Застосування тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми "Хімічні реакції у 9 класі" у шкільному курсі хімії

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Педагогика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОЦІ ХІМІЇ

1. Історія дослідження тестування, як методу педагогічної діагностики

2. Основні критерії тестування

2.1 Валідність тестування

2.2 Надійність тестування

2.3 Ефективність тестування

2.5 Складність завдання тесту

3. Актуальність тестового методу контролю

4. Розробка та використання тестових завдань

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

2.1 Розробка самостійної роботи у тестовій формі до уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Хімічні реакції» у 9 класі

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Упровадження новітніх технологій навчання, що ґрунтується на нових підходах подання та засвоєння навчальної інформації, потребує нових, сучасних методів їх вимірювання й оцінювання

Пошук досконалих методів вимірювання рівня навчальних досягнень учнів на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій набуває надзвичайної актуальності, оскільки об'єктивізація процесу вимірювання, забезпечуючи зворотний зв’язок, дає можливість координувати цей розвиток. Отже, об'єктивні та точні методи вимірювання й оцінювання знань стають однією з рушійних сил наукового прогресу.

Порівняльний аналіз методів вимірювання рівня навчальних компетентностей, які використовуються в сучасній педагогіці, — усного опитування, письмової роботи, інтерв'ю та тестування свідчить про те, що останній метод більш ніж інші відповідає критеріям якості при визначенні рівня теоретичних знань, умінь і навичок учнів.

Таким чином, актуальність обраної теми, її наукова та практична значимість обумовили вибір теми курсової роботи «Застосування тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми „Хімічні реакції у 9 класі“ у шкільному курсі хімії».

Об'єкт дослідження — тестові технології в організації навчання хімії в школі.

Предмет дослідження — методика використання тестових технологій при вивченні теми «Хімічні реакції» у шкільному курсі хімії.

Мета роботи: розробити методичний матеріал до уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Хімічні реакції» з використанням тестових технологій.

Завдання роботи:

1) за літературними джерелами виявити та проаналізувати дані стосовно використання тестових технологій у шкільному курсі хімії.

2) встановити методичні принципи організації та проведення тестів на уроках хімії.

3) розробити картки-завдання до уроку з використанням тестових технологій при вивчення теми «Хімічні реакції» в шкільному курсі хімії.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОЦІ ХІМІЇ

1. Історія дослідження тестування як методу педагогічної діагностики

Використання тестів у навчальному процесі надійно увійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвиваються наші уявлення про призначення та педагогічні можливості тестів, форми тестів, формати запитань, методи обробки результатів тестування та їх інтерпретації.

У 20-і роки ХХ століття, під керівництвом Блонського створювались перші вітчизняні шкільні стандарти та тести. І сьогодні існує міфічна думка про те, що для складання тестового інструменту не потрібні спеціальні знання. Доказом цього є величезна кількість книг із тестами, більшість яких є поза критикою.

Відомо, що тільки правильно складений тест дає можливість повністю відповідати сучасним цілям навчання й освіти. Багато викладачів мають певні труднощі в розробці таких тестів та їх правильному методичному застосуванні. Таким чином, можна констатувати, що в цьому плані необхідні певні рекомендації. Фундаментальні дослідження тестування як методу педагогічної діагностики, висвітлені в роботах С. Аванесова, В. Беспалька, К. Інгекампа, П. Клайна, А. Майорова, Л. Долінера та інших.

Слово «тест» англійського походження. Класичним у педагогіці є визначення К. Інгекампа: Тестування — це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, що презентує передумови чи результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам співставлення, об'єктивності, надійності та валідності вимірів, повинен пройти обробку й інтерпретацію та бути прийнятним для застосування в педагогічній практиці.

Дещо інше визначення поняття «тест» дають автори Л. Бурлачук і С. Морозов. Вони вважають, що тест — фіксоване в часі випробування, призначене для встановлення кількісних (та якісних) індивідуально-психологічних якостей.

