Уполномоченный у правах людини республіки Узбекистан

СОЦІАЛЬНО — ГУМАНІТАРНИЙ ИНСТИТУТ.

Юридичний факультет.

САМСОНОВА МАРИНА.

УПОВНОВАЖЕНИЙ ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА.

РЕСПУБЛІКИ УЗБЕКИСТАН.

Реферат.

Предмет: Права чоловіки й їх защита.

Курс JUR 45.

Викладач: Калиненкова Т.

ТАЛЛИНН.

ВВЕДЕНИЕ

3.

ИНСТИТУТ ОМБУДСМЕНА У РЕСПУБЛІЦІ УЗБЕКИСТАН.

ВИНИКНЕННЯ ІНСТИТУТУ ОМБУДСМЕНА 4.

ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ОМБУДСМЕНА 4.

КОМПЕТЕНЦИЯ ОМБУДСМЕНА 5.

ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ОМБУДСМЕНА ПРИЕМ І РОЗГЛЯД СКАРГ 6.

МОНИТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА 8.

ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ 8.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 9.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ОМБУТСМЕНА З ІНШИМИ ИНСТИТУТАМИ.

ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ 10.

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 11.

НЕУРЯДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ 11.

ВВЕДЕНИЕ

ОМБУДСМЕН (швед. Ombudsmann — представник чиїсь інтереси) — спеціально яка обирається (призначуване) посадова особа контролю за дотриманням правами людини різноманітних адміністративними органами, а деяких країнах — також приватними особами та об'єднаннями. На відміну від прокуратури Омбудсмен здійснює і проводить розслідування з місця зору як законності, а й ефективності, доцільності, сумлінності, справедливості. Службові особи цієї своєрідної мають різні назви: власне Омбудсмен — у країнах; народний захисник — хто в Іспанії і Колумбії; посередник — мови у Франції, адвокат народу — у Румунії. Омбудсмен може обиратися чи призначатися в різний спосіб. У Іспанії обирають п’ять років парламентом, в Намібії призначається президентом, у Франції - декретом Ради міністрів. Переважна більшість країн будь-який громадянин вправі звернутися до Омбудсмена безпосередньо. Виявивши недогляд чи зловживання, Омбудсмен свідчить про це відповідному органу чи посадової особи й уряд пропонує ліквідувати. Інакше він може звернутися до органів правосуддя чи парламент. Омбудсмен діє як зі скарг громадян, а й у власної инициативе.

ИНСТИТУТ ОМБУДСМЕНА У РЕСПУБЛІЦІ УЗБЕКИСТАН ВОЗНИКНОВЕНИЕ ІНСТИТУТУ ОМБУДСМЕНА Институт Уповноваженого у правах людини при парламенті уперше заснований на першої сесії Олий Мажлиса (парламенту) з ініціативи Президента Республіки Узбекистан лютому 1995 року. З метою сприяння ефективному виконання покладених на Уповноваженого у правах людини завдань постановою парламенту від 6 травня 1995 р. за нього було створено Комісія зі дотриманню конституційні права і свобод можливо громадян. Діяльність Уповноваженого і Комісії була регламентована Положенням про Уповноваженому Олий Мажлиса у правах людини, затвердженим Постановою Олий Мажлиса від 29 серпня 1995 року. У 1996 року було розпочато роботу над проекту закону про Уповноваженому, в яких депутати парламенту, вчені-правознавці республіки, зарубіжні експерти. Під час підготовки законопроекту було враховано досвід зарубіжних Омбудсменов, фахівців, які висловили свої пропозиції з зауваження на семинаре-совещании ОБСЄ «Національні інститути у правах людини », що пройшов р. Ташкенті у вересні 1996 р. Проект закону про Уповноваженому у правах людини було опубліковано для всенародного обговорення у газетах «Халк сузи «- «Народне слово «14 лютого 1997 року, але в восьмий сесії парламенту Республіки Узбекистан 24 квітня 1997 року закон «Про Уповноваженому парламенту у правах людини /Омбудсмена/ «було прийнято. Цей Закон регламентує правове становище Уповноваженого з прав людини, визначає сферу та організаційні принципи своєї діяльності, порядок обрання на посада і звільнення з посади, його повноваження з розгляду скарг і заяв громадян, правничий та обов’язки у сфері захисту права і свободи громадян. Уповноважений парламенту у правах людини (Омбудсмен) є органом позасудовою захисту прав громадян, покликаного ухвалювати й розглядати їх скарги, які вичерпали інші правові засоби захисту своїх правий і свобод, він сприяти відновленню порушених правами людини шляхом внесення своїх рекомендацій про шляхи вирішення конфлікту між державним органом і гражданином.

ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ОМБУДСМЕНА.

Уповноважений у правах людини є депутатом парламенту і обирається Парламентом терміном повноважень останнього. Його обирають на сесії парламенту шляхом відкритого голосування простим більшістю голосів. Після закінчення терміну їхніх повноважень парламенту Омбудсмен продовжує свою діяльність до обрання нової дійової особи цю посаду новообраним Парламентом Республіки Узбекистан. Посада Омбудсмена є державною посадою при вищому державному представницькому органі - Олий Мажлисе Республіки Узбекистан. З огляду на виконуваних повноважень із захисту і свобод можливо громадян, і здійсненню незалежного парламентського контролю над ефективністю чинного законодавства про права людини, ця посада несумісна з членством й участю у політичних партіях. Цю вимогу закону спрямоване на запобігання використання службове становище у сфері політичних партій, громадських об'єднань є. У зв’язку з цим Омбудсмен зобов’язаний призупинити чи припинити своє членство або у політичну партію терміном своїх повноважень. Задля чіткої роботи Омбудсмена, запобігання зловживання владою, підвищення довіри щодо нього громадян, не має право займатися підприємницькою діяльністю та інший оплачуваної роботою (сумісництвом), окрім викладацької, наукової й інший творчої діяльності. Омбудсмен має заступника, також обирається Парламентом, але з є депутатом парламенту. Вона має так само правами і гарантіями, як Омбудсмен і заміщає справи до разі її отсутствия.

КОМПЕТЕНЦИЯ ОМБУДСМЕНА.

Уповноважений у правах людини /Омбудсмен/ є посадовою особою, наділеним парламентом країни спеціальними повноваженнями захисту правий і свобод громадян, у разі їх недотримання чи порушення різних органів прокуратури та посадових осіб. Уповноважений у правах людини здійснює парламентський контролю над ефективністю дотриманню законодавства у галузі правами людини зі боку: державні органи; органів самоврядування громадян; підприємств, установ, організацій; громадських об'єднань є; посадових осіб. Слід підкреслити, що Уповноважений у правах людини контролює лише ефективність дотримання законодавства про права людини вищевказаними органами, а чи не здійснює загальний контролю над їх діяльністю, який проводять у відповідними органами. Уповноважений сприяє відновленню порушених прав громадян шляхом приймання й розгляду звернень з приводу порушення їх прав вище переліченими організаціями та посадовими особами та напрями у їх адресу свого висновок щодо можливих і необхідних заходів відновлення порушених права і свободи. Оскільки діяльність Уповноваженого не заміняє, а доповнює існуючі засоби захисту права і свободи громадян, він приймає, переважно, скарги, у яких розглядалися в адміністративному чи в судовому порядку і рішення не задовольняють заявника. Під час своєї діяльності з здійсненню парламентського контролю над дотриманням правами людини Уповноважений виявляє прогалини чи невідповідності чинного законодавства республіки міжнародним стандартам у сфері забезпечення та питаннями захисту правами людини і вносить свої пропозиції щодо їхнього вдосконаленню. Для вивчення досвіду різних країн сфері заохочення та цивільного захисту правами людини Уповноважений розвиває міжнародне співробітництво з організаціями, які входять у систему ООН, ОБСЄ, здійснює контакти з інститутами Омбудсмена різних країн, з Міжнародним інститутом Омбудсмена, з різними правозахисними організаціями. Уповноважений у правах людини відіграє в інформаційновиховної сфері по заохоченню правами людини на національному рівні, тобто. він інформує і просвіщає громадськість країни про права людини, сприяє появі почуття шанування ним, заохочує і підтримує дії, створені задля захист правами людини від порушення, інакше кажучи сприяє підвищенню суспільної свідомості громадян, у області прав людини. Уповноважений під час здійснення своїх можливостей є самостійним і незалежною від органів виконавчої та судової влади. Він будує свою діяльність тільки із закону, встановлює правил і процедури своєї поточної роботи, встановлює контакти, й співробітничає з державними органами, громадських об'єднань і посадовими особами. Втручання у діяльність Уповноваженого з метою вплинути з його рішення, невиконання посадовими особами обов’язків, встановлених законом, і навіть перешкоджання виконання своїх обов’язків Уповноваженого тягне відповідальність, встановлену законодавством Республіки Узбекистан.

ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ОМБУДСМЕНА.

ПРИЙОМ І РОЗГЛЯД ЖАЛОБ Основным напрямом діяльності Уповноваженого є розгляд і був перевірка скарг, вступників як від громадян Республіки Узбекистан, і іноземних громадян, і осіб без громадянства. Скарги подаються у разі порушення їх прав у дії чи бездіяльності організацій чи посадових осіб. У цьому під бездіяльністю органів розуміється пасивну поведінку, яке у невиконанні обличчям певних дій, вчинення яких пропонується законодавством, у яких було порушення правами людини. Під впливом органів прокуратури та посадових осіб розуміється активне поведінка, яке у виконанні дій, що призвели спричиняє порушення тих чи інших права і свободи громадян. Відповідно до Законом Уповноважений вправі приймати скарги і заяви як безпосередньо від тих осіб, чиї права було порушено, а й від третіх осіб, котрі виступають за потерпілих і домагаються забезпечення прав громадян із боку які порушили їх органів прокуратури та посадових осіб. Як третіх осіб можуть виступати різні суспільні об'єднання чи групи громадян за умови згоди цього самих заявників. Уповноважений не розглядає питання, віднесені до компетенції суду, який законним органом, що забезпечує правосуддя в Республіці Узбекистан сфері громадянського, господарського, карного і адміністративного судочинства. Уповноважений розглядає скарги, подані протягом один рік з моменту, коли заявнику набув розголосу порушенні його прав, свобод і законних інтересів, або ухвалення останнього рішення з скарзі, якщо заявник використовував інші засоби захисту своїх права і свободи і незадоволений прийнятих рішень. У виняткових випадках, при масових і грубі порушення права і свободи громадян або у випадках, мають особливе громадське значення чи пов’язаних із необхідністю захисту національних інтересів осіб, нездатних самостійно використовувати правові засоби захисту своїх прав, або доцільності прийняття оперативних заходів для захисту громадян, Уповноважений вправі прийняти до розгляду скарги без дотримання вищевказаних умов. Робота Уповноваженого прав людини зі скаргами громадян складається з трьох стадій: приймання і первинне вивчення скарги щодо визначення входить чи її розгляд у компетенцію Уповноваженого; розгляд скарги по суті; глибоке розслідування й ухвалення рішення зі скарзі. Зблизька скарги, і навіть під час перевірки з власної ініціативи випадків порушення прав, свобод і законних інтересів громадян Уповноважений проти неї: звертатися до організаціям, і посадових осіб за сприянням в проведення перевірки обставин, які підлягають з’ясовуванню; запрошувати представників громадських організацій і посадових осіб щодо перевірки обставин, які підлягають з’ясовуванню. Перевірка може бути доручено організації, або посадової особи, дії або бездіяльність яких оскаржуються; безперешкодно відвідувати організації та посадових осіб; вимагати і від громадських організацій і посадових осіб документи, матеріали та інші відомості; отримувати пояснення від посадових осіб; доручати організаціям, і фахівцям підготовку висновків з питань, підлягає з’ясовуванню; брати участь у перевірках, проведених організаціями та посадовими особами з питань, які зачіпають права, волі народів і законні інтереси людини; проводити зустрічі та розмови з особою, затриманим або які містяться під охороною. Службові особи зобов’язані надавати запитані Уповноваженим документи, матеріали та інші відомості, пов’язані з порушенням прав, свобод і законних інтересів громадян. З питань своєї діяльності Уповноважений має право на невідкладний прийом керівниками та інші посадовими особами державні органи, органів самоврядування громадян, підприємств, установ і закупівельних організацій, громадських об'єднань є. Перешкоджання виконання своїх обов’язків Уповноваженого тягне відповідальність у встановленому законом порядку. За результатами ретельної перевірки скарги чи заяв за приводу порушення тих чи інших їх прав Уповноважений може прийти висновку у тому, що факти, вказаних у скарзі відповідають дійсності і прийняти три виду рішень: а) встановлює обгрунтованість скарги; б) визнає необгрунтованість скарги; в) спрямовує скаргу на другий компетентний орган. Установивши обгрунтованість доказів скарги громадянина, Уповноважений визнає обжалуемые їм дії чи бездіяльності організацій корисною і посадових осіб незаконними, які порушили правничий та свободи громадянина, що письмово сповіщає заявника, а адресу організації, яка порушила прав людини, спрямовує свій висновок з рекомендаціями щодо відновленню порушених ними прав. Якщо обжалуемые заявником дію (рішення) організації, або посадового особи визнається Уповноваженим законним, не порушують права і свободи громадянина, подавшего скаргу, він відмовляє полягає у задоволенні скарги, про ніж письмово сповіщає заявника. У відповіді Уповноважений докладно мотивує причини відмови від задоволенні скарги, вказує конкретні норми права, відповідно до якими прийнято рішення про відмову від, а також інформує у разі потреби про наявність можливих альтернативних процедур для проблем заявника. Важливим засобом правового захисту у разі порушення прав громадян є укладання, щоб їх Уповноваженим на відповідні організації після завершення розслідування скарги. Відповідно до Законом висновок Уповноваженого може адресуватися державному органу та її посадової особи, органу самоврядування громадян, посадових осіб підприємства, установи, організації, громадського об'єднання. Закон зобов’язує органи влади та посадових осіб, отримали висновку про відновленні порушених ними прав, розглянути в в місячний строк й повідомити Уповноваженому про прийнятих ними заходи. По правової сутності укладання Уповноваженого носять, загальноприйнятий у світовій практиці, рекомендаційний характер. Рекомендації Уповноваженого, які у укладанні з розгляду скарги, зрештою, спрямовані на виправлення помилок, допущених організаціями та посадовими особами під час розгляду конкретних справ, які звернулися до них громадян, процес формування позитивних тенденцій у сфері дотримання з боку правами людини. У своєму висновку Уповноважений рекомендує цих органів вжити заходів, створені задля попередження чи пом’якшення наслідків допущених ними порушень правами людини, пропонує змінити практику чи процедуру, переглянути чи скасувати неправильно своє рішення, розглянути питання відшкодування збитків, заподіяної незаконними діями організацій чи посадових лиц.

