Процеси з патернами рефлексії: теоретико-множинний опис

Процеси з патернами рефлексії: теоретико-множинний опис

Формування нового покоління високих гуманітарних технологій і, зокрема, рефлексивного майданчика постнекласичної науки, про що пише В.Є. Лепський [7], ми пов’язуємо з оснащенням їх мовними засобами, що мають високий ступень універсальності. До них ми відносимо такі засоби формалізованого опису предметів теоретичних і експериментальних досліджень, які, з одного боку — є зрозумілі гуманітаріям як інструмент для роботи з гуманітарними поняттями, з іншого боку — математично коректні, що є важливою умовою одержання достовірних наукових результатів. Як один з можливих варіантів досягнення цієї мети ми розглядаємо розроблюваний нами метод теоретико-множинного опису процесів. При тому, що метод задуманий як універсальний для гуманітарної проблематики, його застосування ми розглядаємо переважно в галузі психологічного знання. У цій роботі представлено результати, отримані нами шляхом застосування методу для опису психологічної рефлексії.

Як відомо, поняття рефлексія широко використовують і в традиційному гуманітарному знанні, і в новітніх розробках, пов’язаних із проблемами управління в найширшому розумінні. У психології нині отримав визнання розгляд рефлексії у контексті вивчення метакогнітивних процесів, зокрема системи метакогнітивноїрегуляції (див. [4]). При виділенні у складі інтелекту когніцій і метакогніцій, рефлексію відносять до останніх, поряд з інтелектуальною ініціацією, децентрацією та ін. — див. [12].

Трактують рефлексію по-різному, причому можна вказати два полярні підходи. Один з них фактично ототожнює її з мисленням або навіть із психічним відображенням у цілому. Інший підхід відносить поняття рефлексії тільки до процесів усвідомлення індивідуальним або колективним суб'єктом змісту, що вже присутній в психіці - його власній або іншого суб'єкта, — а також до наступних розумових операцій із цим змістом. Даний підхід, на наш погляд, конструктивніший, ніж перший, при орієнтації на який сам термін «рефлексія» виявляється зайвим. Утім, цей висновок може бути уточнений при розгляді «рангу рефлексії», що характеризує глибину системи усвідомлень. В. Лефевр удався в цьому зв’язку до образу мотрійки: «Число мотрійок, вкладених у дану, і є „ранг рефлексії“ мотрійки» [8, с. 22]. Поняття «ранг рефлексії» дозволяє вбачати в нерефлексивному мисленні рефлексію 0-го рангу й, відповідно, у будь-якому процесі мислення — рефлексію того або іншого рангу. Відзначимо, що іноді під рангом рефлексії мають на увазі суттєво інший зміст. Приміром, в [9] це поняття введене так: агенти з нульовим рангом рефлексії вибирають свої дії, вважаючи, що дії інших агентів будуть такими ж, що й у попередньому періоді.

Основні ідеї методу

Наведемо основні ідеї пропонованого методу формалізованого опису культурних процесів (див. [1] та ін.).

Його суть полягає в тому, що будь-який предмет дослідження ми розглядаємо як процес і/або як його компоненти. Для опису процесів використовуємо математичний засіб — відображення множин (алгебраїчні структури, за Н. Бурбакі [3]). Із теоретично можливих відображень — тих, компонентами яких є модуси, що цікавлять дослідника, — він вибирає ті, які далі розглядає як формалізовані описи предметів свого дослідження.

Відображення, загалом, є записом наступного відношення трьох компонентів Функції: Прообрази ^ Образи, де символ «:» пов’язує функціональні (Функція) і предметні (Прообраз, Образ) компоненти відображення.

Компонентами відображення (функція, прообраз, образ) є модуси, трактовані як структуровані множини елементів, зокрема таких, які також розглядаються як модуси. (Див. про модуси культури в [2]; поряд з ними, можуть бути розглянуті й модуси позакультурного буття.).

Оскільки процес відбувається в часі, то, використовуючи відображення для опису процесу, маємо на увазі, що прообраз передує образу.

