Монастырь св. Онуфрія в Яблечне над Бугом

МОНАСТЫРЬ СВ. ОНУФРІЯ У ЯБЛЕЧНЕ НАД БУГОМ

Монастырь св. Онуфрія в Яблечне — єдиний на території сучасної Польщі монастир, який проіснував майже п’ять століть як православна обитель й у який чернече роблення будь-коли переривалося.

Сохранилось надання, що з історією підстави монастиря, за яким, на березі Бугу рибалкам з’явився св. Онопрій і зробив пророчі слова: «Тут буде славиться ім'я моє». Невдовзі до місця приплила ікона святого. Потім посеред болотистого лісу була споруджена каплиця, і грунтується монастир на вшанування св. Онуфрія. Відповідно до письмовим джерелам монастир грунтувався пізніше 1498 року.

Первым важким випробуванням для монастиря було підписання 1596 року Брестської унії, яку більшість православних парафій і монастирів. Православні монастирі в Більськ, Дрохичине, Бресті і Яблечной не визнали унії, попри те, що Православна церкву на Речі Посполитої було оголошено королем Сигізмундом III Вазою поза законом. У Яблечной залишився єпископ Паїсій (Черхавский), очолював Хельмскую єпархію. Його єпископську хіротонію зробив що у 1620 року у Річ Посполиту Патріарх Єрусалимський Феофан. Єпископ Паїсій брав участь у захисту монастиря.

После того як і 1633 р. король Владислав IV знову узаконив існування Православної Церкви, монастир активно розвивається. Ще зміцніла духовне життя обителі, будуються нові й ремонт вже існували монастирських будівель.

В 1699 р. навколишні землі були придбані князем Каролем Станіславом Радзивиллом. Духівництво сусідніх із монастирем парафій було прийняти унію. Посилився тиск і монастир. Справа дійшла до збройних нападів, яким братія надавала опір. Однак у 1753 р. збройне напад монахов-униатов з Бялы Подлясской спустошила монастир. Нападники спаплюжили храм, розграбували майно, викрали чимало документів, що торкалися історії монастиря та її прав.

В протягом майже двохсот років православні ченці було неможливо відновити монастирські будинку. Тільки 1837−1840 рр. було побудовано, збережена до справжнього часу церква св. Онуфрія, братерський корпус, дзвіниця і монастирська стіна. У 1838 р. монастир відкрив дворічну церковно-парафіяльну школу, куди одночасно ходили православні, Уніати та католики. У 1862 р. поновилися заняття у монастирській школі живопису та іконопису.

В 1876—1880 рр. було побудовано новий двоповерховий братерський корпус. Після 1875 р. монастир почав активної участі рухається після повернення уніатів Хельмской землі і південного Полісся в Православ’я.

В 1889 року було відкрито школу псаломщиків і регентів. У 1896 року у Яблечной була побудовано школу, де невдовзі почалося підготування вчителів для церковно-приходских шкіл й шкіл навчання грамоті. Бо в школі також створили ремісниче і сільськогосподарське відділення. У Яблечной діяло загалом п’ять шкіл, у яких до 1914 р. навчалося 431 людина. У монастирі безплатно надавали медичної допомоги, годували жебраків.

В 1908 р. навпаки монастирських воріт було побудовано каплиця Успіння Богородиці, а рік по тому 5 км зі сходу монастиря, одному з островів Білого озера, був грунтується скит ви з церквою свв. Сергія і Германа Валаамских. У 1912 року березі Бугу дома, званому Святе Поле, де за переказам було знайдено ікона св. Онуфрія, побудували каплицю Стрітення Господнього (нині - Св. Духа).

В початку XX-го століття монастирі подвизалось 35 ченців, в 1913 року — вже з більш 80-ти. Серйозні випробування опанували монастирську братію під час І Першої світової. Торішнього серпня 1915 року ченці з Яблечной, забравши з собою ікону св. Онуфрія, бігли з Росією. У монастирі залишилася одна чернець, невдовзі заарештований німцями. Монастирські будинку були задіяні німецькими армійськими частинами.

В серпні 1919 року, після закінчення війни, ченці повернулися на монастир, але вже вересні цього року вп вказівкою місцевої влади церква св. Онуфрія панувала кілька місяців закрита. За кілька тижнів у православних була віднято парафіяльною храм в Яблечном, який передали Римо-католицькій церкві. Монастир хотіли ліквідувати. Особливо у цьому напрямі усердствовала католицька єпископська курія в Седльцах і настоятель католицького приходу у Верховну сусідніх Словатычах, який посів більшу частину земель монастиря. Цей настоятель надихав напади проти монастир, і грабежі майна.

В 1922 року із Польщі був висланий настоятель монастиря єп. Сергій (Корольов). У 1924 року згідно з розпорядженням влади кількість ченців скоротили чотирьох. Велика частина монастирських угідь відібрали, а монастирських будинках розмістився сирітський притулок.

Во час Другої світової війни у монастирі була німецька прикордонна застава. Торішнього серпня 1942 р. німці підпалили монстырь і більшість будівель згоріла. Під час пожежі загинула вся бібліотека і архів. Тоді само було убитий один чернець.

Призрак закриття знову навис над монастирем в 1947 року, коли кількість які вірують у монастирському прихід скоротилася з 1500 до 80 людина. Парафіяни були розсіяні Польщею під час акції «Вісла». Тільки безліч звернень врятувало цей у то час єдиний діючий православний монастир біля польського держави від ліквідації.

В 1950 р. у монастиря вилучили землі і все господарські споруди з інвентарем. Перша половина 50-х рр. була важким періодом у повоєнній історії монастиря.

Очередное відродження монашому житті в Свято-Онуфриевом монастирі почалося 70-х рр., коли настоятелем став архімандрит Сава (Хрыцуняк), нинішній Предстоятель Польської православної церкви.

В 1974;1992 рр. в Свято-Онуфриевом монастирі розташовувалася Вища Православна Духовна Семінарія. У 1980;х рр. до що існував будинку Семінарії прибудували флігель.

В 1953 р. в монастир майже через півстоліття відсутності повернулися чудотворні ікони св. Онуфрія і Богородиці, вивезені свого часу з Росією. Ці ікони — головні святині обителі - було вкрадено у ніч із 21 на 22 вересня 1980 р. Вони лише у 1994 року. Для увічнення цієї події єпископ Люблінський і Хелмский Авель заснував в монастирі новий свято здобуття ікон св. Онуфрія і Богородиці, який святкується у перший тиждень вересня.

В день св. Онуфрія 24/25 червня у 24-х монастир прибувають тисячі прочан. Багато людей приїжджають сюди на день Св. Духа і свято Успіння Богородиці - 28 серпня.

С 1999 р. монастир є ставропигиальным — перебувати у безпосередньому управлінні митрополита всія Польщі.

Список литературы

Андрей Холостяків, Андрій Шестаков. Монастир св. Онуфрія в Яблечне над Бугом.