Державне управління соціальною відповідальністю суб"єктів господарювання

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Державне управління соціальною відповідальністю суб"єктів господарювання (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Державне управління соціальною відповідальністю суб'єктів господарювання

Постановка проблеми. Сучасне державне управління перебуває в стані діяльністю суб'єктів господарювання в оновлення його осмислення і пошуку ефективних інструментів управління у складних умовах сьогодення для забезпечення гармонійного соціально-економічного розвитку держави. Серед сучасних дієвих інструментів управління, використання яких на сьогодні є неповним, слід відзначити соціальну відповідальність. Її усвідомлення і сприйняття суб'єктами господарювання дозволить налагодити зв’язки між державними та підприємницькими структурами. Соціальна відповідальність в даному випадку стає провідником загальносуспільних інтересів на всіх рівнях управління економікою: від держави до суб'єктів господарювання, особливо тих, які ведуть господарську комерційну діяльність. Завдання держави при цьому полягає у сприянні формуванню національної моделі соціальної відповідальності, оскільки, як свідчить дослідження, результати якого викладені у джерелі [7], на сьогодні суб'єкти соціальної відповідальності мають різні бачення її змісту, форми та значення.

Аналіз досліджень і публікацій. В науковій літературі досить щільно представлені роботи присвячені соціальній відповідальності і особистості, і підприємницьких структур. Деякі вчені навіть не виділяючи поняття соціальної відповідальності як економічної категорії, відмічають важливість розвитку соціального аспекту діяльності суб'єктів господарювання або досліджують окремі її складові: формування та розвиток ключових компетенцій персоналу [14, с. 47]; соціальні заходи, які спрямовані на підвищення добробуту, поліпшення інфраструктури та формування культурних цінностей [6]; соціально-економічні аспекти впровадження системи управління якістю продукції [8] та багато інших.

Проблеми соціальної відповідальності, які вирішувалися науковцями наприкінці ХХ і початку ХХІ століття, присвячені, в основному, дослідженню окремих питань цього багатогранного завдання. В науковій і довідковій літературі того часу частіше за все викладалися результати детальних досліджень окремих складових елементів соціальної відповідальності, оцінки впливу лише одного із важливих факторів на результати роботи суб'єкта господарювання або умов функціонування його носіїв. У цьому в дослідженнях не спостерігається і доволі часто не враховується щільний зв’язок притаманний елементам соціальної відповідальності, також не враховуються протиріччя, які виникають через складність соціальної відповідальності як економіко-управлінської категорії.

Останні роки увага науковців прикута до визначення особливостей розуміння соціальної відповідальності бізнесу в українських реаліях [2, 5, 13], до подолання проблем впровадження соціальної відповідальності в бізнес в умовах сьогодення [5, 18, 19], до оцінки рівня соціальної відповідальності промислового підприємства [4] та її впливу на розвиток і посилення конкурентних переваг підприємства [10]; а також до визначення перспектив і напрямків розвитку інституту соціальної відповідальності в Україні [1, 2, 13, 18−20].

Результати проведеного аналізу свідчать про наявність розбіжностей у поглядах науковців і практиків на визначення сутності соціальної відповідальності та її складових.

Однак розуміння і сприйняття соціальної відповідальності суб'єктами господарювання в умовах сьогодення набувають вельми важливого значення, оскільки загальне зубожіння населення потребує нових підходів по визначенню цінності людської праці та робітника як особистості; загострення екологічної ситуації в Україні вимагає при визначенні привабливості проектів на перше місце ставити їх екологічну безпеку; проблема вичерпності ресурсів на сучасному етапі розвитку людства набуває актуальності навіть для тих ресурсів, які раніше вважали невичерпаними, наприклад води, що вимагає дбайливого ставлення до природи і ресурсів, які вона дарує; чисельні банкрутства підприємств через несумлінне виконання договірних відносин або умисне приховування власного майна тощо. На сьогодні держава може прямо впливати на всі господарчі процеси тільки державних підприємств. Питома вага державного сектора економіки України становить близько 15%.

Більша ж частина економіки України припадає на суб'єктів господарювання, які ведуть господарську комерційну діяльність.

Мета дослідження. В цьому зв’язку ціллю дослідження є визначення сутності соціальної відповідальності суб'єкта господарювання, що веде господарську комерційну діяльність.

Виклад основного матеріалу. Встановлення сутності економіко-управлінської категорії «соціальна відповідальність» ускладнюється використанням її у різних галузях знань: соціальних, економічних, юридичних тощо, а також їх прискореним еволюційним розвитком. В залежності від призми наукового погляду на поняття «соціальна відповідальність» воно має різне смислове навантаження та форму, тобто найменування. На поглядах учених та розбіжностях у їх визначеннях позначилась також ідейна позиція підпорядкування усіх наук, і соціальних у тому числі, так званим «взірцевим наукам»: фізиці або математиці. Розвиток цієї ідейної позиції спостерігався в кінці XIX — на початку XX століть і її науковці-філософи назвали сцієнтизмом (від латинського scientia — знання, наука) суспільного прогресу. Тільки наприкінці ХХ століття, з переходом до економіки знань, особливо інноваційних, стрімко зросла роль соціуму, який їх створює і є їх носієм.

Поняття соціальний (від латинського socialis — суспільний) пов’язано з життям людей та взаємовідносинами в суспільстві [15] та в трудових колективах. Внаслідок наявності щільних прямих та зворотних, горизонтальних та вертикальних ієрархічних зв’язків між учасниками ринкових відносин, особливо під час інтеграційних процесів, що притаманні сучасній глобалізованій економіці, стрімко зростає відповідальність за: якісне і своєчасне виконання службових обов’язків членами трудових колективів; дотримання договірної та фінансової дисципліни всіма учасниками ринку і т.д.

Відповідальність — це загальна філософська категорія, як зазначається у джерелі [12]; відповідальність виникає в особистості по відношенню до суспільства і відображає її соціальне та морально-правове ставлення до суспільства, яке, в свою чергу, характеризується виконанням морального обов’язку і правових норм. Разом з тим носієм відповідальності може бути не тільки особистість, але й підприємницька структура. Трактовка змісту відповідальності як наукової економіко-управлінської категорії повинна враховувати специфіку господарської діяльності підприємницької структури та управління нею.

У таблиці наведено аналіз найбільш повних тлумачень соціальної відповідальності, які надані дослідниками в джерелах [3; 6; 11, с. 20; 16; 17; 21].

В результаті проведеного аналізу сутності соціальної відповідальності, її суб'єктів та елементів необхідно відзначити наступне. Майже всі дослідники вказують на відповідальність діяльності особи або бізнесу певним нормам, однак тільки деякі з них передбачають покарання (або настання відповідальності) за проступки. В поодиноких працях акцентується увага на мінімізацію шкідливого впливу суб'єкта відповідальності на навколишнє середовище.

Однак сучасний стан навколишнього середовища потребує дбайливого відношення до нього, і тому пріоритетними повинні стати саме рішення спрямовані на його збереження, а не тимчасове отримання прибутків. Відповідальність суб'єкта виникає саме при прийнятті ним таких рішень, або настає як покарання за рішення прийняті всупереч встановленим вимогам, оскільки їх реалізація погіршує екологічний стан регіону, в якому провадиться діяльність.

Соціальна відповідальність суб'єкта господарювання в своєму зовнішньому прояві сприймається нами як здатність, внутрішня готовність, усвідомлена необхідність і активні дії до виконання своїх обов’язків перед усіма учасниками ринкових відносин, регіоном, в якому воно веде свою діяльність, галузі, суспільством, а також здатність якісно, своєчасно, добросовісно, ретельно із творчим підходом виконувати функціональні, громадські на інші обов’язки і завжди, і таблиця ;

Порівняльний аналіз авторських поглядів на соціальну відповідальність


Авторські погляди, джерело.	Переваги.	Недоліки.

