Виклад основного матеріалу дослідження

У контексті нашого дослідження зосередимо увагу на понятті «акмеологічний простір школи», запропонований авторами методичного посібника «Практичні основи акмеологічної компетентності вчителя» Г. Лях, О. Барнінець та ін. На їх думку, акмеологічний простір — це простір школи та оточуючий її соціум, духовно формуючі впливи яких спрямовані на досягнення акмеологічно значимих результатів як учнями, так і вчителями в умовах творчих пошуків та престижу самовдосконалення в зонах автентичного самовизначення. Як площина для реалізації цілей виховної системи освітнього закладу, він створюється всередині педагогічної реальності завдяки спеціально організованій діяльності, що містить як внутрішні процеси, пов’язані з вибором пріоритетів педагогічної діяльності, так і зовнішні процеси опанування спільнотою дітей і дорослих оточуючим (природнім, матеріальним, соціальним) середовищем [3].

До проблеми формування акмеологічного простору слід підходити з урахуванням нової соціокультурної реальності, а саме: педагогічного, соціального, психологічного та правового аспектів.

Соціальний аспект виражається в потребі сучасного суспільства організаційно сформувати соціально та громадянсько активну учнівську молодь, здатну вирішувати соціально-важливі завдання.

Психологічний аспект полягає у пошуку зростаючою особистістю своєї ідентичності, неповторності, прагнення до поглиблення свої знань з метою самореалізації в майбутньому житті, розвитку таких загальнолюдських якостей, як активність, підприємливість, діловитість, відповідальність.

Педагогічний аспект: створений акмеологічний простір має стати організованою педагогічною системою, що сприяє формуванню найважливіших якостей нової людини. розвиток властивостей і здібностей, які гарантують плідну участь громадян у справах врядування, підготовці вихованців до участі у самостійному житті.

Правовий аспект полягає у вихованні громадянина високої демократичної культури, який здатний до поглиблення теоретичних знань та практичних навичок, до соціальної творчості, прагне й уміє діяти в інтересах удосконалення своєї особистості, суспільства, Батьківщини.

Ми визначили такі завдання формування акмеологічного простору школи:

• — формування пріоритетних напрямів педагогічної діяльності, вдосконалення його змісту, методів та технології реалізації в освітньо-виховному середовищі, підвищення його статусу в системі освіти та українському суспільстві в цілому;
• — розширення складу суб'єктів педагогічної діяльності, посилення координації їхніх зусиль щодо вирішення проблеми виховання школярів;
• — розроблення та запровадження ефективних форм роботи щодо формування життєвої компетентності школярів;
• — створення системи моніторингу виховного середовища, профілактики негативних проявів у поведінці учнів;
• — орієнтація на «акме» — вдосконалення на всіх етапах життя і діяльності людини;
• — оптимістичний погляд на людину та її майбутнє, виражений у антропологічному акмеїзмі, використання акмеологічного проектування вищих досягнень окремими особами, а також групами і товариствами;
• — організація особливого акмеологічного середовища, у якому розвиток учня є цінністю, традицією, вимогою, реальністю та ідеалом. Для такого середовища характерним є міжособистісне співробітництво, під час якого відтворюються сутнісні сили учня як суб'єкта діяльності;
• — утвердження власної акмеологічної позиції, тобто орієнтація на досягнення високих результатів у власній навчальній та практичній діяльності за умови дотримання морально-правових норм поведінки й духовно-моральних цінностей;
• — самоосвітня діяльність як важливий показник якості освіти, готовності до самонавчання та самооцінки, важливий критерій життєтворчості.

Розкриємо сутнісні характеристики діяльності органів учнівського самоврядування Березнівської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 2 Березнівської районної ради Рівненської області, діяльність яких спрямована на формування акмеологічного простору школи.

Оскільки у нашому дослідженні учнівське самоврядування виступає одним з чинників формування акмеологічного простору школи, то ми будемо розглядати його як особливу динамічну, демократичну систему управління, особливий внутрішній механізм, за допомогою якого забезпечується функціонування учнівських об'єднань як специфічного мікровиховного простору, створеного силами учнів у співробітництві з дорослими, як принцип організації життєдіяльності учнівського колективу школи, що надає учням права й обов’язки аналізувати стан справ як в окремо взятому учнівському об'єднанні за інтересами, так і в школі загалом; можливість навчатися виробляти і приймати рішення, що стосуються різних сторін життєдіяльності шкільного колективу, брати активну участь у їх реалізації.

Його мета і завдання:

• — надавати учням можливість спільно з педагогічним колективом та представниками батьківської громади брати участь у прогнозуванні, організації, виконанні та аналізі виховного процесу, спрямованого на формування акмеологічного простору школи;
• — формувати в учнів потребу й готовність удосконалювати свою особистість; учнівське самоврядування акмеологічний простір
• — створювати умови для розвитку здібностей та інтересів учнів, збагачувати їх духовний світ, розвивати громадянське мислення;
• — сприяти розвитку демократизму в міжособистісних стосунках, самостійності, ініціативності, взаємодопомоги;
• — формувати уміння самостійно знаходити корисну для себе, колективу школи, міста та суспільства справу.

Органи учнівського самоврядування в загальноосвітньому закладі діють на основі: права і законності, виборності і змінності активу, гласності і відповідальності, самостійності й ініціативності, активності, чіткої організації структури і підзвітності колективу, корисності для кожного вихованця, колективу учнівської ради в цілому, суспільства. Їх діяльність регламентується Статутом та Програмою розвитку органів учнівського самоврядування на 2016;2020 рр.

Оскільки в будь-якому трудовому колективі людські стосунки будуються на основі взаємної відповідальності, співробітництва (керівник — підлеглий, стосунки на рівних правах), то в основу структури органів самоврядування покладено співуправління учнів, педагогів школи, представників батьківської громадськості, що дозволило створити сприятливі умови для виховання соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з високою демократичною культурою, здатною до соціальної творчості, яка уміє діяти в інтересах удосконалення своєї особистості і досягнення вершини в саморозвитку — свого «акме», з глибоко усвідомленою громадянською позицією, патріотичними почуттями і національною самосвідомістю.

Учнівське самоуправління в школі трирівневе. Перший рівень складають первинні класні колективи. Очолюють їх старости первинних колективів, які підтримують зв’язок первинних колективів з учнівською радою школи, забезпечують підготовку і проведення зібрань (зборів), чергувань у класі та інше. У класах обираються відповідальні за різні ділянки колективної діяльності. Для організації колективних творчих справ у класах створюються тимчасові групи активу тощо. Педагогічне керівництво учнівською радою полягає у стимулюванні самостійної діяльності й ініціативи школярів; у формуванні колективу; в аналізі результативності роботи; у підтримці ініціативи щодо планування і самостійного проведення заходів; у вихованні відповідальності за доручену справу.

Учнівське самоврядування другого рівня — це центри, структуру яких складають учнівські об'єднання за інтересами. Наприклад, «Центр обов’язок» включає такі учнівські об'єднання: «Бюро захисту прав особистості», «група «Юнпрес», рада профілактики, клуб «Закон і ми», штаб «Живи, книго!», школа лідерів; «Центр дозвілля та добрих справ» об'єднує: школу організаторів цікавого дозвілля, бюро добрих послуг «Милосердя», тимчасову групу сценаристів, групу «Юнпрес»; складовими «Центру дисципліни та порядку» є: розпорядницька рада, група благоустрою та трудових справ, пост бережливих, пост чистоти і порядку, група «Юнпрес»; при «Центрі творчого розвитку особистості» функціонують МАНМР, фотота відеосалон, голос учкому; структурні підрозділи «Центру здоров’я і спорту»: старостат спортивних секцій, санпост, різновіковий загін, секція туризму, секція волейболу, секція баскетболу, секція греко-римської боротьби, група «Юнпрес» .

