Мальчики й дівчатка продають себе. А чином ви їх хочете мати даром?

Мальчики й дівчатка продають себе. А чином ви їх хочете мати даром?.

Некоторые може сказати, що це розпуста. Не розпуста. Це інша сексуальна культура, де дуже багато сексу, і секс допомагає людям жити і робити кар'єру, отримувати добробут. Втім ми описали таємну сексуальне життя, якої може і нині багато живуть, але яку хто б выпячивает.

Але це проституція, вигукне ханжа. Правильно. Хлопчики й дівчатка продають себе. А чином ви їх хочете мати задарма? Трахати їх, щось даючи замість? Здається, що тут усе саме суто. Кожен чесно виконує свій «договір». Кожен чесно дає не те, що він есть.

Щоб було б зрозумілішим, повернемося на років назад.

У сексуальної культурі на той час була вимога, щоб дівчина до заміжжя вони мали сексу. І втрачала свою невинність разом із записом одруження. Цю класичну сексуальну культуру Маркс закидав тому, що вона торгує жіночим тілом. А, щоб гарну партію і якого життєве добробут, дівиці треба було зберігати невинність до шлюбу. Це теж таки був вид торгівлі. Невинність за життєві блага.

Однак і інші дівиці, які дотримувалися цих правил. Їх називали «гулящими». Не бажали терпіти і сексуально голодувати до весілля і займалися сексом. «Розпусниці», — сичали їм слідом «чесні» дівиці, відчайдушно їм завидуя.

Та уявіть собі, що на той час хтось запропонував, щоб усе дівиці стали «гулящими», нехай все вільно займаються сексом до весілля. Можна уявити, у яких тільки б ні звинуватили того, хто це запропонував? І на заохочення розпусти, й у безсоромності, й у підриві моральних підвалин общества.

І ось это здійснилося. Те, що здавалося немислимим ще століття тому, що здавалося який підриває всі громадські підвалини, стало реальністю. Усі дівиці стали «гулящими». І не шокує, щодо виходу заміж дівиці мають секс, нерідко із багатьма, часом і відразу з кількома. Це вже всі стало нормою. Мораль не зникла. Вона просто стала другой.

Але час, і ситуація у кінці ХХ століття багато в чому знову повторилася, але з іншому плані. Нинішня мораль засуджує тих, хто віддається за гроші за ті чи інші вигоди. Молодих дівчат презирливо називають «повіями», а чоловіків, які отримують на власний секс винагороду … «проститутами», чи що.

Виявляється, сучасна мораль дозволяє трахкатися, тоді як отримувати при цьому вже аморально. Морально віддаватися безплатно. Хоча багато є дівиць, які вдало торгують своїм тілом. Витягають із свою вічну молодість цілком серйозні дивіденди. Їх на кшталт думку засуджує. Однак у глибині душі «чесні» дівиці, трахающиеся безплатно, їм відчайдушно заздрять. Займаються сексом і «чесні», і «продажні». Але «чесні» немає від того нічого, а «продажні» мають значення і секс, причому багато і різноманітного, і гроші. А «чесні» сприймають усе це, тихенько мастурбують і заздрять. Адже у них є той самий товар. І ось продати їм їх удается.

Що ж у цьому випадку потрібно зробити? Аби все стали «продажними». Якщо ж все продажні, отже те й стане морально морально. Не можуть бути все неетичними. Моральність — уявлення більшості. Якщо ж все это вважають нормальним, це і невдовзі стає моральністю. Просто з’явиться новий мораль і нове моральність. Торгувати своїм тілом, використовувати для одержання дивідендів те, що дала природа, стане цілком нравственным.

Отже, тоді як ХХ столітті все дівиці стали «гулящими», то двадцять першому столітті все дівиці стануть «продажними». Точніше, кожна дівиця може, якщо захоче, виходити ринок сексуальних послуг й одержати на власний «товар», не відчуваючи у своїй ніяких моральних мук. Те саме і чоловіки. Звісно, якби цей товар є попит. І дуже добре. І тому ми бачимо закликаємо всіх дівиць «стати продажними». Але от щоб «торгівля» була чесної, необхідно створити відкритий ринок та мати достовірну інформацію. І тепер Срібну Кільце це і є спосіб створити така відкрита чесний рынок.

Жінка завжди виступала певному ринку. Раніше ринок наречених і ринок незайманих був єдиним, оскільки єдиним був сам «товар». Нині це ринок розпався на дві окремі ринку. Ринок незайманих і ринок наречених. Ринок наречених є чесним відкритим ринком. Жінка, увійшовши в шлюб, йде із цього й відкрито заявляє це всім, хто цікавить, золотим на кружальце. Отже, ринок наречених це справжній ринок. А уявімо собі, що немає обручки. Вам сподобалася дівчина. Ви цього хочете з нею одружитися. Але спочатку потрібно завоювати її, навіщо ви повинні затратити та матеріальні кошти, та палестинці час, і моральні сили. І от ви витратилися, втратили час, даруйте їй квіти, духи, водите до театрів тощо., а коли пропонуєте їй стати дружиною, він і заявляє, що вони заміжня. Чесно це? Звісно, немає. У ринкових термінах це є «обман покупця». Мітка золотого кільця і дозволяє уникнути такого обману. Зрозуміло, як осложнился б ринок наречених, якби цієї мітки заміжжя було б. Природно, що у наявності такої мітки зацікавлені передусім потенційні нареченої, щоб кошти (як матеріальні, а й моральні, і духовні), призначених наречених, не пішли «лженевестам». У разі такого цивілізованого ринку «покупець» відразу ж потрапити дивиться вигідна і якими бачить, що це рука окольцьована для нього тут немає «товару». Втім, може спробувати його «перекупити», відбити дружину тощо., але вже тема інший оперы.

Тепер слід завдання цивілізації ринку незайманих. І тому також потрібен, щоб товар був наочний, аби ті, хто немає, не плуталися під ногами і «збивали ціну». І Срібну Кільце над ринком незайманих має виконати таку ж функцію, що «золоте кільце над ринком наречених. Дати потенційного покупця, готовим сплатити це досить цінний у власних очах чоловіки товар, відповідну інформацію. Тільки тоді і з’явиться справжній попит на незайманих, буде встановлено «ринкові» ціни, і кожна дівчина може очікувати отримання відповідної «ціни». Отже, робиться у інтересах передусім дівчат, а чи не чоловіків, позаяк у нецивилизованном ринку отримують цей товар на халяву. А Срібну Кільце халяву і кончает.

Ціни ж на жінок є в всіх культурах. У одних вони офіційно встановлено, наприклад, як калим. За інших вони офіційно не встановлено, але є традиція, що нареченим потрібно було робити подарунки, причому і цінність подарунків найчастіше нормована традиціями. Тож у сфері сексу ринкові відносини у тих чи інших комбінаціях мають місце в самих здавна не треба робити круглі очі при поєднанні слів «жінка», «секс» і «рынок».

Одне з авторів цієї книжки Володимир Жириновський у своїх виступах часто каже, що він забезпечить кожну жінку чоловіком. Над ним сміялися. Даремно сміялися. Цією книгою автори таки показує, як дати кожної жінці чоловіка, по крайнього заходу, одного, а краще двох, або навіть трьох — сексрыцаря, його й молоденького пажа. А якщо ж дівчинки діятимуть адже ми радимо, вони можуть бути впевнені, чоловік матимуть завжди, що сексу у житті ще буде багато, багато сексу буде і в юнаків, не доведеться їм мастурбировать на лекціях, і вдаватися до наркотиків, щоб заглушити свій сексуальний голод.

І попутно ж вирішується й проблема СНІДу. Нова сексуальна культура передбачає не хаотичні статеві зв’язку, а зв’язку порівняно довгострокові. Причому вони тривають у частині між зрілими і юними сексуальними партнерами. Зрозуміло, що зрілі чоловіків і жінок дотримуватимуться правила безпечного сексу і навчать цьому своїх юних секспартнеров, більше, вимагатимуть від них дотримуватися цих правил всегда. У сексуально-гигиенический і медичний контроль, соціальній та навчання молодих правилам безпечного сексу включаються багатомільйонні маси осіб обоего статі зрілих вікових груп.

І це і дозволить різко зменшити поширення СНІД і інших захворювань, поширених статевим шляхом. І це може відбутися не так на шляхах обмеження сексу, як те пропонують американці у своїх програмах сексуальної помірності, але в шляхах саме його интенсификации.

1. «Абетка сексу», У. Жириновський, У. Юровицкий.