Соціальна відповідальність — сприяння відповідальній діловій практиці, яка дає вигоду бізнесу та суспільству й допомагає досягти соціального, економічного та екологічно усталеного розвитку через максимальне збільшення позитивного впливу бізнесу на суспільство з одночасною мінімізацією його негативного впливу [3].	Відображає позитивний вплив на показники діяльності соціальної орієнтації бізнесу. Екологічна спрямованість.	Відсутність відповідальності за проступки.
Соціальна відповідальність розглядається як задоволення запитів споживачів у певних сферах, отримання благ власниками та робота підприємства [6].	Врахування інтересів учасників ринкових відносин.	Відсутність екологозахисної спрямованості діяльності підприємства, обмеженість отримання благ лише власником.
Соціальна відповідальність має подвійне значення [11, с. 20]: — це дотримання суб'єктами суспільних відносин вимог соціальних норм;	Розглядається як загально-соціологічна категорія. Акцент на суспільні відносини, що диктують вимоги до їхніх суб'єктів.	Обмеженість вимог тільки соціальними нормами.
— особа зобов’язується нести додатковий обов’язок особистого чи майнового характеру.	Передбачає компенсацію при порушеннях і враховує необхідність особистого або майнового обов’язку.	Як свідчить практика, не завжди особа зобов’язується нести обов’язки. Відсутність соціальної захищеності .
Соціальна відповідальність — обов’язок індивіда виконувати відповідні політичні та моральні вимоги, які встановлюються суспільством, державою та колективом [16].	Визначає суб'єктів соціальної відповідальності.	Відображає тільки вимоги до поведінки, не встановлюючи міру покарання за проступки.
Соціальна відповідальність — це концепція залучення соціальних і екологічних аспектів у діяльність бізнесу на засадах добровільності та взаємодії між різними зацікавленими сторонами (групами впливу)[17].	Відображає соціально-екологічну спрямованість та взаємодію суб'єктів соціальної відповідальності.	Відсутність відповідальності за проступки.
Соціальна відповідальність — це відповідальність організації (установи з визначеними завданнями та структурою) за вплив її рішень та дій на суспільство, навколишнє середовище шляхом прозорої та етичної поведінки, яка сприяє сталому розвитку, у т.ч. здоров’ю та добробуту суспільства; враховує очікування зацікавлених сторін; відповідає чинному законодавству та міжнародним нормам поведінки та інтегрована у діяльність організації і практикується у її відносинах [21].	Є основою для розробки національних стандартів соціальної відповідальності.	Не враховує національні особливості впровадження соціальних ініціатив.

всюди раціонально використовувати усі види ресурсів і, в першу чергу, невідновлювані, а також нести особисту та майнову відповідальність за свої проступки.

Соціальна відповідальність є складною економіко-управлінською категорією, від сприйняття сутності якої залежать: вчинки конкретних осіб і суб'єктів господарювання; їх бажання додержуватись норм, які нею декларуються; внутрішнє відчуття задоволення від соціально-відповідальних вчинків. Тому надане формулювання соціальної відповідальності, як нам вважається, буде спонукати осіб, що усвідомлюють її сутність і керуються нею до соціально-відповідальних дій. Розвиток соціальної відповідальності суб'єктів господарювання в Україні потребує участі держави, яка повинна взяти на себе ініціативу з розробки національної моделі соціальної відповідальності. Це необхідно і через сучасне соціально-економічне й екологічне становище України, і через наявність різних поглядів на соціальну відповідальність її суб'єктів. В статті зроблено спробу надати формулювання соціальної відповідальності, яке відповідає вимогам сьогодення і враховує національні особливості впровадження соціальних ініціатив.

Напрямком подальших досліджень визначено класифікацію соціальної відповідальності суб'єктів господарювання, оскільки встановлення видів соціальної відповідальності є необхідним для визначення методів, які слід застосовувати при дослідженні кожного конкретного виду соціальної відповідальності з притаманними йому особливостями.

соціальний відповідальність управління державний.

Список літератури

1. Безчотнікова С. В. Корпоративна соціальна відповідальність в системі PR-комунікацій бізнесу: український досвід та перспективи [Електронний ресурс] / С.В. Безчотнікова // Інформаційне суспільство. — 2013. — Вип. 18. — С. 45−49. — Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/jpdf/is_2013₁₈_11.pdf
2. Власова Т. Р. Соціальна відповідальність бізнесу: сутність та тенденції [Електронний ресурс] / Т. Р. Власова // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. — 2013. — Вип. 1. — С. 52−57. — Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vchtei_2013₁_10.pdf
3. Воробей В. Соціальна відповідальність бізнесу. Українські реалії та перспективи [Електронний ресурс] / В. Воробей, І. Журовська // Слухання парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва — Режим доступа: http://www.svb.org.ua/sites/ default/files /Analitichniy_Material_do_Sluhan_FINAL.pdf. — Назва з екрана.
4. Галушко О. С. Фінансові важелі реалізації принципу соціальної відповідальності бізнесу в гірничо-металургійній промисловості [Електронний ресурс] / О. С. Галушко // Економіка промисловості. — 2013. — № 3. — С. 197−204. — Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/econpr_2013₃_20.pdf.
5. Головінов О.М. Соціальна відповідальність бізнесу: українські реалії і проблеми [Електронний ресурс] / О.М. Головінов // Економічний вісник Донбасу. — 2014. — № 2. — С. 187−192. — Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecvd_2014₂_29.pdf
6. Економіка підприємства: підручник [Текст] / за заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника. — Суми: Університетська книга, 2012. — 864 с.
7. Зінченко А. Г. Корпоративна соціальна відповідальність 2005;2010: стан та перспективи розвитку / А.Г. Зінченко, М.А. Саприкіна. — К.: Вид-во «Фарбований лист», 2010. — 56 с.
8. Король Г. О. Організаційно-економічний механізм забезпечення бездефектного виробництва на підприємствах машинобудування: облік, аналіз, ефективність: Монографія / Г. О. Король, Н. Г. Шпанковська, І.М. Ізвєкова та ін. — Дніпропетровськ: НМетАУ-Середняк Т. К, 2014. — 272 с.
9. Лазоренко Л. В. Корпоративна соціальна відповідальність як інноваційна стратегія бізнесу [Електронний ресурс] / Л. В. Лазоренко // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Сер.: Економіка і менеджмент. — 2013. — № 1. — С. 89−96. — Режим доступа: http:// nbuv.gov.ua/j-pdf/Vsuem_2013₁_12.pdf.
10. Ласукова А. С. Корпоративна соціальна відповідальність як фактор ефективності банківського бізнесу [Електронний ресурс] / А. С. Ласукова //Mechanism of Economic Regulation. — 2013. — № 3. — С. 147−155. — Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Mre_2013₃_17.pdf
11. Майбутнє-аудит [Текст]. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (29 листопада 2014 р.) / Під ред. М. Л. Крапивко, В.Я. Нусінова // Кривий Ріг: КНУ — Вид. Р. А. Козлов, 2014. — 351 с.
12. Марчук В. М. Нариси з теорії права [Текст]: Навчальний посібник / В. М. Марчук, Л.В. Ніколаєва; В.о. Київ. нац. торг.-економ. ун-т. — К.: Істина, 2004. 304 с.
13. Марчук Л. П. Соціальна відповідальність як визначальна стратегія розвитку сучасного бізнесу [Електронний ресурс] / Л. П. Марчук // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Економічні науки. — 2014. — Вип. 5.2. — С. 51−56. — Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/nvmduce_2014₅.2₁₂.pdf
14. Организационно-экономические проблемы повышения эффективности металлургического производства [Текст]. Сб. статей IV Международной научно-практической конференции 27−28 ноября 2013 г. / Под ред. Н. А. Ефимова // Новокузнецк: СГИУ, 2013. — 228 с.
15. Ответственность [Электронный ресурс] // Толковый словарь русского языка, С. И. Ожегов совместно с Н. Ю. Шведовой. — Режим доступа: http://www.ozhegov.org/words/21 108.shtml
16. Семякин М. Н. Источники российского гражданского права: проблемы теории и практики [Текст] / М. Н. Семякин. — М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2010. — 389 с.
17. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння та впровадження [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.un.org.ua/files/Concept_Paper.pdf.-Назва з екрана.
18. Петруня Ю.Є. Соціальна відповідальність бізнесу: українські виміри [Електронний ресурс] / Ю.Є. Петруня // Економічний вісник Національного гірничого університету. — 2012. — № 1. — С. 6−11. — Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/evngu_2012₁_3.pdf
19. Халда Н. О. Соціальна відповідальність бізнесу як складова людського розвитку в Україні та світі [Електронний ресурс] / Н. О. Халда //Наука й економіка. — 2013. — Вип. 4(2). — С. 326−332. — Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nie_2013₂_4₅₃.pdf
20. Щур Н. О. Соціальна відповідальність бізнесу: ключовий елемент сильної соціальної політики [Електронний ресурс] / Н. О. Щур // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. -/ 2013. — Вип. 1. — С. 305−314. — Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ Nvamu_upravl_2013₁_41.pdf.
21. International Standard ISO 26 000:2010 «Guidance on social responsibility» [Electronic resource]. — Access mode: http://www.iso.org/ iso/catalogue_detail?csnumber=42 546.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою