Коклюш

Коклюш.

Кашлюк — це гостра інфекційна хвороба, характерезующаяся поступово наростаюча нападами спазматического кашля.

Збудник є паличку з закругленими кінцями. У зовнішнього середовища мікроб не стійкий і швидко гине під впливом дезінфікуючих чинників, як-от сонячне світло, а при t 56є гине через 10 — 15 минут.

Джерелом захворювання є хвора людина. Інфекція передається повітряно-краплинним шляхом під час кашлю, розмови, чихания. Хворий перестає заразним через 6 тижнів. Хворіють найчастіше діти від 5−8 лет.

При коклюші уражається слизова верхніх дихальних шляхів, де відзначається катаральна запалення, викликають специфічне роздратування нервових закінчень. Часті напади кашлю порушує мозковий і лёгочное кровообіг, що зумовлює недостатнього насиченню крові киснем, зрушенню кислороднолужного рівноваги убік ацидозу. Підвищена збуджуваність дихального центру зберігається ще тривалий час після выздоровления.

Інкубаційний період триває від 2−15 днів, частіше 5−9 днів. У перебігу коклюшу розрізняють такі періоди, катаральный (3−14 днів), спазматичний, чи судорожної (2−3 тижня), і період выздоровления.

Найпоширенішим ускладненням коклюшу, особливо в дітей до 1 року, є пневмонія. Часто розвиваються ателектазы, гострий отёк лёгких.

Найчастіше хворі лікуються за домашніх умов. Госпіталізуються хворих із важкій формою коклюшу та дітей до 2-х лет.

При застосуванні сучасних методів лікування летальність при коклюші знизилася і трапляється переважно серед дітей 1 року. Смерть може наступити від асфіксії за повної закритті голосової щілини у слідстві спазму мускулатури гортані під час нападу кашлю, і навіть зупинка подиху і судорог.

Профілактика у проведенні вакцинації дітей коклюшнодифтерийно-столбнячной вакциной.

З про про б щ е зв і е.

зв, а т м у.

«Коклюш».

Подготовила.

Міняйлом Галина, 11-Б.