МОНИТОРИНГ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА.

Функції Уповноваженого зі сприяння вдосконалення законодавства здійснюються у процесі вивчення проектів законодавчих актів на предмет відповідності міжнародних стандартів у сфері правами людини. Контроль над виконанням поточного законодавства здійснюється Уповноваженим у процесі проведення перевірок, дотримання законів Республіки Узбекистан і норми міжнародного права, які у регіонах республіки, і навіть під час розгляду скарг громадян, які звернулися до апарат Уповноваженого про захист їх прав. Функції Уповноваженого зі сприяння вдосконалення законодавства здійснюються у процесі вивчення проектів законодавчих актів на предмет відповідності міжнародних стандартів у сфері правами людини. Виконання Уповноваженим функцій захисту прав громадян був із вивченням законодавства, яке безпосередньо чи опосередковано зачіпає права людини. Розглядаючи конкретні факти порушення правами людини із боку тих чи інших органів чи посадових осіб, Уповноважений вправі оцінити практичну ефективність чинних законів, виявити проблеми, які стосуються законодавчого регулювання правами людини, відповідності національних норм права міжнародним. Уповноважений вправі висловлювати свою думку щодо невідповідності законодавства Республіки Узбекистан вимогам у сфері правами людини і вносити свої пропозиції в руки парламенту, тобто. здійснювати своє право законодавчу инициативу.

ИНФОРМАЦИОННО-ПРОСВЕТИТЕЛЬСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ.

Цей процес відбувається здійснюється шляхом збирання, підготовки й поширення довідкових, аналітичних матеріалів у правах людини, виступів у засобах масової інформації, підвищення освітнього рівня різних груп в галузі вивчення міжнародних стандартів і національних норм про Права Людини, і навіть проведення міжнародних, республіканських семінарів, конференцій щодо різних аспектів забезпечення права і свободи людини. Інформаційно-просвітницька і аналітична діяльність Уповноваженого здійснюється що з національними структурами у правах людини: Національним центром у правах людини, Інститутом моніторингу чинного законодавства при Парламенті, Центром вивчення суспільної думки та інші організаціями. Просвітницька діяльність Уповноваженого має свої особливості, спрямована як на інформування кола суспільства про права, а й діяльності Омбудсмена у сфері захисту прав громадян, роз’яснення його й підвищення ролі в системі захисту правами людини. Активна участь приймає Уповноважений, його апарат, і члени комісії з дотриманню конституційні права і свобод можливо людини у заходах по підвищенню правової культури населення, у реалізації Національної програми по правовому вихованню й підвищенню правосвідомості громадян. У цих цілях проводяться лекції в населення, виступу з доповідями на міжнародних стандартів і республіканських конференціях, організовані рубрики за іншими засобах масової информации.

МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО.

Уповноважений парламенту у правах людини (Омбудсмен) приділяє велике увагу розвитку міжнародних зв’язків, які мають різнобічний характер — прийом зарубіжних делегацій, які представляють різні міжнародні організації як правозахисної, і політичної, соціальноекономічної, культурної спрямованості; участь Омбудсмена у різних міжнародних форумах як у лінії ООН, ОБСЄ, і міжнародних стандартів і зарубіжних інститутів Омбудсмена, лінією різних міжнародних фондів, цікавляться досвідом роботи першого Азії Омбудсмена; організація, проведення й у міжнародних форумах, які у Узбекистані з питань демократизації, удосконалення управління та прав людини; розгляд звернень міжнародних правозахисних організацій, зарубіжних органів щодо порушень прав громадян Узбекистану й з, жителів його території. Міжнародні контакти яких багато важать для вдосконалення діяльності Уповноваженого, позаяк у процесі контактів, і обміну інформацією то здобуває чіткіше уявлення про про діяльність демократичних інститутів інших країнах, про організацію діяльності Омбудсмена, як найважливішого елемента демократичної системи, про його ролі й місці в правозахисному механізмі, повноваження відновлення прав людини, порушених органами виконавчої, або судової влади. Діяльність Омбудсмена в Узбекистані, своєю чергою, викликає великий інтерес якщо представники міжнародної спільноти. У апараті Омбудсмена вони мають із перших рук докладну інформацію про функціонуванні Омбудсмена, про його досягненнях та проблеми і переконуються в тому, що Омбудсмен в Узбекистані - не декларативний орган, існуючий тільки папері, це життєздатний орган, який своїм невеликим штатом співробітників намагається з урахуванням досвід інших країн, досягти високої ефективності у сфері захисту правами людини. У 1998 року Уповноважений парламенту у правах людини (Омбудсмен) прийнято у Міжнародний Інститут Омбудсмена як повноправний член з правом голоси. Міжнародний Інститут Омбудсмена об'єднує інститути Омбудсменов понад сто стран.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ОМБУТСМЕНА З ІНШИМИ ИНСТИТУТАМИ ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ОРГАНЫ.

У процесі своєї діяльності Омбудсмен взаємодіє зі різними гілками структурі державної влади: законодавчої, виконавчої та судової. Взаємодія Омбудсмена з різними органами держави й громадськими формуваннями громадян націлене, по-перше, на ефективність дотримання законодавства і недопущення порушень правами людини, по-друге, більш активне використання потенціалу, засобів і можливостей органів судової і позасудовою захисту прав громадян, і, по-третє, на об'єднання зусиль держави і у сфері та її реалізації механізму дотримання та цивільного захисту правами людини. Через те, що Омбудсмен є парламентським уповноваженим, що обирається їм із числа депутатів час його повноважень, своєї діяльності він, в першу чергу, спирається на Парламент, виходить із його планів і програм законотворчої діяльності, согласуя своєї роботи щодо реалізації права на законодавчу ініціативу. З з підвищення ефективності парламентського контролю над сферою дотримання правами людини, створення взаємодії і координації контрольної діяльності Уповноваженого у правах людини і комітетів і комісій парламенту 2000 року Омбудсменом розроблена Концепція взаємодії, і навіть план контрольної діяльності, зі урахуванням контрольної роботи комітетів і комісій парламенту. Розширення взаємодії Омбудсмена з комітетами і комісіями парламенту здійснюється також за експертизі проектів законів з питань, у яких безпосередній стосунок до людини. Омбудсмен з метою підвищення ефективності своєї діяльність у сфері розгляду звернень громадян, і відновлення порушених прав, реалізації своїх повноважень із підвищенню суспільної свідомості громадян, у сфері прав людини, вдосконалення законодавства та розвитку міжнародного співробітництва, вживає заходів з налагодження взаємодії і співробітництва з судовими, правоохоронними та державними органами. Омбудсмена об'єднує з тими органами спільність цілей і завдань — всемірне сприяння реалізації прав громадян, і забезпечення їх відповідної захисту, але відрізняє наявний потенціал і засоби захисту правами людини. Концепція взаємодії Омбудсмена з судовими правоохоронними органами заглиблена у підвищення результативності роботи Омбудсмена по підвищенню контролю над виконанням законодавства про права людини, на забезпечення реального відновлення прав громадян, ефективніше використання правий і можливостей органів державного соціального захисту прав людини, для досягнення розуміння, що координація діяльності Омбудсмена коїться з іншими органами може дати позитивні результати в сфері поліпшення ситуації щодо виконання прав человека.