Схоже визначення тесту вводить психолог П. Клайн. Психологічний тест (а педагогічні тести він розглядає саме як підвид психологічних) — це стандартизоване, часто обмежене в часі випробування, призначене для встановлення кількісних (та якісних) індивідуально-психологічних особливостей.

В. Аванесов уважає, що тест — науково обґрунтований метод вимірювання досліджуваних особливостей особистості. Попри узагальнене поняття тесту часто вводиться й поняття педагогічного тесту. Так, В. Аванесов уважає, що педагогічний тест являє собою сукупність взаємопов'язаних завдань зростаючої складності та специфічної форми, що дозволяє якісно оцінити структуру й виміряти рівень знань.

Кожне з наведених визначень має свої недоліки та переваги. Тому, проаналізувавши ці визначення й урахувавши мету статті, ми при дослідженні даної проблеми опирались на таке розуміння сутності понять тест і тестування.

Тестування — науково обґрунтований процес вимірювання (за допомогою тестів) якості властивостей особистості.

Тест — інструмент, що складається із кваліметрично вивіреної системи тестових завдань, стандартизованої процедури проведення, із заздалегідь спроектованої технології обробки та аналізу результатів.

2. ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ТЕСТУВАННЯ

Як видно вже з поданих вище визначень, важливими критеріями діагностичних тестів навченості є дієвість (валідність), ефективність і надійність їх результатів.

2.1 Валідність тестування

Валідність методу — це комплексна характеристика, яка визначається як параметрами засобів і процедури вимірювання, так і властивостями ознаки, яка досліджується. Отже, валідність методу — це відповідність того, що вимірюється даним методом, тому, що він повинен вимірювати. Цей критерій установлює сферу дійсності, для якої метод дає статистично ймовірні результати. Якщо мова йде про тестування діяльності певного рівня, то кваліфікаційні завдання, що пропонуються в тесті, повинні відповідати саме такому рівню складності, тобто їх не можна виконати засобами діяльності більш низького рівня. При цьому говорять про функціональну валідність тесту.

Валідність методу при вимірюванні успішності можна диференціювати за такими критеріями: валідність змісту; валідність відповідності; валідність прогнозу.

Валідність за Л. Долінером:

Очевидна (внутрішня) — тест є валідним, якщо про нього складається враження, що він вимірює саме те, що необхідно. Очевидна валідність не має жодного відношення до справжньої валідності і тільки допомагає створити атмосферу співпраці з випробуваним.

Змістовна. Цей термін визначає, чи завдання тесту відповідає всім аспектам досліджуваного питання (тема, розділ та ін.).

Функціональна — відповідність контрольного завдання тій пізнавальній дії, яка перевіряється.

Валідність за П. Клайном:

Очевидна — тест є валідним, якщо про нього в опитуваних складається враження, що він вимірює саме те, що необхідно.

Конкурентна — оцінюється по кореляції результатів даного тесту з результатами інших тестів.

Прогностична — вивчаються кореляції між показниками тесту та деяким критерієм, що характеризує вимірювану властивість, але через певний час.

Змістовна — якщо можна показати, що завдання відображають усі аспекти досліджуваної сфери, при умові, що інструкція до нього чітко сформульована.

Конструктивна — включає в себе всі підходи до визначення валідності, перераховані вище.

2.2 НАДІЙНІСТЬ ТЕСТУВАННЯ

Надійність методу вимірювання — це міра стійкості результатів, що впливає на точність, з якою можна виміряти ту чи іншу конкретну ознаку. Перевірка надійності методу стосується насамперед відновлення результатів при повторних вимірюваннях.

Ступінь надійності методу залежить від:

· об'єктивності методу;

· параметрів засобу вимірювання;

· стабільності характеристики, яку вимірюють.

Під надійністю контрольного завдання розуміють ступінь точності, з якою може бути визначена та чи інша ознака. Тобто визначено, наскільки можна довіряти результатам даного тесту. Про надійність тестів іноді роблять висновки за такою ознакою: якщо в усіх випадках перевірки тесту чи його варіантів виявиться, що учні в розподілі за показниками успішності займуть ті самі місця, то такий тест можна вважати надійним.

