Історія розвитку колеса

ПРО КОЛЕСО.

Що може бути простіше колеса?! А іншим, створення цій простій і досконалої конструкції люди витратили не лише одну сотню років. Зате спробуйте згадати сьогодні машину у було би й колеса. Чем ж воно замечательно?

Коли колесо повертається, то, на його вісь діє велика сила, ніж на обід. Цей ефект використовується для полуения выиг-рыша у силі, наприклад, у керманичі колесі. Чим більший кермо, тим повертається його вісь. При повороті осі колесо перево-дит обертальне рух осі в прямолінійне движение, благодоря чому з його за допомогою можливо переміщення грузов. Точ-ки обода колеса проходять більше відстань, ніж вісь, оскільки діаметр колеса більше діаметра оси.

Якщо взяти, наприклад, стовбур товстого дерева, розпиляти його впоперек кілька разів, одержимо багато дерев’яних дисков-кругляшек.

Чому ж ми говоримо, що кругляшка не колесо?

Бо в колеса є секрет, которого немає в кругляшки — дірка посередині. Цей дрібниця превращеат звичайну круг-ляшку на цей колесо: дірка, про яку йдеться располо-жена точно у центрі окружності. Це означає, що колесо можна насадити на вісь й примусити везти будь-який вантаж — в тачці чи теле-ге… Тільки подумайте, що вийшло, якби дірка нахо-дилась над центрі, а де-небудь збоку? Такою кособоком ко-лесе далеко ще не поїдеш: воно котиться по рівній дорозі, а вісь то вгору то вниз піднімається. Інша річ, коли вісь посередині: центр окружності - чудове місце. Від неї до будь-який точ-ки окружності один і той ж відстань — колесо котиться, а вісь завше залишається на однаковою висоті від земли.

Ні найперше колесо було лише придумать. И приспо-собить його до корисної справи — також були не просто. Как йому це відбувалося? І що ж люди перевозили тяжкості, до появи колеса.

ПРЕДКИ КОЛЕСА.

На стінах дрвних єгипетських пірамід, збереглися написи і зображення, розповідають у тому, як будувалися ці фараоно-вы гори. Цими малюнках чітко видно люди, які перевозять гігантський кам’яний блок, підклавши під нього круглі бревна-катки.

Котити по ковзанкам набагато легше, ніж волочити землею. Колоди, якими вантаж вже прокотився, перекладають вперед, йкім чином процесія повільно продвигается. Недаром гово-рится: краще круглий котити, ніж пласке тащить.

Між іншим, котки понині застосовуються людиною для дуже важких вантажів, які витримає жоден колісний екіпаж. Наприклад, каміньпостамент вагою півтори тисячі тонн для знаменитої статуї мідного вершника у Петербурзі теж доставили цього разу місце з допомогою своєрідних котків: ними служили чавунні ядра-шары, катившиеся спеціальними лоткам. А колись котки були єдиною засобом перевезення вантажів. Каток — найближчий родич колеса.

Які ж придумали котки? Спочатку людина бродив неподалік власного житла. З време-нем робили дедалі більше далекі подорожі у пошуках їжі. Ще пізніше люди навчилися видовбувати човни зі стовбурів товстих деревьев. Ученые стверджують, що колись, ніж їздити суходолом, людина навчився плавати в лодках.

Іноді підходяще дерево на таку човни зростало далеке від берега. Як доставити його до реке?

Снаала, напевно люди обламували і обрубували сучки на дереві, аби ті не заважали витягувати з лісі стовбур, й разом волок-ли його за землі. Але якось помітили, що тягти легшає, якщо стовбур ковзає по коріння чи з іншим ослаблим деревах трохи тоншу. Люди стали навмисне вибирати дорогу з і упалими деревами. Особливо полегшилася робота, коли по дорозі траплялися прямі і гладкі кругляки, які перекочувалися по землі. Потім навчилися підкладати під стволи важких дерев дерев’яні кругляки — дуже довгі, що вони не наштовхувалися на дерева в лісі, і очи-щенные від сучків, щоб могли добре котитися. Ці кругляки, предназначеные спеціально, аби за ними перекочувати тяжес-ти, і було першими катками.

Звісно, ніхто людей бачив, як це робилося насправді. Але історики кажуть, що саме може бути в дейст-вительности.

Не відразу людина додумався до звичайних котків. Але від котків до колеса шлях не була близький — кілька тысячелетий.

