Висновки. 
Падіння моралі у творчості Оноре де Бальзака (на основі творів з "Людської комедії": "Батько Горіо" і "Гобсек")

Вершина французького критичного реалізму — це творчість Оноре Бальзака, визначного майстра реалістичного роману «Людська комедія» складається з трьох частин, кожну з яких Бальзак назвав етюдами: «Етюди про звичаї», «Філософські етюди», «Аналітичні етюди». Центральне місце займають «Етюди про звичаї», які письменник розділив на сцени приватного, провінційного, паризького, політичного, військового та сільського життя. Одна з головних, наскрізних тем «Людської комедії» — моральний розклад і деградація суспільства під впливом «закону особистої вигоди». В різних аспектах, незліченій кількості життєвих варіантів показує письменник, як чесність і порядність вбиваються пануючи в буржуазному суспільстві «фінансовим началом». Власне, у цьому полягає моральний сенс всіх цих історій молодої людини в буржуазному суспільстві, які подає Бальзак — у «Людській комедії», — Ежена Растіньяка, Шарля Гранде, Рафаеля де Валентена і Люсьєна Шардона, Віктор'єна д’Егріньйона та інших.

Роман «Батько Горіо» є одним із ключових творів «Людської комедії». Тема грошей в романі досліджується в двох аспектах: 1) філософському, як причина розпаду природніх зв’язків, коли духовними цінностями свідомо жертвують заради досягнення матеріальних цінностей; 2) соціальному, коли положення людини в суспільстві визначається товщиною гаманця, а втрата капіталу веде до втрати обличчя його, і тоді він автоматично стає пустим місцем. В романі досліджують трагедію батька Горіо та моральне падіння молодої людини Ежена Растіньяка.

Повість «Гобсек» — це не лише історія одного скнари, ай дослідження явища, діагностика хвороби суспільства, стосунки в якому базуються на грошах.

Головний герой роману О. Бальзака «Батько Горіо» є батько Горіо, який є типовим представником епохи реставрації та сили золота. Ще в молодості батько Горіо повірив в силу золота: все продається і все купляється. В цей образ Бальзак вклав сувору моралістичну ідею, що стосується обов’язку батьків і виховання дітей. Горіо — поганий батько, весь в полоні безтямного батьківського почуття, він не вмів тримати дочок в руках, задовольняв всі їх бажання і примхи, й тим самим розвивав безмежний егоїзм. Любов до таких безвольних батьків легко переходить у зневагу. Щастя дітей Горіо уявляв за хибним шаблоном. Подібна батьківська любов, самовіддана й жертовна, є шкідливою в соціальному відношенні.

В образі Ежена Растіньяка О. Бальзак показує моральне падіння особистості. Спершу Растіньяк хоче завоювати багатство своєю енергією і талантом. В романі показане духовне переродження героя. В переродженні Растіньяка Бальзак висуває на перше місце такий чинник, як пізнання ним сутності суспільства, тих дійсних, а не показних законів і прагнень, якими вона живе. Світом править егоїзм і корисливість, які нахабно тріумфують, чесноти й благородний труд не винагороджуються — ось та гірка істина життя, яку досить швидко відкриває Растіньяк.

Растіньяк дозріває до того, що прийнявши принципи і засоби боротьби цього середовища, кинути йому знаменитий виклик.

В повісті «Гобсек», головний герой Гобсек одночасно являється допитливою, спостережливою людиною, що полюбляє прекрасне, філософом і живоглотом, скнарою, душевним вбивцею. Влада грошей, яка була необхідною для вшанованого існування, підкоряє собі головного героя. Лихвар стає жертвою власного накопичення. Професія лихваря — квінтесенція буржуазного суспільства, де жага наживи й паразитизм набули неабиякої сили. Лихвар помирає самотнім, збожеволівши серед численних скарбів. Гроші всевладні лише в матеріалізованому світі: це еквівалент праці, дії, зреалізованості особистості. Але ні любов, ні благополуччя, ні щастя, ні врешті здоров’я та життя не мають грошового еквівалента. Філософія Гобсека виявилася помилковою: володіти можна тим, що має ціну, а безцінне підвладне лише Любові.

Падіння моралі - тема, яка актуальна і в наш час. Адже і зараз люди ганяються за грошима, забуваючи про все на світі. І взагалі ця тема важлива для всіх століть. То ж хочеться вигукнути: Люди! Зупиніться в безконечній гонитві за наживою, обмежте свій егоїзм. Цінуйте те, що непідвладне золоту — щирість людських стосунків. Цей заклик лейтмотивом звучить у творі.