Особливості перекладу граматичних категорій часу, стану та способу дії у німецькомовних текстах відеорепортажів

Дана стаття — це короткий опис актуального для перекладознавства дослідження особливостей перекладу основних граматичних категорій часу, стану та способу дії з німецької на українську мову у текстах відеорепортажів. Зазначені цілі та методи дослідження направлені на виявлення та аналіз перекладацьких прийомів визначених окремих граматичних особливостей текстів відеорепортажів. Матеріалом даного дослідження стали тексти 10 німецькомовних відеорепортажів на актуальні в наш час суспільно-політичні теми з різних телепередач медіа-центру «Deutsche Welle», а також їх переклади на українську мову, виконані штатними перекладачами служби новин. Результати дослідження наведено відповідно до граматичних категорій. Аналіз проведений з двох ракурсів: з точки зору граматичних категорій та з точки зору граматичних прийомів перекладу. У результаті дослідження було виявлено, проаналізовано та систематизовано основні прийоми перекладу граматичних особливостей текстів відеорепортажів. До кожної категорії наводяться кількісті та якісні характеристики з ілюстративними прикладами. З точки зору теорії та практики перекладу зазначаються можливі труднощі при перекладі текстів відеорепортажів суспільно-політичної тематики з німецької мови на українську мову.

Ключові, слова: граматичні особливості, граматичні структури, граматика, відеорепортаж, суспільно-політичний текст, лінгвістичні дослідження.

TRANSLATION OF THE GRAMMATICAL CATEGORIES OF TIME, STATE AND MANNER OF ACTION IN THE GERMAN TEXTS OF VIDEO REPORTS текст переклад відеорепортаж німецький.

This article is a brief description of the actual for the theory of translation research of the characteristics of translation from German to Ukrainian of the basic grammatical categories of time, state and manner of action in the texts of video reports. These goals and methods are aimed at the identification and analysis of translation methods of the identified certain grammatical features of the video reports' texts. The materials used in the study were 10 German video reports' texts on actual, nowadays, social and political topics from a variety of telecasts of the media centre «Deutsche Welle», and their translations into Ukrainian made by in-house translators of the news service. The results of the study are given in accordance with the grammatical categories. The analysis was conducted from two points of view: in terms of grammatical categories and in terms of grammar translation methods.

© В. Білицька, 2016.

As a result of the study the main methods of translation of grammatical features in video reports' texts were discovered analysed and systematised. The quantity and quality characteristics with illustrative examples are given for each category. From the theory and practice of translation point of view the possible difficulties in the translation of video reports' texts on socio-political topics from German into Ukrainian are indicated. The theoretical value of the research is in the revealing of the translation features ofgrammatical structures in the video reports' texts and identifying the patterns ofgrammar functioning in the mass media language. The results enable us to determine the frequency of use of grammatical categories in the texts of socio-political topics of contemporary German language and to illustrate the features of the translation techniques used during translation of certain grammatical structures. The practical value of the research is determined by that the reviewed and analyzed actual material may form the basis for the future more wide and contrastive studies of the video reports on social and political issues. In addition, analyzed video reports' texts can be used on the practical course of German translation.

Keywords: grammatical features, grammatical structure, grammar, video coverage, socio-political texts, linguistic research.

ОСОБЕННОСТИ ПЕРЕВОДА ГРАММАТИЧЕСКИХ КАТЕГОРИЙ ВРЕМЕНИ, СОСТОЯНИЯ И СПОСОБА ДЕЙСТВИЯ В НЕМЕЦКОЯЗЫЧНЫХ ТЕКСТАХ ВИДЕОРЕПОРТАЖЕЙ Данная статья — это краткое описание актуального для переводоведения исследования особенностей перевода основных грамматических категорий времени, состояния и образа действия з немецкого языка на украинский в текстах видеорепортажей. Указаные в ней цели и методы исследования направлены на определение и анализ переводческих приемов определенных грамматических особенностей текстов видеорепортажей. Материалом данного исследования стали 10 немецкоязычних видеорепортажей на актуальные в наше время общественно-политические темы для разных телепередач медиа-центра «Deutsche Welle», а также переводы их текстов на украинский язык, сделанные штатными переводчиками службы новостей. Анализ проведен с двух ракурсов: с точки зрения грамматических категорий и с точки зрения грамматических прийомов перевода. В результате исследования были установлены, проанализированы и систематизированы основные прийомы перевода грамматических особенностей текстов видеорепортажей. К каждой категории приводятся количественные и качественные характеристики с илюстративными примерами. С точки зрения теории и практики перевода указываются возможные сложности при переводе текстов видеорепортажей общественно-политической тематики немецкого языка на украинский язык.

