Вплив тренувальних режимів в парах на психоемоційний стан та спеціальну працездатність студентів біолого-технологічного факультету

ВПЛИВ ТРЕНУВАЛЬНИХ РЕЖИМІВ В ПАРАХ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ТА СПЕЦІАЛЬНУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ СТУДЕНТІВ БІОЛОГО — ТЕХНОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Профільна фізична підготовка, як невід'ємна частина фізичного виховання студентів, повинна здійснюватись із врахуванням умов та характеру їх майбутньої професійної діяльності, а отже, містити в собі складові елементи профільної фізичної підготовки, для формування професійно необхідних фізичних якостей, навичок, знань, а також для покращення стійкості організму до впливу навколишнього середовища. В системі фізичного виховання профільна фізична підготовка отримала значення важливого соціально-економічного фактора, оскільки вона забезпечує активну адаптацію людини до складних видів трудової діяльності, його спеціальну фізичну готовність і, загалом, сприяє становленню професійного типу особистості. Профільна фізична підготовка повинна забезпечувати профілактику професійних захворювань, знімати психологічну та фізичну втому котра накопичується в процесі робочого дня працівника, підвищувати психоемоційний стан.

Однією із найважливіших постановок для профільної фізичної підготовки є підбір адекватних засобів фізичної культури та спорту, який найкраще вирішує завдання з адаптації студента до майбутньої професійної діяльності з метою забезпечення людині, необхідного міцного здоров’я, високого рівня окремих рухових навичок, найповнішої відповідності її фізичних і психологічних якостей характеру вибраного виду майбутньої професійної діяльності [2, 4]. Науковцями з фізичної культури та спортивної фізіології сформовані завдання профільної фізичної підготовки, одним із яких є покращенням психологічної стійкості та психофізіологічного стану до майбутньої професійної діяльності, змісту і характеру праці, а саме: велика моральна та матеріальна відповідальність процесу трудової діяльності в сучасних умовах науково — технічного прогресу, монотонність праці, настання втоми як фізичної так і психологічної та ін. [1, 3, 5]. З аналізу науково — методичної літератури можна стверджувати, що в основу профільної фізичної підготовки вкладено наукові роботи таких науковців як Р.Т.Раєвського, С.А.Полієвського, В. А. Романенка, які адаптували рухову активність з фізичної культури та спорту до трудової діяльності, а також результати наукових досліджень фахівців, що адаптували результати рухової активності в процесі фізичного виховання студентської молоді відносно до умов професійної діяльності [ 3, 4, 6 ].

Зокрема, в дослідженнях В. А. Романенка, розкрито механізми втоми, від яких багато в чому залежить стратегія всієї діяльності по забезпеченню високої професійної діяльності людини, враховуючи й ту частину, яка залежить від її психологічного та фізичного стану [4].

Дослідження проводились на базі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького, кафедрою фізичного виховання, спорту і здоров’я, спільно з профільними кафедрами біолого-технологічного факультету.

Об'єкт дослідження — процес фізичного виховання студентів біолого — технологічного факультету Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького.

Предмет дослідження: вплив засобів фізичної культури та спорту під час рухової активності на заняттях фізичного виховання на психоемоційний стан студентів біолого-технологічного факультету.

Питаннями застосування засобів фізичної культури та спорту в процесі фізичного виховання для підвищення психоемоційного стану студентів та збільшенням спеціальної професійної працездатності займались: Присяжнюк С.І., Завидівська Н.І., Раєвський Р.Т., Романенко В. А., Лапшина Г. Г., Філінков В.О., [1, 4, 6]. В багатьох наукових дослідженнях зображена принципова можливість розвитку і вдосконалення професійно важливих фізичних, психологічних якостей та навичок засобами фізичної культури і спорту. З деяких досліджень випливає те, що існує можливість суттєвого розвитку професійно важливих якостей, вмінь та навиків (Альошев Н.В., Присяжнюк С.І., Лапшина Г. Г., Раєвський Р.Т., Романенко В.А.). Цілеспрямовані наукові дослідження успішно проводились для розвитку та вдосконалення різних фізичних якостей та формування рухових вмінь та навиків: координаційних здібностей, точності рухових відчуттів [2, 4, 7], рухової реакції та швидкості рухової реакції в певних діях [3, 6], вестибулярної стійкості [4].

