Вступ. 
Принципи формування професійної компетентності майбутніх учителів музики засобами мультимедійних технологій

Однією з визначальних тенденцій сучасної освіти є інформатизація, яка відбувається в усіх освітніх ланках, від дошкільної до вищої. Інформатизація навчального процесу, комп’ютеризація освітніх закладів, розробка електронних освітніх ресурсів, інші тенденції освіти, пов’язані з активним упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, засвідчують утворення нового освітнього феномену, що визначається науковцями як інформаційнокомунікаційне педагогічне середовище (ІКПС) (О. Співаковський, Л. Петухова, В. Коткова), інформаційно-освітнє середовище (ІОС) (Л. Панченко), єдиний інформаційний освітній простір (О. Могилев, Т. Яшина) тощо.

Процеси інформатизації наразі торкнулися й мистецької освіти, зокрема її музично-педагогічної галузі. Учені (А. Бондаренко, Л. Варнавська, І. Гайденко, І. Горбунова, М. Дядченко, Л. Заря, І. Красильников, О. Красноскулов, В. Луценко, Н. Новікова, С. Полозов, О. Рибніков, Г. Тараєва, А. Харуто, О. Чайковська та ін.) наголошують на необхідності введення нових технологій у навчання музичних дисциплін, що оптимізує навчальний процес, робить його високохудожнішим і високотехнологічним. Науковці доводять підвищення ефективності музичнопедагогічного процесу завдяки застосуванню комп' ютерних навчаючих технологій.

Комп’ютеризація музичної освіти — процес, який відбувається у багатьох країнах світу; в останні десятиліття сформувався самостійний напрямок — музичнокомп’ютерні технології (МКТ) як сучасна освітня програма, пов’язана з навчанням основ електронної та комп' ютерної музики, а також створенням і практичним застосуванням нових мультимедійних навчальних засобів з музичного мистецтва.

В останні роки у вітчизняній педагогіці з' явилися дослідження, пов' язані із залученням інформаційно-комунікаційних технологій до професійної музично-педагогічної освіти, з формуванням тих чи інших сторін професійної компетентності майбутніх учителів музики з використанням комп’ютерних засобів (А. Бондаренко, О. Бордюк, Л. Варнавська, Ю. Дворник, Л. Заря, А. Камеріс, В. Луценко, О. Приселков, О. Рибніков та ін.), проте вони не надають системного уявлення про роль ІКТ у цілісному професійному розвитку музиканта-педагога, висвітлюючи його окремі аспекти, до того ж питання професійної компетентності майбутнього вчителя музики, що наразі є надзвичайно актуальними, розглядаються побіжно, перевага надається проблемам формування пізнавальної самостійності вчителів, готовності до використання комп’ютерних засобів, визначенню методичних засад використання ІКТ у підготовці музикантів тощо.

Об'єктивна потреба й соціальна значущість якісної професійної підготовки майбутніх учителів музики, що відповідають вимогам сучасного інформаційного суспільства й вільно орієнтуються в інформаційному освітньому середовищі, відсутність системності у використанні комп' ютерних технологій у вищій музичнопедагогічній освіті зумовили розроблення й упровадження у практику цілісної системи формування професійної компетентності майбутніх учителів музики засобами мультимедійних технологій. Розроблена нами система ґрунтується на певних основоположних принципах, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчального процесу.

Слід зауважити, що концептуальну основу мистецької, зокрема музичної, освіти складає система принципів мистецького навчання, визначених і схарактеризованих Г. Падалкою [3]. Науковець виокремлює найголовніші принципи навчання мистецтва (цілісності, культуровідповідності, естетичної спрямованості, індивідуалізації, рефлексії), які «містять в собі цілепокладальні орієнтири поліпшення мистецької освіти, удосконалення її змісту і методичних засад» [3, с. 149].

Аналіз наукових досліджень у галузі музичної педагогіки дозволяє стверджувати, що навчання музики також ґрунтується на загальнодидактичних принципах, крім того ефективність навчального процесу й реалізацію мети музичного виховання забезпечують специфічні принципи, які відтворюють специфіку музики як виду мистецтва, а також специфіку музичної діяльності. Ціла низка музикантів-педагогів (Б. Асаф'єв, В. Шацька, О. Апраксіна, Д. Кабалевський та ін.), узагальнюючи власний педагогічний досвід, намагалися сформулювати принципові для музичної педагогіки положення, серед яких:

• — ознайомлення учнів з кращими зразками музичної творчості, формування емоційного відгуку на музику разом із розвитком музичних здібностей (В. Шацька);
• — єдність виконавської і музично-пізнавальної діяльності (Н. Гродзенська);
• — спрямованість музичних занять на духовний розвиток особистості, формування музичної грамотності як здатності сприймати музику, опора на «трьох китів» як реалізація принципу зв’язку навчання з життям (Д. Кабалевський).

Низку принципів музичної освіти виокремив Е. Абдуллін, він тлумачить їх як «вихідні положення, що розкривають сутність мети й завдань музичної освіти» [4, с. 62] і виділяє групи принципів різної спрямованості: гуманістично-естетичної (виявлення зв’язків музичного мистецтва з духовним життям; вивчення музичного мистецтва в загальноісторичному контексті й у взаємозв'язку з іншими мистецтвами; орієнтація на шедеври музичної творчості та ін.), музикознавчої (вивчення музичного мистецтва в опорі на єдність народної, академічної і духовної музики; опора на інтонаційний, стильовий і жанровий підходи), музично-психологічної (спрямованість музичного навчання на розвиток музичних здібностей учнів, оволодіння ними різними видами музичної діяльності; реалізація арттерапевтичних можливостей музики тощо), педагогічної (єдність музичного навчання, виховання і розвитку; дотримання загальнопедагогічних принципів науковості, систематичності, послідовності в організації музичних занять та ін.) [4, с. 62−63].

Наведемо також принципи навчання музики, сформульовані російськими педагогами В. Усачевою, Л. Школяр, В. Школяр — авторами однієї з чинних навчальних програм з музичного мистецтва:

• — викладання музики в школі як живого образного мистецтва;
• — проблематизація змісту музичної освіти (піднесення дитини до філософськоестетичної сутності мистецтва);
• — занурення у природу мистецтва і його закономірності;
• — моделювання художньо-творчого процесу;
• — діяльнісне засвоєння мистецтва [5].

Заслуговують на увагу і концепція музичного виховання, розроблена Б. Алієвим, яка спирається на принципи зв' язку музичних занять з життям, єдності емоційного і свідомого, художнього і технічного у музичному навчанні, а також основні загальнодидактичні принципи [6].

Ретельно проаналізовані принципи музичного навчання у ґрунтовному дослідженні теорії і методики музичної освіти О. Р Науковець розглядає закономірності, які лежать в основі музично-освітнього процесу й визначають його успішність, і знаходить принципи, які відображують ці закономірності, відзначаючи відносно стійкі зв’язки, характерні для музичної освіти [7].

Отже, аналізуючи провідні науково-педагогічні розробки з точки зору основоположних принципів навчання, поглиблюючи методологію нашого дослідження, ми виділили низку принципів, які розкривають підходи до професійного розвитку майбутніх учителів музики, визначають зміст, організаційні форми і методи з урахуванням мети й закономірностей мистецької освіти.

Мета статті — проаналізувати принципи формування професійної компетентності майбутніх учителів музики засобами мультимедійних технологій, дотримання яких забезпечує ефективність професійної підготовки майбутніх педагогівмузикантів.