Механізм забезпечення стабільності банків

Фінансова стійкість банківської системи — здатність банківської системи в умовах ринкового середовища протистояти дії зовнішніх та внутрішніх загроз, забезпечувати надійність збереження та повернення вкладів юридичних і фізичних осіб, своєчасно виконувати власні зобов’язання з метою реалізації грошово-кредитної політики та забезпечення фінансової безпеки держави.

На фінансову стійкість банківської системи впливають зовнішні, загальнодержавні та внутрішньосистемні фактори.

До зовнішніх належать фінансова глобалізація, інтеграційні процеси, міжнародні інвестиції, міжнародний рух капіталів, міжнародний обмін банківськими технологіями та фінансовою інформацією, міжнародні стандарти банківської діяльності.

До загальнодержавних — зовнішня політика держави, система формування бюджетної і податкової політики, рівень інфляції та економічна стабільність, інвестиційна діяльність, макроекономічна ситуація, рівень доходів населення та розвиненість ринкової інфраструктури.

До внутрішньосистемних — державна система регулювання банківської системи, конкурентоспроможність банківської системи, рівень капіталізації, платоспроможності і ліквідності, підходи до управління ризиками банківської діяльності, система антикризового управління банківською системою.

Виділяють статичну та стратегічну фінансову стійкість.

Статична фінансова стійкість означає, що банківська система має підтримувати стійкість в будь-який момент. Цьому сприяє дотримання таких критеріїв фінансової стійкості як обов’язкові економічні нормативи, рівновага грошового і товарного ринку, стабільність валютного курсу, рівноважна процентної ставки.

Стратегічна фінансова стійкість банківської системи безпосередньо пов’язана з реалізацією пріоритетних цілей розвитку банківської системи. Вважається, що банківська система дотримується стратегічної стійкості, якщо всі перехідні стани системи забезпечують досягнення поставленої цілі - сталого розвитку системи, тобто є фінансово стійкими і рівноважними, а стани, які роблять неможливим досягнення поставленої мети, є фінансово нестійкими.

Отже, може скластися ситуація, що банківська система дотримується статичної фінансової стійкості, але не дотримується стратегічної фінансової стійкості. Тобто поточний фінансовий стан системи має бути таким, щоб забезпечити не тільки фінансову стійкість на даний момент часу, але й сприяти досягненню стратегічних цілей на перспективу.

Фінансову стійкість треба оцінювати за такими напрямами:

• · оцінка макроекономічної ситуації та тенденцій розвитку банківської системи;
• · оцінка достатньої кількості банків та розмірів їх філіалів, враховуючи інтенсивність користування банківськими послугами осіб і підприємств;
• · моніторинг діяльності банків;
• · аналіз банківської звітності.