У наукових працях багатьох науковців з фізичного виховання та фізіології [3, 4, 6] доведено, що низький рівень фізичної та психологічної працездатності призводить до швидкої втоми та перевтоми, в першу чергу психологічної так як сучасних умовах науково — технічного прогресу проходить зменшення застосування частки великих м’язових зусиль та велике навантаження припадає на роботу центральної нервової системи, такі навантаження приводять до великої кількості помилок в процесі навчання та професійної діяльності, зривів під час трудової діяльності, зниження творчої активності. В зв’язку з цим профільна фізична підготовка повинна забезпечувати профілактику професійних захворювань, знімати психологічну та фізичну втому котра накопичується в навчально-виховному процесі студента, та в режимі робочого дня працівника, підвищувати спеціальну професійну діяльність працівника, підвищувати психоемоційний стан.

В результаті аналізу науково — методичних літературних джерел можна стверджувати, що вивчення проблеми підняття психоемоційного стану студентів біолого-технологічних факультетів в процесі навчання, зняття психологічної втоми в процесі навчання, підвищення спеціальної професійної працездатності, профілактики професійним захворюванням на сьогоднішній день недостатньо висвітлено, все це вказує на користь подальших досліджень з окресленого питання.

Відповідно до особливостей праці інженерів — технологів з виготовлення продукції тваринництва і висунутих у зв’язку з цим вимог до процесу підготовки студентів експертним голосуванням було визначено підбір фізичних вправ та тренувальних режимів, направлених на розвиток виявлених психофізіологічних можливостей майбутнього працівника з виготовлення продукції тваринництва, експертами виступили викладачі профілюючих кафедр та викладачі кафедри фізичного виховання, спорту і здоров’я, це гімнастичні вправи та тренувальні режими які б здатні були забезпечити профілактику професійних захворювань, підвищення психоемоційного стану та зняття психологічної втоми в процесі навчання, підвищення спеціальної професійної працездатності. Для визначення необхідного тренувального комплексу фізичної культури та спорту були складені по три експериментальні комплекси фізичних вправ та тренувальних режимів. Кожен з трьох експериментальних комплексів в обох випадках складався з адекватних комплексів фізичних вправ для професії технолога з виготовлення продукції тваринництва з переважною орієнтацією на витривалість (1-а група), швидкісно-силові та координаційні вправи в парах (2-а група) і силу (3-я група). Кожна група складалась з однакової кількості людей — по 12 осіб в групі. Головним завданням спеціально підібраних фізкультурно-спортивних засобів було ліквідувати втому, отриману під час виконання спеціальної професійної роботи протягом двох годин. За визначенням експертів профільних кафедр виконана професійна діяльність студентами майбутніми фахівцями з виготовлення продукції тваринництва відповідала середньому рівню складності.

По закінченні виконання професійної роботи у студентів кожної з трьох експериментальних і контрольної групи був організований навчальний процес за програмою Міністерства освіти і науки України, був визначений рівень функціонального стану за показниками, що відображають специфіку діяльності майбутнього фахівця з виготовлення продукції тваринництва: спеціальна працездатність визначалася за такими показниками як розумова працездатність, увага, концентрація та переключення уваги, об'єм уваги. Дані вказаного досліджування зображені на рисунках 1−2, та таблиці 1.

Таблиця 1.

Студенти всіх трьох експериментальних і контрольної груп після виконання двохгодинної розумової роботи отримали відносно однаковий рівень психологічної втоми, відносно однаковий рівень функціонального стану, про що свідчить порівняння зареєстрованих в різних групах даних Р < 0,05. Після дослідження студенти кожної групи проходили 1,5-годинне тренування, в основу якого були вкладені комплекси фізичних вправ та тренувальних режимів, описані раніше, після чого знову були зареєстровані описані вище показники функціонального стану студентів.

В результаті тренувального заняття, направленого на підняття психоемоційного стану студентів, зняття психологічної втоми в процесі робочого дня, збільшення професійної працездатності, функціональний стан студентів всіх груп змінився. Проте аналіз отриманих даних показує, що за своїм напрямком тренувальні режими і зумовили різні зміни функціонального стану студентів. Так, режим тренування, спрямований на витривалість, не лише не зняв втоми після професійної діяльності, а навпаки, ще більше її посилив. Про це свідчать показники кількості побачених при редагуванні рядків, які зменшились на 9 рядків з 64,0±2,3 до 55,0±6,4.

Рис. 1 — Зміни показників спеціальної працездатності під впливом фізичної роботи з різними руховими режимами

Інша ситуація спостерігалась в групі № 3, в якій використовувався тренувальний режим, спрямований на силові вправи. Як видно з рисунку 1−2, та таблиці 1 в цій групі в функціональному стані студентів були в основному зареєстровані позитивні зміни. Проте порівняння показників, отриманих до і після тренування, показує, що вказані позитивні зміни, не настільки суттєві. Необхідний для нас виражений ефект вдалося отримати в другій експериментальній групі, де, як відомо, застосовувались тренувальні комплекси вправ в парах спрямовані на розвиток швидкісно — силових якостей. У цьому випадку за всіма показниками були зареєстровані яскраво виражені та достовірні позитивні зміни. Так, студенти цієї групи після тренувального режиму на 62,8% збільшили свою спеціальну працездатність, ніж до тренування, збільшився їхній психоемоційний стан за даними тесту САН на 45,9%.

Рис. 2 — Зміна активності (од.) студентів біолого-технологічного факультету за даними тесту САН під впливом різних рухових режимів

Висновки

фізичний підготовка студент виховання Зображений вище аналіз отриманих нами експериментальних даних дозволяє свідчити про те, що для досягнення поставленої мети в підвищенні спеціальної професійної працездатності студентів біглого — технологічного факультету, та подолання психологічної втоми потрібно використовувати гімнастичні вправи та тренувальні режими, спрямовані на розвиток швидкісно-силових якостей в парах. Отриманий нами результат знаходить своє обґрунтування і в науково — методичній літературі, згідно з якою короткотривалі вправи більшої інтенсивності розвитку швидкісно — силових якостей призводять до активізації центрів кори головного мозку, покращують короткотривалу зорову пам’ять, позитивно впливають на психоемоційний стан людей котрі використовують такі тренувальні режими.

Література

• 1. Присяжнюк С. І. Фізичне виховання: навч. посібник / С. І. Присяжнюк. — К.: Центр учебной литературы, 2008. — 504 с.
• 2. Пирогова Е. А. Вплив фізичних вправ на працездатність і здоров’я людини / [Пирогова Е.А., Іващенко Л.Я., Страпко Н.П.]. — К.: Здоров’я, 1986. — 152 с.
• 3. Полиевский С. А. Физкультура и профессия / С. А. Полиевский, И. Д. Старцева. — М.: ФиС, 1988. — 160 с.
• 4. Романенко В. А. Двигательные способности человека: навч. посібник / В. А. Романенко.- Д.: «Новый мир», 1999. — 336 с.
• 5. Семенів Б. С. Професійно — орієнтована фізична підготовка студентів: навч.-метод. посіб. / Б.С. Семенів, Г. Г. Лапшина. — Львів, 2012. — 144 с.
• 6. Фізичне виховання: навчальний посібник / С. І. Присяжнюк, В. П. Краснов, М. О. Третьяков, Р. Т. Раєвський, В. Й.
• 7. Кійко, Ф. В. Панченко. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 192 с.
• 8. Balsevich V.K. Methodological Bases Of Human Ontokineziology // The 61'1 Annual Congress of the European College of Sport Science. — Jyvaskyla. — 2002. — P. 178.
• 9. Hopper C. Physical activity and nutrition for health / C. Hopper, B. Fisher, K. D. Munoz. — Champaign: Human Kinetics, 2008. — 374 p. + CD. — (World of wellness health education series).
• 10. Lanka J. Shot Putting. In Zatsiorsky V.M. (ed) Biomechanics in Sport: Performance Enhancement and Injury Prevention. Blackwell Science. LTD. Oxford, 2000. — P. 435−457.
• 11. Wilmore J.H., Costiili D.L. Physiology of sport and exercise. — Champaign, Illinois: Human Kinetics, 2004. — 726 p.