Процеси можна описувати відображеннями, що стосуються кількох послідовних відрізків часу (етапів). Підкреслимо використання тих самих множин модусів як наборів можливих прообразів і функцій на кожному розглянутому відрізку часу. Математичний простір усіх можливих відображень для модусів, наприклад, А і Б в узагальненому алгебраїчному запису (тобто як складне відображення) буде таким:

{А; Б}: {А; Б} ^ {А1; Б1}. (1).

Цифри 1 у цих позначеннях вказують на відмінність образів від прообразів.

Наведене складне відображення модусів, А и Б є узагальненим записом восьми простих відображень, які також можна представити алгебраїчними записами (наприклад, А: Б ^ Б1 і т.д.). Ці 8 простих відображень утворюють математичний простір відображень модусів, А і Б.

Застосування пропонованого методу до сфери психології означає, що предмет будь-якого психологічного дослідження має бути представлений як компонент або характеристика виділених для опису процесів (що відбуваються у психіці й поза нею), а кожний процес — як зміна психічних та інших модусів. Як психічні модуси можна розглядати різні компоненти психіки: цінності, змісти, мотиви, ролі, стереотипи сприймання або мислення та ін. При цьому, кожний модус (про що вже сказано) може бути розглянутий як такий, що складається з модусів глибшого рівня опису.

Далі в деяких випадках, заради скорочення, будемо записувати формат простору відображень, замість повного запису відображень. Формат простору відображень — запис переліку модусів, що є компонентами відображень. Наприклад, форматом простору відображень (1) буде запис {А; Б}.

Процеси з патернами рефлексії.

Розглянемо процеси, у складі яких є освоєні особою патерни рефлексії - системи операцій, за допомогою яких здійснюється рефлексія. Множина таких патернів (в окремому випадку один патерн) утворює модус рефлексії.

Загальний запис процесів з патернами рефлексії {Р; Д}: {Р; Д} ^ {Р1; Д1}, де Р — модус рефлексії (множина патернів рефлексії);

Д — модус множини інших компонентів психіки, окрім рефлексії (далі - Д-модус), включно з інтеріоризованими особою зовнішніми феноменами, у тому числі сформованими завдяки діяльності особи.

Це складне відображення є узагальненим записом семи теоретично можливих типів процесів з патернами рефлексії. Наведемо відповідні до цих типів прості відображення й коротко їх охарактеризуємо.

Р: Д ^ Д1. Рефлексія особою змісту своєї свідомості. Застосувавши освоєні патерни рефлексії до інших складових своєї свідомості, особа змінює їх. Як процеси цього виду можна описати мабуть усі досліджувані у психології види рефлексії, незалежно від її трактування. У цьому зв’язку згадаємо констатацію психологами того, що, рефлексуючи керовану свідомістю діяльність, суб'єкт не тільки її відображає й обмежує, але й конструює (див., наприклад, [14]), а також характеристику рефлексії як однієї з ключових передумов переходу особи «від режиму детермінованості до режиму самодетермінації» [6, с. 42].

Д: Р — Д1. Регульоване Д-модусами введення компонентів рефлексивних патернів в інші Д-модуси. Наприклад, регулятором уведення в ціннісну структуру особи нової цінності - збереження й розвиток патернів рефлексії - може бути ідея, сприйнята цією особою з філософського або іншого твору.

Р: Р — Д1. Застосування особою освоєних патернів рефлексії до них самих служить чинником зміни Д-модусу. Наприклад, у ціннісну структуру особи в такий спосіб може бути введена нова цінність: збереження й розвиток патернів рефлексії.

Д: Д —— Р1. Регульоване Д-модусом введення його компонентів у патерни рефлексії. Наприклад, патерни рефлексії зазнають змін в результаті освоєння особою, за методичним посібником, певної техніки рефлексії.

Р: Д — Р1. Регульоване патернами рефлексії введення в них компонентів Д-модусу. Наприклад, рефлексія особою своїх професійних знань і вмінь збагачує освоєні нею патерни рефлексії. Скажімо, знання інженера-технолога про різні способи контролю якості продукції входять у структуру патернів рефлексії, що регулюють контроль будь-якої діяльності.

Д: Р — Р1. Регуляція Д-модусом змін, що відбуваються в патернах рефлексії. Наприклад, так може бути представлений процес, де регулятором розширення арсеналу патернів рефлексії, яким володіє особа, є компонент ціннісної структури — цінність удосконалювання своїх рефлексивних здатностей.

Р: Р — Р1. Застосувавши освоєні патерни рефлексії до них самих, особа змінює їх. У рамках наукової діяльності це відображення можна розглядати як опис метарефлексії особи або колективного агента над існуючими типами наукової рефлексії; відтак змінюються патерни рефлексії, використовувані даною особою.

Типи патернів рефлексії.

Існують різні трактування механізмів психологічної рефлексії, тому можуть бути використані різні інтерпретації функціонального компонента відображення, яке ми розглядаємо як опис процесу рефлексії (тобто Р: Д ^ Д1). Розглянемо деякі варіанти опису патернів рефлексії.

Механізми рефлексії, за О. С. Шаровим [14], діють на п’яти наступних етапах.

Виділення рефлективного об'єкта або діяльності.

Виділення елементів діяльності та її структури за рахунок конструювання й реконструювання смислу об'єкта.

Рефлексивна активність, спрямована на конструювання й реконструювання цілісного процесу.

Розгляд діяльності у ширшому контексті, аж до контексту життєдіяльності або світових процесів.

Об'єктивація процесу й результату рефлексивної активності: процес і результат рефлексивної активності стає доступний людині, тобто репрезентується їй.

Позначимо патерни рефлексії відповідно етапам як Р1, Р2, Р3, Р4, Р5. Тоді наш запис «розгортання рефлексивного механізму» (за Шаровим) на п’яти етапах буде.

{Рі; Д}: {Рі; Д} ^ {Р11; Д1}.

{Р2; Д1}: {Р2; Д1} ^ {Р2ь Д2}.

{Рз; Д2}: {Рз; Д2} ^ {Р31; Д3}.

{Р4; Д3}: {Р4; Д3} ^ {Р41; Д4}.

{Рз; Д4}: {Р5; Д4} ^ {Р51; Д5}.

Використовуючи поняття, уведені І.С. Ладенком [1], можемо розглядати, зокрема, патерни наступних типів рефлексії.

Ретроспективна — слугує виявленню й відтворенню схем і засобів процесів, що мали місце в минулому.

Перспективна — виявляються й коректуються схеми й засоби можливої діяльності.

Інтроспективна — реалізує контроль і корекцію або ускладнення розумових процесів у ході їх виконання.

Позначимо ці три типи рефлексії як РР, РП і РІ.

Наведемо записи відображень з цими патернами.

{Рр; Д}: {Рр; Д} ^ {Рр1; Д1}.

{Рп; Д}: {Рп; Д} ^ {Рп1; Д1}.

{Рі; Д}: {Рі; Д} ^ {Ріі; Ді}.

Кожний запис може бути деталізований через виділення наступних субкомпонентів патернів рефлексії [там само].

Покомпонентна — здійснюється над окремими компонентами й пов’язана з адаптацією відповідних методів.

Групуюча — проводиться над компонентами, що сполучаються в групи, якими можуть бути логічна система методів або колектив фахівців.

Інтегруюча — пов’язана з інтеграцією компонентів у цілісність.

Розглянемо ці три типи як субкомпоненти (позначувані за допомогою підрядкових індексів п, г, і) у кожному із зазначених вище типів патернів РР, РП і РІ. Отримаємо наступну множину патернів рефлексії:

Р = {Р^ РпШ РпЬ Р^ РгП РгІ, Р^ РіП РіІ}.

Ми врахували основні риси описання механізмів рефлексії обома згаданими авторами. Звичайно, патерни рефлексії можна виділяти й за принципами, відповідними концепціям інших дослідників.

