Висновок. 
США, Велика Британія та Франція у 1920-х роках

У висновку я б хотіла узагальнити становище США, Великої Британії та Франції. Загалом країни пережили час піднесення, як «проспериті» у США. Сільське господарство найкраще розвивалося у Франції у зв’язку з тим, що намагалася найкраще піднести свою країну, тому що вона найбільше постраждала після Першої світової війни. Велика кількість людей було втрачено за часи воєнних дій і ще більше поранених. Великі залізничні колії було виведено з ладу. Виникнення нових індустріальних районів, нових підприємств і повернення Ельзасу та Лотарингії подвоїло потужність металургії. Пізніше у Франції відбулася стабілізація: отримання репарацій з Німеччини, використання саарського вугілля та лотарингської руди, наявність дешевої робочої сили в колоніях, прибутки від туризму. У роки стабілізації Франція за темпами промислового розвитку випереджала Німеччину та Велику Британію, але поступилася США. Потім обсяг промислового виробництва на 40% перевищив довоєнний рівень.

Велика Британія ж позбулася свого найголовнішого ворога і агресора усього ходу війни — Німеччини. Також вона отримала частину репарацій і захопила більшість німецьких колоній. Пізніше було зміцнено позиції в Африці та на Близькому Сході. Та все ж таки перемога досталася високою ціною: великі втрати людей (до 750 тис. вбитих та 1700 тис. поранених), промислове виробництво скоротилося на 20%, а видобуток вугілля — на 21%, суднобудівництво — на 32%. Велика Британія втратила багато національного багатства і торговельного флоту. Відбулося зростання державного боргу. Загалом Британія після воєнних часів була у не найкращому становищі. Їй важко було відновити ту ідилію, що була у Франції.

У США ж Перша світова війна надала потужного поштовху економічного розвитку країни та посилила їхній політичний вплив у світі. Втрата людей була не значно. Лише 50 тис. вбитих і близько 250 тис. поранених. У США не було руйнації виробництва і тому вони виступали постачальником військових матеріалів, харчів і сировини країнам, що потерпали від наслідків війни. Відбувається модернізація виробництва. Після цього Нью-Йорк стає індустріально-фінансовим центром світу. 20-і роки для США стали роками процвітання (іншими словами, як зазначено в історії - час «проспериті»). На кінець 20-х років Штати виробляли промислову продукцію, як і весь інший світ.