного дослідження, частка біржової складової в структурі інтервенційних та експортних цін дорівнює відповідно 6,8 і 11,5%. На частку інфраструктурних витрат у структурі ціни закупівельної інтервенції припадає 10,9%, у структурі ціни товарної інтервенції - 6,6% від суми угоди за відсутності транспортної компоненти.

У структурі експортної ціни велика частка витрат припадає на митний збір — 0,2%, і, в кінцевому підсумку, збутові витрати досягають 15,8%.

Порівняльний аналіз реалізаційної ціни 1 т пшениці третього класу за можливими каналами збуту переконує, що найбільш економічно привабливим є експорт і продаж переробним підприємствам.

Висока частка інфраструктурних витрат, нерозуміння товаровиробниками переваг біржової торгівлі і той факт, що головними гравцями на біржі є трейдери, які акумулюють і формують на експорт великі запаси зерна, призводять до погіршення фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників і деформації системи ціноутворення.

При загальній тенденції розвитку товарного біржового ринку є низка факторів, які негативно впливають на нього. Так, відсутність на біржах систем гарантування виконання зобов’язань за біржовими угодами послаблює заінтересованість учасників ринку в біржовій торгівлі і, як наслідок, призводить до незначних її обсягів. Такі обсяги біржової торгівлі не сприяють розвитку сучасних біржових технологій та примушують товарні біржі здебільшого здійснювати організацію позабіржової аукціонної діяльності.

Розвиток біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією ускладнено з таких причин: відсутність відповідної нормативно-правової бази; нерозвиненість біржової інфраструктури; складність із гарантіями поставок; велика частка бартерних операцій; незвичність біржової торгівлі для сільськогосподарських товаровиробників; недостатній рівень впливу на ринкові процеси з боку регіональних органів влади [2].

Однією з умов активізації функціонування тваринницьких підприємств, включаючи організації середнього і малого бізнесу, може бути м’ясна біржа як найбільш розвинена форма оптової торгівлі продукцією цієї галузі.

Вона може стати осередком інформування про ситуацію на оптових ринках і сприяти підвищенню підприємницької активності у сфері тваринництва. Однак головна роль товарної біржі полягає в тому, що вона забезпечує взаємодію товаровиробників м’яса, агентів і споживачів м’ясної продукції для здійснення операцій купівлі-продажу за цінами ф’ючерсних контрактів.

М’ясна біржа — це корпоративна, некомерційна асоціація, обмежена певною кількістю приватних осіб і корпорацій, яка забезпечує матеріальні умови для купівлі продажу товару на ринку шляхом публічних торгів згідно з правилами і процедурами, які захищають і забезпечують справедливість та рівність для клієнтів і членів біржі.

Однозначної оцінки не можливо дати щодо ефективності функціонування м’ясної біржі, оскільки, з одного боку, це формування прозорих схем збуту тваринницької продукції, а з іншого — це наявність спекулятивних операцій на біржі. Проте для функціонування біржової торгівлі м’ясною продукцією повинні функціонувати як забійні комплекси система підприємств, які будуть спеціалізуватися на транспортування тварин, а також розгалуженої мережі холодильників (рис 1).

Рис. 1. Функціонування логістичного ланцюга з використанням м’ясної біржі

Витрати по забою й охолодженню слід здійснювати за рахунок покупця. Основною вимогою допуску до участі торгів — це обов’язкова ідентифікація сільськогосподарських тварин.

Вважаємо, що мінімальний розмір лота повинен бути не менше 100 голів свиней і 50 голів молодняку великої рогатої худоби, що дорівнює добовій нормі завантаженості м’ясопереробного підприємства середньої потужності.

Розвиток біржової торгівлі сільськогосподарськими тваринами дасть можливість усунути непрозорі схеми закупівлі тваринницької продукції для задоволення потреб бюджетних структур, а також здійснювати контроль за якістю на всьому етапі товароруху як державними контролюючими органами, так і покупцями. м’ясна біржа експортний логістичний Наявність м’ясної біржі та здійснення торгів на ній дасть змогу нівелювати фактор сезонності як у пропозиції сільськогосподарських тварин і відповідно закупівельних цін та буде ефективним стимулом для подальшого розвитку великотоварного виробництва продукції рослинництва.

Укладені довгострокові біржові угоди будуть сприяти зниженню рівня ризику збуту продукції для сільськогосподарських товаровиробників, а для переробників — сировинного ризику.

Підвищення ефективності торгів на може бути пов’язано з переходом на нову технологічну основу їх проведення — електронні торги. Сучасні Інтернет-технології здешевлюють операції пошуку альтернатив на ринку і розширюють кон’юнктуру глобального ринку. Оскільки електронна торгівля базується на інформаційні мережі та потоках, інтегрованих у мережу Інтернет, то це покращує прозорість, покупці та продавці практично миттєво отримують інформацію про ціни, якість, умови постачання, що пропонують різні конкуренти.

Важливим для практики є досвід організації електронних торгових майданчиків на регіональному рівні для сільськогосподарських товаровиробників. Їх функціонування можливо започаткувати на основі інфраструктури агропромислових бірж. [3].

Запровадження електронних торгів сприятиме розробці та використанню сучасного інструментарію ефективного втручання у процеси ринкового формування товарообміну між сільським господарством і переробним підприємством. Електронні торги гарантуватимуть переведення товарних активів із тіньового ринку на відкритий біржовий ринок, забезпечить збільшення бюджетних надходжень на всіх рівнях.