Рефлексовані модуси і рефлексивні уявлення Рефлексованими будемо називати модуси, які у відображеннях для опису процесів з патернами рефлексії є прообразами й/або образами.

Покажемо використання цього поняття, зіставивши наш метод опису процесів, у тому числі рефлексії, що протікають у психіці особи, з дескриптивною соціогуманітарною моделлю суб'єктів інноваційного розвитку, запропонованою В.Є. Лепським [7, с. 178]). Подані в цій моделі п’ять характеристик суб'єкта — рефлексивність (нижче — Р), цілеспрямованість (Ц), комунікативність (К), здатність до розвитку (Здат), соціальність (Соц) — у нашому описі можна представити відповідними рефлексованими модусами. Тоді формат простору відображень, для опису всіх можливих процесів із цими модусами, буде.

{Р; Ц; К; Здат; Соц}.

Частина простору відображень, яка описує саме процеси рефлексії, ;

Р: {Р; Ц; К; Здат; Соц} ^ {Р1; Ц1; К1; Здаті; Соці}.

При такій формі опису суб'єкта інноваційного розвитку стає можливим урахувати всі взаємодії компонентів і вивчати закономірності, за якими ці взаємодії відбуваються на будь-якому конкретному інтервалі часу. Кожний з модусів цього простору може бути деталізований. У моделі В.Є. Лепського деталізація здійснена для характеристик Соціальність (через виділення її компонентів: ідентичність, воля, відповідальність, етичність, духовність) і Здатність до розвитку (її компоненти: здатність до самоорганізації, креативність, відкритість, безперервне навчання). Рефлексивність може бути деталізована, зокрема, на принципах виділення патернів рефлексії (див. вище, п. 3).

Через виділення відповідних рефлексованих модусів у рамках нашого методу можуть бути в уточненому вигляді представлені і інші використовувані в дослідженнях рефлексії характеристики, як, наприклад, розрізнення інтелектуальної та особистісної рефлексії (див. [11] та ін.).

Серед рефлексованих модусів виділимо рефлексивні уявлення — уявлення рефлексанта про уявлення особи (в окремому випадку — про свої) або групи осіб. Позначимо деякі види рефлексивних уявлень.

УЛМ — уявлення особи Л про уявлення особи М (в окремому випадку Л =М) — рефлексивне уявлення 1-го рангу.

В складі УЛМ можна виділити різні підмодуси, у тому числі рефлексивні уявлення 2-го рангу, зокрема:

УЛМЛ — уявлення особи Л про те, як особа М уявляє уявлення особи Л.

Формат простору з рефлексивними уявленнями різних рангів набуде вигляду {Р; Улм_; Улмл; Д}, де УлМ_ - модус інших, окрім УЛМЛ, уявлень особи Л про особу М (наприклад, уявлення про її систему цінностей).

Можна вважати, що розглянувши ранги рефлексивних уявлень, ми реалізували одну з можливих конкретизацій згаданого у вступному розділі поняття «ранг рефлексії».

Опис процесу рефлексії при деталізації його компонентів Компоненти процесу рефлексії - патерни ї рефлексовані модуси — можут бути деталізовані, залежно від предмету досліждення і можливостей дослідника, передусім пов’язаних з аналізуванням значного обсягу даних. Розглянемо варіант опису процессу рефлексії, коли дослідник поступово звужує предметну царину. Почнемо із загального запису відображення для опису рефлексії.

Р: Д ^ Д1.

Використовуючи виділені нами типи патернів рефлексії (див. вище, п. 3), запишемо їх множину.

Р = {РпР; РпП; РпІ; РгР; РгП; РгІ; РіР; РіП; Ріі}.

Наведемо загальний запис відображень, в яких деталізовано патерни рефлексії.

{РпР; РпП; РпІ; РгР; РгП; РгІ; РіР; РіП; РіІ}: Д ^ Д1.

Наведемо також 9 записів відображень для опису теоретично можливих процесів, що проходили на цьому відрізку часу. Підрядкові індекси в позначеннях образів (Дії, Д12 тощо) використано для розрізнення їх варіантів.

