Напрями вдосконалення організаційної структури державного управління у сфері екології на регіональному рівні

Напрями вдосконалення організаційної структури державного управління у сфері екології на регіональному рівні

Постановка проблеми. Державне управління в екологічній сфері у сучасній світовій практиці традиційно здійснювалося в межах існуючих державних структур, часом зі створенням спеціалізованих підрозділів для виконання природоохоронних функцій [5]. Організаційна структура цих підрозділів різна. Є потреба розробки єдиної (типової) організаційної структури на регіональному рівні, що дасть змогу налагодити ефективнішу управлінську взаємодію між рівнями управління.

Аналіз досліджень і публікацій. Упродовж останніх років вийшла значна кількість публікацій щодо досліджень державного управління в екологічній сфері. Зокрема, загальні питання процесу екологізації суспільних процесів висвітлено у працях В. Шевчука, Ю. Саталкіна, В.Навроцького. Порівняння способів та методів екологічного управління в різних країнах світу здійснено в праці В. Лозанського. Екологічні аспекти регіонального розвитку досліджено в праці Б. Буркинського та Н. Ковальової. Різним особливостям механізму державного управління в екологічній сфері присвячені праці В. Бакуменка, О. О. Веклич, Я. С. Витвицького, М. С. Волошин, Б. Данилишина, Л. Качаровської, А.Є. Керничної, В. Кравціва, О.В. Олефіренко, М. Хилька, Є. Хлобистова та ін. [1−4; 6; 8−10]. Незважаючи на значний науковий доробок вітчизняних науковців у цій площині, питання формування і модернізації управлінської структури для реалізації організаційного механізму державного управління у сфері екології як на національному, так і на регіональному рівнях висвітлені недостатньо. Викладене вище й зумовило вибір теми дослідження, визначило його мету й завдання.

Мета дослідження полягає в удосконаленні організаційного механізму державного управління у сфері екології на регіональному рівні шляхом відповідної модернізації структури облдержадміністрації. Мета зумовила виконання таких завдань:

• — здійснити порівняння організаційної структури Міністерства екології і природних ресурсів України з пропонованим нами Департаментом екології і природних ресурсів обласної державної адміністрації на предмет відповідності управлінської вертикалі;
• — розробити авторську організаційну структуру Департаменту екології і природних ресурсів обласної державної адміністрації;
• — розрахувати типовий штатний розпис і внутрішньоструктурне підпорядкування новоствореного Департаменту облдержадміністрації.

державний адміністрація штатний екологія Виклад основного матеріалу Здійснивши аналіз організаційної структури органів публічної влади на національному і регіональному рівнях, які залучені у процес державного управління в екологічній сфері і їх нормативно-правового забезпечення, ми виявили, що на регіональному рівні в областях існують різні структурні підрозділи (департаменти, управління, відділи, сектори), які координують процес державного управління в екологічній сфері.

Для того, щоб запропонувати власну структуру підрозділу облдержадміністрації, який займався б вирішенням екологічних питань, був здійснений аналіз організаційних структур центрального органу виконавчої влади у сфері екології - Міністерства екології і природних ресурсів України на національному рівні і організаційних структур департаментів/управлінь екології і природних ресурсів обласних державних адміністрацій, відповідно, на регіональному рівні.

ласної державної адміністрації.

Було виявлено, що в Україні відсутня єдина (типова) структура такого структурного підрозділу обласної державної адміністрації. Створення і реорганізація відділів, секторів на рівні департаментів/управлінь є хаотичними, безсистемними і, вочевидь, продиктовані різними причинами (фінансовими, індивідуально-психологічними, корупційними та ін.), а не змістовним наповненням (логікою діяльності) і структурною підзвітністю вищого управлінського рівня. У цьому зв’язку, нами була розроблена організаційна структура Департаменту екології і природних ресурсів обласної державної адміністрації (рис.1).

На нашу думку, цей Департамент повинен містити у своєму складі три управління, а саме: управління екології; управління природних ресурсів і управління забезпечення діяльності Департаменту.

