Дослідження з охорони МВ курорту

На курорті Трускавець завжди велику увагу приділяли збереженню природного багатства, яким природа наділила цю землю. З моменту визнання Трускавця як курорту старалися дотримуватися діючих на той час вимог санітарної охорони мінеральних джерел. Можливо, на це впливало формування і вже функціонування геогірничотехнічних систем довкола Трускавця, в Стебнику та Бориславі, пов’язаних з видобутком копалин [13]. Вони швидко змінювали природний ландшафт на гірничопромисловий, тим більше що були не тільки викиди в атмосферу від горіння нафти, а й її скиди аварійні чи зумисні в ріки та струмки.

На державному рівні ще в 1860 р. був розроблений і затверджений спеціальний статус для курорту Трускавець, на основі якого встановлено його межі та розроблялися регуляційні плани забудови (прототип генерального плану) з урахуванням основного призначення курорту оздоровлення людей та забезпечення вимог санітарії та бальнеології. При розробці нового регуляційного плану (1903 1906 рр.) передбачалося влаштування пішохідної алеї в центральній частині курорту, віддалення лінії забудов від регуляційної лінії розширили з 6 м до 10 м, тим самим обмежували щільність забудови довкола джерел МВ, що не скажеш про сьогоднішній стан планування та забудови. Пізніше були знесені ряд будівель і споруд, розташованих безпосередньо біля джерел в Курортній балці, а в майбутньому передбачалося повністю заборонити там будівництво [37], хоча не все це вдалося реалізувати.

Вперше ЗСО курорту в сучасному розумінні були затверджені постановою РМ УРСР в 1952 р., гідрогеологічне обґрунтування яких виконане А. Бабинцем [25]. У 1958 р. ЗСО були відкориговані й офіційно діяли до 1981 р., тобто до прийняття нині чинної постанови № 548 «Про затвердження меж округу і ЗСО курорту Трускавець».

Мінеральні води Карпатського краю вимагають особливої охорони насамперед тому, що в окремих курортних місцевостях погіршується їх санітарно-екологічний стан через територіальне поєднання рекреаційних ресурсів з іншими корисними копалинами, розробка яких без шкоди для перших неможлива. Метою санітарної охорони курортів є збереження природних властивостей лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню цих ресурсів. Для цього, відповідно до Закону України «Про курорти», встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони, також діють ряд законів та підзаконних актів, які регулюють ці відносини [23].

Трускавецькі родовища мінеральних вод і розсолів входять в округ гірничо-санітарної охорони курорту Трускавець, межі та режим в якому затверджені постановою № 548 Ради Міністрів УРСР. При дотриманні встановлених постановою вимог і правил забезпечується надійна охорона і збереження МВ родовищ. У проекті був розроблений комплекс заходів, спрямованих на поліпшення санітарно-екологічного стану території курорту в цілому і родовищ МВ зокрема. Були встановлені та винесені на місцевості межі всіх поясів санітарної охорони, також виконана частина санітарних заходів, що позитивно вплинуло на якість підземних вод, особливо ділянки Нафтуся.

Природоохоронні заходи в ЗСО та їх виконання позитивно позначилися на санітарних показниках води, частка незадовільних бактеріологічних аналізів зменшилася до статистичної похибки (2−3%). На якість води родовища «Нафтуся» може впливати приватна забудова і санаторії по вул. І. Франка, які продовжують функціонувати через припинення виконання постанови, а заборона на проведення будь-яких будівельних і ремонтних робіт погіршила стан житла та умови проживання населення, що, відповідно, збільшило загрозу забруднення прилеглої території. Такі попередження не безпідставні, адже в Трускавці наприкінці 80-х була виведена з експлуатації свердловина № 15-РК, яка забезпечувала курорт мінеральними водами джерела № 12 для лікування шлункових хвороб, на початку 2-х тисячних свердловини № 51-РГ з розсолами. Подібні дії, що суперечать названим вище документам, спостерігалися в середині 90-х років: на межі зони суворого режиму південніше бювету № 2, виконана забудова цілої вулиці торгових точок (кафе, магазинів). Відхилення від плану забудови і зневага до встановлених режимів у зонах санітарної охорони призводить до погіршення санітарно-екологічної ситуації на родовищі і значних втрат бальнеологічних ресурсів. радянський природний курорт трускавець Дотримання діючих норм національного законодавства та контроль над виконанням прийнятих раніше рішень є обов’язковим, адже постанова № 548 не скасована, новий Закон «Про курорти» не містить норм, відмінних від тих, за якими розроблявся «Проект ЗСО», а деякі вимоги до санітарного захисту в межах курортів навіть стали жорсткішими.