РпР: Д ^ Д11. Виділення таких компонентів психічних модусів з минулого (з досвіду рефлексанта), які необхідні для здійснення мети рефлексанта.

РпІ: Д ^ Д21. Виділення не пов’язаних з часом і/або пов’язаних з теперішнім часом компонентів психічних модусів рефлексанта, які йому необхідні для здійснення мети.

РпП: Д ^ Д31. Виділення компонентів психічних модусів, які рефлексант уявляє як можливі в майбутньому як необхідні для здійснення мети.

РгР: Д ^ Д41. Комбінація в групи компонентів психічних модусів рефлексанта з минулого (з досвіду рефлексанта).

РгІ: Д ^ Д51. Комбінація в групи не пов’язаних з часом і/або пов’язаних з теперішнім часом компонентів психічних модусів рефлексанта.

РгП: Д ^ Д61. Комбінація в групи компонентів психічних модусів рефлексанта, які він уявляє як можливі у майбутньому.

РіР: Д ^ Д71. інтеграція груп компонентів психічних модусів рефлексанта з минулого (з досвіду рефлексанта) у цілісність, зокрема в логічний висновок з минулих подій.

Ріі: Д ^ Д81. Інтеграція груп компонентів психічних модусів рефлексанта, не пов’язаних з часом і/або пов’язаних з теперішнім часом, у цілісність, зокрема в логічний висновок про актуальний стан.

РіП: Д ^ Д91. Інтеграція груп компонентів психічних модусів рефлексанта, які він уявляє як можливі в майбутньому, у цілісність, зокрема у прогноз подій у майбутньому.

Рефлексованими модусами у зазначених процесах можуть бути, зокрема, психічні модуси, сформовані у попередніх процесах рефлексії.

Запишемо формат математичного простору відображень, в якому серед рефлексованих модусів є рефлексивні уявлення.

{Р; Улм_; Улмл; Д}.

Спочатку розглянемо частину простору з функцією Р (тобто описи процесів рефлексії). У цій частині виділимо дві царини — (а) та (б).

(а) — рефлексія, описувана відображенням з одним прообразом; у заданому просторі це будуть наступні 4 відображення Р: Р ^ {Р1; Улм_і; Улмл; Д1}.

Р: УЛМ_ ^ {Р1; УЛМ₁; УЛМЛ; Д1}.

Р: Улмл ^ {Р1; Улм₁; Улмл; Д1}.

Р: Д ^ {Р1; Улм₁; Улмл; Д1}.

Опишемо докладніше перше з них. Воно представляє процес рефлексії, у результаті якої рефлексант установлює або змінює відповідності між:

усвідомлюваними патернами рефлексії;

усвідомлюваними патернами рефлексії й своїми уявленнями про уявлення особи М;

усвідомлюваними патернами рефлексії й своїми уявленнями про уявлення особи М про уявлення рефлексанта;

усвідомлюваними патернами рефлексії й іншими модусами своєї свідомості;

(б) — рефлексія, описувана відображенням з одним образом Р: {Р; Улм_; Улмл; Д} ^ Р1.

Р: {Р; Улм_; Улмл; Д} ^ Улм₁.

Р: {Р; Улм_; Улмл; д} ^ Улмл Р: {Р; Улм_; Улмл; Д} ^ Д1.

Опишемо докладніше третє відображення. Воно представляє процес, у якому рефлексант установлює або змінює відповідності між:

усвідомлюваними патернами рефлексії й своїми уявленнями про уявлення особи М про рефлексанта;

своїми уявленнями про особу М (крім уявлень про уявлення особи М про рефлексанта) і своїми уявленнями про уявлення особи М про рефлексанта;

своїми уявленнями про уявлення особи М про рефлексанта;

своїми іншими психічними модусами й своїми уявленнями про уявлення особи М про рефлексанта.

Приклад: рефлексія при прийнятті рішення Проілюструємо застосування розглянутих вище понять на прикладі з роботи, виконаної в методології В. Лефевра [13, с. 122−123]: «На аеродромі склалася критична ситуація, коли літак, з яким у повітрі трапилася аварія, просив дозволу на посадку. Згідно з інструкцією, диспетчер при даних обставинах не мав права саджати літак. Однак диспетчер був дуже досвідчений, тому він міг би піти на порушення інструкції й спробувати посадити літак». Диспетчер за короткий час повинен прийняти рішення: дати екіпажу дозвіл на посадку або не давати.

Перебіг процесу прийняття рішення у конкретної особи — диспетчера з наведеного прикладу — можна виявити лише спеціальними дослідницькими процедурами. Теоретичною основою такого дослідження може бути, зокрема, наш метод опису рефлексії. Наведемо опис можливої у даному випадку послідовності процесів рефлексії, використавши уведені вище позначення компонентів відображень.

Ретроспективна покомпонентна рефлексія. Диспетчер аналізує свій професійний досвід — виділяє в ньому компоненти, пов’язані з поточною ситуацією: положення інструкцій, наслідки подібних випадків для їхніх учасників та ін. Загальним для цієї групи процесів буде запис РпР: Д ^ {Дії; Д2І; Дзі…}.

Інтроспективна інтегруюча рефлексія. Робить узагальнювальні висновки з особистого й світового професійного досвіду щодо раціональних альтернатив його дій в цій ситуації. Загальний запис Рии: {Дії; Д2І; Дзі.} ^ {Ді2; Д22}.

Перспективна покомпонентна рефлексія. Формує свої уявлення про можливу оцінку його альтернативних дій з боку його керівників і відповідні наслідки для свого службового становища. Загальний запис Рпп: {Ді2; Д22} ^ {Ді3; Д2З; ДзЗ…}.

Ретроспективна покомпонентна рефлексія. Аналізує значимі події свого життя — виділяє в них емоційні реакції, пов’язані з моральною оцінкою своїх учинків (свої й навколишніх, зокрема близьких людей). Загальний запис РпР: Д ^ {Ді4; Д24; Дз4—. }.

Перспективна групуюча рефлексія. Прогнозує емоційні реакції, пов’язані з моральною оцінкою своїх дій при кожній з альтернатив (самооцінкою й оцінкою з боку значимих інших). Загальний запис Ргп: {Ді2; Д22} ^ {Ді5; Д25; Дз5_>

Інтроспективна інтегруюча рефлексія. Ухвалює рішення щодо своєї дії.

Загальний запис Рии: {Ді4; Д24; Дз4…; Ді5; Д25; Дз5…} ^ Д6.

Диспетчер може засумніватися в правильності ухваленого рішення й зайти на нове коло рефлексії.

Звернімо увагу на те, що з множини процесів з патернами рефлексії, що протікають на кожному етапі, ми розглядали тільки процеси рефлексії (перший тип процесів із семи, описаних у п. 2). При необхідності більш детального аналізу змін, що відбуваються у психіці диспетчера, треба вивчити інші процеси, наявні у математичному просторі відображень (див. вище, п. і). Зокрема, можна врахувати зміни у ціннісних орієнтаціях, мотивах, знаннях про світ, знаннях рефлексанта про себе тощо, а також у його патернах рефлексії. Таким чином, застосування запропонованого методу дозволяє провести системний аналіз психологічних чинників, що детермінують те або інше рішення диспетчера.

Висновки

Наш метод теоретико-множинного опису задуманий як варіант універсального засобу для вивчення процесів, у тому числі в психологічній науці. У роботі показано застосування методу для опису досліджуваної у психології проблематики рефлексії. До основних результатів роботи ми відносимо:

— уведення поняття «патерн рефлексії»;

виділення семи типів процесів з патернами рефлексії, одним з яких є процес рефлексії, як його зазвичай розглядають у психології;

уведення поняття «рефлексивні уявлення», завдяки якому стає можливим чіткіше розрізнення процесів рефлексії різних рангів та інших видів мислення;

демонстрація різноманіття теоретично можливих процесів рефлексії, опис яких отримано шляхом деталізації патернів рефлексії й рефлексованих модусів.

Вважаємо, що представлена в роботі теоретична база може бути використана для проведення поглиблених, у тому числі експериментальних, психологічних досліджень рефлексії.

Список використаних джерел

• 1. Аникина В. Г. Культурно-диалогический подход в психологическом исследовании рефлексии: философско-методологические основания / В. Г. Аникина // Психология. Журнал Высшей школы экономики. — 2013. — Том 10. — № 2. — С. 24−46.
• 2. Балл Г. А. Системное описание культурных процессов и его психологические применения / Г. А. Балл, В. А. Мединцев // Технологии развития интеллекта. Электронный журнал. — 2014. — Том 1. — № 7. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://goo.gl/TKzc5r.
• 3. Бурбаки Н. Очерки по истории математики / Н. Бурбаки. — М.: ИИЛ, 1963.
• 4. Карпов А. В. Психология метакогнитивных процессов личности / А. В. Карпов, И. М. Скитяева. — М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2005. — 352 с.
• 5. Ладенко И. С. Становление и развитие идей генетической логики / И. С. Ладенко // Вопросы методологии.- 1991. № 3. — С.7−12.
• 6. Леонтьев Д. А. Рефлексия как предпосылка самодетерминации / Д. А. Леонтьев // Психология человека в современном мире. Материалы Всероссийской юбилейной научной конференции, посвященной 120-летию со дня рождения С. Л. Рубинштейна. — М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. — Том 2. — С. 40−49.
• 7. Лепский В. Е. Рефлексивно-активные среды инновационного развития / В. Е. Лепский. — М.: Изд-во «Когито-Центр», 2010. — 255 с.
• 8. Лефевр В. А. Конфликтующие структуры. Издание второе, переработанное и дополненное / В. А. Лефевр. — М.: Изд-во «Советское радио», 1973. — 158 с.
• 9. Новиков Д. А. Математические модели информационной и стратегической рефлексии / Д. А. Новиков, А. Г. Чхартишвили // Рефлексивные процессы и управление. — 2013. — № 1−2. — С. 53−77.
• 10. Семенов И. Н. Методологические проблемы этимологии и типологии рефлексии в психологии и смежных науках / И. Н. Семенов // Психология. Журнал Высшей школы экономики. — 2013. — Т. 10. — № 2. — С. 24−45.
• 11. Семенов И. Н. Проблема предмета и метода психологического изучения рефлексии / И. Н. Семенов, С. Ю. Степанов // Исследование проблем психологии творчества. — М.: Наука, 1983. — С. 154−182.
• 12. Смульсон М. Л. Інтелект дорослої людини: структура та саморозвиток / М. Л. Смульсон // Технології розвитку інтелекту. — К., 2015. — Том 1. — № 9. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://goo.gl/SJI5xw.
• 13. Таран Т. А. Математическое моделирование рефлексивного управления / Т. А. Таран, В. М. Шемаев. // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2005. — № 3. — С. 114−131.
• 14. Шаров А. С. Онтология психологических механизмов рефлексии / А. С. Шаров. // Электронный научный журнал «Вестник Омского государственного педагогического университета». — Выпуск 2006. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://goo.gl/fIYLk9.

References transliterated.

