Вступ. 
Зміна ціннісного наповнення концептів "щедрість" і "скупість" у споріднених і неспоріднених лінгвокультурах: дані лінгвокорпусів

Пропонована стаття присвячена визначенню «актуального» положення концептів ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ на «аксіологічних терезах» у британській, німецькій, українській та російській лінгвокультурах. Для цього автори проаналізували актуалізацію прямих номінацій цих концептів у публіцистичних текстах останніх п’яти-десяти років, залучаючи публіцистичні підкорпуси корпусів англійської, німецької, української та російської мов. Виявлено помітний «рух» зіставлюваних концептів у бік норми лише у двох із цих лінгвокультур — німецькій та російській.

Пропонована стаття є продовженням опрацювання методологічно перспективної моделі «аксіологічних терезів», яка застосована нами для контрастивного вивчення морально-етичної сфери «Відношення до власності» [див., напр.: 3; 5] у руслі актуального нині зіставно-лінгвокультурологічного напряму мовознавства [див. про це: 2]. Ця модель являє собою верифікаційно надійний інструмент, який дає змогу порівняти динаміку усталених і актуальних смислів («усталене» й «актуальне» положення згаданих терезів) концептів ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ у британській, німецькій, українській та російській лінгвокультурах.

Визначення «усталеного» положення цих концептів ґрунтується на результатах аналізу фразеологічних одиниць (передусім паремій) на позначення щедрості та скупості, а також на узагальнених висновках лінгвокультурологів, етнолінгвістів, психолінгвістів щодо особливостей національних характерів британців, німців, українців та росіян, які стосуються їхнього відношення до власності. У такий спосіб з’ясовано вплив на домінування щедрості або скупості в зіставлюваних лінгвокультурах тих чинників, які безпосередньо корелюють із «замкненими» / «відкритими» рисами національного характера їхніх представників [див. детальніше: 5]. При цьому «аксіологічні терези» чітко унаочнили, у яких із зіставлюваних лінгвокультур простежується (1) найбільш подібне відношення до власності, а в яких — (2) найбільш контрастне: перше відношення виявляють британський і український мовні соціуми (тут концепти ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ при спільній домінувальній ощадливості у цих соціумах найближче розташовані на «аксіологічних терезах» до норми), а друге — німецький і російський (у німецькомовному соціумі домінування ощадливості є найбільш значним (помітне відхилення від норми), натомість у російськомовній спільноті домінує щедрість) [5, с. 116].

Мета статті. З огляду на це метою пропонованої розвідки є визначення «актуального» положення концептів ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ на «аксіологічних терезах» у британській, німецькій, українській та російській лінгвокультурах. Для цього необхідно проаналізувати актуалізацію прямих номінацій цих концептів у публіцистичних текстах останніх п’яти-десяти років, залучаючи публіцистичні підкорпуси корпусів англійської, німецької, української та російської мов.