Ключевые слова: грамматические особенности, грамматические структуры, грамматика, видеорепортаж, общественно-политический текст, лингвистические исследования.

У зв’язку із збільшенням інформаційного потоку та його обміну, завдяки телебаченню, інтенсифікації політичних та культурних взаємовідносин між Україною та Німеччиною, виникає необхідність у дослідженні особливостей перекладу таких суспільно-політичних текстів як відеорепортажі. Актуальність роботи обґрунтовують постійні зміни у граматичних формах німецької та української мови, які безпосередньо впливають на застосування перекладачами основних прийомів перекладу граматичних особливостей текстів відеорепортажів та можливих труднощів їх перекладу у граматичному аспекті. Мета роботи полягає у виявленні та аналізі методів перекладу основних граматичних особливостей текстів відеорепортажів, а саме: категорій часу, стану та способу дії. Матеріалом даного дослідження стали тексти 10 німецькомовних відеорепортажів на актуальні в наш час суспільно-політичні теми з різних телепередач медіа-центру «Deutsche Welle», а також їх переклади на українську мову, виконані штатними перекладачами служби новин. За класифікацією Барневої Е.В. та її співавторів [3] усі відеорепортажі можна віднести до подієвих. Тематика відеорепортажів різноманітна та актуальна як для німецького, так і для українського глядача. Зокрема, це повідомлення про політичні події Європи, суспільне життя країн та події, які мають світове значення. Тривалість одного відеорепортажу у відеоформаті на інтернет-ресурсі DW [4] становить до п’яти хвилин. Для досягнення зазначеної мети у роботі були використані такі методи дослідження як метод аналізу, описовий метод, метод узагальнення (індукція), математичний метод. Розглянемо детально граматичні категорії та проаналізуємо їх особливості перекладу:

Категорія часу — граматична категорія дієслова, яка є специфічним мовним відображенням об'єктивного часу і служить для темпоральної локалізації події або стану, про які йдеться в реченні [1, с. 270]. Категорія часу відіграє важливу роль під час написання тексту відеорепортажу. За допомогою даної категорії виражається майбутнє, даний час або момент, який трапився в минулому [2, с. 255].

Як показують результати проаналізованих текстів, у відеорепортажах домінує теперішній час (77%). Автори вдаються до теперішнього часу, щоб створити у читача враження, що подія, яка описується, розгортається у нього на очах у даний момент. Розглянемо приклади перекладу теперішнього часу та використані при цьому перекладацькі прийоми:

Auf den ersten Blick wirkt er ganz harmlos: Matthias Ilgen, SPD-Politiker aus Schleswig-Holstein und jetzt einer von 230 neuen Abgeordneten im deutschen Bundestag. — На перший погляд він геть не страшний, соціал-демократ зі Шлезвіг-Гольштейну Маттіас Ільґен одне з 230 нових облич у німецькому Бундестазі.

У цьому прикладі було використано функціональну заміну. Присудок в українській мові складений іменний, в той час як в німецькій він простий дієслівний: wirkt er ganz harmlos — він геть не страшний. Також тут перекладач здійснює ще одну заміну: замість німецького субстантивованого прикметника Abgeordnete він вживає український іменник обличчя. Крім того, відбувається перестановка компонентів речення: в німецькому реченні спочатку згадується ім'я, а тоді уточнення, в українському ж навпаки. Тобто, перекладач враховує норми вихідної мови та мови перекладу.

Es gibt weniger Orte, die Deutschlands Einheit und Europas Zusammen-wachsen besser symbolisieren. — Ці місця символ німецької єдності та об'єднаної Європи.

У цьому прикладі відбувається звуження, тобто німецьке складнопідрядне речення перекладається на українську мову простим.

Досить поширеним у текстах репортажів є також минулий час, загальна частота вживання якого становить 20%. Саме за допомогою минулого часу автор висловлює спогади, порівнює стан речей в минулому і теперішньому часі. Також минулий час служить для коментування та констатації окремих фактів.