• 15. Anikina V.G. Kul’tumo-dialogicheskii' podhod v psihologicheskom issledovanii refleksii: filosofsko-metodologicheskie osnovaniia [A culturaldialogical approach for psychological study of reflection: philosophical and methodological foundations] / V.G. Anikina // Psihologiia. Zhurnal Vy’sshei' shkoly' e’konomiki. — 2013. — Tom 10. — № 2. — С. 24−46.
• 16. Ball G.A. Sistemnoe opisanie kul’turny’kh protcessov i ego psihologicheskie primeneniia [Systemic description of cultural processes and its psychological applications] / G.A. Ball, V.A. Medintcev // Tekhnologii razvitiia intellekta. E’lektronny’i' zhurnal. — 2014. — Том 1. — № 7. — [Elektronny'i' resurs]. — Rezhim dostupa: http://goo.gl/TKzc5r.
• 17. Burbaki N. Ocherki po istorii matematiki [Essays on the history of mathematics] / N. Burbaki. — М.: IIL, 1963.
• 18. Karpov A.V. Psihologiia metakognitivny’kh protcessov lichnosti [Psychology of metacognitive processes of a personality] / A.V. Karpov, I.M. Skitiaeva. — M.: Izd-vo «Institut psihologii RAN», 2005. — 352 с.
• 19. Ladenko I.S. Stanovlenie i razvitie idei' geneticheskoi' logiki [The formation and development of the ideas of genetic logic] / I.S. Ladenko // Voprosy' metodologii. — 1991. — N 3. — С.7−12.
• 20. Leont’ev D.A. Refleksiia kak predposy’lka samodeterminatcii [Reflection as a prerequisite of self-determination] / D.A. Leont’ev // Psihologiia cheloveka v sovremennom mire. Materialy' Vserossii’skoi' iubilei’noi' nauchnoi' konferentcii, posviashchennoi' 120-letiiu so dnia rozhdeniia S.L. Rubinshtei’na. — M.: Izd-vo «Institut psihologii RAN», 2009. — Том 2. — С. 40−49.
• 21. Lepskii' V.E. Refleksivno-aktivny'e sredy' innovatcionnogo razvitiia [Reflexive and active environments of innovative development] / V.E. Lepskii'. — M.: Izd-vo «Kogito-Centr», 2010. — 255 с.
• 22. Lefevr V.A. Konfliktuiushchie struktury'. Izdanie vtoroe, pererabotannoe i dopolnennoe [Conflicting patterns. Second edition, revised and enlarged] / V.A. Lefevr. — M.: Izd-vo «Sovetskoe radio», 1973. — 158 с.
• 23. Novikov D.A. Matematicheskie modeli informatcionnoi' i strategicheskoi' refleksii [Mathematical models of informational and strategic reflexion] / D.A. Novikov, A.G. Chhartishvili. // Refleksivny’e protcessy' i upravlenie. — 2013. — № 1−2. — С. 53−77.
• 24. Semenov I.N. Metodologicheskie problemy' e’timologii i tipologii refleksii v psihologii i smezhny’kh naukakh [Methodological problems of etymology and typology of reflection in psychology and related Sciences] / I.N. Semenov. // Psihologiia. Zhurnal Vy’sshei' shkoly' e’konomiki. — 2013. — T. 10. — № 2. — С. 24−45.
• 25. Semenov I.N. Problema predmeta i metoda psihologicheskogo izucheniia refleksii [The problem of subject and method of psychological reflection study] / I.N. Semenov, S.Iu. Stepanov // Issledovanie problem psihologii tvorchestva. M.: Nauka, 1983. — S. 154−182.
• 26. Smul’son M.L. Intelekt dorosloi liudini: struktura ta samorozvitok [The intelligence of an adult: structure and self-development] / M.L. Smul’son // Tekhnologn rozvitku intelektu. — K., 2015. — Tom 1 — № 9. — [Elektronny'i' resurs]. — Rezhim dostupa: http://goo.gl/SJI5xw.
• 27. Taran T.A. Matematicheskoe modelirovanie refleksivnogo upravleniia [Mathematical modeling of reflexive control] / T.A. Taran, V.M. Shemaev // Sistemni doslidzhennia ta informatcii’ni tekhnologii. — 2005. — № 3. — S. 114−131.
• 28. Sharov A.S. Ontologiia psihologicheskikh mehanizmov refleksii [The ontology of the psychological mechanisms of reflection] / A.S. Sharov. // Elektronny’i' nauchny’i' zhurnal «Vestneyk Omskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta». — Vy'pusk 2006. — [Elektronny'i' resurs]. — Rezhim dostupa: http://goo.gl/fIYLk9.