Надійність тесту залежить від кількості тестових завдань. Тому для достатньої надійності підсумкового контролю достатньо великих розділів курсу навчання, тест має містити не менше ніж 40 завдань.

П. Клайн уважає, що у психометрії термін «надійність» має два значення. Тест називається надійним, якщо він є внутрішньо узгодженим. Тест також називається надійним, якщо він дає одні й ті ж показники для кожного випробуваного (при умові, що випробуваний не змінився) при повторному тестуванні. Надійність при повторному тестуванні через певний час називають ретестовою надійністю.

В. Аванесов уважає, що в міру становлення нової теорії тестів починає відчуватись необхідність розширення кількості критеріїв хоча б до трьох. В якості третього педагог пропонує критерій ефективності.

2.3 ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕСТУВАННЯ

Ефективність — порівняльний критерій, який дозволяє порівняти тести. Ефективним можна назвати тест, який краще, ніж інші тести, вимірює знання учнів потрібного рівня підготовки, з меншою кількістю завдань, якісніше, швидше, дешевше, і все це — за можливістю одночасно.

Якщо порівняти поняття «ефективність» із поняттями «надійність» і «валідність», то найістотніша відмінність нового поняття від двох традиційних полягає в переході від середнього показника до диференційованого. Достатньо пригадати, що надійність стосується тесту, який складається із зафіксованої кількості завдань, що пред’являються всім випробовуваним; тільки тоді можна знайти коефіцієнт надійності тесту як середню міру точності вимірювання. Аналогічно це стосується й валідності тесту. Ефективний же тест, навпаки, припускає відхід від усереднення та від фіксованої для всіх випробовуваних кількості завдань.

Психологи Л. Бурлачук і С. Морозов до ефективних тестів висувають іще одну, на наш погляд, суттєву вимогу — складність завдання тесту.

2.4 СКЛАДНІСТЬ ЗАВДАННЯ ТЕСТУ

Складність завдання тесту — характеристика завдання тесту, що відображає статистичний рівень розв’язуваності в даній вибірці стандартизації. Показником складності тестового завдання є частка вибірки випробуваних, які розв’язали чи не розв’язали дане завдання. Наприклад, якщо лише 20% випробуваних виконали завдання, його можна вважати складним для даної вибірки, якщо 80% - легким.

Підбір завдань за показниками складності важливий для успішного використання тестів. Так, при підборі надто складних тестових завдань валідність і надійність тесту різко зменшуються. Надто прості тестові завдання призведуть до одноманітності тесту та його неефективності.

Ще однією особливістю ефективних тестів, на думку П. Клайна, є дискримінативність. Досягнення задовільного розподілу показників є однією з цілей автора тестів. Нема необхідності підкреслювати те, що є очевидним: яка цінність тесту, за яким усі випробувані показали однаковий результат? За допомогою ретельного конструювання тесту можна забезпечити відповідний рівень дискримінативності, а це саме те, у чому тести виграють у порівнянні з іншими формами випробувань.

Як видно, вимоги, які ставлять тестологи до ефективних тестів, між собою дещо відрізняються. Мета вимірювань завжди полягає в отриманні інформації про ознаки об'єктів чи подій. Вимірюється не сам об'єкт, а тільки властивості або відмінні ознаки об'єкту.

У педагогічній діагностиці намагаються визначити якість результатів вимірювання (у нашому випадку — вимірювання успішності). Варто зазначити, що всі вище названі критерії спрямовані на єдину загальну вимогу: тест повинен давати якнайточнішу інформацію про досліджуване явище. Вони лише конкретизують цю вимогу й характеризують її з різних сторін.

3. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕСТОВОГО МЕТОДУ КОНТРОЛЮ

У сучасній педагогічній діяльності використовують різні аспекти якості освіти: якість знань, якість навчання. На мою думку одним з основних елементів оцінки якості знань є контроль знань з використанням різноманітних форм, методів та засобів перевірки. Однією з ефективних форм контролю знань є використання тестових завдань, які дають змогу підвищити рівень об'єктивності, зменшити витрати навчального часу, скоротити навчальне навантаження, підвищити мотивацію учнів.

Актуальність тестового методу пояснюється його перевагами:

· Якісне вимірювання знань.

· Повне охоплення знань.

· Систематичність контролю.

· Індивідуальний підхід.

Одним із найважливіших етапів власної практики як вчителя хімії вважаю впровадження тестування як поточного контролю засвоєння матеріалу в процесі навчання. Тому, що є можливість розрізнити оцінку кінцевого результату і періодичне поточне тестування з метою визначення особистих здобутків учнів за певний період.

4. РОЗРОБКА ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

При розробці тестів використовую різні підходи. При складанні тестів доцільно чергувати завдання з різними формами подачі даних, що дозволить знизити ймовірність перевтоми, яка зумовлюється одноманітністю представлення інформації. Тому за різноманітністю можна виділити такі основні види тестових завдань:

· Завдання з вибором однієї правильної відповіді.

· Встановлення відповідності.

· Встановлення правильної послідовності.

· Завдання відкритої форми з короткою відповіддю.

Вимогою сучасності є застосування комп’ютерних систем автоматизованого тестування які дають можливість учню самостійно оцінити рівень своїх знань, а вчителю — систематизувати і спростити процес оцінки якості знань. Для себе особисто виділила наступні позитивні моменти комп’ютерного тестування:

· Є можливість застосовувати нові алгоритми тестового контролю.

· Використовувати в тестах мультимедійні можливості комп’ютерів.

· Зменшити обсяг паперової роботи і прискорити підрахунок результатів.

· Спростити адміністрування.

· Підвищити оперативність тестування.

· Знизити витрати на організацію і проведення тестування.

Таким чином, застосування автоматизованого тестування для перевірки знань учнів не тільки полегшує роботу вчителя, але і підвищує мотивацію навчальної діяльності учнів, одночасно знижуючи їхню емоційну напруженість у процесі контролю.

Окремо хочу зупинитися на програмному забезпеченні яке використовується для створення тестових завдань з хімії. Є безліч тестових програм, але особисто я використовую програму TestEditor яка призначена для створення та редагування різноманітних тестів, як за складністю завдань так і за їх різноманітністю. Впровадження даної комп’ютерної програми дає наступні переваги:

· Скорочення часу перевірки великого обсягу навчального матеріалу.

· Можливість регулювання рівня вимог.

· Самоконтроль та самооцінка результатів підготовки.

· Виключення людського фактору.

· Організація зв’язку між учнем і вчителем з використанням мережі Інтернет.

· Узагальнених оцінок.

Але, не слід забувати, що програмні засоби навчального призначення мають відповідати й вимогам педагогічної доцільності, і виправданості їх застосування. Тобто програмний засіб слід наповнювати таким змістом, який найбільш ефективно може бути засвоєний, і використовувати лише тоді, коли це дає незаперечний педагогічний ефект.

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

Урок

Тема. Урок узагальнення знань з теми «Хімічні реакції»

Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Хімічні реакції»; закріпити вміння та навички щодо складання рівнянь окисно-відновних реакцій і використання методу електронного балансу, складання термохімічних рівнянь, класифікації хімічних реакцій за різними ознаками, розв’язування задач за рівняннями хімічних реакцій; планувати та організовувати власну навчальну діяльність.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,

таблиця розчинності, електрохімічний ряд напруг металів.

Базові поняття та терміни: хімічні реакції, реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну; окиснення, відновлення, окисно-відновні реакції, окисник, відновник, екзо- та ендотермічні реакції, тепловий ефект хімічних реакцій, термохімічні рівняння, швидкість хімічних реакцій, каталізатори, оборотні реакції, типи хімічних реакцій.

