Профілактика.
Профілактика та діагностика рахіту
Треба дуже ретельно оцінювати результати проведення профілактики, тому що неадекватна доза, збільшення дози вітаміну D може привести до гіпервітамінозу вітаміну D. Для цього проводити контроль проби Сулковича на виявлення наростаючої кальціурії, що є показанням для зменшення дози вітаміну D або його відміни. Дітям із малим розміром малого тім'ячка або його раннім закриттям призначати… Читати ще >
Профілактика. Профілактика та діагностика рахіту (реферат, курсова, диплом, контрольна)
На сьогодні під профілактикою вітаміном D розуміють не тільки запобігання клінічному рахіту, але й підтримання оптимального сироваткового рівня 25(OH)D для уникнення недостатності вітаміну D. Нормальні значення 25(OH)D є необхідними для досягнення пікової кісткової маси та запобігання небажаним наслідкам недостатності вітаміну D. Профілактична доза вітаміну D, здатна забезпечити оптимальний рівень сироваткового 25(OH)D, повинна бути в межах від 400 до 1000 МО/добу. З метою запобігання рахіту в ранньому віці рекомендовано прийом вітаміну D у дозі 2000 МО/добу жінкам у третьому триместрі вагітності, які недостатньо перебувають під впливом сонячних променів або мають високий ризик недостатності вітаміну D. Майбутнім мамам корисні тривалі прогулянки на свіжому повітрі, раціональне харчування й курси прийому вітамінно-мінеральних комплексів для вагітних. Профілактика триває й після народження, протягом перших трьох років життя малюка. Особливу увагу приділяють дітям недоношеним, ослабленим і тим, хто народився в осінньо-зимово-весняний період. Необхідні правильне харчування, корекція дисбактеріозу кишечника, тривалі прогулянки, масаж і лікувальна гімнастика. Оскільки в дітей із проявами рахіту відзначаються проблеми фос;
Таблиця Методи лікування
Медикаментозні. | Додаткові. | |
Препарати вітаміну D3 Препарати кальцію, магнію, оротової кислоти, карнітину хлориду, АТФ, полівітаміни (Е, групи В, С) — у вікових дозах. | Дотримання режиму дня та санітарно-гігієнічного режиму Природне вигодовування, при неможливості - адаптовані замінники грудного молока Через 2 тижні від початку медикаментозного лікування призначити ванни: сольові (для дітей малорухомих, пастозних), хвойні (переважно збудженим дітям), трав’яні (дітям з ексудативно-катаральним діатезом), загальний масаж, ЛФК. | |
Таблиця Лікувальне призначення вітаміну D3
Добова доза вітаміну D3. | Тривалість прийому вітаміну D3. | ||
Діти, хворі на рахіт різного ступеня тяжкості. | Легкий ступінь — 2000 МО Середньої тяжкості - 4000 МО Тяжкий — 5000 МО. | Протягом 30−45 днів. Надалі для запобігання загостренням та рецидивам хвороби по 2000 МO протягом ЗО днів 2−3 рази на рік з інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці до 3−5-річного віку. | |
форно-кальцієвого та вітамінного (не тільки вітаміну D, але й вітамінів А, С, групи В) обміну, важливо вчасно вводити прикорм: овочеві та фруктові пюре, соки, каші, м’ясо, сир. Як уже зазначалося, як перший прикорм дітям, які страждають від рахіту, рекомендується овочеве пюре (з 4−6 місяців життя) з наступним додаванням до нього яєчного жовтка в 7−8 місяців. Пюре багате на кальцій, фосфор, вітаміни і мікроелементи. Поповнення раціону кашами, сиром, м’ясом допоможе забезпечити достатнє надходження в організм дитини повноцінних білків.
Таблиця Профілактичне призначення вітаміну D3 дітям раннього віку та вагітним жінкам (Протокол лікування та профілактики рахіту № 9 від 10.01.2005 року)
Групи жінок та дітей. | Термін початку специфічної профілактики. | Добова доза вітаміну D3. | Тривалість прийому вітаміну D3. | |
Антенатальна профілактика рахіту. | ||||
Здорові вагітні. | Із 28−32-го тижня вагітності. | 500 МО. | Щоденно протягом 6−8 тижнів. | |
Вагітні з груп ризику (гестози, цукровий діабет, ревматизм, гіпертонічна хвороба, хронічні хвороби печінки, нирок, клінічні ознаки гіпокальціємії й порушень мінералізації кісткової тканини). | Із 28−32-го тижня вагітності. | 1000−2000 МО. | Щоденно протягом 8 тижнів. | |
Постнатальна профілактика рахіту. | ||||
Доношені здорові діти. | На 2-му місяці життя. | 500 МО. | Щоденно протягом 3 років за винятком 3 літніх місяців (курсова доза на рік 180 000 МО). | |
або. | ||||
На 2,6,10-му місяці життя. | 2000 МО. | Щоденно протягом 30 днів. Надалі до 3-річного віку по 2−3 курси на рік з інтервалами між ними в 3 місяці (курсова доза на рік 180 000 МО). | ||
Доношені діти з груп ризику з рахіту: діти, які народились у жінок з акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією; діти, які страждають від синдрому мальабсорбції, з уродженою патологією гепатобіліарної системи, з двійні та від повторних пологів із малими проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному вигодовуванні. | На 2−3-му тижні життя. | Залежно від стану дитини та умов життя 500−1000 МО. | Щоденно до досягнення 3-річного віку за винятком літніх місяців. | |
або. | ||||
На 2−3-му тижні життя. | 1000−2000 МО. | Щоденно протягом 30 днів. Надалі до 3-річного віку по 2−3 курси на рік з інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці. | ||
А також на 6-му, 10-му місяцях життя. | 2000 МО. | |||
Діти раннього віку, які часто хворіють. | 4000 МО. | Щоденно протягом 30 днів. Надалі 2−3 курси на рік по 2000 МО протягом 30 днів. | ||
Діти, які тривалий час отримують протисудомну терапію (фенобарбітал, седуксен, дифенін) або кортикостероїди, гепарин. | 4000 МО. | Щоденно протягом 30−45 днів. Надалі по 2−3 курси на рік з інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці. | ||
Доношені діти з груп ризику з рахіту, які народились із клінічними симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової тканини. | 310-го дня життя. | 2000 МО. | Щоденно протягом 30−45 днів. Надалі по 3 курси на рік (30 днів кожний) з інтервалами між ними не менше ніж 3 місяці. | |
Недоношені діти, I ступінь. | З 10−14-го дня життя. | 500−1000 МО. | Щоденно протягом першого півріччя життя. Надалі по 2000 МО на добу протягом місяця 2−3 рази на рік з інтервалами між ними 3−4 місяці. | |
Недоношені діти, II та III ступінь. | З 10−20-го дня життя (після встановлення ентерального харчування). | 1000−2000 МО. | Див. попередній пункт. | |
Треба дуже ретельно оцінювати результати проведення профілактики, тому що неадекватна доза, збільшення дози вітаміну D може привести до гіпервітамінозу вітаміну D. Для цього проводити контроль проби Сулковича на виявлення наростаючої кальціурії, що є показанням для зменшення дози вітаміну D або його відміни. Дітям із малим розміром малого тім'ячка або його раннім закриттям призначати профілактичну дозу вітаміну D потрібно в більш пізній період життя (після 3 місяців).
Прогноз при рахіті залежить від ступеня тяжкості, своєчасності діагностики та комплексу лікувальних призначень. У тяжких випадках рахіт може привести до тяжких деформацій скелета, що можуть зберігатися все життя. Проведення профілактичних щеплень не протипоказане.