Иностранные запозичення в лексиці англійської

Иностранные запозичення в лексиці англійського языка.

Дипломную роботу виконав Горшков Дмитре Федоровичу, студент грн. 1962.

Томский Державний Университет Факультет іноземної мов, кафедра англійської филологии Томск 2001.

Введение

Заимствования в користуємося різними мовами по-різному впливають на збагачення словникового складу. У деяких мовами де вони надали такого впливу, що міг суттєво позначитися на словниковому складі мови. За інших мовами запозичення у різні історичні епохи мали настільки значний вплив на словниковий склад мови, що й службові слова, як, наприклад, займенника, приводи, запозичені з деяких інших мов, витісняли споконвічні службові слова. Оскільки запозичення як процес є властивими кожному за мови та невід'ємними для лексичного складу англійської мови особливості, ця тема завжди важлива й актуальна, вона має можливість досить матеріалу й у розгляду і дослідження. Оскільки живої мову — явище постійне розвивається. Приходить щось нове, зникає непотрібне, зайве, те й науковцям, що працюють у області лексикології, залишається багато запитань, які прагнуть разрешения.

Проблема ж у тому, у процесі тривалої історії свого розвитку англійський мову сприйняв значну кількість іноземних слів, тим чи іншим шляхом проникли в словник. Серед цих слів є і службові слова словотворчі морфеми. Таке дуже багато запозичених слів в англійській дозволило деяким лінгвістам стверджувати, що англійський мову втратив своєї самобутності, що він належить до «гібридний мову». Англійський лінгвіст А. Бо, наприклад, стверджує, що словообразовательная здатність англійської початку помітно загасати у зв’язку з тієї легкістю, з якою цю мову звертається решти мов у разі потреби позначення нового понятия.

Эти затвердження неправдиві. Мета роботи — довести, що, як і раніше, що у англійській дуже багато слів є словами запозиченими з деяких інших мов, цю мову не втратив рештки своєї самобытности.

Рассмотрение запозичених слів може бути різними шляхами. Історія англійської, вивчає лад мови, його фонетичні, граматичні і лексичні особливості у різні епохи розвитку мови, вивчає словниковий склад англійської мови кожен певний період його розвитку. Тому, історія мови запозичення з інших мов таки розглядаються зазвичай стосовно даному періоду існування мови. Інакше кажучи, все запозичення розглядаються одночасно у конкретну епоху. Ми ж, досліджуючи стан словникового складу англійської мови цілому, розглядатимемо запозичення із мов, у тому числі ці запозичення потрапили до досліджуваний мову в усі періоди розвитку. На чому й полягає наша задача.

Глава 1. Запозичення в лексичній системі языка.

Особый пласт лексики і з погляду процесів номінації, і у плані умотивованості становлять запозичення. Будучи однією з можливих відповіді потреби номінації, що у результаті мовних контактів, і розширення під впливом інших мовних соціумів досвіду даного мовного колективу, вони є певну економію мовних зусиль при породженні промови, оскільки заповнення номинативных лакун, які з’явились у даному мові, використовуються готові одиниці чужої мови. У той самий час втрата колишніх асоціативних зв’язків, існували у мові, із якого вони запозичені, тягне у себе і втрату можливо властивою запозиченим словами у мові джерелі умотивованості, які викликає суттєві труднощі, при розпізнаванні їх алегоричної суті у процесі сприйняття промови. Запозичення як процес використання елементів однієї мови й інші, в такий спосіб, зумовлено лінгвістично діалектично суперечливою природою мовного знака: його довільністю як роздільною запозичення силою і непроизвольностью як перешкоджає запозичення чинником. Цим, очевидно, і пояснюється та обставина, що запозичення в сучасному англійській, як, втім, й у російській мові, за даними, дуже не продуктивний і кількісно відношенні значно поступається таким описаним вище процесам номінації, як словотвір і семантична деривация. Сказане значить, проте, частка запозичень в сучасному англійському мові не представницька. Запозичені приблизно з 50-ти мов світу лексичні одиниці становлять майже 70% словникового складу англійської мови та включають пласти лексики, запозичені у різні історичні епохи й під впливом різних — історичних, географічних, соціальних, економічних, культурних тощо. — умов розвитку та існування англійської. Будучи результатом тривалого історичного взаємодії мов, запозичення як процес і запозичення як наслідок цього процесу є значний інтерес для історії мови, у межах якої отримують детальне висвітлення причини языки-источники запозичень, шляху, форми і типи запозичень, а як і ті перетворення, яких зазнає запозичене слово у мові, його заимствовавшем. Для синхронних лексикологических студій запозичення цікаві, передусім, тим, який вплив вони надають на системне пристрій лексики даного мови, і навіть своїм особливим, при збереженні низки генетичних характеристик, статусом в заимствовавшем їх языке.

Это вплив найочевидніше постає тоді, як у процес запозичення втягуються як окремі одиниці, а й цілі групи слів, між якими мові-джерелі були певні відносини. Явним випадком, коли наявність перетинів поміж словами в мові-джерелі релевантне й у заимствующего мови, є деривационные зв’язку. Значна кількість запозичень англійської (напр., rural `сільський` — L. Ruralis від rus, ruris `село, рілля, полі`, cardiac`сердечный` — Gk. Kardiakos від Kardia `серце`, і ще) опиняються у мові-джерелі генетично похідними і характеризуються структурно-семантической залежністю і выводимостью. За умов запозичення обох членів таких словотвірними пар деривационные відносини з-поміж них зберігаються й у заимствующем не їхньою мовою. Наприклад, gloss `блиск, замітка з полів; тлумачення` — glossary `глосарій, словник`, dynasty `династія` — dynastic `династичний` та інших. Через війну групового характеру позик і численності, взаємозалежних що тим чи іншим типам відносин запозичених слів у «англійському мові має місце не лише поповнення підсистеми і похідних слів. Виникає значне число морфологічно членимых одиниць, чия комплексність добре відчувається носіями англійської, і через це відбувається формування нових словотвірними моделей. Отже, істотно розширюються як сам склад морфем англійської, і його деривационные возможности.

Интересна життя запозичених слів в заимствовавшем не їхньою мовою. Чимало з подібних запозичень під впливом системи, у якому вони ввійшли, перетерплюють значні фонетичні, граматичні і навіть семантичні зміни, пристосовуючись, в такий спосіб, до фонетичним, граматичним і семантичним законам даної системы.

Процесс асиміляції може бути настільки глибоким, що чужомовне походження таких слів не відчувається носіями англійської мови та можна знайти лише з допомогою етимологічного аналізу. Це особливо точно, наприклад, для скандинавських і ранніх латинських запозичень типу get `отримувати`, skill `вміння`, sky `небо`, skirt `спідниця`, skin `шкіра`, they `вони `, street `вулиця` та інших. На відміну від повністю ассимилировавшихся і засвоєних запозичень частково ассимилировавшиеся іншомовні одиниці зберігають сліди свого зарубіжного походження як фонетичних, наприклад, (garage) chаise-longue chic), граматичних (напр., ед.ч. datum, nucleus, antenna — мн.ч. datd, nuclei, antennae) і семантичних особливостей (напр., taiga, tundra, rouble, knout та інших. запозичення з російської, які позначають чужі англійцям реалії і поняття). У метою адекватного їх опису в тямущих словниках англійської лексикографами широко використовується енциклопедична інформація, повідомляючи про місцях поширення, формах існування, засобах застосування тощо. які охоплюють об'єктів і явищ. Так, при тлумаченні слів taiga, tundra поруч із зазначенням родової характеристики і диференційних ознак, дозволяють побачити специфіку та відмінність даних реалій проти найближчими і відомими носіям англійського мови реаліями, даються вказівки кліматичної зони, географічного ареалу: taiga — swampy coniferous forest of Siberia, beginning where the tundra ends; tundra — treeless plain characteristic of arctic and subarctic regions. Опис запозичених в англійський мову назв грошових одиниць типу rouble також передбачає вказівку як у то, що це грошова одиниця, що становить певне місце у загальну систему грошових одиниць, і про країну, де вона перебуває у зверненні: rouble — see money table: 100 kopecks, Russia.

1.1. Етимологічна класифікація лексики.

С етимологічної погляду вся лексика поділяється на питому і заимствованную.

Заимствование лексики є наслідком зближення народів грунті економічних, політичних, наукових закладів та міждержавних культурних зв’язків. Найчастіше запозичені слова потрапляють у язик як засіб називання нових речей і вираз раніше невідомих понять. Запозичені слова можуть також бути вторинними найменуваннями вже предметів і явищ. Це відбувається, якщо запозичене слово використовується для іншій характеристики предмета, коли вона є загальновизнаним інтернаціональним терміном або якщо іноземні слова насильно впроваджуються у мову (при військової оккупации).

Многозначные слова зазвичай запозичаються у одному з своїх значень, і обсяг значення слова при запозиченні, зазвичай, сужается.

В розвитку словникового складу англійської великій ролі зіграли запозичення з латинського і французької мови. Певний впливом геть словник англійського мови надали також скандинавські языки.

Заимствование латинської лексики в англійська мова пов’язано, переважно, із трьома подіями історія англійського народу: римським пануванням (з І за V століття н.е.), запровадженням християнства Англії (VI-VII ст.) та розвитком культури у епоху Відродження (XVXVI ст.).

Влияние французької англійською був сильний під час французького панування країни, коли національний англійська мова ще склався. Вторгнення французів до Англії в 1066 року стало початком з так званого періоду нормандського завоювання. французька мова протягом багато часу був державною мовою Англії, в країні існувало двомовність. Певний кількість лексики було запозичене пізніше: після реставрації династії Стюартів й у з французької буржуазної революцією 1789 года.

В ХІ ст. Англія входило у державу датського короля, куди входили також Данію та частина Норвегії та Швеції. Цей період називають історія періодом скандинавського завоювання Англії. Вплив скандинавських діалектів англійською мовою виразилося у запозиченні лексики. Показують, що скандинавське вплив у відомої мері сприяло редукції і відпаданню закінчень в англійських словах, тобто. зрештою, становленню аналітичного ладу англійського языка.

Современный англійська мова зі свого строю є мовою аналітичним, тобто. має тої граматичний лад, у якому зв’язок слів у пропозиції виражається переважно порядком слів і з допомогою службових слів — прийменників та створення спілок. Англосаксонський мова була мовою синтетичним, тобто. мовою, у якому зв’язок слів у пропозиції виражається переважно у вигляді зміни самих слів. У давньоанглійській мові мові була розвинена система словоизменительных форм: іменники мали розвинену систему схиляння і категорію грамматического роду, прикметники погоджувалися з іменниками в роді, однині і відмінку, дієслова мали спеціальні форми висловлення досконалого й недосконалого виду та др.

Заимствование лексики може статися усним і письмовим шляхом. Що стосується запозичення усним шляхом слова швидше повністю асимілюються у мові. Слова, запозичені письмово, довше зберігають свої фонетичні, орфографічні і граматичні особливості.

Заимствование буває безпосереднє і крізь язык-посредник. Языками-посредниками з’явилися, наприклад, латинський (через латину в англійський потрапило багато грецьких слів) і французький (з яких було запозичене багато латинських слов).

Основными способами запозичення лексики є транскрипція, транслітерація і калькирование.

Транскрипция (фонетичний спосіб) — це таке запозичення словникової одиниці, у якому зберігається її звукова форма (коли трохи видозмінена відповідно до фонетичними особливостями мови, куди слово запозичається). Таким способом з англійської мови запозичені слова футбол (football), трейлер (trailer), джинси (jeans) та інших. У англійській запозичені із французького regime, ballet, bouquet і др.

Транслитерация — це спосіб запозичення, у якому запозичаються написання іноземного слова: літери заимствуемого слова замінюються літерами рідної мови. При транслітерації слово читається за правилами читання рідної мови. Методом транслітерації з англійської мови на російський запозичені слова круїз (анг. cruise), мотель (анг. motel), клуб (анг. club). Транслитерированы при запозиченні з англійського також багато імен власні: Вашингтон (анг. Washington), Техас (анг. Texas), Лондон (анг. London). У англійському мові багато слів грецького, латинського і французького походження, які зберегли свої графічні особливості, хоч і прочитуються з правилам англійського языка.

Калькирование — це спосіб запозичення, у якому запозичаються асоціативне значення і структурна модель слова чи словосполучення. При калькировании компоненти заимствуемого слова чи словосполучення переводяться і з'єднуються по зразком іноземного слова чи словосполучення. Через війну калькирования створюються кальки, тобто. слова висловлювання, створені за зразком іншомовного слова чи словосполучення. Наприклад, німецьке существительноее Vaterland, перекладене частинами, дало англійську кальку Fatherland; російське іменник «самогубство» — калька латинського suicide (sui — себе, cide — вбивство); англійське іменник selfservice, запозичене на російський мову методом калькирования, має форму «самообслуговування». Методом калькирования в англійській створено чимало слів і фразеологічних одиниць з урахуванням латинського і французької мови. Кальками є, наприклад, такі словарні одиниці below one`s dignity — негідним для себе (з латів. infra dignitatem); under consideration — «обговорюваний» (з латів. sub juice); vicious circle — «порочне коло» (з латів. circulus vitiosus); masterpiece — «шедевр» (з франц. chef d`oeuvre); pen name — «псевдонім» (з франц. nom de plume) і др.

Калькирование, транскрипцію і транслитерирование як способи запозичення слід відрізняти від однойменних способів перекладу. Не розрізняючи зі свого механізму, вони різняться за своїми кінцевим результатам: під час перекладу немає збільшення словника, тоді як із запозиченні у шухляді з’являються нові словарні единицы.

Поскольку процес асиміляції іншомовних елементів починається із моменту введення в мову перекладачами, доречно сказати кілька слів техніку перекладу специфічно іноземних найменувань. При перекладі слів і висловів з незрозумілим асоціативне значенням, і навіть під час перекладу найменувань реалій може бути застосовані транскрипція, рідше транслітерація, калькування і пояснювальний переклад (передача значення іноземного слова чи словосполучення засобами рідної мови без збереження мотивування і форми). Наприклад, переклад слова the Speaker словосполученням «голова палати громад», слова backbenchers словосполученням «рядові члени англійського парламенту» тощо. При объяснительном перекладі в виносці може бути в транскрипції перекладне слово, у разі «спікер» і «бекбенгерз». При калькировании, транскрипції і транслітерації необхідно іноді вдаватися до коментарів. Аот, наприклад, як і прокоментувати деякі слова з незрозумілою росіян мотивуванням «…ставлення президента Джонсона до американським «яйцеголовым"[1]. Так було в США насмішкувато називають інтелектуалів, інтелігентів.

Может бути також застосований прийом, є різновидом пояснювального перекладу і калькирования — заміна асоціативного значення. Але це виключає необхідності коментарю. Зловживання транскрипцією і калькированием як методами перекладу засмічують мову. При незрозумілою мотивації транскрипція і калькування без коментарів неприпустимі, оскільки переведення у власному буквальному розумінні у разі отсутствует.

В результаті впливу англійська мова інших мов таки у його словниковому складі сталися певні зміни, найпомітнішими серед яких є следующие.

1) У англійському мові з’явилося багато іншомовних словникових одиниць, особливо слів, запозичених із французького, латинського і грецького мов (грецькі слова були запозичені через латину). Знання значення найбільш поширених коренів грецького і латинського походження допомагає розкрити мотивування запозичених слів і зрозуміти їх значення. Ознайомлення з семантикою найбільш уживаних грецьких і латинських коренів слід також для правильного вимови і написання поширених термінів та загальнонародних слів.

Некоторые грецькі і латинські коріння у сучасних англійських словах audio — латів. слухати: auditorum, audience. bios — грецьк. життя: biology, biography. Сentum — латів. сто: cent, century, centenary. Demos — народ: democracy, demography. Grapho — грецьк. писати: graphic, phonograph. Homos — грецьк. однаковий: homonym, homophone. Lexis — грецьк. слово; lexicon — грецьк. словник: lexicology, lexicography.

Onoma — грецьк. ім'я: synonim, antonim, pseudonym.

Phone — грецьк. звук: phonetics, phoneme, phonology.

Scribe, scriptum латів. писати, написаний: describe, subscribe, scritwriter, inscription .

Tele — грецьк. вдалину, далеко; telescope, telegraph.

Video — латів. бачити; visus латів. 1) зір; 2) вид, видовище: visible, vision, revise, television, evidence.

Vita — латів. життя: vital, vitality, vitamin.

2) У англійському мові з’явилися іншомовні словотворчі елементи. Зазвичай, афікси не запозичаються окремо, а вычленяются з потоку запозичених слів, приєднуючись потім до споконвічним основам і створюючи разом із новоутворення. У англійській багато латинських і французьких афіксів: anti-, re-, pro-, counter-, -ism-, -age-, -able-, -ous і др.

3) Під упливом запозичень багато споконвічні англійські слова вийшли з ужитку чи змінили своє значение.

Например, замість древнеанглийских слів, які виражали відповідно поняття «ріка, битва, армія, астрономія, арифметика, поезія» з’явилися французькі чи запозичені через французьку мову латинські і грецькі слова «river, battle, army, astronomy, arithmetic, poetry», скандинавські займенника they, them витіснили древнеанглийские слова з тим самим значенням; під впливом скандинавських слів sky і anger англійські іменники heaven і wrath звузили своє значение.

4) З’явилося багато різностилевих оціночно неадекватних синонімів (переважно романського происхождения).

5) Однією з наслідків запозичення стало виникнення етимологічних дублетів. Етимологічні дублети — писав, етимологічно висхідні лише до й тією самою основі, але повинні у мові різне значення, вимова і написання. Наприклад: catch і chase, goal і jail, channel і canal.

Возникновение етимологічних дублетів пояснюється різними конкретними причинами. Одне і те слово могло заимствоваться у різний час або з різних джерел. Наприклад, латинське canalis «канал» прийшов у англійська мова через діалект центральної Франції у вигляді channel і крізь діалект північної Франції у вигляді canal, і форми ці диференціювалися по значенням. Латинське quies, quietus «спокій», «відпочинок», запозичене у англійська мова має форму quiet, те слово, зайшле через французький мову, існує у мові як quite. Через війну проникнення час в англійська мова через французький латинського іменника corpus «тіло» мають місце етимологічні дублети corps «корпус» і corpse «труп».

