Постановка проблеми в загальному вигляді

лінгвістичний мовний проза Людина сприймає навколишній світ, оцінює його з певних позицій, які залежать як від середовища, в якому вона проживає, так і від рівня освіти, національної ідентифікації, виховання, потреб та завдань того, що допомагає скласти їй уяву про потрібне/непотрібне; можливе/неможливе; добре/погане. Н.Іщенко зауважує, що в мові відображається поліаспектна взаємодія об'єктивної дійсності й людини. Одним із важливих аспектів є оцінний, який дозволяє розглядати мову не тільки як засіб пізнання світу, але як засіб відображення людських почуттів, емоцій, інтенцій. Кожний процес відображення об'єктивної дійсності є оцінним, оскільки відношення суб'єкта до об'єкту пізнання детерміновано практичними та духовними потребам людини. Також слушною є думка дослідниці про те, що оцінне відношення до явищ об'єктивної дійсності є невід'ємною властивістю людського пізнання, яке позитивно або негативно відображається у мовних одиницях [12].

Аналіз досліджень і публікацій… Лінгвісти ХХ століття велику увагу приділяли дослідженню оцінки на різних рівнях мови. Існує низка досліджень, присвячених засобам вираження оцінки в художніх та публіцистичних текстах.

«Власне людською категорією» називає оцінку Н. Арутюнова: «Вона задана фізичною і психічною природою людини, її буттям і відчуттям, вона визначає її мислення і діяльність, відношення до інших людей і предметів діяльності, її сприйняття мистецтва» [1, с.5].

Оцінку трактують як логіко-семантичну (Н.Авганова, А. Зубов, Т. Круглікова, О. Трунова, В. Федосєєв), лінгвогносеологічну (Т.Вендіна, М. Ляпон), мовностилістичну (О.Островська), семантико-прагматичну (Н.Арутюнова, О. Вольф), функціональну (Г. Золотова, Т. Маркелова, Н. Шведова) категорії [15].

Семантичні засоби вираження оцінки стали предметом аналізу в працях зарубіжних та вітчизняних дослідників (О.Вольф, Н. Лук'янової, В. Сенкевич, O. Новосьолової, С. Воркачова, М. Ягубової, Ф. Бацевича, В. Кононенко, Н.Іщенко) та ін. [19].

Наприклад, структура конотації в концепції Н. Лук'янової — це:

• 1) емоційна оцінка;
• 2) інтенсивність ознаки, реальної або наданої мовцеві, але яка має відхилення від соціальної міри або норми;
• 3) образність [16, с.3−23].

Синтаксичні конструкції з семантикою оцінки досліджені в роботах В. Бабайцевої, Г. Золотової, П. Леканта та ін. [21].

Прагматичні властивості оцінних висловлювань в студіях Т. Трипольскої, Л. Нікітіної та ін., оцінку на рівні психолінгвістики в роботах М. Мініної розглядала Т. Космеда [15].

Системний опис оцінки та її елементів на всіх мовних рівнях в роботах Ю. Апресяна (семантика), Н. Арутюнової (логічний напрямок), О. Вольф (функціональний аспект), Т. Маркелової (функціонально-семантичне напрямок), В. Шаховського (емоційний аспект) і багатьох інших лінгвістів представляють особливу важливість в руслі досліджуваної проблеми [18].

Формулювання цілей статті… Мета статті полягає в уточненні змісту та обсягу поняття мовної оцінки, відомого в зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці.