Парадоксы релігійної статистики

ПАРАДОКСЫ РЕЛІГІЙНОЇ СТАТИСТИКИ.

Ми вважаємо, що статистика є вираженим в цифрах відбитком дійсності. Ми віримо результатам соціологічних опитувань і референдумів. Віримо, як і раніше, що чудово розуміємо, що голоси чи відсотки інколи можна дописати чи недописать. Питання можна сформулювати отже відповідь буде відомий заздалегідь. І, нарешті, навіть якщо ми маємо працювати з точними даними, завше залишається можливість уявити їх по-різному, під певним кутом переглянувши отримані результати. У 2002 року таємницею під сімома печатками виявилася релігійна статистика. Зазвичай, у кінці місяця виходив журнал «Людина й світло », де можна було дізнатися усі про релігійних організацій України. Для особливо нетерплячих існувала можливість звернутися у Держкомрелігій з проханням й одержати відповіді ці запитання. Хай не було, маємо «Порівняльні дані про кількість релігійних організацій окремих церков, які у Україні на 01.01.2002 р. «.

Cамой численної релігійної організацією України є Українська Православна Церква — 9423 приходу, 131 монастир, 15 духовних навчальних закладів (1805 студентів стаціонару і 2360 заочників), 3076 недільних шкіл, 74 періодичних видання. Причому з упевненістю можна сказати, що його парафій УПЦ давно перевищила 10 000, т.к. як у державних органах не реєструються лікарняні й тюремні парафії, що у кожної з 35 єпархій десятки, і навіть громади, створені при навчальних закладах. Що ж до статистики областями, за винятком 3-х галицьких областей (Львівської, Івано-Франківській і Тернопільській), УПЦ є домінуючою конфесією по всій території країни. За даними Держкомрелігій, у парафіях УПЦ несуть слухняність 7995 священнослужителів. Зазначено і кількість монахинь — 3727. До речі, за кількістю знову зареєстрованих парафій (+490) і знову рукоположенных священнослужителів (+488) УПЦ на першому місці України.

Другий за чисельністю парафій є Українська греко-католицька церква — 3289 парафій. Вражає. Але погляньмо статистику областями: 95% цих парафій сконцентровано у Галичині й Закарпатті, і лише п’ять % на іншій території України. Причому 15-ти з 24-х областей їх кількість у межах одного десятка (той самий картина у Києві та Севастополі), а решти 9 балів — не більше 20 парафій. Зауважимо також, що згаданому регіоні мешкає майже 5 млн. людина, у тому числі лише половина є уніатами, отже, від загальної кількості населення греко-католики припадає лише 5%, тоді, як від загальної кількості релігійних громад (включаючи протестантів) вони є 14%. Як у цьому випадку, а то й експансією сходові, пояснити рішення собору єпископів УГКЦ перенесення резиденції глави цій церкві Київ, де вже виділено 6 гектарів землі під будівництво кафедрального уніатського собору лівому березі Дніпра. У той самий час у Львові православний архієпископ Львівський і Галицький Августин які вже 9 років неспроможна отримати ділянки землі під будівництво єпархіальної управління і собору. Невелика кількість священнослужителів УГКЦ (1944) проти кількістю парафій каже й не так про брак кадрів, скільки про відсутність місць у західному регіоні для повноцінного служіння. Багато монастирів і їх насельників (відповідно 86 і 1123), і навіть учнів навчальних закладів (1166) за відсутності місць для служіння у регіоні традиційного поселення свідчить про неминучість міграції уніатського духівництва сходові (зокрема. і поза межі України).

Найцікавішою представляється інформація про Української православній церкві - Київський патріархат та «Української автокефальної православній церкві.

За даними Держкомрелігій, в УАПЦ 1052 приходу і 653 священнослужителя, причому річний приріст становить аж 44 приходу і 25 священнослужителів. Отже, початку минулого року її чиновники налічували 1013 парафій і 628 священнослужителів УАПЦ. Але це відповідає даним самої УАПЦ, а її своєму соборі взимку 2001 року провела «ревізію «власного господарства і чесно зізналася існування 561 приходу і 404 священнослужителів (дані з офіційного сайту УАПЦ). Причому навіть більш 80% їх сконцентровані в тих ж 3-х областях Західної України (Львівської, Івано-Франківській і Тернопільській). Як немає згадати про чичиковских «мертвих душах » .

Так само курйозна ситуація з монастирями в УАПЦ. За 2001 рік їхні кількість зросла із першого до 3, проте ченців зменшилося із чотирьох до 0. Завдання з цими двома невідомими: по-перше, як могла збільшитися кількість монастирів із повною відсутністю ченців і, по-друге, як Держкомрелігій міг зареєструвати 2 нових монастиря, коли цього необхідно подати даних про чернечій громаді, що з не менше як десятьох людина, тоді як ми їх мінус 4. Приблизно така сама історія й зі навчальними закладами. Їх зареєстровано 8 і навчається у яких, по даним Держкомрелігій, 205 людина. Через війну нехитрих математичних дій (розділити кількість учнів кількості навчальних установ і кількості років навчання) виходить, що у кожному класі семінарій УАПЦ навчається по цілих 6 учнів.

Що ж до УПЦ-КП, то даним Держкомрелігій, налічується 3010 парафій цієї релегиозной організації, яку служать 2443 священнослужителя. Знаючи традиціях филаретовского розколу до «самораздуванию », прагненню реєструвати і створювати паралельні структури і громади, і навіть володіючи інформацією від єпархіальних архієреїв у тому, що ці Держкомрелігій завищені принаймні на третину, отримуємо картину, коли реально існують близько 2000 парафій, у тому числі 80% перебувають у західні області України. Причому лише у області України Київський патріархат перестав бути домінуючою конфесією. Заради справедливості слід відзначити, що у трьох галицьких областях філаретівців більше, ніж православних, але водночас їх значно менше, ніж уніатів. Заради підтвердження свої припущення практику реєстрації неіснуючих парафій, наведемо приклад, коли настоятель відомого у Києві своєї благодійної і просвітницьку діяльність Кирилівського приходу звернувся до Київську адміністрацію з жаданням передачі будівлі колишнього трапезного храму, чиновники йому відповіли: а кому храм, адже, крім вас, нею претендує ще ведений нікому якийсь «Кирилівський жіночий монастир Київського патріархату «(ніби між іншим, він лише на папері). Це для розмови про монастирях, яких в УПЦ-КП зареєстровано 28 (по 4,5 монахинь за кожен). Та які у Філарета ченці, відомо з його особистому прикладі і прикладі «тричі одруженого двічі ченця «намісника Видубицького монастиря. Засумнівається ж у реальності цифри священнослужителів Київського патріархату змушує кількість учнів заочного сектора семінарії, що становить близько 15% від загальної кількості священнослужителів. Невже інші 85% мають духовна освіта? Чи, можливо, їх узагалі немає?

За всього цього затінена залишається Римо-католицька церква, що у Україні налічує 818 парафій, у яких служать 450 священнослужителів, у тому числі 285 — іноземці (цей показник у РКЦ у кілька разів вище, ніж в інших конфесій). Католики зареєстрували України 66 монастирів (436 монахинь), 31 історичну місію і 13 періодичних видань.

Серед протестантів найбільше громад мають євангельські християни-баптисти (2113) і християни віри євангельської п’ятидесятники (1131), котрі за їх кількості поступаються лише УПЦ, УПЦ-КП і УГКЦ. Проте баптисти лідирують за кількістю навчальних закладів (42) і які у них (3849/2078, річне збільшення — 2019 людина). По кількості служителів (2851) вони поступаються лише УПЦ. У п’ятдесятників кількість пасторів досягло 1737. Далі йдуть адвентисти сьомого дні й свідки Єгови (відповідно 839 і 488 громад при 1099 і 1752 служителях). Судячи з кількість протестантських громад, вони дозріли, щоб Держкомрелігій зайнявся впритул проблемою їх об'єднання на єдину, національну, незалежну, помісну протестантську церква, яка нестиме правду про Україну у кінці і «лузи «земної кулі.

Нехристиянські релігії у списку представлені іудеями і мусульманами. Перші налічують України 245 громад, другі - 386, які, на жаль, теж «разгармонизированы «за трьома гілкам для української національної ісламу (переважна більшість мусульманських громад перебуває у Криму).

Не які увійшли до таблицю релігійних громад — 2125, серед яких неохаризматы всіх кшталтів і сучасних напрямів, протестанти, мормони, кришнаїти, послідовники інших східних релігій і дітище української спільноти «Просвіти «- рідна українська народна віра (РУН-віра), і якщо простіше — язичники. Чомусь не зазнали обліку сатанисти, секта религиоведов та інших.

До речі, ці самі цифри можна прокоментувати зовсім інше. І кому тоді потрібні міфи, створювані структурами, які мають були знайомити нас достовірної інформацією. Чи, можливо, непотрібна така статистика, яка ігнорує об'єктивні речі задля політичної кон’юнктурі і коли релігійні організації стають учасниками своєрідного змагання, яке робить православних більш православними, а розкольників менш розкольниками? Може, варто залишити церкви у спокої, щоб вони заробляли авторитет не шляхом реєстрації дутих статутів неіснуючих парафій і присвоєнням собі гучних титулів, а займаючись пастирської і благодійної діяльністю, щоб люди, «бачачи їх добрі справи, прославляли Батька нашого Небесного «(Мв. 5, 16).

КОВАЛЕНКО Георгій, прот. «Парадокси релігійної статистики «.