Економія витрат на ведення торгово-закупівельної діяльності сільськогосподарських і переробних підприємств полягає, на нашу думку, в наступному: економія часу на пошук пропозицій з продажу, купівлі давальницької переробки сировини; економія часу відділів продажів і (або) закупівель на пошук зустрічних торгових пропозицій (у продовж короткого проміжку часу, без тривалих телефонних переговорів, можна зробити унікальні пропозиції з продажу та придбання сільськогосподарської продукції, насіння, продукції переробки сільського господарства, племінної худоби і птиці, риби не лише постійним партнерам, але й районам і регіонам); економія на телефонних переговорах і відмова від факсимільного розсилання комерційних пропозицій шляхом розміщення прайс-листів і пропозицій на особистій Інтернет-сторінці; вивчення інформації, аналітичних оглядів провідних інтернет-ресурсів аграрної тематики; процес аналізу цін і ринкової кон’юнктури при використанні сайту займає мінімум часу й мінімум часу кваліфікованих співробітників; за допомогою картографічного сервісу, по фотографіях, зроблених із супутника, можна оцінювати агропромисловий потенціал не тільки районів і регіонів країни, але й усього світу.

Розглянемо діючі Інтернет-майданчики реалізації агропродовольчої продукції. Так, «Агроінтер.нет» — інтернет-проект для всіх учасників процесу сільськогосподарського виробництва, торговельний майданчик для сільськогосподарських товаровиробників, переробників, трейдерів і каталог агропостачальницьких підприємств. [4].

Сайт www.agrointer.net — це інструмент для ведення торгівлі сільськогосподарською сировиною, тваринами і птицею, продукцією сільськогосподарської переробки через Інтернет. Будь-яка сільгосппродукція — від виробництва зерна й овочівництва до племінного скотарства й рибництва — може бути виставлена на торги за оголошеною ціною в каталозі.

Основою розвитку електронної торгівлі агропродовольством є електронні магазини. Так, зерно Он-Лайн (www.zol.ru.) — глобальна розподільча торговельна система, робота якої здійснюється за допомогою терміналу. На сайті наведено наступну інформацію: інформація про торговельну систему (учасники, порядок роботи, реєстрація й опитування), аналітичні матеріали (огляди, новини ринку, прогнози врожаю, зернові баланси й коментарі), довідники, дошка оголошень, біржа праці, чорна книга зернових неплатників. [5].

До електронної торгівлі слід віднести такі сайти: Агромаркет (www.agromarket.uа) — мультибрендовий магазин оптово-роздрібний торгівлі для фермерів, пропонує мінеральні добрива, обладнання для крапельного зрошення та ін.; www.masla.net — віртуальна дошка оголошень про купівлю/продаж олійної й жирової продукції, на якому подаються новини галузі й сайту, аналітичні матеріали, дошка продажу/купівлі, форум, каталог основних учасників ринку. В найближчій перспективі можна очікувати, що саме ці системи відграватимуть позитивну роль у розвитку міжкорпоративного електронного бізнесу в аграрному секторі країни.

Вважаємо, що перспективи розвитку інформаційно-мережевої електронної комерції пов’язані з можливістю подальшого поліпшення макроекономічної ситуації у країні в частині ефективної координації дій на міжнародному рівні, що може суттєво знизити вплив факторів, які перешкоджають забезпеченню ефективної реалізації вітчизняними сільськогосподарськими компаніями.

Електронна комерція підвищує ефективність обміну завдяки зниженню трансакційних витрат, посиленню конкуренції й більш прозорому веденню бізнесу. Ефективність підвищується за рахунок зниження цін, проведення більш гнучкої цінової політики навіть на короткострокових часових інтервалах. У довгостроковому періоді подібне скорочення витрат може привести до зниження рівня інфляції в країні.

Висновок

Дослідження виявили, що основна проблема України — це відсутність нормальної біржової торгівлі агропродовольством. Український біржовий ринок знаходиться у стані невизначеності. Початковий період швидкого процвітання минули, як і час екстенсивного збільшення кількості бірж та проведених операцій.

Зменшилися обсяги продажу, а згодом скоротився асортимент пропозиції. Електронний майданчик — це лише форма біржової торгівлі, а за її відсутності не можна говорити про нові форми того, чого фактично не існує у традиційних формах.

Однак зовсім очевидно й те, що вітчизняні агрофірми розвивають сучасні форми ведення бізнесу, і тенденція відродження біржової торгівлі - це перший позитивний сигнал у цьому напрямку. Для цього необхідно забезпечити розвиток і підтримку біржової торгівлі продукцією ОСГ і сільськогосподарських підприємств. У традиційній формі в поєднані з елементами впровадження електронних торгових майданчиків, а також визначення тих першочергових стандартів, які необхідні для торгівлі продукцією на біржах.

Список літератури

• 1. Аграрна реформа Л. Д. Кучми в Україні [Текст] / Павло Гайдуцький.- Київ: Інформаційні системи, 2015.-447, [32] c.: рис., фото. кольор.- Бібліогр.: с.445−447
• 2. Шарапа О. М. Розвиток біржової торгівлі в аграрній сфері економіки України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/chem_biol/ Agroin/2010₄−6/SHARAPA.pdf.
• 3. Балабанов И. Т. Электронная коммерция / И. Т. Балабанов. — СПб.: Питер, 2001. — 346 с.
• 4. Торгівля сільськогосподарською продукцією [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.agrointer.net.
• 5. Аналитические обзоры [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.zol.ru.