Також на курорті проводилися дослідження екологічного спрямування, метою яких було виявити особливості та джерела забруднення довкілля та вплив господарської діяльності на стан мінеральних вод курорту. В 1989 1990 рр. в межах «Територіальної комплексної схеми охорони природи Трускавецького курортно-рекреаційного регіону» було проведено еколого-геохімічне і бактеріологічне обстеження Трускавецького курортно-рекреаційного району. За його результатами складено серію карт, на яких відображено особливості забруднення різних компонентів ландшафтів різноманітними хімічними елементами та сполуками, зроблено аналіз особливостей, причин та наслідків такого забруднення та розроблені рекомендації, щодо шляхів вирішення наявних екологічних проблем.

У середині 90-х років Львівською ГРЕ виконаний всебічний аналіз можливого впливу розробки Стебницького родовища калійних солей на МВ курорту Трускавець (Ю. Жексембаєв, 1991, 1993). Встановлено, що завдяки геоструктурному розташуванню, гідродинамічним і літолого-стратиграфічним особливостям вплив експлуатації рудника на мінеральні джерела Трускавця не проявиться.

Курорт Трускавець має унікальні природні лікувальні ресурси і необхідну інфраструктуру для їх експлуатації та організації лікування хворих, потребує для збереження і перспективного розвитку надання йому статусу курорту державного значення з встановленням округу й ЗСО курорту та затвердження їх Верховною Радою України відповідно до Закону України «Про курорти». В цьому разі охороні підлягатимуть також парки, ліси та інші зелені насадження, використання яких без виконання природоохоронного законодавства може призвести до погіршення природних та лікувальних факторів курорту, а також до забруднення атмосферного повітря, грунту, водойм. Такі постанови уже прийняті для багатьох курортів України, окрім Львівщини, де курорти тільки задекларували свої наміри.

Висновки. Аналіз викладеного матеріалу показує, що у розвитку курорту та вивчені його ГМР доцільно виділяти два основних періоди: до І світової війни і післявоєнний. Це ґрунтується не тільки на загальноісторичній періодизації, але обумовлено і самим розвитком курорту Трускавець. В першому періоді курорт розвивався як бальнеологічний: переважало використання звичайних і сірководневих солянок для ванн, також застосовувалися місцеві пелоїди, питне застосування МВ було значно меншим. В ІІ періоді поступово основним лікувальним фактором курорту стає мінеральна вода «Нафтуся», споживання якої переважає і курорт став питним: не використовуються сірководневі солянки, пелоїди замінили озокеритом.

Виходячи з наведеного, для комплексного і раціонального використання мінеральних вод на курорті необхідно вирішити ряд питань.

• 1. Виконати переоцінку запасів МВ на решті ділянок родовища та бальнеологічне вивчення сірководневих вод і солянок, що забезпечить екологічно і економічно збалансований розвиток і використання ГМР курорту.
• 2. Провести об'єктивну оцінку санітарно-екологічного стану родовищ мінеральних вод на курорті та в межах округу гірничо-санітарної охорони.
• 3. Виконати підготовчі роботи та розробити проект постанови про надання курорту статусу курорту державного значення відповідно до Закону України «Про курорти».

Вирішення цих питань забезпечить суворе дотримання вимог до охорони ГМР, контролю за їх станом, якістю видобутих вод, розробки і впровадження профілактичних заходів щодо збереження якості і ресурсної кількості МВ, що дозволить перетворити курорт в оздоровницю міжнародного типу.