Тип уроку: урок узагальнення та корекції знань.

Методи навчання: словесні, інтерактивні, репродуктивні, частково пошукові, практичні, методи контролю та корекції.

Структура уроку

I. Організаційний етап 3 хв.

II. Актуалізація опорних знань 10 хв.

ІII. Узагальнення та систематизація знань 25 хв.

ІV. Домашнє завдання 2 хв.

V. Підбиття підсумків уроку 5 хв.

Хід уроку

I. Організаційний етап

Привітання, перевірка готовності учнів до уроку, налаштування їх на робочий лад.

Оголошується тема уроку, його мета та план.

Клас об'єднується в гетерогенні групи по 4−5 учнів. У кожній групі має бути учень-консультант, який стає відповідальним за роботу групи.

Він отримує картку консультанта, в якій узагальнює роботу учнів групи на різних етапах уроку. Консультантом можна призначити учня, який продемонстрував гарне знання матеріалу під час експрес-контролю протягом вивчення теми. тестовий педагогічний діагностика хімія

II. Актуалізація опорних знань

Робота в групах

Теоретичний залік проводиться в групах. Роздруковані запитання надаються кожній групі. Учні по черзі відповідають на п’ять запитань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Консультант оцінює відповіді й заносить кількість балів кожного учня в картку. Вчителеві необхідно слідкувати за правильністю оцінювання відповідей у групах.

Приклади запитань

1. Назвіть ознаки, за якими можна класифікувати хімічні процеси.

2. На які типи поділяють хімічні реакції за цими ознаками?

3. Дайте визначення реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну.

4. У чому відмінність окисно-відновних реакцій?

5. Які речовини називаються окисниками? відновниками?

6. Який процес називається окисненням? відновленням?

7. У якому ступені окиснення елементи можуть виявляти властивості:

а) тільки окисні; б) тільки відновні; в) і окисні, і відновні?

8. Які речовини можуть виявляти властивості: а) відновників; б) окисників?

9. Чому фтор і кисень у хімічних реакціях зазвичай є окисниками? Чи існують ще які-небудь прості речовини, що були б тільки окисниками чи тільки відновниками?

10. Як визначити, чи належить реакція до окисно-відновних?

11. Дайте визначення поняттю «тепловий ефект реакції».

12. Які реакції називаються ендотермічними? екзотермічними?

13. Як позначається тепловий ефект? У яких одиницях він вимірюється?

14. Як за значенням теплового ефекту визначити приналежність хімічної

реакції до екзотермічної чи ендотермічної?

15. Які рівняння реакцій називають термохімічними?

16. Дайте визначення поняттю «швидкість хімічної реакції».

17. Назвіть чинники, від яких залежить швидкість хімічної реакції.

ІII. Узагальнення та закріплення знань

Учням пропонується перелік різнорівневих завдань з різних модулів теми. Учні обирають завдання з кожного модуля, розв’язують їх, допомагаючи одне одному. Консультант занотовує в картку бали за виконання завдань. Учитель слідкує за роботою груп, консультує, допомагає, перевіряє окремі роботи. Консультант виставляє додаткові бали (від 1 до 2) учням, які допомагали іншим учням у групі під час розв’язування задач.

Біля дошки можна організувати виконання найбільш типових завдань, подібних до тих, що наведені в переліку завдань для груп. У кінці роботи здійснюється загальне обговорення в класі особливостей виконання завдань апропонованих типів.

Наводимо приклади завдань.

Модуль «Окисно-відновні реакції»

І рівень (за кожне завдання дається 1 бал)

1. У наведених рівняннях реакцій укажіть окисник і відновник:

а) HCl + Al > AlCl3 + H2;

б) N2 + H2 > NH3;

в) Na + H2O > NaOH + H2,

г) Ca + O2 > CaO.

2. Закінчіть напівреакції, укажіть процеси окиснення та відновлення

а) H20________2H+; г) Ca0________> Ca+2;

б) Mn+2________> Mn+7; д) S+6________> S-2;

в) N-3_______> N+5; е) O2 _______> 2O-2.