Робота в учнівських об'єднаннях за інтересами спрямована на формування і розвиток здібностей і нахилів школярів, задоволення їх потреб у міжособистісному і груповому спілкуванні, надання їм поля діяльності для самовираження й самоутвердження, досягнення свого «акме-розвитку». Організована виключно на добровільних засадах, на основі інтересів і уподобань така діяльність, як правило, приваблива для школярів. Органи самоврядування діють гласно — інформація про роботу подається групами «Юнпрес», зосереджена на спеціально відведеному місці, рішення органів учнівського самоврядування висвітлюються на сайті школи, у засобах масової інформації.

Третій рівень самоврядування — це учнівська рада — центральний орган управління, створений, за представництвом усіх підструктур загальноосвітньої школи (первинних колективів, об'єднань за інтересами, педагогів-радників, представників батьківської громадськості), тобто яка об'єднує дії всіх органів самоуправління і створює умови для подолання роз'єднаності між ними. Зручність такої моделі самоуправління полягає в тому, що в одному органі злито функції управління і самоуправління; у раді представлені інтереси усіх загальношкільних об'єднань. Як зазначає Т. Ціпан, «така рада ближча до вихованців, демократичніша; вона є зручним органом для швидкого маневрування всього колективу і оперативного виконання будь-яких рішень; організований за таким принципом центральний орган учнівського самоуправління створює сприятливі умови для успішного обговорення і вирішення усіх життєво важливих питань різнопланової діяльності учнівських об'єднань за інтересами, які спрямовані на формування школяра, здатного до саморозвитку, самовдосконалення, самовираження» [4].

Педагогічні завдання учнівської ради полягають у підтримці взаємодії шкільних органів учнівського самоврядування й учнівських об'єднань за інтересами з метою надання допомоги у плануванні, організації і аналізі виховних заходів відповідно до напрямів діяльності; в організації діяльності щодо створення нормативно-правових документів підрозділів; в налагодженні зв’язків з адміністрацією школи, батьківською громадськістю і громадськістю міста; формування життєстійкої, життєздатної, життєво компетентної особистості, яка прагне досягнути свого «акме» у розвитку.

Головне завдання учнівської ради — організація різнопланової діяльності усіх підструктурних підрозділів, створення оптимальних умов для розвитку кожного школяра, кінцевим результатом якого є сформована: активна позиція щодо реалізації ідеалів і цінностей України; демократична громадянська культура; уміння критично мислити; здатність до самоосвіти й саморозвитку; уміння використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми та опрацьовувати різноманітну інформацію, уміння грамотно сприймати та аналізувати проблеми суспільства; усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю; прагнення змінити на краще своє життя і життя своєї країни, бути конкурентоспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці.

Перелік питань, які обговорюються і розв’язуються учнівською радою, відповідає вимогам сучасного життя і інтересам учнів: формування творчих учнівських об'єднань за інтересами; організація трудової діяльності в мікрорайоні, надання шефської допомоги престарілим, ветеранам, дітям війни, інвалідам, учасникам АТО; шефство над історичними і архітектурними пам’ятниками, що знаходяться на закріпленій території; благоустрій вулиць, парків, скверів; організація допомоги птахам і диким тваринам у зимовий період; залучення учнів до діяльності щодо реалізації соціально значущих проектів; залучення дітей до читання художньої літератури; організація змагань і конкурсів (в т. ч. інтелектуальних, спортивних, розважальних); організація консультативних груп з окремих предметів; створення пошукових груп, об'єднань, загонів; зв’язок із випускниками школи, участь у підготовці ювілейних зустрічей; обладнання ігрових майданчиків за місцем проживання, організація дозвілля та активного відпочинку шкільної молоді тощо.

Учнівською радою чітко визначені обов’язки кожного члена й учасника самоврядування, продумані форми заохочення за активну участь у громадських справах, зміцнюються й розвиваються колективні традиції, організовано навчання органів самоврядування, створені умови для залучення якомога більшої кількості школярів з метою навчання управління. З цією метою в школі працює Школа лідера, форми виховної роботи якої різноманітні.

Наприклад, створення нової моделі учнівського самоврядування на рівні класних колективів, розробка та впровадження проектів «Як стати лідером», «Я — волонтер», конкурс ідей, моделей, проектів, програм «Лідерська думка — 2017», соціологічні дослідження: «Традиції та новації шкільного життя»; «Життєві цілі й плани учнівської молоді» Творча гра «Лідер третього тисячоліття», організаційно-діяльнісна гра «Прогнозуємо своє завтра» та ін. Суттєвим в діяльності «Школи лідера» є створення ситуацій, в яких виникає потреба у відстоюванні школярами своєї думки, в процесі чого починається складатися власна точка зору, змінюється внутрішня позиція, з’являється здатність до утвердження власних адекватних переконань, які не протистоять, а навпаки узгоджуються з напрямками внутрішньої і зовнішньої політики держави щодо українського народу та світової спільноти. Наприклад, участь шкільної молоді в «круглих столах»: «Чи треба знати історію свого народу?», «Демократія: за і проти», пошуково-краєзнавчих акціях «Доля людини в ХХ столітті», «Орден у моєму домі», участь в яких сприяє формуванню в них рис громадянина-патріота української держави, що в свою чергу, дозволяє реалізувати у вихованні принцип наступності поколінь і розвивати історичну пам’ять юних дослідників.

Цінність діяльності «Школи лідера» у формуванні акмеологічного простору школи полягає: у вихованні в учнів почуття обов’язку, відповідальності, поваги до законів держави, суспільної ініціативи, підприємливості, протидії насильству й несправедливості; формуванні лідерських якостей активного громадянина; розвитку самостійності при прийнятті рішень і їх реалізації в інтересах об'єднання; досягненні особистісних і суспільно значущих цілей.

Учнівське самоврядування відіграє важливу роль у вирішенні завдань зміцнення державної і суспільної дисципліни, свідомого ставлення кожного члена суспільства до своїх обов’язків, висловлювання глибокої поваги до законів держави, набуття певного рівня правових знань, що є цінним здобутком нашої демократії. Сформовані за цих умов уміння школярів забезпечують процес формування свого «акме» в позакласній діяльності. У такий спосіб змінюється їх загальна громадянська мотивація, оскільки вони чітко виявляють активність до самого процесу діяльності. Вивчення виховної практики загальноосвітньої школи № 2 засвідчило, що учні, як правило, володіють певною сумою знань у галузі права й етики, але їх дії, поведінка в цілому нерідко суперечить цим знанням. І саме в процесі участі школярів в органах самоврядування найповніше забезпечується одночасний розвиток когнітивного, емоційно-ціннісного, практичного компонентів. Саме тому в зоні діяльності Центру дисципліни і порядку рейди — перевірки ведення учнями щоденників, загальношкільні акції «Літера „Н“ у класному журналі», операції «Живи, книго!», диспути «Ідеал сучасної людини», «Антиподи моралі. Які вони? «та ін.

Центр дозвілля та добрих справ — ініціатор екскурсій «Як тебе не любити, місто моє», вечора-реквієму, присвяченого героям збройної боротьби ОУН — УПА «Нам сурми не грали, коли ми вмирали», андріївських вечорниць, свята «Ой хто, хто, Миколая любить», свята писемності й рідної мови «Бринить, співає наша мова», загальношкільних акцій «Подаруй надію», трудових десантів «Моя школа найкраща», трудових акцій «Посади дерево», «Зелена весна» тощо. У процесі такої діяльності учні залучаються до серйозної і важливої діяльності, переконуються, що кінцевий результат їх діяльності залежить від внеску кожного. Значно зростає їх громадянська активність і громадянська відповідальність. Цінність діяльності учнів в таких Центрах полягає: в осмисленні учнями корисної для суспільства діяльності як чинника формування громадянської вихованості; у наявності інтересу, потреб у суспільно корисних видах діяльності, спрямованих на поліпшення умов становлення їх як громадян держави; оволодінні уміннями й навичками практичної діяльності, нормами поведінки й відносин, пов’язаних з реалізацією учнями своєї громадянської позиції; залученні учнів до розв’язання суспільно значущих й особистісних життєвих проблем.

Центр здоров 'я та спорту — організатор загальношкільних козацьких забав «Козацькому роду нема переводу», спортивного свята «Нащадки козацької слави», свят та конкурсів до Дня Збройних Сил України «Нумо, хлопці»; акції серед старшокласників «Поміняй цигарку на цукерку», виготовлення та розповсюдження буклетів та символічних знаків до Дня боротьби зі СНІДом тощо. Діяльність учнів у Центрі творчого розвитку особистості сприяє розвитку інтересів учнів шляхом залучення їх до шкільного конкурсу-огляду сучасної української пісні «Юна зірка», виставки-конкурсу «Подих осені», виставки-конкурсу виробів з природного матеріалу «Осінній вернісаж», участі у творчому звіті МАНМР «Наші таланти», виступі агітбригади ЮІР тощо. Цінність діяльності таких учнівських об'єднань у: врахуванні всіх зовнішніх і внутрішніх впливів на учня; творенні духовно-творчого виховного середовища, що нейтралізує негативні й посилює позитивні впливи; відкритості до соціуму й співпраці з іншими; оволодінні учнями знаннями й уміннями пізнавальної діяльності; формуванні інтересів, потреби бути освіченим, творчо розвиненим, духовно багатим; педагогічному захисті й підтримці учнів у розв’язанні їхніх життєвих проблем, їх індивідуальному саморозвитку; самореалізації учнів в особистісній і соціальній сферах їх життєдіяльності.

Ефективну діяльність учнівського самоврядуванні у школі забезпечує дотримання таких умов: позиціювання намірів, місії, завдань і планів щодо організації діяльності учнівського самоврядування перед шкільною громадою; подолання формалізму в його діяльності; забезпечення самоврядування реальною нормативно-правовою базою; добір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів; прагнення до розширення напрямів та форм діяльності; створення простору самодіяльності учнівської молоді, повага педагогів та керівників Центрів до самостійних рішень; кваліфікована тактовна педагогічна підтримка і допомога активу учнівської ради, навчання його складної справи управління, технологічним аспектам забезпечення реальної участі учнів процесах життєдіяльності школи; практикування в учнівських об'єднаннях функцій «керівника» і «підлеглого», що надає значній частині школярів набути позитивних лідерських і організаторських навичок; широке висвітлення результатів діяльності учнівського самоврядування в засобах масової інформації, систематичне звітування членів самоврядування перед загальношкільним колективом тощо.

Учнівське самоврядування забезпечує школярам право на свободу вибору ціннісної позиції, формує в неї установку на подолання дисгармонії в досвіді, поведінці, спілкуванні, діяльності. Воно створює можливість для життєвого самовизначення підлітків, простір для прояву особистих проблем дітей, із сукупності яких складається їхнє власне життя. Організоване за змістом і формою учнівське самоврядування, містить потужний виховний потенціал: вводить особистість у світ лідерства, формує соціальні мотиви поведінки, ціннісні орієнтації на суспільну активність, розширює сферу соціального спілкування, розвиває самодіяльність та ініціативу дітей, мотиви самовизначення, вміння свідомо керуватись поставленою метою, забезпечує можливість самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі, культивує в учнівської молоді позицію, за якої вона є господарем власних дій, вчить конструктивно впливати на довкілля та себе самого.