Дерево зотліває у землі; у разі від товстого колоди через кілька сотень років залишиться потерть, і за найменшому при-косновении воно розсипається. Щоправда археологи навчилися з по-міццю хімічних складів зміцнювати згниле дерево (кон-сервировать), отже воно зберігає колишню форму. Але отличиш просте колоду від цього, яке служило котком? Можливо, тому точний вік винаходи котків неиз-вестен. Усе-таки вчені предпологают, що ковзанкам незгірш від два-дцати тисяч лет.

Інша річ колесо: його з ніж не сплутаєш. Давнім колёс-ным візкам, найденым археологами, усього п’ять тисяч років. Втім, самі візки в розкопках трапляються нечасто. Набагато частіше — зображення на стінах і моделі з обпаленої глини чи бронзи. Найбільш древньої вважається бронзова модель дву-колки — двоколісною візки, знайдений Індії: їй п’ять років. Зображенню бойової шумерської колісниці також майже у п’ять тисяч лет.

Глинянная модель вози — платформи, знайдена на острові Кріт, молодший: їй лише з половиною тисячі лет.

Археологи звернув увагу, що багато древніх візків колеса суцільні і заодно скріплені з віссю: вісь обертається разом із парою колёс.

«Можливо, спочатку колеса робили з тогоже шматка дерева, як і вісь? — замислилися вчені. — Але легше вирубувати усе разом з суцільного стовбура, ніж майструвати колеса і вісь по от-дельности?..».

Розгадка знайшлася проста: првы візки, як предпологают вчені, були зовсім не від на колесах, а виглядали древян-ную платформу, під якої вільно распологались котки — чотири, у п’ять чи шість, скільки вміститься. Кінці колод — котків виступали за широкі краю платформи; а щоб колоди не выкатывались з під платформи, їх утримували спеціальні бруси, прироблені до платформи попереду та ззаду. Під час їзди котки тёрлись про платформу, сірцідина їх поступово перетиралася ставала все тонше, а кінці залишалися як і товстими. Виходило щось таке як вісь з цими двома колесами. І коли люди помітили, що візок на колёсах котиться легше, ніж на звичайних катках, вони почали нароч-но обпалювати середину колоди. Так з’явилися візки на колё-сах. Такі колёсные пари, звані схилами, тільки дерев’яні, а сталные — і сьогодні застосовуються людиною — це поїзда метро і вагони залізниці, паровозы, электровозы-все вони їздять рейками на колёсах, скреплённых нерухомо з віссю, — на скатах.

Часом не тільки незграбні вантажні вози, а й перші двухколёс-ные візки, очевидно, ставилися на суцільні, важкі, проч-ные колеса — скаты.

Зате, як добре — будь-то не котяться землею, а летять по воз-духу — виглядають бойові колісниці великих, але легких колё-сах зі шпицями! Колісницям також дуже ви багато років, але що вони з’явились пізніше: спочатку людина здогадався зробити вісь непод-вижной, а колеса обертовими на осі; потім вирішив полегшити колесо — придумав спиці, обід і маточину; ще пізніше — наділ на обід для міцності залізну шину. І усе це людині знадобилося кілька тисяч лет.

Але еволюція колеса у цьому не завершилася. Нині коле-со як оснастилося пневматичній шиною, а й отримало «колесо» в «колесі» — шарикоподшипник. Інколи воно перестає круглым.

Нову еру у створенні коліс відкрили космічні исследова-ния. Місяцеходи, місячні автомобілі зажадали створення нових типів коліс, небоящихся ні вакууму ні космічного холоду, ні жары…

———————————;

І це конструкція чехословацького инженра Ю.Мацкерле. Він винайшов колесо, який може сам себе двигать. Колесо складається з окремих пневмосекций, тиск у яких можале изберательно змінювати. Як лише секція пройде нижню мертву точку, тиск у ній піднімають, обьём секції повеличивается, і її підштовхує долесо у властивому направлении.

Свообразным розвитком цієї ідеї стало колесо шведських конструкторів, складається з восьми вільно обертових ро-ликов з твердої гуми. Ролики можна побачити з точки 45 до площині колеса і переміщаються від гідравлічного приводу. Благодоря таким колёсам машина без будь-яких складних маневрів може рухатися тому, вперед, у обидва боки. А французькі інженери створили шагающее колесо, що складається з трьох ма-леньких колёсиков, соеденённых трикутником. На гладкою до-роге трикутник звернений вниз вершиною й престижний автомобіль їде до на чотирьох колёсиках.

Всі ці овальні, шестигранні, спіральні колеса создавалися для эксперементальных вездеходов.