ІІ рівень (за кожне завдання дається 2 бали.)

3. Укажіть, який із наведених нижче процесів є окисно-відновним. Замість електронних формул підставте символи відповідних елементів і визначте їхні ступені окиснення

а) 2e8e8e1e > 2e8e8e; в) 2e8e3e > 2e8e;

б) 2e8e6e > 2e8e8e; г) 2e8e18e6e > 2e8e18e8e.

4. Складіть електронний баланс і укажіть тип таких реакцій:

а) HCl + Zn > ZnCl2 + H2;

в) Fe2O3 + H2 > Fe + H2O;

б) N2 + H2 > NH3; г) Cu (NO3)2 > Cu + NO2 + O2.

ІІІ рівень (за кожне завдання дається 3 бали)

5. Доберіть коефіцієнти в рівняннях реакцій методом електронного балансу

а) CuS + HNO3(конц.) > Cu (NO3)2 + SO2 + NO + H2O;

б) FeCl3 + KI > FeCl2 + I2 + KCl;

в) H2O2 + KMnO4 + H2SO4 > O2 + K2SO4 + MnSO4 + H2O;

г) P + HNO3(конц.) + H2O > H3PO4 + NO.

6. Укажіть, яке з наведених рівнянь відповідає хімічній реакції, що реально відбувається

а) 2H2SO4 + 4H2S = 6H2O + SO2 + 5S;

б) 4H2SO4 + 2H2S = 6H2O + 5SO2 + S;

в) H2SO4 + H2S = 2H2O + SO2 + S.

7. Закінчіть рівняння реакцій і складіть для них електронний баланс

а) KMnO4 + FeSO4 + H2SO4 > б) K2Cr2O7 + HCl >

в) H2S + K2Cr2O7 + H2SO4 >

Модуль «Швидкість хімічних реакцій»

І рівень (за кожне завдання дається 1 бал)

8. Як зміниться швидкість хімічної реакції між двома газуватими речовинами:

а) при збільшенні концентрації; б) збільшенні тиску;

в) збільшенні об'єму?

9. Як зміниться швидкість хімічної реакції між двома розчинами:

а) при збільшенні концентрації; б) збільшенні температури?

10. Як зміниться швидкість реакції N2(г.) + 3H2(г.) = 2NH3(г.) при збільшенні концентрації азоту?

ІІ рівень (за кожне завдання дається 3 бали)

11. У скільки разів збільшиться швидкість хімічної реакцій при підвищенні температури від 15 до 45 °C, якщо температурний коефіцієнт дорівнює 3?

12. За температури 50 °C швидкість хімічної реакції дорівнює 0,025(моль/л ·хв).

Побудуйте графік залежності швидкості реакції від температури, якщо при збільшенні температури на кожні 10 °C швидкість реакції збіль- шується в 3 рази.

Модуль «Тепловий ефект хімічних реакцій»

І рівень (за кожне завдання дається 1 бал)

13. Які з наведених реакцій є екзотермічними, а які -- ендотермічними?

а) S (тв.) + O2(г.) > SO2(г.) + 297 кДж;

б) Fe2O3(тв.) + 3H2(г.) > 2Fe (тв.) + 3H2O (г.) — 89,6 кДж;

в) 2H2(г.) + O2(г.) > 2H2O (р.) + 286 кДж;

г) C (тв.) + H2O (р.) > CO (г.) + H2(г.) — 131,4 кДж.

14. Укажіть ендотермічні реакції розкладу та сполучення.

а) H2(г.) + ½O2(г.) > H2O (г.) + 241,8 кДж;

б) N2(г.) + O2(г.) > 2NO (г.) — 180,8 кДж;

в) ½H2(г.) + ½Cl2(г.) > HCl (г.) + 92,8 кДж;

г) HgO (тв.) > Hg (р.) + ½O2(г.) — 181,17 кДж.

