Форс-мажор чи застосування посилань на обставини непереборної сили у господарських договорах

Форс-мажор чи застосування посилань на обставини непереборної сили у господарських договорах

При складанні таких договорів, як договори купівлі-продажу, поставки, перевезення і підряду, у правника чи менеджера, що становить даний документ постає цілком закономірне запитання: потрібно взагалі вказувати у цьому документі обставини непереборної сили та, якщо потрібно, то про який обсяг? У цьому статті я постараюся викласти свою думку на тему, з діючою нормативною бази й юридичної практики.

Для початку спробуємо визначити саме поняття «обставини непереборної сили »: обставини, що перешкоджають виконання зобов’язань за угодою однієї зі сторін, які залежать від неї волевиявлення та контролю, і навіть, по прийнятті всіх розумних заходів для їх запобіганню, нездоланні. Конкретне визначення обставин форс-мажор дає стаття 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (криється у Відні 11 квітня 1980 г.).

Необходимость прямої вказівки на з тексту договору обставин непереборної сили викликана тим, що форс-мажор (за його належному документальному оформленні та підтвердженні) звільняє кращий бік від несення відповідальності за часткове, або повне невиконання своїх зобов’язань за угодою, а точніше продовжує терміни виконання зобов’язань. Проте, як інформувати свого контрагента про наявність у процесі угоди даних обставин повернемося безпосередньо до написання контракту і проаналізуємо деякі моменты.

Обязательного і закінченого переліку обставин форс-мажор ні вітчизняна, ні міжнародна законодавчі бази не містять. Дані застереження виробляються безпосередньо самими сторонами угоди, які враховують конкретну ситуацію і у даних застереженнях. Єдине, що небажано і навіть небезпечно під час складання даного пункту контракту, це невизначеність. Нерідко боку обмежуються такий фразою: «Сторони не відповідають за невиконання (неналежне виконання зобов’язань), якщо виконання перешкоджали обставини непереборної сили » , — на цьому ставлять точку. Спробую пояснити, чому така редакція неприпустима.

При відсутності конкретного переліку тими обставинами, які боку вважають непереборними, і за порушенні однієї зі сторін умов угоди неминуче виникнуть розбіжності щодо: чи є дане перешкода форс-мажором чи ні. Вкотре хочу підкреслити, що довгоочікуваний Закон це не дає чітких роз’яснень цього питання. Зокрема, в Цивільному кодексі РФ було близько 10 статей, диспозиція яких передбачає визволення з відповідальності за наявності обставин непереборної сили, та жодна їх це не дає їм расшифровку.

Юридическая практика показує, що доцільно вказувати такі обставини: землетрусу, повені, пожежі, аварії на транспорті, заколоти, цивільні заворушення, страйки персоналу, війна та військові дії, публікація нормативних актів який забороняє характеру. Цей перелік може бути як розширено, і скорочено, проте слід зазначити таке: у деяких випадках боку намагаються зафіксувати як обставин форс-мажор (в основному договорами поставок) розкрадання і крадіжки товару під час його прямування від продавця до покупця. Ця обставина зізнається форс-мажорних, оскільки є частиною ризиків на поставку товарів, та відповідальність за викрадений товар буде сторона, до обов’язків якої входило забезпечення поставок товарів і мала забезпечити належну охорону, тару, найняти професійного перевізника тощо. Припускаю, що з даних пунктів можуть викликати усмішку у професійних керівників. Та досить згадати пожежа біля Заводу ім. Степана Разіна у Санкт-Петербурзі, який приніс багатомільйонні збитки, а ролі міжнародного прикладу можна взяти великі землетрус у Туреччині, Індонезії. Можна сміливо сказати, як і кількість аварій на залізниці, при авиоі морських перевезеннях за останні роки перевищила всі можливі представления.

Что тут справді може бути предметом спору, то це вказівку на страйки персоналу. Справді, таку страйк цілком можливо спровокувати, але суми витрат за провокацію страйки І що важливіше, її нормативне підтвердження, мій погляд, порівнянні зі вартістю самого контракта.

Далее слід звернути увагу до таке. Однією з практичних завдань форс-мажору є надання подовження термінів виконання зобов’язань по контракту, тобто. після припинення обставин непереборної сили сторона, не виконала цих причин своїх зобов’язань, повинна їх зробити. Терміни продовження для розслідування обставин форс-мажор також обумовлюються сторонами в залежність від властивостей товару і індивідуальних особливостей угоди, тобто. ці терміни мали бути зацікавленими доцільні й прийнятні обох сторін. Наприклад, по відношення до продуктів харчування тепер залежатиме від терміну придатності самих продуктів, але у аналогічній ситуації при поставці металоконструкцій на будівельний об'єкт продовження такого періоду вже буде залежати від конкретних термінів зі здавання об'єкта. Насправді такі терміни коливаються від 3 днів близько трьох місяців. Якщо з закінченні цього часу по форс-мажору зобов’язання залишаються невиконаними, сторони мали б прийняти рішення про долю контракту целом.

И останнім питанням, що необхідно обумовити в контракті щодо обставин форс-мажор, це порядок повідомлення про виникнення даних перешкод та його підтвердження. Повідомлення має вироблятися будьяким зі доступних для протилежного боку способом через відкликання обов’язковим підтвердженням про його отриманні (телефакс, телеграф, електронна пошта та інших.). Зазвичай, у даної ситуації у тексті контракту обмовляється, що повідомлення має бути спрямоване негайно по наступові подібних обставин (під «негайно «можна розуміти термін від самих до десяти діб в залежність від обставин). Підтвердити наявність обставин непереборної сили, які перешкоджають виконання умов контракту може Торговельно-промислова палата міста (округу, області, регіону та ін.), органи виконавчої, чи інші компетентні органи, зазначені сторонами в даному пункті договора.

Юрист Олексій А. Капітонов.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.