Подолання Чудовища. 
Універсалії культури в основних світових сюжетах: аналіз мови опису

В цьому сюжеті розгортається драматична боротьба героя зі «страшною персоніфікацію зла», і це розгортання, пише К. Букер, зазвичай проходить через п’ять етапів. Хоча на першій стадії «Очікування» (Anticipation) та «Заклик» (Call) чудовисько спершу сприймається начебто здалека, і у ньому бачать не більше, ніж якусь смутно небезпечну дивину, втім, у деяких текстах його руйнівна сила може бути продемонстрована відразу. Поступово, коли Чудовище вже реально загрожує співтовариству, країні, королівству чи людству в цілому, тоді герой відчуває «Заклик» протистояти йому.

На «Спокійній стадії» (Dream Stage), коли Герой або ще просто розшукує Монстра, або він сам до нього наближається, видається, що поки що все йде добре. Небезпека ще не сприймається як реальна, вона далеко, і наші почуття через це розслаблені. Стадія «Краху надій» (Frustration) дає, нарешті, зіткнення Героя з Чудовиськом віч-на-віч. Через надприродну силу Почвари Герой виглядає крихітним і безпомічним, і здається, що Монстр уже переміг його. Остаточне випробування починається на «Жахливому етапі» (Nightmare Stage). У страшному бою більше шансів перемогти, як видається, має Чудовище. Але у самий розпал протистояння, коли все вже начебто втрачено, ситуація міняється на протилежну. На стадії «Бентежне уникнення смерті і загибель Чудовиська» (The thrilling escape from death, and death of the Monster) йдеться про те, як в останній момент Монстр чудесним чином зазнає смертельного удару, його повалено, а тих, хто підпав під його темну силу, звільнено [11, р. 48−49].

Цілком очевидно, що попереднє визначення даного сюжету як такого, де базова універсально-культурна формула репрезентована у повному обсязі, підтвердилося. Втім, вона тут у деяких своїх частинах дублюється. Оскільки Чудовище спочатку Героєві безпосередньо не загрожує, то її середній член (смертельна небезпека) має відношення до об'єктів агресії Монстра — групи людей, королівства, людства в цілому. Проте самі вони цій біді не протидіють — за них це робить Герой, і тільки під час вирішального двобою загибель стає для нього реальною загрозою. Тим більше вражаючою стає перемога сил життя над силами смерті, що небезпека ця була не удаваною. Балансування Героя на межі життя та смерті під час агону емоційно гостро підкреслює значущість його перемоги.

Отже, універсально-культурне підґрунтя даного сюжету в межах базової формули виглядає так:

«Життя» (Героя, Спільноти, Чудовища") — «Загроза смерті» (Спільноті, Герою) та «Смерть» (Чудовища) — «Безсмертя» (перемога Героя та порятунок Спільноти).

Ця формула у останній своїй частині маркована агресивним кодом для героя та нульовим кодом для спільноти, королівства чи держави, котрі самі участі у боротьбі не брали і своїм порятунком мають завдячувати тільки войовничому Героєві. Крім того, деякі більш детальні класифікації в межах КГП-підходу тут вбачаються також у «Заклику» (до бою), який ґрунтується на контамінації інформаційного та агресивного кодів.