Експертні методи оцінки рівня фінансової безпеки банків

Одним з методів експертних оцінок є анкетування. Анкетування — це метод одержання інформації шляхом письмової відповіді респондентів на систему стандартизованих питань анкети.

Основні типи анкет:

• 1. Фактографічні анкети — анкети, які містять питання щодо об'єктивної інформації про об'єкт експертизи. Такі анкети використовуються, наприклад, якщо передбачається систематизація даних, розробка баз даних. Вони також можуть бути використані для одержання статистичних даних про об'єкти експертизи.
• 2. Тематичні анкети — анкети, за якими визначається думка експертів у конкретній галузі з певного кола проблем.
• 3. Цільові анкети — анкети, призначені для аналізу управлінських технологій або їх елементів.
• 4. Анкети рішень — анкети, у яких подаються варіанти рішень тих або інших управлінських проблем.

Тематичні, цільові й анкети рішень належать до класу оцінних, якщо в них присутні спеціальні графи, у яких повинна даватися оцінка об`єкта керування за певним критерієм і передбаченою в анкеті шкалою. Найпоширеніші критерії, за якими проводяться оцінки, — порівняльна важливість оцінюваного альтернативного варіанта рішення.

Оцінні анкети можуть бути й неявного типу, тобто в них може передбачатися не кількісна, а якісна оцінка, за якою при обробці може бути відновлена необхідна кількісна оцінка. Іноді замість точної кількісної оцінки в анкеті може зазначатися лише діапазон значень, за якими проводиться оцінка.

Анкети бувають відкритого й закритого типу. В анкеті закритого типу на кожне питання дані варіанти відповіді, а в анкеті відкритого типу відповіді можуть бути відображені в довільній формі.

Нижче наведений приклад оцінки рівня фінансової безпеки банку методом анкетування. Проведено анкетування 15 банків України, які відрізняються як за розмірами активів і капіталу, так і за напрямами діяльності, представляють різні групи банківської системи. Оскільки вибірка становила близько 10% від усієї кількості банків, можна вважати її репрезентативною, а отримані результати такими, що відповідають реальному стану справ.

Основною проблемою, яка заважала проведенню дослідження, було те, що частина інформації, на думку респондентів, конфіденційна. В основному це стосувалося матеріальної оцінки ризиків, зокрема того, які збитки завдано банку внаслідок конкретного випадку реалізації ризику. Однак результати анкетування можна вважати достатніми для висновків про особливості управління фінансовою безпекою в банках України.

Результати анкетування були поділені на дві групи. Перша характеризує ставлення банків до забезпечення власної фінансової безпеки, друга — основні загрози, з якими стикаються українські банки. У табл. 1.1 подані результати анкетування організації забезпечення фінансової безпеки в українських банках. Результати анкетування показали, що банки, особливо великі, приділяють увагу питанням забезпечення власної фінансової безпеки. Як правило, банки створюють спеціальні підрозділи або мають відповідального працівника, які займаються питаннями фінансової безпеки. 78% банків розробили власні документи з управління фінансовою безпекою. 90% з опитаних банків здійснюють діагностику фінансової безпеки, причому 55% формують базу даних загроз і ризиків у діяльності банку, а ще 34% користуються індикаторами при оцінці фінансової безпеки.

Усі банки мають плани забезпечення безперервності (відновлення фінансово-господарської діяльності, хоча це стосується основної діяльності та автоматизації. Однак слід зазначити, що інколи дії банків мають фрагментарний характер. Крім того, на сьогоднішній день не існує єдиної методології щодо забезпечення фінансової безпеки в банках. Усе це обумовлює необхідність комплексного дослідження даної проблеми і формування єдиного методологічного комплексу щодо забезпечення фінансової безпеки [10].

Таблиця 1.1 — Результати дослідження організації забезпечення фінансової безпеки в українських банках.

У результаті анкетування українських банків щодо можливих загроз їх діяльності отримані результати, які наведені в табл. 1.2.

Результати проведеного дослідження свідчать про небажання банків визнавати недоліки в діяльності, тому що більшість з них констатувала відсутність будь-яких проявів ризиків. Серед потенційних загроз найбільш поширеними, на думку банкірів, є економічна (фінансова) криза в країні (67% респондентів), зміни в законодавстві (45% респондентів), протиправні дії третіх осіб (44% респондентів), прихід нових сильних гравців на ринок банківських послуг (35% респондентів), а також зміни в політиці та діях НБУ (30% респондентів).

На практиці якісну оцінку рівня фінансової безпеки банку необхідно здійснювати шляхом заповнення анкети, яка наведена в табл. 1.2. Анкету про діяльність конкретного банку повинен заповнювати експерт. Це може бути представник вищого керівництва або начальник аналітичного відділу банку.

Таблиця 1.2 — Результати анкетування українських банків щодо можливих загроз їх діяльності.

При заповненні анкети по черзі розглядається кожен з наданих критеріїв і виставляється оцінка 0 або 1 відповідно до варіанта відповіді на поставлене питання згідно з розподілом балів.

Залежно від кількості набраних балів можна застосовувати такий перелік стану фінансової безпеки банку:

• 1) 25−30% - високий рівень фінансової безпеки банку;
• 2) 20−25% - достатній рівень фінансової безпеки банку;
• 3) 15−20% - низький рівень фінансової безпеки банку;
• 4) менше 15% - критичний рівень фінансової безпеки.

Якщо загальна оцінка нижча від критичного рівня, необхідно проводити комплексний аналіз, який дозволить виявити конкретні проблемні місця в діяльності банку [9].