У свою чергу Управління екології Департаменту складається з таких відділів:

• а)відділ екологічного моніторингу і аудиту: сектор моніторингу довкілля, аудиту, експертизи та технічного регулювання; сектор атмосферного повітря;
• б)відділ екологічної безпеки: сектор поводження з відходами та небезпечними речовинами; сектор контролю за обігом пестицидів та агрохімікатів; сектор біобезпеки;
• в)відділ планування і координації міжнародних проектів в екологічній сфері: сектор планування багатота двосторонніх угод, договорів, заходів; сектор координації проектів в екологічній сфері.

У свою чергу Управління природних ресурсів Департаменту складається з таких відділів:

• а)відділ охорони природних ресурсів: сектор охорони рослинного і тваринного світу; сектор водних екосистем, водних і земельних ресурсів;
• б)відділ заповідної справи і розвитку екомережі: сектор організації, розвитку і використання природно-заповідного фонду; сектор державної охорони і управління територіями і об'єктами природно-заповідного фонду;
• в)відділ економіки природокористування: сектор координації екологічних інвестицій;

сектор впровадження екологічних проектів.

В організаційній структурі Департаменту екології і природних ресурсів окремо нами виділено Управління забезпечення діяльності Департаменту до складу якого пропонується включити такі підструктури:

• — юридичний відділ: сектор правового забезпечення і представництва інтересів департаменту у судових і правоохоронних органах; сектор дозвільно-ліцензійної діяльності; сектор підготовки і експертизи нормативно-правових актів;
• — фінансово-економічний відділ: сектор бухгалтерського обліку і звітності; сектор планування і фінансування природоохоронних заходів і розвитку об'єктів природно-заповідного фонду на території регіону;
• — відділ управління справами: сектор кадрової роботи; сектор інформаційно-організаційного забезпечення; сектор мобілізаційної, режимно-секретної роботи і захисту інформації;
• — відділ науково-методичного забезпечення і реалізації екологічної політики в регіоні: сектор наукової розробки і експертизи екологічних програм; сектор науково-методичного забезпечення діяльності департаменту;
• — сектор матеріально-технічного забезпечення діяльності Департаменту.

У табл. 1 здійснено порівняння організаційної структури Міністерства екології і природних ресурсів з пропонованим нами Департаментом екології і природних ресурсів обласної державної адміністрації на предмет відповідності управлінської вертикалі.

Як видно з табл. 1 для деяких організаційних підрозділів, виокремлених на національному рівні (у міністерстві), немає прямої відповідності у структурах на регіональному рівні. Зокрема, це стосується таких підрозділів, як сектор внутрішнього аудиту; сектор контролю за виконанням доручень вищих органів державної влади; сектор державних закупівель як виокремлених підрозділів, а також відділ державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду Департаменту заповідної території; відділ реєстру та кліматичної звітності і сектор впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів Департаменту кліматичної політики; відділ з питань європейської інтеграції, адаптації Європейського законодавства та супроводження міжнародних договорів і відділ взаємодії з Верховною Радою та іншими органами державної влади Юридичного департаменту; відділ планування та виконання державного бюджету Департаменту економіки і фінансів; відділ управління державним майном та охорони праці Управління матеріально-технічного забезпечення.

Переважна більшість завдань, виконання яких покладено на вищеперераховані структурні підрозділи, потребують реалізації на національному, а не регіональному рівні. Тому у пропонованій нами схемі організаційної структури Департаменту екології і природних ресурсів обласної державної адміністрації, вони не відображені.

Натомість деякі повноваження, які згруповані в одному структурному підрозділі на національному рівні, на регіональному рівні передані у різні структурні одиниці.

Таблиця 1. Порівняльна таблиця відповідності організаційних структур на національному і регіональному рівнях у сфері екології і природних ресурсів.

Примітка: Х — нема прямої відповідності.

Наприклад, повноваження Департаменту екологічної безпеки та поводження з відходами Міністерства екології і природних ресурсів України (який, нагадаємо, у своєму складі містить Відділ поводження з відходами та небезпечними речовинами; Відділ контролю за обігом пестицидів та агрохімікатів; Відділ дозвільно-ліцензійної діяльності і Відділ екологічної оцінки (експертизи)) на регіональному рівні пропонується передати Відділу екологічного моніторингу і аудиту (сектор моніторингу довкілля, аудиту, експертизи та технічного регулювання) щодо екологічної оцінки (експертизи); відділу екологічної безпеки (сектора поводження з відходами та небезпечними речовинами) щодо контролю за поводженням з відходами і небезпечними речовинами; відділу екологічної безпеки (сектору контролю за обігом пестицидів та агрохімікатів) відповідні повноваження щодо цих речовин; Юридичному відділу (сектора дозвільно-ліцензійної діяльності) щодо цієї діяльності.

