Прагматична значимість реалізації дискретності

Поки що ми аналізували ті властивості, які що сприяють об'єднанню тексту в єдине ціле. Таке з'єднання обумовлене наявністю ряду елементів, що сполучають текст: те, що текст являється структурованою одиницею, визнається більшістю дослідників.

Тому перейдемо до розгляду ДИСКРЕТНОСТІ (15,217) чи, в іншій термінології, членування (6,50). З усіх можливих типів дискретизації тексту зупинимося детальніше на контекстно-варіативній (N, 52) чи, інакше, композиційно-мовленнєвій (15, 220) дискретності. Як правило, мається на увазі розділення тексту на композиційно-мовленнєві типи викладу художнього матеріалу, які також називаються в стилістиці тексту як «композиційні форми» (15,117), чи як «функціонально-смислові типи мовлення» (6,80). Сюди відносяться різні типи авторської оповіді (повідомлення, опис), а також типи художньої репродукції внутрішнього мовлення персонажів. Були дослідженні всі варіанти співвідношення композиційно-мовленнєвих типів викладу як всередині, так і ззовні ППВ творів У. Фолкнера.

… old Mohataha would come to town on Saturdays (and came that last time to set her capital X on the payer which ratified the dispossession of her people forever…: driving for the last time out of the woods into the dusty widening before Ratcliffe’s store where the Federal land agent and his marshal waited for her with the paper… while from the gallery of the store and of Holston’s tavern the settlement— the Ratcliffes and Compsons and Peabodys and Pettigrews ((not Grenier and Holston and Habersham, because Louis Grenier declined to come in to see it…)) — looked on, watched: the inscrutable ageless wrinkled face, the fat shapeless body dressed in the cast-off garments of a French queen…, her young men dressed in their Sunday clothes for traveling too: then she said, «Where is this Indian territory?» And they told her: West. «Turn the mules west», she said, and someone did so…); (27:" The Jail", 667−669).

В цьому ППВ суцільною лінією підкреслено суб'єктивна авторська «передоручена» розповідь; пунктирною лінією — пряма мова. Подібна дискретність ППВ направлена в першу чергу на створення ефекту одночасного «звучання» декількох мовленнєвих партій чи паралельну репрезентацію як зовнішнього мовлення персонажу так і «передорученої» (12, 144−148) розповіді, що входить також в прагматичну установку У. Фолкнера.

Що стосується співвідношення композиційно-мовленнєвих типів викладу за рамками ППВ, то найбільш характерним виявився той випадок, коли ППВ, яке передає пряму мову персонажу, вклинюється в вимовлену репліку того ж персонажу. Це пояснюється тим, що автором створюється художня модель усного мовлення (саме в ньому виникає необхідність припинення, додавання, уточнення і т. п.). Типовим для У. Фолкнера являється дослідження ППВ як засіб переключення з одного типу мовлення в інший, частіше за все інтроспективного характеру, наприклад, з невласного мовлення у внутрішній монолог:

…he seemed to see her walking… before her lover’s (Her first lover’s, he thousht. Her first) child was born… (27:" The Bear", 267).

Таким чином, чергування композиційно-мовленнєвих типів викладення всередині ППВ і ззовні сприяє більш глибшому розкриттю внутрішнього світу персонажів. В цьому і заключається прагматична значимість використання категорій дискретності.