СРЕДСТВА МАСОВОЇ ИНФОРМАЦИИ.

Велику роль здійсненні інформаційно-просвітницької діяльності Уповноваженого грають засоби інформації. Уповноважений і співробітники апарату Уповноваженого беруть активну що у роз’ясненні положень закону «Про Уповноваженому у правах людини /Омбудсмена/ «, виступали різноманітні правовим тем, у яких безпосередній стосунок забезпечувати і захист правами людини, використовуючи при цьому газет і журналів, і навіть телебачення та радіо. Представники засобів беруть активну що у висвітленні заходів, які у апараті Уповноваженого з прав людини. Велику допомога може надати ЗМІ на зімкненні суспільства на боротьбі верховенство закону, за пріоритет права і свободи людини, формуючи позитивне думку про органи і посадових осіб, точно соблюдающих закон, і негативне — щодо порушників закону. Омбудсмена, здійснюючи свою інформаційно-просвітницьку діяльність доцільно активніше скористатися наявними можливостями, наявні в ЗМІ й розвивати із нею співробітництво у сфері навчання правам человека.

НЕПРАВИТЕЛЬСТВЕННЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ.

Беручи до уваги яка складається країни тенденцію в розвитку співробітництва Києва та партнерських відносин між державними органами і громадськими формуваннями громадян, є найважливішим елементом громадянського суспільства, Уповноважений спрямовує свої зусилля на взаємодію Космосу з неурядовими організаціями республіки шляхом проведення регулярних консультацій із їх представниками з актуальних проблемам захисту правами людини, проведення спільної інформаційнопросвітньої роботи. Взаємодія Уповноваженого з неурядовими організаціями в основному реалізується шляхом проведення регулярних консультацій із їх представниками з проблем захисту правами людини, проведення спільної інформаційно-просвітницької роботи. Практика діяльності Уповноваженого у сфері захисту правами людини показала, що доцільно визнати пріоритетними напрямками співробітництва Омбудсмена з неурядовими організаціями захист прав найуразливіших верств населення, до яких належать діти, жінки, пенсіонери, інваліди, і навіть дотримання соціально-економічних і екологічними правами громадян. Важливе значення надається Омбудсменом розширенню взаємодії з Федерацією профспілок Республіки Узбекистан сфері захисту трудових і інших соціально-економічних прав громадян. Співпрацювати зі профспілками ввозяться декількох напрямах: участь працівників профспілок в діяльності Експертної Ради при Омбудсмена, оказывающего сприяння підготовці висновків зі скарг громадян; спільна інформаційнопросвітницьку роботу з навчання реалізації і захист трудових прав громадян, у вигляді проведення семінарів, конференцій, видання допомог і т.д. Однією з важливих напрямів взаємодії Омбудсмена з профспілками є спільний моніторинг дотримання правами людини у регіонах республіки. Між Омбудсменом та Ради Федерації профспілок Узбекистану укладено Угоду про співробітництво, відповідно до яким Уповноважений парламенту у правах людини бере участь на засіданнях Президії Ради Федерації профспілок Узбекистану, при розгляді питань, які зачіпають трудові прав людини, а Голова Ради Федерації профспілок — на засіданнях, проведених Омбудсменом. Важливе місце у проведенні освітніх заходів із питанням дотримання та цивільного захисту прав жінок, моніторингу право їх забезпеченням у регіонах республіки займає співробітництво Омбудсмена з Комітетом жінок Сінгапуру й іншими жіночими неурядовими організаціями Узбекистану. Поруч із вищезазначеними неурядовими організаціями Омбудсмен здійснює тісна співпраця з такими організаціями, як Суспільство інвалідів, Асоціація суддів, Асоціація адвокатів, Дитячий фонд Республіки Узбекистан й інших організацій. У цілому нині, Уповноважений при здійсненні своєї роботи активно використовує допомогу представників громадськості, вони досить ефективно функціонують у складі комісії з дотриманню конституційні права і свобод можливо людини, у складі Експертної Ради при Уполномоченном.