Таблиця 2. Пропонований типовий штатний розпис Департаменту екології і природних ресурсів обласної державної адміністрації

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р. «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» [7], штатний розпис та кошторис Департаменту затверджує голова обласної державної адміністрації за пропозицією директора Департаменту. Пропонується такий штатний розпис Департаменту екології і природних ресурсів (Табл. 2).

На посадах заступників директора департаменту пропонується задіяти начальників відповідних управлінь департаменту: управління екології, управління природних ресурсів і управління забезпечення діяльності. Заступник/начальник управління забезпечення діяльності Департаменту буде також відповідати за зв’язки з громадськістю.

Висновки

Здійснивши аналіз організаційної структури органів публічної влади на національному і регіональному рівнях, які залучені у процес державного управління екологічною сферою, нами запропоновано модернізувати структуру департаментів екології і природних ресурсів облдержадміністрацій.

Пропонована нами типова структура Департаменту, на нашу думку, повинна складатися з таких структурних підрозділів: управління екології; управління природних ресурсів; управління забезпечення діяльності Департаменту.

Окремо виділене Управління забезпечення діяльності Департаменту складатиметься з таких підструктур: юридичний відділ; фінансово-економічний відділ; відділ управління справами; відділ науково-методичного забезпечення і реалізації екологічної політики в регіоні; сектор матеріально-технічного забезпечення діяльності Департаменту. Така структура пропонованого нами Департаменту сприятиме покращенню державного управління у сфері екології шляхом оптимізації управлінських зв’язків (пряма відповідність і підпорядкованість) між національним і регіональними рівнями управління.

Бібліографічні посилання

• 1. Буркинський Б. В. Інституційний механізм реалізації екологоорієнтованих стратегічних планів розвитку національної економіки / Б. В. Буркинський, Н.І. Хумарова // Екологічні науки. — 2013. — № 2. — С. 139−148.
• 2. Витвицький Я. С. Механізм державного управління в екологічній сфері на регіональному рівні та напрями його вдосконалення / Я. С. Витвицький, А.Є. Кернична // Актуальні проблеми державного управління. — 2012. № 2 (42). — С. 178−186.
• 3. Екологічна складова політики сталого розвитку: [монографія] / Б. М. Данилишин; Рада по вивч. продукт. сил України. — Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2008. — 256 с.
• 4. Екологічне управління в розвинутих країнах світу в порівнянні з Україною / В. Р. Лозанський. — Х., 2000. — 68 с. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
• 5. Матюшенко О. І. Досвід управління охороною навколишнього природного середовища в економічно розвинутих країнах / О. І. Матюшенко // Держава та регіони. Сер.: Державне управління. — 2013. — № 4. — С. 37−42. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drdu_2013₄_10.
• 6. Олефіренко О.В. Основні напрямки забезпечення ефективності державного екологічного управління в Україні / О.В. Олефіренко // Ефективність державного управління. — 2014. — Вип. 40. — С. 41−47. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2014₄₀_7.
• 7. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р. // Офіц.вісн.України від 15.03.2002 р. — 2002. — № 9. — Стор. 101. — Ст. 414. — Код акту 21 731/2002.
• 8. Формування та реалізація національної екологічної політики України / [Веклич О.О., Волошин С. М., Жарова Л. В. та ін.]; за наук.ред. С. О. Лизуна / ДУ ІЕПСР НАН України. — Суми: Університетська книга, 2012. — 336 с.
• 9. Хилько М. І. Пріоритет сталого екобезпечного розвитку / М. І. Хилько // Гілея: науковий вісник. — 2016. — Вип. 111. — С. 333−339. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2016₁₁₁_86.
• 10. Хлобистов Є.В. Імплементація положень конвенцій Ріо до національної політики сталого розвитку: еколого-економічні прогалини регуляторної діяльності / Є.В. Хлобистов // Ефективна економіка. — 2014. — № 9.Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3314.