Асиміляція французьких запозичень в російській мові

При запозиченні, як було зазначено в попередньому розділі на прикладі англійської мови, запозичене слово піддається також граматичній асиміляції, тобто пристосування запозиченого слова до граматичної системи іншої мови. До змін подібного характеру, насамперед, відносяться зміни граматичних елементів слова, наприклад відмінкові закінчення імен та особисті закінчення дієслів.

Характер цієї адаптації залежить від того, наскільки запозичене слово відповідає морфологічним моделям приймаючої мови [11]. Такі слова, як «спорт» або «вокзал», легко увійшли в російську мову, відразу потрапивши в морфологічний клас слів чоловічого роду 2-го відмінювання (куди відносяться слова «стол», «дом» і т.п.). Але, наприклад, слово «шампунь», потрапивши в російську мову, не відразу набуло стійкої категорії роду, маючи в якості зразка як слова чоловічого роду типу «конь» або «огонь», так і слова жіночого роду типу «погань» або «полынь»; відповідно, формою орудного відмінка було як «шампунем», так і «шампунью» (згодом за цим словом закріпився чоловічий рід).

Крім граматичної, відбувається фонетична асиміляція запозиченого слова — це зміна і підпорядкування звукового ладу за закономірностями звукового ладу запозичить. Зазвичай, в першу чергу, при запозиченні спостерігається закономірна підстановка замість незвичних за артикуляцією іншомовних звуків близьких їм за якістю звуків запозичують мов. Внаслідок фонетичної асиміляції в запозиченому із французької мови російською слові «жюри» вимовляється відсутній в російській мові звук — м’яке «ж». У слові «резюме» перед кінцевим орфографічним «е» вимовляється приголосний звук, проміжний між твердим і м’яким. Ще недавно аналогічний звук вимовлявся, наприклад, в слові «кафе»; зараз у цьому слові, як і в багатьох інших, що прийшли з французького раніше (пенсне, кашне і т. п.), вимовляється твердий приголосний. Таким чином, відбувається адаптація до фонологічної системі запозичень. Наступний етап цього процесу полягає в заміні твердих приголосних перед орфографічним «е» на м’які. З твердим приголосним вимовляються, наприклад, слова декольте, фонема, тембр, і т. п.; з м’яким — більш «освоєні» російською мовою слова тема, декрет, театр, телефон і т. п.

Для запозичених слів теперішнього часу характерно, що їх значення змінюється, відбувається своєрідне засвоєння семантики, що призводить до процесу семантичної асиміляції.

Семантична асиміляція — вельми складний для аналізу аспект. Відомо, що будь яка полісемічна мовна одиниця запозичується лише в одному з її значень. Саме це явище лежить в основі семантичної асиміляції. Тобто подальші зміни, що відбуваються в семантичній структурі запозиченої мовної одиниці, слід, скоріше, визнати фактом розвитку значення даної одиниці в рамках нової мовної системи, а не ознакою асиміляції.

Наприклад, слово ферма «fеrme» уже давно отримало одне з нових значень — «приватне господарство або сільськогосподарське підприємство на власному або орендованому земельній ділянці», з якого виникло слово фермер — «власник такого підприємства». Але в сучасній російській мовній свідомості фермер означає «житель села, який не є членом колгоспу, часто новоприїжджий, фінансово самостійний». Часто при семантичному перетворенні запозичень відбувається помилкове вживання слова через недостатнє його розуміння. Наприклад, слово кавалькада («cavalcade» — група вершників) в даний час вживається в більш сучасних контекстах: кавалькада машин, кавалькада мотоциклів. Отже, нова семантика і нове вживання говорять про новe, особливe життя слова в російській мові.