20 Jahre hatte er wegen Mordes gesessen, jetzt vergangenes Jahr kam er frei. — Не так давно він уже відсидів 20 років за вбивство і лише минулого року вийшов на волю.

При перекладі цього речення перекладач вдається до такого прийому як додавання компонентів: обставина часу Не так давно відсутня в німецькому реченні. Також у цьому прикладі використовується перестановка компонентів речення: він уже відсидів 20 років — 20JafajЈ hatte er… gesessen.

Die Kurden aus Nordsyrien sind gefltichtet, vor dem Krieg, der Gewalt sind sie hinkommen, dem Elend aber nicht. — Курди з півночі Сирії, де вирує війна. Від насильства вони таки втекли, але не від бідності.

У цьому прикладі слід відмітити такий прийом як розбивка речення: німецьке речення при перекладі розбивається на два українських. Перекладач застосовує цей прийом для кращого розуміння інформації.

Майбутній час зустрічається вкрай рідко — частота вживання становить 3%. Розглянемо на прикладах прийоми перекладу майбутнього часу:

Aber hier wird er nicht wresteln, sondern hier wird erpolitisch kraftig mitarbeiten, darauf kommt’s an, das ist entscheidend. — Але тут йому доведеться не боротися, а брати участь у політичному житті.

Як бачимо, майбутній час активного стану перекладається майбутнім пасивного стану. Тобто, застосовується функціональна заміна. При перекладі даного речення використовується прийом опущення: вираз darauf kommt’s an, das ist entscheidend відсутній в українському реченні. Також вживається ще одна функціональна заміна: politisch kraftig mitarbeiten.

брати участь у політичному житті. Усі ці прийоми перекладач застосовує для досягнення адекватності перекладу.

Категорія стану — граматична категорія дієслова, що виражає суб'єктно-об'єктні відношення [1, с. 271]. В німецькій мові розрізняють два стани: Aktiv (дійсний, чи активний) та Passiv (пасивний).

Як показують результати (в текстах, які слугували матеріалом дослідження, переважає вживання активного стану і становить 96%.

Die Ideen vom geeinigten Europa begeistern sie alle. — Усі вони в захваті від європейської ідеї.

У цьому прикладі застосовується функціональна заміна: замість множини вживається однина — Ideen — ідея, а також замість іменника прикметник — Europaєвропейська. Крім того, тут відбувається перестановка — підмет в українському реченні стоїть на початку, а в німецькому — в кінці.

Пасивний стан використовується при написанні тестів відеорепортажів дуже рідко, тому частота вживання пасивного стану складає лише 4%. Насамперед, це пов’язано з тим, що пасивний стан звучить не природно і сухо та позбавляє текст репортажу експресивності.

Розглянемо на прикладах прийоми, які використовуються для перекладу пасивного стану:

Von seinen Leuten werden die meisten Fluchtlinge aus Richtung Turkei aufgegriffen. — Саме на його підлеглих лягає основний потік біженців з цього напрямку.

Як бачимо пасивний стан перекладається активним, тобто перекладач вдається до функціональної заміни. У цьому реченні застосовується як додавання — Fluchtlinge — потік біженців — так і опущення — aus Richtung Turkei — з цього напрямку.

Denn es vor einem Monat wurde die Produktionstelle in Legnica ausgebaut. — Адже цей завод у Легниці відкрився лише місяць тому.

Пасивний стан зберігається. Тут використовується прийом додавання: займенник цей, як і частка лише відсутні в німецькому реченні. Також застосовується перестановка: обставина часу vor einem Monat у реченні перекладу стоїть в кінці.

Категорія способу дії - граматична категорія, яка виражає відношення названої дієсловом дії до дійсності з погляду мовця [1, с. 271]. В німецькій мові розрізняють три способи: Indikativ (дійсний), Imperativ (наказовий) та Konjunktiv (умовний). Дійсний спосіб означає реальну дію. Наказовий спосіб виражає спонукання виконати певну дію, а умовний спосіб можливість або (не)бажаність дії.

Найчастіше у текстах відеорепортажів вживається дійсний спосіб — 92%. Рідко вживається умовний спосіб — лише 7%. Він використовується для оцінки змісту висловлювання щодо реальної можливості його здійснення, у тому числі й модальними відтінками припущення, сумніву, невпевненості тощо.

Anders als der Wrestler mochte der Politiker Ilgen durchaus gemocht werden. — На противагу злому барону на рингу, політик Ільґен хоче, щоб його любили.

Як бачимо, це речення перекладається дійсним способом. Тут перекладач вдається до таких прийомів як розширення — der Wrestler — злий барон на рингу, функціональної заміни, тобто просте речення перекладається складносурядним.

Das Europarlament sei sehr grofi und sehr machtlos — sagen die Kritiker — die EU habe zu weniger gemeinsamen Losungen fur zu viele Probleme. — Критики кажуть, що Європарламент завеликий і мало на що впливає. Мовляв, Євросоюзрозробив замало спільних рішень для великої кількості проблем.

Умовний спосіб вживається в цьому прикладі для передачі прямої мови. В українському перекладі відсутня ця граматична конструкція, тому перекладач використовує функціональну заміну і перекладає речення як складнопідрядне дійсним способом. Ще одна функціональна заміна застосовується при перекладі присудка: sei sehr grofi und sehr machtlos.

завеликий і мало на що впливає. Також застосовується розбивка речення та розширення — zu viele — велика кількість.

Наказовий спосіб було виявлено лише в двох текстах, обраних для даного дослідження, та кількість речень становить 4. Отже, можна стверджувати, що частота його вживання дорівнює майже 1%.

Sag blofi! — Ну не питання.

Тут ми бачимо використання функціональної заміни, оскільки спонукальне речення перекладається розповідним. Також перекладач застосовує нульовий переклад, тобто присудок опускається в реченні перекладу.

Geht weg von hier! — Ідіть звідси!

У цьому прикладі застосовується опущення обставини місця weg. Наказовий спосіб у мові перекладу зберігається.

Як показують результати дослідження, тексти відоерепортажів відрізняються від текстів інших функціональних стилів своїми граматичними особливостями: у всіх текстах відеорепортажів переважає використання теперішнього часу; пасивний стан вживається досить рідко; найвища частота використання дійсного способу; тексти відеорепортажів написані переважно простими розповідними реченнями; порядок слів частіше зворотній, що залежить від суб'єктивно-авторської постановки теми-реми.

При узагальнені результатів, насамперед, слід зауважити, що при перекладі не може вживатися чисто один прийом, що ми неодноразово спостерігали в наведених вище прикладах. Перекладач комбінує різні перекладацькі прийоми — граматичні і лексичні. Ніби у формі ланцюжка ДНК вони переплітаються між собою та доповнюють один одного. Саме за допомогою поєднання перекладацьких прийомів перекладачеві вдається досягти адекватності перекладу.

Як показують результати, найчастіше при перекладі суспільно-політичних текстів вживаються функціональна заміна (32%), додавання (17%), опущення (17%), перестановка компонентів речення (11%) та розгортання вихідної форми (5%). Інші прийоми, такі як нульовий переклад, розбивка та об'єднання речення також використовуються, але їх частка невелика. Варто наголосити на тому, що отримані дані дійсні лише для тих десяти текстів, які використовувалися в ході проведення дослідження. Слід також зазначити, що з точки зору теорії та практики перекладу можуть виникнути труднощі при перекладі текстів відеорепортажів суспільно-політичної тематики з німецької мови на українську мову. Наприклад, це стосується перекладу умовного способу або перекладу пасивного стану. Адже не завжди пасивне речення необхідно перекладати активним. Для успішного перекладу текстів потрібно знати основні граматичні особливості текстів відеорепортажів, структуру, побудову та елементи суспільно-політичних текстів. Переклад текстів такого типу потребує фонових знань для розуміння, а тим паче відтворення тієї інформації, що міститься у відеорепортажі. При перекладі слід звертати увагу на емоційно-експресивні особливості мови автора, а саме на те, якими граматичними та синтаксичними категоріями вони виражаються. Саме ці особливості допомагають краще зрозуміти відношення автора до предмету повідомлення. З вище названих підстав, дослідження особливостей перекладу текстів відеорепортажів для перекладознавства є одним із актуальних питань.

Література

Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник для студ. філол. спец. вищ. навч. закл. / М. П. Кочерган — К.: ВЦ «Академія», 2002. — 368 с.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство: Підручник. 2-ге видання, виправлене і доповнене / М. П. Кочерган — К.: ВЦ «Академія», 2006. — 464 с.