Опыт політичній та адміністративній організації місцевих органів за кордоном прикладі США

Реферат Тема: «Досвід політичній та адміністративній організації місцевих органів за кордоном прикладі США».

Алмати, 1999 г.

I. Актуальність темы.

Розпочатий 1991 року процес суверенізації Республики.

Казахстан призвела до відділенню її від величезного народногосподарського державної машини управління. У такій ситуації слід розвивати молода держава виходячи з економіці, націленої на саморегуляцію і самофінансування. І, хоча умови істотно змінилися, інерція минулої ідеології не дає розвиватися нове і передовим методам управления.

У державі місцевих органів влади є важливою складовою частиною управління. І це плане.

Казахстану потрібно здійснити велику роботу з комплексному аналізу законодавства про місцевих представницьких і виконавчих органах влади, про принципи їх побудови й подальшого вдосконалення. Необхідність вдосконалення державно-правового інституту системи місцевих державних місцевого самоврядування час обумовлена кардинальними змінами у області економіки та соціальної сфери, у політиці та ідеології нашої держави. До основною з них слід віднести становлення нових економічних відносин, переділ власності, демонополізація соціальної сфери, насамперед реформи пенсійної системи та житлово-комунального комплексу. У політики і ідеології - вирішення питань національної стратегії безпеки, внутрішньополітичної стабільності і консолідації суспільства, базі цього збереження, розвиток виробництва і збільшення національних культур, прагнення політичному плюралізму у суспільстві, до розвитку багатопартійності. Для Казахстану, з його величезної територією, величезними запасами сировинних ресурсів, суттєвими відмінностями, що склалися економіки областей, своєрідною демографічної ситуацією і з різкими відмінностями природно-кліматичні умови проблеми управління регіонами, організації місцевої влади у них набувають важливе значение.

Розробка регіональних програм щодо поглиблення реформ, загальнодержавних — у вирішенні великомасштабних міжрегіональних проблем, створення й розвиток спеціальних економічних зон, пошуку шляхів виведення з кризи депресивних градоутворюючих малих та середніх міст передбачає поділ питань, які стосуються різних рівнів територіальної організації, певній децентралізації влади, що їх закріплені у законодавчому акте.

Однією з основних пріоритетів економіки Казахстану названо розвиток малого середнього підприємництва республіці, бо вона повинно бути опорою для всієї економіки Казахстана.

Інтереси підприємництва повинні бути захищені насамперед місцевому рівні, і тільки тоді ми, що вони захищатимуться — вони, своєю чергою, розвиватимуть ринкові відносини у республике.

Нарешті є спільне світова тенденція демократизації, пов’язана, звісно, із загальним розвитком людського, соціального і загальнокультурного рівня життя та механізмом соціального забезпечення, тобто, пов’язані з переорієнтуванням на людини, на конкретного індивіда, задоволення її інтересів. Насамперед, задоволення перших життєвих потреб людини у нормальному житлі і обслуговуванні його, в здорової середовищі, в харчуванні, в товарному забезпеченні, що відбувається з допомогою бізнесу. Всі ці питання вирішуються на місцевому рівні ефективно, і це невипадково формування предметів ведення, повноважень, компетенцій місцевого самоврядування виходить саме цього, від базисного рівня жизни.

II. Форми місцевого управління у США.

Розглядаючи різні підходи, форми і структури місцевого самоврядування різних країнах, ми можемо підібрати якусь модель, найвдалішу для Казахстану, з урахуванням чужого досвіду, помилок, і успіхів, адаптувавши їх до місцевих умов. У даний роботі хотілося б розглянути досвід Сполучених Штатів у створенні місцевих органів власти.

Як у всіх країнах, США, початкова стадія місцевого самоврядування складається з кількох фундаментальних составных:

1). Зобов’язання держави за забезпечення самоврядності місцевих співтовариств, яку вони теж мають політичне право. Практично це, більшість проблем, коли всі, має вирішуватися людьми, із нею столкнувшимися. Рішення місцевих питань за такого підходу, можливо, є єдиним эффективным.

2). Для повного використання політичного права на самоврядування потрібна наявність міцній законодавчій базы.

Закон має забезпечити високий рівень місцевої автономії, демократичне участь населення процесі ухвалення рішень на місцях і міцну фінансову основу.

У існують 5 основних форм місцевого управління, об'єднують їх саме вищевказані фундаментальні складові. Ці 5 форм відбивають досвід країни у досягненні демократії на місцевому рівні, і необхідність зробити, щоб демократія на місцях забезпечувала дієве місцеве управление.

Перша, найбільш стара форма — це «Міське збори», уходящее походить з Британське законодавство ще й існуюче в 6 штатах північного сходу США. Відмітна характеристика такої системи правління полягає у її акценті на представницьку демократію. На законодавчому рівні вона становить собою збори, яке у протягом 1 дні й більше, з участю всього дорослого міста для голосування місцеві закони та фінанси. Щоб якось забезпечити управління, міське збори обирає рада з 3−5 людина, що називається «Рада обраних членов».

В міру зростання селищ з’являлася потреба у постійному штаті, що працює повний робочого дня, ввели посаду виконавчого секретаря, переросла потім у професійну посаду Міського Менеджера/ Керуючого, повноваження котрої суворо контролюються Радою. Зі збільшенням населення неможливо проводити зборів з участю всіх дорослих жителів, тому міста створили системи виборності представників на міські собрания.

Ще одна особливість такої форми — наявність виборних должностей.

Налогосборщика, Міського Підскарбія і Міського Клерка, які мають великі повноваження у плані прийому співробітників та управління їх действиями.

У багатьох інших регіонів США місцеве управління розвивалося у вигляді, яку назвали «Слабкий Мер і Раду». За такої системи основний контроль над міськими справами перебуває у руках виборних рад, які з 9−25 людина. Мер головне обличчям виконавчої, проте, обмеженим у повноваженнях. Рада діє самостійно й більше, через численні комітети, здійснює усіма департаментами місцевого управления.

Дуже рідко за цієї форми практикуються посади, здійснюють професійний менеджмент городами.

Форми місцевого управління типу «Міське збори» і «Слабый.

Мер і Раду" відбивають бажання запобігти зосередження всієї влади у руках однієї людини одній посаді, аж протилежно системі місцевої адміністрації у Казахстані. Проте, міське збори який завжди вдало може бути застосована у великих населених пунктів, а форма «Слабкий Мер і Раду» відрізняється відсутністю єдиної системи міського бюджету та взагалі обмеженими повноваженнями виконавчої, нездатною відповідати зрослим вимогам до місцевому управлению.

Наступна форма управління — «Комісія», коли керівники міським управлінням лежить кількох обраних членах, що є як законодавцями, і адміністраторами, обраними завдяки своєму професійному досвіду і ділової компетенции.

Ця форма має мінуси, але основний той, що наявності контролю, балансу між законодавчій і адміністративної сторонами, відсутності глави виконавчої влади одній особі цю систему виявилася недієвої. Нині вона збереглася лише у кількох городах.

На початку 1900;х років почали розвиватись агресивно та є досі переважати формами управління типу «Сильний Мер і Раду» и.

Раду і Управляющий/Менеджер". Обидві вони покликані забезпечити демократію та їхнє ефективне управління міськими службами шляхом надання великих повноважень главі виконавчої. У той самий час забезпечується контроль дій виконавчої влади допомогою виборного совета.

Форма «Сильний Мер і Раду» справляє враження багато державних системи правління наявністю сильних виконавчих органів. Здебільшого, мер, котрий обирається населенням ході прямого голосування, проти неї «вето» дій виборного ради, хоча рада та може скасувати «вето» 2/3 голосів своїх членів. Мер несе пряму відповідальність готувати бюджету, однак має у ній отримати схвалення ради. Мер відпо-відає управління більшістю міських служб при вагомий взаємодії з мудрою порадою та її комітетами. Основний контроль над діяльністю мера здійснює рада, має значні повноваження на фінансовий аудит. При незадовільну роботу рада може відхилити дії мера і виборах він отстранён.

У деяких крайніх ситуаціях виборці вправі скликати спеціальний референдум переобрання мэра.