ІІ рівень (за кожне завдання дається 2 бали)

15. При згорянні фосфору кількістю 1 моль утворюється 746 кДж теплоти. Запишіть термохімічне рівняння реакції.

16. При розкладанні йодоводню кількістю 1 моль виділяється 26 кДж теплоти. Запишіть термохімічне рівняння реакції.

17. Для розкладання кальцій карбонату кількістю 5 моль необхідно витратити 785 кДж теплоти. Запишіть термохімічне рівняння реакції.

18. Ферум (ІІ) оксид можна відновити за допомогою карбон (ІІ) оксиду до заліза. Ця реакція супроводжується виділенням 1318 кДж теплоти при відновленні 1 моль оксиду. Складіть рівняння термохімічної реакції за цими даними.

ІІІ рівень (за кожне завдання дається 3 бали)

Задачі цього типу розв’язуються як додаткові на розсуд учителя та за бажанням учнів.

19. Обчисліть кількість теплоти, що поглинається при взаємодії водню об'ємом 5,6 л (н.у.) з йодом, якщо тепловий ефект реакції дорівнює -50,8кДж.

20. При згорянні вугілля кількістю 1 моль утворюється 393,5 кДж теплоти. Обчисліть кількість теплоти, що утворюється при згорянні вугілля масою 700 г, якщо масова частка Карбону у вугіллі -- 95%.

21. Обчисліть кількість теплоти, що утворюється при горінні 1 м³ генераторного газу складом: CO -- 26%, N2 -- 70%, CO2 -- 4%. Тепловий ефект реакцій CO + ½O2 = CO2 дорівнює 284 кДж.

Модуль «Типи хімічних реакцій»

І рівень (за кожне завдання дається 2 бали)

22. Назвіть типи реакцій за рівняннями, що наведені в завданні 8, за всіма відомими вам класифікаційними ознаками.

23. Наведені хімічні реакції класифікуйте за всіма класифікаційними ознаками:

а) 4NO2 + O2 + 2H2O > 4HNO3 + Q;

б) C2H4(г.) + H2(г.) < ??N?i?> C2H6(г.) + Q;

в) 2Al + Fe2O3 > Al2O3 + 2Fe + Q;

г) CaCO3(кр.) > CaO (кр.) + CO2(г.) — Q.

ІІ рівень (за кожне завдання дається 3 бали)

24. Допишіть рівняння хімічних реакцій

1. __________ = 2KOH + H2 + Q;

2. __________ = 2HI — Q;

а) Виберіть рівняння ендотермічних реакцій.

б) Виберіть рівняння екзотермічних реакцій.

в) Виберіть рівняння реакції, що відповідає такій характеристиці: реакція розкладу, ендотермічна, без участі каталізатора, без зміни ступеня окиснення.

г) Виберіть рівняння реакції, що відповідає такій характеристиці: реакція розкладу, ендотермічна, без участі каталізатора, оборотна, кисно-відновна.

д) Знайдіть рівняння реакції обміну, яка відбувається до кінця з утворенням осаду.

е) Виберіть рівняння реакцій заміщення.

є) Знайдіть рівняння оборотної каталітичної реакції сполучення.

25. Напишіть рівняння і назвіть тип реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

Al > Al2O3 > AlCl3 > Al (OH)3 > Al2(SO4)3.

Для окисно-відновних реакцій складіть електронний баланс, а для реакцій йонного обміну запишіть рівняння в йонному вигляді.

Зошити або аркуші з самостійною роботою здаються на перевірку вчителю.

ІV. Домашнє завдання.

1. Виконати завдання за підручником.

2. Підготуватися до тематичної атестації.

V. Підбиття підсумків уроку.

Учні здійснюють самооцінку своєї діяльності на уроці за 5-бальною шкалою. Консультанти підбивають підсумки роботи в групах, оцінюють діяльність окремих учнів і групи взагалі.

Учитель підбиває підсумки вивчення теми.

Самостійна робота у тестовій формі до уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Хімічні реакції» у 9 класі.

Робота розрахована на 20 хв. уроку.

Бланки для заповнення роздруковуються на кожного учня.

Приклад:

Самостійна робота з хімії (тема: Хімічні реакції)

ВАРІАНТ 1

І рівень. (Завдання з вибором 1 правильної відповіді)

1. Складіть рівняння хімічної реакції між калій бромідом і арґентум нітратом. Укажіть речовину, яка визначає ознаку реакції

А калій бромід;

Б аргентум нітрат;

В аргентум бромід;

Г калій нітрат.

2. Визначте ступінь окиснення Брому на початку реакції

А +2;

Б -1;

В +1;

Г 0.

3. Визначте тип цієї реакції

А каталітична;

Б окисно-відновна реакція;

В реакція обміну;

Г ендотермічна.

ІІ рівень. (Завдання на встановлення відповідності)

4. Встановіть відповідність між типом хімічної реакції та ознакою, за якою їх класифікують.

Тип реакцій

a. Окисно-відновні;

b. Екзо-, Ентотермічні;

c. Каталітичні;

d. Оборотні;

e. Заміщення, розкладу, сполучення, обміну.

Ознаки реакцій

1) Зміна числа реагентів і продуктів реакції.

2) Зміна ступенів окиснення елементів.

3) Виділення або поглинання енергії.

4) Відбуваються в одному напрямі, або в двох протилежних напрямах.

5) Наявність каталізатора

1

2

3

4

5

ІІІ рівень. (Завдання на встановлення послідовності)

5. Установіть послідовність сполук за збільшенням ступеня окиснення Хлору.

А HCl

Б KClO3

B HClO

Г Cl2

1

2

3

4

А

Б

В

Г

IV рівень. (відкрита форта завдання)

6. Використовуючи метод електронного балансу, складіть рівняння хімічної реакції між алюмінієм і хлоридною кислотою. У відповіді зазначте коефіцієнт перед формулою сполуки — окисника.

ВАРІАНТ 2

І рівень. (Завдання з вибором 1 правильної відповіді).

7. Складіть рівняння хімічної реакції між калій йодидом і арґентум нітратом. Укажіть речовину, яка визначає ознаку реакції.

А калій йодид;

Б аргентум нітрат;

В аргентум йодид;

Г калій нітрат.

8. Визначте ступінь окиснення Калію на початку реакції.

А +2;

Б -1;

В +1;

Г 0.

9. Визначте тип цієї реакції.

А каталітична;

Б окисно-відновна реакція;

В реакція обміну;

Г ендотермічна.

ІІ рівень. (Завдання на встановлення відповідності).

10. Встановіть відповідність між типом хімічної реакції та хімічним записом відповідної реакції.

Тип реакцій

f. Окисно-відновні;

g. Екзо-, Ентотермічні;

Ознаки реакцій

6) Ca0________> Ca+2;

7) CaCO3(кр.) > CaO (кр.) + CO2(г.) — Q.

1

2

ІІІ рівень. (Завдання на встановлення послідовності).

11. Установіть послідовність сполук за збільшенням ступеня окиснення Хлору.

А HCl

Б KClO3

B HClO

Г Cl2

1

2

3

4

А

Б

В

Г

IV рівень. (відкрита форта завдання)

12. Використовуючи метод електронного балансу, складіть рівняння хімічної реакції між цинком і сульфатною кислотою. У відповіді зазначте коефіцієнт перед формулою сполуки — окисника.

ВИСНОВОК

Використання тестів у навчальному процесі надійно увійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвиваються наші уявлення про призначення та педагогічні можливості тестів, форми тестів, формати запитань, методи обробки результатів тестування та їх інтерпретації.

Тестові завдання як одна з форм перевірки успішності навчання набули значного поширення як у школі, так і у вищих навчальних закладах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Збірник завдань до моніторингу 2013 (хімія) оцінювання якості освіти у школі учнів 10 класів.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой