Аналіз результатів педагогічного експерименту

Метою контрольного етапу педагогічного експерименту було виявлення динаміки показників рівня сформованості знань учнів в експериментальному і контрольному класах.

Учням експериментального (3 — А) і контрольного (3 — Б) класів була запропонована анкета, питання якої охоплюють майже всі теми 3 чверті. Вимірювання здійснювалось за тими ж критеріями, на основі інших показників.

Рівень сформованості об'єкту дослідження визначаємо за правилом Заціорського:

• 1. Високий (81 — 100%)
• 2. Вище середнього (61 — 80%)
• 3. Середній (41 — 60%)
• 4. Низький (21 — 40%)
• 5. Дуже низький (0 — 20%)

Результати контрольного етапу педагогічного експерименту були занесені до таблиць.

Таблиця 2.5. Якість знань учнів 3 — Б класу (контрольний)

Таблиця 2.6. Обробка процентних відношень оцінок З — Б класу

Таблиця 2.7. Якість знань учнів 3 — А класу (експериментальний)

Таблиця 2.8. Обробка процентних відношень оцінок 3 — А класу

З метою порівняння динаміки показників рівня сформованості знань школярів в експериментальному і контрольному класах побудуємо діаграму:

Рис. 2.3 Рівні сформованості знань в контрольному класі

Рис. 2.4 Рівні сформованості знань в експериментальному класі

З метою виявлення динаміки рівнів сформованості знань в експериментальному і контрольному класах були побудовані діаграми 2.5 і 2.6.

Рис. 2.5 Динаміка рівнів сформованості знань школярів в контрольному класі

Рис. 2.6 Динаміка рівнів сформованості знань учнів в експериментальному класі

Аналіз результатів контрольного експерименту показує, що кількість учнів в 3 — А і 3 — Б, які виконують завдання на низькому рівні зникли. Кількість учнів, які виконали завдання на середньому рівні в 3 — А класі знизився до 25%, а в 3 — Б класі до 18,75%. Значно виросла кількість учнів, яка виконала завдання на вище середньому рівні: в експериментальному класі до 43,75%, а в контрольному класі до 56,25%. У експериментальному класі значно зросла кількість учнів, які виконали завдання на високому рівні до 31,25%, тоді як у контрольному класі до 25%.

Аналізуючи результати, можна зробити висновок, що показники рівня сформованості знань в експериментальному класі виросли в порівнянні з контрольним класом. Це свідчить про доцільність та ефективність застосування проектної технології на уроках природознавства.

Висновки до розділу 2

У ході педагогічного експерименту нами було перевірено ефективність дослідницьких проектів у підвищенні якості знань учнів під час вивчення природознавства. Проведені контрольні заміри на констатувальному етапі педагогічного експерименту показали рівність умов для проведення педагогічного експерименту.

Упровадження в ході формувального етапу педагогічного експерименту різного роду проектів, які стосувались проведення досліджень з природознавства, показали, що запропонована учням робота сприяла формуванню умінь обробляти інформацію, працювати в колективі, грамотно та охайно оформлювати свої записи, правильно будувати своє повідомлення. Вибір дослідницьких проектів був обумовлений специфікою змісту навчального матеріалу, наведеними перевагами навчальних дослідів, а також сильним психоемоційним впливом на учнів, що призводить до якісного усвідомлення та запам’ятовування знань.

Проведений педагогічний експеримент показав, що у вирішенні завдань підвищення якості знань учнів з природознавства використання проектної технології є одним із зручних шляхів. Спостереження за навчальною діяльністю учнів експериментального класу показали, що застосування проектної технології багато в чому допомагає розв’язати такі нагальні проблеми, як недостатня мотивація учнів, їх відстороненість від проблематики й цінностей освіти і культури в цілому, відірваність знань від життя тощо. Проектна технологія дозволяє підвищити рівень активності і самостійності учнів на уроці, забезпечити послідовне і усвідомлене засвоєння інформації, організувати самостійні пошуково-дослідницькі дії.