Форма управління типу «Сильний Мер і Раду» переважає у містах США, що характеризуються інтенсивної політичної атмосферою великими етнічними групами. Основні позитивні риси цією системою полягають у тому, що виборні виконавчі органи знають своє населення й суспільство, можуть підтримати професійних менеджерів, як-от керівні адміністративні службовці, мають повноваження на надзвичайні ситуації і знаходять способи забезпечити ефективності роботи міських служб. Недоліком є труднощі добору кандидата посаду виконавчої, має політичний досвід для проведення передвиборної боротьби, адміністративні навички, щоб забезпечити роботу міських служб, і можливість протистояти тискові з боку корпоративних інтересів. Демократичний процес може легко створити мера з певними політичними поглядами і Національна рада, у якому домінують інші політичні погляди. Політичні баталії роблять важкими будь-які типи управлінь. До того ця форма також дає можливість для досвідчених політиків поступово домогтися безконтрольної влади незалежно від цього, працюють чи міські служби ефективно й виконуються чи вимоги граждан.

При форми управління «Раду і Управляющий/Менеджер» сильна виконавча влада дається не пов’язаному з політикою професійному менеджеру, обраному сильним демократичним радою і що працює на контрактній основі. У містах з такою управлінням може існувати й мер, має невеликі повноваження виконавчої влади чи яка має їх зовсім. Городской.

Менеджер/Управляющий наділений правами приймати роботу і звільняти працівників, контролювати роботу і готувати бюджет. Рада ж саме підтверджує бюджет яких і визначає політику. Менеджер несе відповідальність право їх здійснення. Рада може у час усунути Менеджера. З іншого боку Рада прямо призначає незалежного міського аудитора з прокурором щодо гарантії контролю фінансів України й юридичних вопросов.

Ця форма управління стала найстійкішою США. Сьогодні половина більш як 7000 одиниць місцевого управління дбає про основі типу «Раду і Менеджер». Особливо таку систему популярна у невеликих містах, хоча її використання у великих містах також. Переваги форми «Раду і Менеджер»:

— гарантований професійний менеджмент городов;

— забезпечення високого рівня подотчётности;

— наявність достатніх повноважень у управляючого приймати швидкі заходи у надзвичайних ситуациях;

— запобігання непотрібного суперництва між сильними мерами і міською советами;

— населенню набагато легше й доступней призначити кваліфікованого менеджера, ніж обрати його, у своїй управляючий буде зосереджений на виконанні, а рада забезпечує демократичний контроль.

Міський менеджер незалежний настільки, аби протистояти груповим інтересам і ясно сказати «немає» у відповідь нереальні требования.

Форма управління «Раду і Менеджер» також має свої вади. Іноді людям може бути, що менеджер має занадто великий владою, інколи ж, що не нездатні повністю зрозуміти політичні, соціальні й економічні проблеми, у на відміну від политиков.

II. Висновки і предложения.

Під час становлення молодої держави, затвердження його законодавства, норм, правил, традицій тощо., необхідно пильно придивлятися до досвіду країн, минулих далі у своєму розвитку — як демократичних держав світу, й впроваджувати нашій країні найуспішніші з їхньої систем і структур, з врахуванням місцевої ментальності. Цілком нема чого повторювати чужих помилок, і навпаки, потрібно приймати позитивний досвід. У цьому будь-яке нововведення, незалежно від цього, які результати вона давала іншій країні, необхідно досить суворо тестувати забезпечення ефективності роботи, досягненню поставленої мети і значного посилення демократії у стране.

Робота місцевих адміністрацій у Казахстані показує, що з необхідністю поліпшення діяльності місцевого управління варто використовувати наявних у велику кількість людей, які мають фундаментальними навичками, які здатні стати хорошими менеджерами міст. Проте за відсутності місцевого управління подотчётность таких службовців залишається на порядку денному. Встановити систему, засновану на типі «Раду і менеджер», очевидно, щодо легко і відносно не залучено до політики, проти іншими формами.

Можливо, в усіх цілком поділяють думку, що міста багато важать економіки. Насправді, швидке розвиток відбувається у місцях концентрації населення, це доведено всієї історією, з прикладу розвитку будь-якої цивілізації. Мегаполіси і великі міста є двигунами науки, економіки, будь-якої царини докладання людських зусиль, праці. Без доступу до інфраструктурі, службам забезпечення це не матиме успіху й бізнес. З часів Союзу Казахстану залишилися великі містоутворюючі підприємства, де було створено величезні робочі місця. Дослідження у низці країн показують, що 80;

85% економічного зростання припадати на міські зоны.

Отже, дуже важливим фактом для економіки Казахстану буде той її вибір, яким шляхом країни розвиватиметься місцеве управление.