Большинство що у час етимологічних дублетів — романського походження. Проте є також англо-скандинавские дублети (disk і disc, shirt і skirt) і споконвічно англійські (shade і shadow, scale і shell).

В сучасному англійській етимологічні дублети може бути синонімами чи хибними синонімами (shade і shadow, frail і fragile) чи мати подібну форму й можуть бути хибними омонимами (liquor і liqueur, through і thorough, corpse і corps). Диференціація таких слів важлива практичного оволодіння языком.

Историческая спільність багатьох етимологічних дублетів може відчуватися нині. Такі дублети далеко розійшлися за формою і значенням, і зіставлення їх проводиться лише за вивченні мови в історичному плані. У практичному плані такі слова труднощі уявити не можуть, оскільки де вони зближуються в сучасному свідомості на структурно, ні семантично. Наприклад, host і guest, hotel і hostel, ounce і inch, prune і plum. Деякі етимологічні дублети придбали протилежні значення, як, наприклад: ward — обличчя, яка під опікою і guard — стража; той, хто охраняет.

6) Через війну запозичення англійська мова поповнився інтернаціональними словами. Інтернаціональними називають слова, які у багатьох мовами, але повинні незначні фонетичні відмінність, пов’язані особливостям вимови кожної мови. Наприклад: адресу, address (анг.), adresse (фр.), Adresse (ньому); Telegraph (ньому.); соціалізм, socialism (анг.), socialisme (фр.), Sozialismus (нем.).

Интернациональные слова є этимологическими дублетами, які відбулися здебільшого від грецьких і латинських корней.

7) З’явилося багато слів, вимова і написання яких немає відповідає нормам англійської мови та які мають деякі граматичні особливості. До особливостей запозичених слів, в повному обсязі ассимилировавшихся у мові, ставляться такі:

В словах, запозичених із французької на більш пізній період, літера g читається як [ж]: genre, prestige; поєднання ch читається як [ш]: machine, chauffeur; кінцева згодна не читається: corps, ballet.

В словах грецького походження звук [k] передається на листі буквосочетанием ch: Christ, character; літера p перед p. s не читається: psychology, psychiatry; звук [f] передається на листі буквосочетанием ph: alphabet, emphasis; у середині слова замість і пишеться y: sympathy, physics.

Глава 2..

2.1. Запозичення з скандинавських языков.

В цієї главі ми спробуємо докладніше розібрати питання французьких і скандинавських запозиченнях щодо англійської мові, як найважливіших на формування словникового складу сучасного англійської. Але й проблема походження словникового складу мови не обмежується проблемою заимствований.

В словниковому складі сучасного англійської може бути більш-менш чітко від'єднані одне від друга різні історичні верстви, неоднакові по походженню, характером і обсягу. Причому у основному намічається така угруповання слов:

Слова, безсумнівно, запозичені:

а) з скандинавських мов; б) із французької; в) з латинського і грецького мов; р) з російської мови й буд.) з інших языков.

Старый лексичний фонд англійської, тобто сукупність слів сучасного англійської з відрахуванням зазначених вище заимствований.

Слова не запозичені і старі, але освічені в порівняно пізня година з запозиченого чи старого матеріалу. Особливість цієї категорії полягає у тому, що вона виділяється лише доти, бо є у вигляді цілі, готові слова; якщо пам’ятати лише найбільш коріння, то слова цієї категорії можуть віднести до різним переліченим вище групам (беручи до уваги тих випадків, які взагалі зрозумілі). Приміром, совр. анг. eatable «їстівний» створено від дієслова eat «є» з допомогою суфікса -able-, запозиченого із французької, і, отже, як єдине ціле може бути старим словом; але з своєму корені -eatналежить до старого лексичному фонду (порівн. так etan).

Английский мову належить до західної підгрупі німецьких мов, тому слова, які становлять старий фонд англійської, знаходять часто-густо етимологічні паралелі за іншими німецьких мовами: порівняйте, наприклад, анг.: house, ньому. Haus, гол. huis, норв. hus, швед. hus, анг. day день, ньому. Tag, гол. dag, норв. dag, швед. dag. і др.

Особенно ж багато етимологічних паралелей споконвічним англійським словами перебуває, природно, в мовами західнонімецькій підгрупи, зокрема, німецькій: порівняйте анг. day, ньому. Tag; анг. night, ньому. Nacht; анг. way, ньому. Weg; анг. book ньому. Buch і т.п.

Говоря про запозиченнях, треба враховувати ряд обставина, що ускладнюють це запитання. З іншого боку, необхідно враховувати, що саме поняття «запозичення» є відносним, зумовленим нашим фактичним знанием.

Обычно ми називаємо то інше слово запозиченням, коли ми можемо вказати фактичний джерело цього запозичення. Багато слова, проте, не включені в такий спосіб в запозичення, може стати, тим щонайменше, запозичення з якогось невідомого джерела або дуже древніми запозиченнями. Ось, наприклад сучасне англійське слово inch «дюйм», запозичене з латинської на вельми давню епоху (латів. uncia 1/12 будь-якої заходи), виступає зовсім рівні права, як і совр. анг. foot «фут», і але був відомий іншомовний джерело слова inch, воно було б, поза всяким сумнівом, віднесено до слів споконвічно английским.

Необходимо далі відрізняти запозичення в англійська мова. Через війну безпосереднього й масового дотику англійців носіями інших мов таки. Як відомо, среднеанглийский язик у протягом довгого часу розвивався під безперервним інтенсивним впливом, з одного боку, скандинавських говірок, принесених скандинавськими завойовниками в IX-XI ст., з другого — французької, принесеного до Англії нормандським завоюванням цієї країни у 1066 року. Вплив скандинавських мов і культур французької в зазначені періоди слід виділяти особливо, як незрівнянно значніше і глибоке, ніж вплив інших мов таки чи вплив скандинавських мов і культур французького зыка до інших періоди історії англійського языка.

Влияние скандинавських зыков пов’язані з завоюванням Англії скандинавами протягом IX-XI ст. Приблизно однакова щабель суспільно-економічного і охорони культурної розвитку завойовників обумовила насичення англійська мова слів, що пропагують вже відомі англійцям предмети і явища об'єктивної действительности.

Сравните anger «гнів» (са. anger — нещастя, біда, розлад, гнів: з ск. — дбк. angr — горі, сум); fellow «хлопець, товариш» (са. felawe — товариш, компаньйон, хлопець: з ск.-дск. felagi — товариш, компаньйон, співучасник); fit «приладжувати, постачати, встановлювати, відповідати» (са. fitten — влаштовувати: дбк. fitja — пов’язувати); weak «слабкий» (са. weik: з дбк. veikr) та інші слова.

Из наведеного списку цілком очевидний, що запозичення з скандинавських мов представляли собою звичайні повсякденні, широко уживані слова, пов’язані з поняттями, які мали у «англійському мові синонимическое вираз: порівняйте са. angry «роздратований, сердитий» — wrooth сердитий, злий; skye «хмару, хмари»; небо — heaven — небо, небеса; taken «брати, хапати, починати» — niman «брати, хапати»; they «вони» — hi, heo, he «вони» і другие.

Чтобы зрозуміти до кінця причину вищезазначеного характеру скандинавських запозичень, необхідно враховувати, що англійська мова, з одного боку, і скандинавські мови, принесені до Англії, з іншого боку, були мовами близько родинними. Відомо, у разі близько родинних мов ми бачимо особливе співвідношення, оскільки такі мови можуть не більше більш-менш легко застосовуватися одночасно у тому ж процесі спілкування. Таке співвідношення між мовами назвали «потенциально-диалектным». Якщо до цього додати, що англійська мова і скандинавські мови у той епоху мали особливої ступенем близькості, то цілком правомірно буде припустити, що «потенциально-диалектные» відносини між зазначеними мовами під час масового дотику англійців і скандинавів в одній й тієї території стали реально діалектними. Інакше висловлюючись, за доби скандинавського завоювання правильніше не про користуємося різними мовами, йдеться про різних діалектах однієї й тієї ж мови. Адже необхідно враховувати, що мова є тотожний собі (у тому ж мовою, хоча б у різних діалектних варіантах) і остільки, що й бо всі різноманітні складові мови (слова, типи їх побудови, зміни й поєднання, кошти освіти пропозицій та інші) однак пов’язані між собою взаємної залежністю у певну, хоч і різноманітну систему — систему, існуючу внаслідок взаємодії з-поміж них у процес регулярного спілкування. Утворить хіба що деяку єдину, яка має істотних розривів «сеть».

Таким чином, у разі взаємодії англійської зі скандинавськими говорами маємо не запозичення суворо і точному значенні, а взаємодія між по-різному діалектними одиницями однієї й тієї ж мови у процесі регулярного спілкування між носіями. Тому чи інші слова проникали з скандинавських говірок в англійські здебільшого над силу те, що вони пов’язані з певними новими поняттями для англійців, а силу те, що у процесі регулярного й масового спілкування між англійцями і скандинавами дані слова виявлялися на більш зручних для адекватного висловлювання думок. Можна думати, наприклад, що слово they витіснило відповідне среднеанглийское слово hi (heo, he) у зв’язку з тим, що у системі особистих займенників у період повинна була значна омонімія, яка до певної міри було усунуто запровадженням скандинавського диалектного варіанта they.

В гнітючому вона найчастіше, проте, відбувалося взаємодія між англійським і скандинавським діалектними варіантами у зв’язку з їх регулярним ототожненням як варіантів того самого слова. Внаслідок цього взаємодії мові з’являвся третій варіант, який поєднує у собі риси обох діалектних варіантів (як англійського, і скандинавского).

Сравните совр. анг. Ken «знати»: в давньоанглійській мові відповідний дієслово (так. cennan) мав значення «оповістити, оголосити», значення ж «знати» з’явилося до нього під впливом древнескандинавского Kenna «навчати, знати»; — совр. анг dwell «жити», «затримуватися»: значення «затримуватися» перегукується з так. dwellan «виманювати проти, заважати, обманювати, помилятися», а значення «жити» до древнеанглийскому dvelza, — sk, «жить».

Указанный характер проникнення англійська мова скандинавцев зумовив те, що скандинавизмы в словниковому складі англійської мови переважну більшість випадків із моменту появи ставилися до загальновживаної лексиці. Найчастіше вони збереглися щодо них словникового складу й у подальшому: порівняйте anger, angry, fellow, fit, get, hit, leg, low, skill, take, want, week, till, they та інші. У окремих випадках вони навіть заміняли відповідні англійські синоніми (they і take) чи витісняли їх у периферію словникового мови (sky при анг. heaven, skin при анг. hide). До цього слід додати що й таке: скандинавські запозичення як виглядали загальновживані слова, а й дали дуже багато похідних слів: hap — випадок, щасливий випадок, haphazard — випадок, випадковість, haphazard — випадковий, hapless — нещасний, злощасний, happen — случатися, happening — випадок, подія, happy — щасливий, happily — щасливо, happiness — щастя, perhaps — можливо; weak — слабкий, weaken — послабляти, слабшати, weak-headed — недоумкуватий, легко пьянеющий, weak-kneed — слабкий на ноги, weakling — слабовільний людина, weakness — що слабкість і другие.

Иначе кажучи, скандинавські запозичення лише тією мері і остільки, якою мірою і оскільки можна встановити історичний факт їх проникнення певну епоху з скандинавських говірок на -території Англії. У самій системи сучасного англійської вони функціонують які з споконвічно англійськими словами, нічим не відрізняючись від них. Щоправда, дехто з тих слів фонетично характеризуються наявністю початкового [cк], яке, як відомо, в споконвічно англійських словах перейшов у [ш] (sky, skin, skill, scathe та інші). Проте ця риса не виділяє скандинавські запозичення особливо, що у сучасному англійській наявність початкового [ск], завдяки масового проникнення іншомовних слів, не є винятковим: scobs — тирсу, стружки, scoff — глузування, scope — розмах, охоплення, scorch — опалювати, score — карб, Scotch — шотландський, scout — розвідник і з другие.

В цілком іншому плані слід розглядати запозичення з тієї ж скандинавських мов у пізніший період. Ці запозичення в переважній більшості випадків не є загальновживаними словами, немає чи вводити майже немає похідних і вирізняються зі свого фонетико-орфографическому виглядом: tungsten, geyser, ski та інші. Такі лексичні одиниці в словниковому складі сучасного англійської мають характер одиничних украплень у цілому зближуються большє нє ранніми запозиченнями з скандинавських мов, і з пізнішими запозиченнями із німецького, голландського та інших німецьких мов (про них поговоримо пізніше): waltz — вальс, nickel — нікель, zinc— цинк, Luftwaffe — авіація й інші подобное.

2.2. Запозичення із французької языка.

Совсем інший характер, ніж ранні скандинавські запозичення, мають і французькі запозичення за доби нормандського завоювання. Тут треба враховувати, колись всього, те, що французьку мову стосовно англійської мови зайняв панування як мову двору, феодальної знаті, урядових установ, зі школи і взагалі як основний мову писемності (поруч із латиною). У цьому сенсі, французькі слова, на відміну скандинавських, здебільшого яскраво відбивають становище, спосіб життя, діяльність й інтереси тих громадських верств, які лише чи переважно користувалися французьким мовою: action — дію (са. accioun — дію, обвинувачення: з стфр. accioun — англофр.); agreeable — приємний, згоден (ca. agreable: з стфр. agreable); beauty — краса (са. beautee: з стфр. beate); carpenter — тесля (carpenter: з стфр. carpentier); duke — герцог (са. duk: з стфр. duc) і з другие.

Господство французької закінчується у другій половині XVI століття, але щодо найбільше кількість запозичень потім із нього доводиться саме цей час: англійський мову, витісняючи французький, особливо потребував збагаченні своєї лексики тими елементами, якими мав последний.

Нужно, проте, помітити, що спочатку французьку мову поширювався в Англії головним чином у формі нормандського діалекту, змішаного із елементами північно-східних французьких говірок. Вже XIII в. французьку мову почав втрачати в Англії характер живого розмовної мови та поступово перетворювалася на традиційний офіційна мова. У цьому сенсі пізніший запозичення створюються переважно не з англо-французького, та якщо з центрально-французского (паризького чи франсийского), який отримав переважання в XIIIвеке.

Как це випливає з наведених вище прикладів, запозичення із французької мови, зазвичай, виглядали, на відміну запозичень скандинавських, специфічні термины-названия, пов’язані з новими поняттями, принесеними з собою нормандськими завойовниками. Більшість цих запозичень і залишилася на периферії словникового складу і з своїм фонетичним і структурним особливостям мови особливо: вони є численну групу складних слів, типових переважно для мови літературного і наукового і характеризуються особливої словообразовательной структурой.

Это зовсім не від означає, проте, що це французькі запозичення є виключно слова більш-менш периферійні. Деякі слова із поліциклічним перебігом часу стали звичайними, повсякденними і загальновживаними словами: наприклад, face — обличчя, gay — веселий, hour — годину, ink — чорнило, joy — радість, letter — лист, money — гроші, pay — платити, river — ріка, several — кілька, table — стіл, very — дуже й іншого подібного начиння. Проте слід відзначити, що, по-перше, такі випадки, хоча і є значними по своєму числу, все-таки проти більшістю випадків є явно лише деяку, досить невелику частину загальної кількості французьких запозичень, а, по-друге, зазвичай, вони ставали загальновживаними не відразу, і з течією времени.

В зв’язку з, що із французької мови в англійський було запозичене дуже багато лексичних одиниць, чимало з яких мали складну словообразовательную структуру, вплив французької значною мірою позначилося на системі англійського словотвори. Певні французькі суфікси і префікси, які в запозичених словах, могли вибиратиметься з цих слів і використовуватися для освіти слів, від споконвічних корней.

Например: суфікс -able-, вибравшись з таких запозичень, як acceptable — прийнятний при accept — приймати; — суфікс -ence- — з difference, excellence, evidence, violence; — й інші подобные.

Кроме того, запозичення із французької мови збільшили випадки конверсії у «англійському мові. Річ у тім, що із французької мови було зроблено на англійський багато паралельних запозичень від одному й тому ж основи, які у системі англійської, будучи оформлені парадигмами різних частин промови, сталі у ставлення конверсії: honour — честь (са. honour: з стфр. honur, honour) — honour — почитати (са. honouren: з стфр. honorer) і др.

Однако було б помилковим думати, що це пари слів французького походження, співвідносні за конверсією в сучасному англійській, є паралельні запозичення. Набагато частіше у англійська мова із французької заимствовалось лише одна з слів, а інше створювалося за конверсією базі цього слова лише пізніше: abuse — зловживання, образу — освічене від abuse — погано звертатися, зловживати, ображати (са. abusen — зловживати, погано звертатися, ображати, обманювати: з стфр. abuser) і другие.

При цьому випадки конверсії, зумовлені паралельним запозиченням із французької, та нещасні випадки конверсії, виниклі з урахуванням одного французького запозичення у самому англійській, зовні нічим немає друг від друга: порівняйте, з одного боку, honour — (to) honour; labour — (to) labour; note — (to) labour; note — (to) note; pain — (to) pain тощо., з другого боку, abuse — (to) abuse; act — (to) act; direct — (to) direct і т.п.

Это вкотре доводить, що розмежування системі сучасного англійської таких випадків, як honour (честь) — honour (почитати), і такі випадків, як abuse (образу) — abuse (ображати), з урахуванням їх різного походження немає під собою жодних підстав. Ці випадки мали різну історію, але у справжнє короткий час вони перебувають у геть однакових відносинах, тож мали бути зацікавленими визнані тотожними з погляду сучасного англійського языка.

Более пізні запозичення із французької мови виділяються особо.

Прежде всього, зазначені запозичення є численними. З іншого боку, ці запозичення здебільшого немає чи вводити майже немає паралельних однокорневых утворень, а нерідко різняться і в звуковий і орфографічною оболонці.

Заимствования із французької мови продовжують поповнювати словниковий склад парламенту й по сьогоднішній день. У ХІХ і на початку ХХ століття вони мають переважно книжковий характер. Однак у період, безпосередньо наступний за закінченням Другий Першої світової, англійська мова позичає французькі слова внаслідок живого спілкування американської армії з французьким народом.

Особенно жваво і цікаво вплив французьких слів на лексику англійської мови останнє час (кінець XX століття). Французькі запозичення з’являються у багатьох сферах життя. І це політика та світське життя, спорт і відпочинок. Вони насичують англійська мова фарбами, роблять його особливим, живым.

Несмотря те що, сучасний англійська мова полягає приблизно на третина з слів романського походження, не втратив своєї самобутності як мову німецької групи мов. Багато французьких та інших іноземних запозичень як збагатило цю мову, але у якійсь мірі компенсувала недостатньо розвинену систему словотвірними коштів на висловлювання новопонять чи відтінків значень.

2.3. Запозичення з латинського языка.

Еще до поселення німецьких племен, англов, саксів і ютів на Британських островах, між тими племенами і римлянами існували торговельні зв’язки, які залишили деякі сліди в мовами цих племен. Запозичення цього періоду, який прийнято називати першим періодом латинських запозичень, відбивають характер культурно-економічних і військових відносин римських і німецьких племен. Нові слова зазвичай висловлюють нові поняття, які постали з прилученням до більш високій контрацептивній культурі римського народу цього періоду. До таких запозиченням относятcя такі слова: port (Lat. portus), cycene (kitcen) від Lat. coquina, piper (pepper) від Lat. Piper і другие.

Предположение, що це слова були запозичені англо-саксами ще до його переселення на Британські острова, полягає в даних порівняльно-історичного аналізу. Зіставляючи лексичний склад різних німецьких мов і культур діалектів, порівняльно-історичне мовознавство встановило спільність багатьох слів латинського походження на цих мовами. Природно, виникло припущення, що це слова англо-саксы принесли з собою. Проте наявність багатьох цих слів й у мові кельтів, із якими англосакси прийшли о зіткнення на островах, не дозволяє точно встановити, у вигляді відсутності пам’яток, потрапили ці слова в англосаксонський мову безпосередньо з латинської чи були запозичені із кельтського мови вже в території Британии.

Основная маса латинських запозичень пов’язані з запровадженням християнства 597 р. Більшість цих запозичень висловлює церковно-релігійні поняття. Загальний підйом культури, пов’язані з запровадженням християнства, спричинив у себе поява новопонять, нуждавшихся у відповідній мовному оформленні. З’явилися нові слова з латинської, обозначавшие поняття зі сфери культури та быта.

Приведем приклади латинських слів, яких спіткало англосакс язик, і збережених в сучасному англійському языке.

Предметы домашнього побуту, інструменти, гармати: ancor (anchor) від Lat. ancora; box (box) від Lat. buxus; cealc (chalk) від Lat. calcem; paper (paper) від Lat. paryrus; pyle (pillow) від Lat. pulvinus; post (post) від Lat. postis; purs (purse) від Lat. bursa; sicol (sikle) від Lat. secula;

Предметы одягу: cappe (cap) від Lat. cappa; socc (sock) від Lat. soccus.

Меры ваги їм довжини: circul (circle) від Lat. circulus; pund (pound) від Lat. pondo; ynce (inch) від Lat. incia.

Названия тварин, птахів та риб: assa (ass) від Lat. asinus; camel (camel) від Lat. camelus; turtle (turtle) від Lat. turtur; truht (trout) від Lat. tructa.

Названия рослин: palm (palm) від Lat. palma; pere (pear) від Lat. pirum; rose (rose) від Lat. rosa; lilie (lily) від Lat. lilium; plante (plant) від Lat. planta.

Слова, пов’язані з поняттями религии:

engel (angel) від Lat. angelus; biscop (bishop) від Lat. episcopus; cyrice (church) від Lat. cyriaca; munuc (monk) від Lat. monachus; nunne (nun) від Lat. nonna; papa (pope) від Lat. papa.

Всего, по підрахунками англійського лінгвіста Бо, до кінця давньоанглійської періоду налічувалося близько 450 латинських запозичень, беручи до уваги похідних слів і імен собственных.

Значительное кількість латинських слів потрапив у англійська мова під час XI-XIII століть, під час норманнов. Але ці слова, у своїй більшості, вже зазнали, більшою або меншою мірою, фонетичним, граматичним і семантичним змін у нормандському діалекті французького мови, який запозичив це слово з латинського.

Наибольшее кількість слів, запозичених англійською мовою з латинської, представляють так звані книжкові запозичення. Це слова, проникли у мову в результаті безпосереднього, живого спілкування між народами, а у вигляді письмових документів, книжок тощо. Книжкові запозичення якісно відмінні від інших напрямів запозичень. Насамперед, вони менше схильні до різного роду змін, особливо семантичним. Це логічно пояснити тим, що книжкові запозичення, протягом тривалого часу, обмеження сферою свого вживання — літературної формою даного мови. Далі, ці запозичення зазвичай носять відвернений, абстрактний чи термінологічна характер.

Большинство латинських книжкових запозичень у «англійському мові в період XVI, і навіть XVXVI ст., цебто в добу Відродження в Англії. У творах Уиклифа, Ленгланда і Чосера зустрічаються понад тисячу латинських слів, які були раніше засвідчені у «англійському мові. У період Відродження з’являються слова з області медицини, літератури, теології, технічні терміни та інші. Список цих слів неможливо дати не більше короткої глави. Треба лише скласти спеціальний словарь.

Большинство цих запозичень можна назвати по морфологічним ознаками, наприклад, дієслова, які мають у інфінітиві суфікс -ate-, освічені від причастя минулого часу латинських дієслів I дієвідміни, як separate, translate, meditate, exaggerate, congratulate; дієслова, які мають у інфінітиві суфікс -ute-, утворені від основи причастя колишніх часів групи латинських дієслів III дієвідміни, як prosecute, execute; прикметники, освічені від латинських дієприкметників нашого часу з основою на -antі -ent-, наприклад, evident, transparent, patient, triumphant, apparent, obedient.

Последующие століття — XVII, XVIII — були книжкових запозичень з латинської. Найчастіше це звані «вчені слова», нерідко зберігають особливості морфологічного характеру латинських слів, як, наприклад, inertia, sanatorium, genus, radius, curriculum, datum, vacuum.

Наконец, в сучасному англійській є і ті запозичення, що цілком зберегли свій латинський образ, тобто, не зазнали і піддаються в час ніякої мовної асиміляції. Цей вислів та вислови використовують у мові свого роду й з латинської. Сфера їх вживання дуже обмежене: звичайно вживаються в стилях наукової прози, в ділових документах, в високе ораторському стилі промови. До цих запозиченням ставляться такі формулювання, як: alma mater, bona fide, ex officio, conditio sine qua non й дуже далее.

Как вже у попередньої главі, у процесі запозичень слів однією мовою з іншого трапляється так, коли одна і те слово запозичається двічі. Це можливе лише випадках тривалих історико-культурних перетинів поміж народами, мови яких зіштовхуються. Саме така історія впливу латинської англійською. Багато латинські слова з’явилися торік у англійській двічі: одного разу із французької мови, вдруге з латинської безпосередньо. Друге запозичення зазвичай віддалене від першого значним проміжком часу, необхідним, щоб знову запозичене слово розглядалося б сьогодні як нове. Виходять етимологічні франко-латинские дублеты.

К числу латинських запозичень книжкового характеру потрібно вважати і деякі словотворчі елементи — префікси і суфікси. Ці словотворчі морфеми були запозичені із латинської як самостійних лексичних одиниць; вони були запозичені у складі цілих слів і лише пізніше осмислені як словообразующие морфеми. Проте, в лінгвістичної літературі їх прийнято називати запозиченими аффиксами.

Таким чином, латинський мову справив значний впливом геть збагачення англійської новими словами. У значною мірою це пояснюється лише тим, що нормандське завоювання Англії, який із собою дуже багато французьких слів, підготувало грунт щодо вільного припливу латинських слів через етимологічного кревності. У історичної лексикології трапляється важко сказати, потрапило то чи інше слово в англійська мова із французької чи латинського языков.

Среди запозичених латинських слів виділяється певна група слів, які у тій чи іншій звуковий формі, граматичному оформленні та сенсовому змісті вдасться знайти у низці мов — інтернаціональні слова. Саме латинський мову дав найбільш значну кількість таких слів. Це тим, що латину за доби феодалізму для багатьох країн Західної Європи інтернаціональним мовою науки, а деяких країнах взагалі літературним мовою. Сові значення мови науки латину зберіг до XVII—XVIII вв. Сучасні медицина, хімія, ботаніка, зоологія, філософія, політика, мистецтво досі широко користуються латинськими основами для позначення знову виникаючих понять. З латинських слів, запозичених англійською мовою і є інтернаціональними словами, можна згадати такі слова: obligation, constitution, alibi, agriculture, microscope, modern, laboratory, program, system, socialism, communism, capitalism, climate, radius, tradition й дуже далее.

2.4. Запозичення з кельтських языков.

Как відомо, німецькі племена — англы, сакси і юти, які переселились на Британські острови в V в., маємо справу з споконвічним населенням ці острови — з кельтськими племенами. Проте у з низьким культурно-экономическим розвитком племен, вплив кельтських мов на англосаксонський було незначним. Це вплив фактично звелася до запозичення кількох слів з кельтських мов, збережених в сучасному англійському мовою й до нашого часу. Щодо більше кельтських слів було запозичене англійською мовою пізніші періоди вже з гаэльского (Ірландія) і шотландського мов. Для прикладу ранніх запозичень їх кельтських мов можна згадати й такі слова: bard — бард, співак, поет; bin — мішок, кошик (для вина, зерна); brat — дитина, пострел, поріддя; brock — борсук; down— пагорб; dun — серовато-коричневый.

К цьому ж, найбільш раннього періоду запозичень з кельтських мов, відносять ще й латинські слова, запозичені кельтськими племенами з латинської в період підкорення римлянами британських островів.

Но тому що ці слова потрапили до англійська мова з кельтських мов, природно, розглядаються як кельтські запозичення. Це слова, як: bannock — прісна корж; cross — хрест; pillion — седельная подушка; plaid — плед.

Некоторые географічні назви також є ранніми кельтськими запозиченнями в англійській, наприклад: Aberdeen, Ben Lomond, Dunbar, Kildare, Dunstable, Billigshurt.

Из більш пізніх запозичень можна згадати такі слова, проникли в англійський язик із уельської, ірландського і шотландського языков.

coracle — рибальська човен, сплетену з верболозу і обтягнута кожей;

cromlech — кромлех (кельтське спорудження бронзової доби);

eisteddfod — збори уэльских бардов;

flanel — фланель;

flummery — страву, приготовлене із пшениці чи вівса; також будь-яке солодке страву з млива, яєць і сахара.

Все це слово запозичені англійською мовою з уельської (кельтської групи). За винятком двох останніх слів, всі є свого роду раритетами, то є рідко уживаними словами.

Из іншого кельтського мови — шотландського в англійська мова потрапили такі слова:

сlan — клан, рід (в Шотландии);

claymore — старовинний палаш (шотландських горцев);

сrag — скеля, утес;

glen — вузька долина;

loch — озеро, вузький морської залив;

veel — назва швидкого (шотландського) танца;

slogan — гасло, заклик.

tartan — картата вовняна материя;

Из ірландського мови були запозичені такі слова:

banshee — дух, стогони якого віщували смерть;

bog — болото, трясина;

galore — в изобилии.

shamrock — трилисник.

shillelagh — дубинка.

spalpen — ледар

tory — торі, консерватор

2.5. Запозичення з російського языка.

Заимствования з російської, особливо у послеоктябрьскую епоху, вимагають особливого рассмотрения.

В англійському мові, як та інших німецьких мовами, ще найдавніші часи зустрічалися слова, які мали спільне коріння зі словом слов’янських мов, і, очевидно, були запозичені із діалектів слов’янських племен в XII столітті. Це слова, як: мед, молоко, коноплі, плуг та інші, древнеангл.: meodu, совр. анг. mead; древнеангл. henap, совр. анг. hemp; древнеангл. meolk, совр. анг. milk; древнеангл. ploz, совр. анг. plough.

К раннім запозиченням з російської належить слово sable (соболь). У період XII-XIII ст., як відомо хутро соболі обіймав велике місце як продукт обміну, виконуючи функцію грошової одиниці. У англійських словниках це слово зафіксовано вже у XIV столітті, причому, крім значення іменника «соболь», воно дається й у значенні прикметника «черный».

Большое кількість російських запозичень щодо англійської мові з’являється, проте, вже у XVI столітті, після встановлення більш регулярних економічних і полі-тичних перетинів поміж Росією і Англией.

Проникшие в англійська мова у період російські слова за своїм значенням є різноманітних найменуваннями предметів торгівлі, назвами правлячих, станових, посадових і підлеглих осіб, установлень, назвами предметів ужитку та географічними названиями.

В цей період, і пізніше запозичаються російські слова, як beluga, sterlet, rouble, pood, czar, ztarosta, moujik, kvass, shuba, vodka, samovar, troika, babushka, pirozhki.

Проникают деякі спеціальні терміни. Наприклад: siberite (особливий вид рубіна), uralite (азбестовий сланець). Чимало з цих слів увійшли до словниковий склад англійської мови та використовуються англійськими писателями.

В ХІХ столітті з зростанням народно-демократичного визвольного руху на Росії у англійському мові з’являються слова, відбивають це громадсько-політичний рух. Наприклад, Decembrist — декабрист, nihilist — нігіліст, nihilism, nihilistic, narodnik, intelligentsia. Звісно, коріння таких слів, як nihilist, Decembrist, intelligentsia — латинське. Але ці слова є запозиченнями з російської, оскільки виникли у Росії, у зв’язку з певними явищами російської дійсності як і такі проникли в інші языки.

Помимо вищезгаданих слів під час XVIII-ХІХ ст., в англійська мова проникають і інші російські слова. Чимало з цих слів, такі, наприклад, як ispravnik, miroed, obrok, barshina та інші, є у зараз у російській мові історичними термінами й у англійському зустрічаються лише за історичних описах чи історичних романах. Росіяни запозичення, проникли в словниковий склад англійської, як і інші запозичення, перетворюються на своєму звуковому образі і граматичної структурі, підпорядковуючись внутрішнім законам розвитку англійської. Це можна простежити на прикладі таких слів, як kopeck, knout (вимовляється як: naut), sterlet та інші, звуковий образ яких перетворено за законами англійського вимови. Множинне число в багатьох запозичених із російської іменників оформлено у «англійському по граматичним нормам англійського мови — steppes, sables й інші подобное.

Многие запозичені російські слова утворюють похідні по словообразовательным моделям англійської — narodism, nihilistic, to knout — бити батогом, sable (як прикметник) й дуже далее.

Лишь з кінця ХІХ століття щодо англійської мові, як й інші мови світу, з російської проникають слова, пов’язані зі зростанням суспільно-політичного руху. У протягом ХХ століття ми бачимо щодо англійської мові такі російські слова, які засвідчують інтересі англійського народу до політичних подій у России.

Русские запозичення також зіграли більшу роль вдосконаленні сучасно філософської і політичною термінології всіх мов, зокрема і английского.

2.6. Запозичення із німецького языка.

В англійському словниковому складі є значну кількість слів, запозичених із німецької мови. Разом про те, власне німецьких словникових одиниць, які увійшли до склад англійської лексики, непогані і багато. Річ у тім, що дуже великий кількість слів, запозичених із німецької мови і які стосуються області науки, є образованьями від латинських і грецького коріння, тобто, це, в дійсності, слова інтернаціональні, хоча вони були запозичені із німецьких источников.

К запозиченням з мови, насамперед, ставляться слова, які виражають поняття суспільно-політичного і філософського характеру. Більшість їх оформилося у «англійському мові в перекладної формі, тобто у формі кальки. Калькування низки словосполучень і складних слів німецької мови полегшувалося близьким спорідненням німецького і англійського языков.

Первые запозичення з мови ставляться до 16 віці. У цей час були запозичені слова, які стосуються торгівлі, військовій справі; назви деяких рослин; слова, що характеризують покупців, безліч інші. Наприклад: halt (стій!), lance-knight (ландскнехт), kreuzer (крейцер, назва монети), junker (юнкер).

Уже в XVI столітті в Англії починається активна розробка рудних родовищ, розвивається металургія. Німеччина на той час була передовий країною гірського справи і металургійної промисловості. З Німеччині Англію прибувають фахівці гірського справи. Під час правління Єлизавети Тюдор організуються дві промислові компанії, керовані німцями. Цілком можливо, у результаті безпосереднього спілкування з людьми, розмовляючими німецькою, відбувалося спочатку усне запозичення німецьких слів. У письмових документах це слово з’являються не раніше 17 століття. Такі терміни гірничорудної промисловості, як: zinc, bismut, cobalt та інші потрапили до англійська мова з немецкого.

В XVII столітті з’явилися нові позики в галузі торгівлі, і військової справи. Наприклад, groschen (гроші); drillinq (тренування); plunder (грабіж); staff (штаб); fieldmarshal (фельдмаршал) і другие.

В у вісімнадцятому сторіччі вплив німецької мови виявилося слабше, аніж у попередньому столітті. Це, очевидно, пояснюється загальною політичним і власне економічним занепадом Німеччини після Тринадцятирічної войны.

Во другий половині XVIII століття вони були запозичені такі слова, які стосуються області геології, мінералогії і гірського справи: iceberq, wolfram, nickel, qletscher.

В ХІХ столітті сфера запозичень значно розширюється. З’являється ряд запозичень в галузі гуманітарних наук, громадського життя і політики. Запозичається багато термінів (в галузі хімії і фізики, філології, мистецтва). Чимало з цих запозичень є кальку або є інтернаціональними словами. Словами, що відносяться до лексикології, є, наприклад: ibdogermanic (Indogermanisch), Middle English (Mittelenglisch), umlaut, ablaut, grade (Grad), breaking, folk etymology (Folksetymologie), vowel0shift (Lauterverschieburg), loanword (Lehnwort).

Слова, які позначають продукти і предмети: marzipan, kohl-rabi, schnapps, kummel, kirsch, vermuth.

Слова в галузі музики: leitmotiv, kapellmeister, claviatur, humovresgue.

Названия тварин: spits, poodle.

Для запозичень ХХ століття характерно помітне переважання слів, пов’язаних, прямо чи опосередковано, з війною. У період після року запозичається ряд слів, що пропагують поняття і реалії, що з’явилися в час гітлерівського режиму. Найвідоміші їх: Black Shirt (Schwarhemd), Brown Shirt (Braunhemd), der Euhrer, gauleiter, Gestapo, Hitlerism, Nazi, Stormtroopers (Stumabteilung), the Third Reich (третя імперія), blitzkrieg, bunker, Luftwaffe, Wehrmacht.

2.7. Запозичення з голландської языка.

В словниковому складі англійської позначилися тісні торгові, військові й економічні зв’язок між Англією і Нідерландами, поддерживающиеся протягом тривалого історичного періоду. Уся торгівля Англії до XVI століття обмежувалася басейном Балтійського і Північного морів. Між англійськими портами і портами Ганзейського союзу підтримувалася жвава зв’язок. Багато слів, які стосуються суднобудуванню, мореплаванню, торгівлі, було запозичене у період з голландського языка.

Другая група запозичень служить відбитком військових відносин, як союзницьких, і ворожих, між двома странами.

Самую велику групу запозичень становлять слова, відбивають економічні зв’язок між Англією і Нідерландами. Деякі слова були запозичені від перших голландських поселенців у Північній Америці. Ряд запозичень пов’язані з колонізацією Південної Африки голландцями. З колоніальними захопленнями також пов’язано запозичення низки слів з мов населення колоній, які надійшли у склад англійської лексики через голландський мову. Нарешті, невеличка група запозичень належить до сфері мистецтва.

Самым раннім запозиченням з голландської мови є слово pack (тюк, пакет) — 1225 г.

Наибольшее кількість запозичень із голландського мови надійшов у англійський словниковий склад протягом XIV-XVII століть. У тому числі найвідоміші такі: bulwark (бастіон); ledger (бухгалтерська книга); keel (кіль); freight (фрахт); hose (шланг); skipper (шкіпер); rover (пірат); deck (палуба); spool (котушка); nap (ворс на сукне).

XVII століття є періодом розквіту знаменитої фламандської школи живопису. Це знайшло себе у словниковому складі англійської мови вигляді низки запозичень, які стосуються мистецтву, наприклад: easel (мольберт); landscape (пейзаж); sketch (набросок).

2.8. Запозичення з італійської языка.

Экономические і політичні зв’язку Англії й Італії починають посилено розвиватися з чотирнадцятого. Англійська економіка пов’язана з італійської мануфактурою, яка міг би існувати без англійської вовни. Підготовка до столітньої війні було проведено Едуардом III за власний кошт флорентійських банкірів. Ці економічні та політичні зв’язку відбилися в словниковому складі англійської, який, починаючи з чотирнадцятого, позичає італійські слова, які стосуються торгівлі, мануфактурі і військовому делу.

Однако найбільш сильний вплив італійська мова надав за доби Відродження. Відомо то значенням, яке література і мистецтво Відродження мали для всієї європейської культури. Англія також пережила у собі цей вплив. Ознайомлення з італійської літературою цього періоду, подорожі до Італії, вивчення її живопису, скульптури й архітектури, інтерес до італійської музиці, до самої країні, усе це виявилося у низці запозичень з італійської языка.

Следует відзначити, що, у зв’язку з значним поширенням італійських запозичень в європейських мовами, деякі італійські слова були запозичені англійським мовою не безпосередньо, а ще через інші. Наприклад, barouche (італійське слово baroccio — бароко); cohl-rabi (іт. cavoli rape — кольрабі) запозичені із німецької мови. Більшість італійських слів до XVI століття було запозичене через французький, і тільки з XVI століття з’являються запозичення безпосередньо з італійської языка.

Самые ранні (XIV-XV ст.) запозичення ставляться до торгівлі та військовій справі. Так в галузі торгівлі, і фінансів були запозичені слова: ducat, million, lombard. З галузі військового справи і мореплавання: alarm (тривога), brigand (бандит), bark (барка).

В XVI столітті економічні зв’язки Польщі з Італією викликали нові позики: carat (карат), traffic (рух транспорту), porcelain (порцеляна), contraband (контрабанда), bankrupt (банкрут), soldo (сольдо), battalion, squadron, citadel, pistol.

Однако найбільше слів, запозичених із італійської, пов’язані з областю мистецтва (література, живопис, музика, архітектура). Наприклад: sonnet, stanza, motto, model, miniature, madonna, fresco.

Другие запозичення цього періоду: bandit, biretta, mustachio, lottery, bravo, duel, cavalcade, escort, artichoke, gondola.

В XVII столітті зростає кількість запозичень, які стосуються життя, торгівлі, і навіть мистецтву та музиці, наприклад: manifesto, intrigue, bulletin, risk, umbrella, balcony, corridor, pedal, solo, opera, vivace, piano, largo, allegro, grotto, volcano, cascade.

В у вісімнадцятому сторіччі триваюче захоплення італійської музичної культурою викликало новий приплив музичних термінів їх італійської цей період з’явилися таке слово як soprano, falsetto, viola, cantata, mandolin, trombone, trio, fantasia, aria, tempo, obligate, crescendo, andante.

Из області інших напрямів мистецтва були запозичені слова: picturesque, costume, terracotta, dilettante.

В ХІХ столітті запозичаються деякі слова, відбивають політичну боротьбу з Італії. Наприклад, carbonary, cammorra. Збільшується група запозичень, що з наукою, проте, найбільше запозичень, як в попередні двоє століть, надійшло в галузі музики і мистецтва. Для прикладу можна навести такі слова: sonatina, cavatina, legato, prima donna, diva, fiasco, studio, replica.

Из запозичень початку ХХ століття можна назвати: autostrada, duce і fascist.

Последнее слово пов’язані з латинським словом fasces — назва емблеми виконавчої влади в Давньому Римі (пучок березових прутів та й щоби посередині топором).

Следует відзначити, що у англійській, як та низці інших мов, вживаються деякі італійські фразеологічні поєднання, наприклад, sotto voce (пошепки, напівголосно), traditori і другие.

2.9. Запозичення з іспанського языка.

Как і запозичення з італійської мови, іспанські запозичення почали з’являтися щодо англійської мові з XVI століття. Історичні події, викликали приплив запозичень, пов’язані з Великими географічними відкриттями кінця XV — початку XVI століть. Наступне за відкриттям Америки (1492 р.) і відкриттям морського шляху до Індію (1498 р.) розвиток торгівлі, колонізація Південної та Північної Америк іспанцями й надалі, співробітництво Англії з Іспанією сприяли запозичення цілого ряду іспанських слів, і навіть слів з мов народу, які піддалися колонизации.

Наиболее ранні запозичення, пов’язані з іспанською мовою, надійшли у склад англійської лексики ще XIX у XXI столітті через французьку мову. Деякі їх — писав арабського походження, відбивають торговельні відносини зі Сходом і вплив східної культури, наприклад, cotton, zenith. У XV столітті було зроблено ще кілька таких запозичень: lemon, tare (тара) — безпосередньо з испанского.

В XVIвеке тісні економічні та політичні зв’язок між Іспанією і Англією, з одного боку, і Іспанією і Францією, з інший, сприяли проникненню низки іспанських слів в англійська мова як безпосередньо з іспанського, і через французький язык.

В першої половині XVI століття, завдяки династичним зв’язкам між Англією і Іспанією в Англії було чимало іспанців, яких англійці засвоїли деякі кількість слів, які стосуються іспанським нравам, торгівлі. Венний конфлікт між двома країнами наприкінці XVI століття також залишив свої сліди в англійської лексике.

Из іспанських запозичень цього періоду можна використовувати як прикладів привести такі слова: infanta, don, hidalgo, renegade, bravado, armada, comrade, mulatto, mosquito.

Из найбільш відомих слів, запозичених XVII столітті, наведемо такі: cargo, guitar, castanet, toreador, matador, duenna, dona, embargo, parade, escapade.

Среди запозичень, зроблених у у вісімнадцятому сторіччі, можна назвати назви іспанських танців, ігор й страв, предметів одягу, суспільно-політичні терміни. Наприклад, quadrille, bolero, picador, marinade, caramel, flotilla, cigar.

Большинство запозичень з іспанського мови XIX століття було зроблено на Північної та Південної Америці. Частина запозичень через американську літературу увійшла у словниковий склад англійської. З положень цих запозичень можна згадати: querilla (корінь німецького походження: werra-war), cigarette, lasso, mustang.

Как це випливає з вищенаведених прикладів, більшість запозичень з іспанського мови зберігають своє обличчя і звичайно вживаються щодо англійської мові в стилістичних цілях, найчастіше щоб надати «місцевого колориту» розповіді. З іспанських слів, міцно які увійшли до словниковий склад англійської мови та не які сприймаються більш як варваризмы, варто виокремити такі слова: cotton, zenith, renegade, grenade, alligator, banana, cargo, guitar, guerilla, cigarette, cafeteria, tango, rumba.

К недавнім і широко що використовуються запозиченням ставляться такі як dinero, macho, amigo, gringo, el nino (a) і другие.

2.10. Запозичення з португальського языка.

Заимствования з португальського мови майже повністю із власними торговими відносинами, що виникли в результаті географічних відкриттів. Порівняно з іспанською мовою запозичення з португальського мови негаразд многочисленны.

Так само як і з іспанського мови були запозичені слова, які позначають нові поняття і реалії, пов’язані з побутом та мораллю корінного населення колоній, з рослинністю і тваринним світом цих колоній, і навіть слова, які позначають нові предмети торговли.

Некоторые португальські слова були запозичені через французьку мову. Через португальський мову було також запозичені слова з мов народів Бразилії, Гвіани, Африки, Індії, та других.

Из нечисленних запозичень з португальського мови згадаємо лише такі: marmalade, flamingo, madeira, buffalo, coco (nut), port (wine), guinea, caste, mandarin.

2.11. Запозичення з арабського языка.

Заимствования з арабської мови відбивають різноманітні культурні й торгові зв’язку Європи пов’язано з Сходом. Тривала окупація Іспанії арабами (VIII-XV століття), Хрестові походи (XI-XIII століття), відкриття морського шляху до Індію та розгром Великої армади (кінець XVI століття), які послужили стимулом для пожвавлення торгівлі Англії на Схід, й у сучасну епоху, колонізація і підпорядкування англійської впливу низки арабських країн — всі ці події залишали свій слід словниковому складі англійської мови вигляді запозичень, які стосуються торгівлі з арабськими країнами, до життю і природним условиям.

Особо слід наголосити на тому вплив, яке культура древніх арабів справила в розвитку культури та науки в середньовічний Європі. У період раннього середньовіччя, у XXI століття схоластики, коли наукова думку у Європі завмерла, коли було обірвана зв’язку з спадщиною античних греків, — сході наука рухалася вперед. Давні араби досягли значних успіхів у галузі математичних наук, астрономії, медицины.

С початком Відродження у Європі пробудився інтерес до науковим досягненням Сходу. У університетах (зокрема і Оксфордському) вводиться викладання арабського мови, вивчаються і переводяться праці учених Сходу, написані арабському языке.

Следует відзначити, що також, як латину був мовою вчених у середньовічної Європі, так арабська мова був мовою науки для древнього Сходу. Деякі арабські слова були запозичення середньовічної латиною і потрапили до англійська мова. Разом про те, через арабська мова було запозичене деяке кількість перських і індійських слов.

Через арабський мову були запозичені також існують деякі слова грецького походження. Ряд запозичень з арабської мови потрапили до словниковий склад англійської через: італійський, португальський, голландський, іспанський, французьку мови. Запозичення в галузі науки належать до основному до XIV—XVI вв.екам.

Приведем приклади запозичення з арабської мови: caliph, mameluke, shekh, hashish, nadir.

Через французьку мову були запозичені такі слова арабського походження: calibre, sultan, magazine.

Через італійський: algebra, carat, tariff.

Через португальський: apricot.

Через латину: alcohol.

Слово assassin, запозичене англійською мовою через італійський, означає «едящие гашиш» пов’язано з тим, що, покушавшиеся на життя ватажків хрестоносців, попередньо одурманивали себе гашишем.

2.12. Запозичення з перського языка.

Заимствования з перського мови проникли в англійська мова багатьма шляхами. Поширеність перського мови у старовинному світі призвела до запозичення перських слів такими мовами, як арабський, урду (чи хінді), турецький, герческий. Завдяки торгівлі із Персією, перські слова позичалися італійським, іспанським, португальським і французькою. З усіх цих мов перські слова на відповідні періоди історії потрапляли в англійський мову. Безпосередні запозичення з перського мови ставляться до нового часу, тобто, починаючи з кінця 15 століття і далі, до відома наших дней.

Наиболее ранні запозичення з перського мови ставляться до древнеанглийскому періоду і пробираються у англійська мова через грецький і латину. У среднеанглийский період запозичення йшли через французьку мову. Надалі, ранній новоанглийский період, кілька перських слів було запозичене через середньовічну латину. Безпосередні запозичення починаються в XVI веке.

К найбільш раннім запозиченням ставляться слова, запозичені з древнеперсидского мови грецьким, і потім із нього проникли в англійська мова: satrap, tiard. Цей вислів відбивають поняття, що стосуються до епохи правління Дарія VI століття е.) У XIII столітті через французьку мову було запозичене слово scarlet.

В XIV столітті через французьку мову були запозичені слова: tiger, azure, і крізь латину — arsenic, salamander.

В в зв’язку зі розвитком англійської торгівлі, заявою, поданою за відкриттям морського шляху до Індію, англійці увійшли до безпосереднє зустріч із народами, розмовляючими на перській мові. Слід врахувати, що його мову самої Індії, хінді, містить дуже великий кількість перських слів, і такою чином, перські слова позичалися англійцями в Індії. Результатом безпосереднього знайомства із Персією і Індією стало запозичення слів, характеризуючих місцеву обстановку: shah, dervich, toman, divan, caravan, bazaar, caravan serai, padichah, dinar, shawl.

2.13. Запозичення з мов Индии.

Основная маса запозичень з мов Індії є слова мови урду і хинди.

Начало проникнення запозичень з мов індії належить до XVI віці пов’язано з перших кроків Англії на шляху «освоєння» казкових багатств Індії, стали доступнішими, завдяки відкриттю морського шляху до цій країні. Проте масовий приплив індійських слів належить ось до чого, XVII віці, від початку якого було організована Ост-индийская компанія, котра поклала початок покріпаченню Індії, та розкрадання її природних багатств. В організації Ост-Индийской компанії почалася колонізація Індії, виникли англійські поселення на Мадрасі, Бомбеї і Калькутті. У жорстокої боротьби з Францією за володіння Індією перемогла Англія, і індію є частиною Британської Империи.

Заимствования з мов Індії ставляться до суспільного укладу, звичаям, національним особливостям життя, до торгівлі та промышленности.

Например, nabob — набоб, maharadja (h) — магараджа, bungalow — бунгало, будинок із верандою, jut — джут, jungle — джунглі, cashmere — кашемір, pyjamas — пижама.

Перечисленные вище мови, у тому числі англійська мова запозичив слова, з простого їх переліку, далеко ще не рівноцінні з погляду впливу словниковий склад англійської. Деякі їх надали незначна вплив. Але розглянути їх було бо ці запозичення служить ілюстрацією відображення в мові суспільно-історичних перетинів поміж народами. Словниковий склад мови, як відомо безпосередньо відбиває зміни, які у громадської, економічної і політичною життя народа.

Кроме перелічених запозичень в сучасному англійській є також слова з мов африканських і австралійських народів, із китайського і тюркських мов, і другие.

Заключение.

Итак, під час роботи з’ясувалося, що у розвиток англійської іноземні мови надали значно більший вплив, ніж розвиток багатьох інших языков.

Современный словниковий запас англійської змінювався і доповнювався уже багато століть, і зараз має у своєму запасі дуже багато слів, які теж надали неоднозначне впливом геть формування його вокабуляру. Але, попри це, англійська мова не перетворився на нікого «гібрида» і у разі не втратив свою самобытность.

Также була вирішена завдання роботи рассмсотреть стан лексичного складу англійського мови загалом, аналізуючи епохи розвитку через історію. Виходячи з цього, можна дійти невтішного висновку, що англійська мова, приймаючи слова з деяких інших іноземних мов, не порушив своєї специфіки. Навпаки, він збагатив себе найкращими мовними елементами, які міг всотати за историю.

В противагу цьому може бути нинішній французьку мову як державної мови Франції, носії якого гостро дбають про чистоті мови, намагаючись обмежити, ізолювати його від іншомовних нововведень. З одного боку, може видатися, мову повинен зберігати власної сутності, характерність. Але з іншого боку, спроби ізолювати мову, як носія культури, мистецтва, менталітету можуть виправдати очікуваних результатів. Це можна, застопорить розвиток мови, зробить її менш жвавий і ярким.

Английский ж мову, будучи необмежений ніякими рамками, не втратив свого «особи»; він залишався мовою німецької групи з усіма характерними рисами, притаманною йому по всьому протязі його розвитку, й ті зміни, яких він зазнав у зв’язку з запозиченнями, лише збагатили його словниковий состав.

Список литературы.

Modern English Lexicology.— Moscow external university of humanities, 1996.

Алехина А.І. Ідіоматика сучасного англійської.— М., 1982.

Англо-русский лингвострановедческий словник. — Американа.

Арбекова Т.И. Лексикологія англійської.— М., 1977.

Арнольд І.В. Лексикологія сучасного англійської.— М., 1989.

Бруннер До. Історія англійської.— М., 1956.

Войнова Е.А. Лексикологія сучасного англійської.— М., 1991.

Гинзбург, Хидекель. Лексикологія англійської.— М., 1981.

Ожегов С.І., Швецова Н. Ю. Тлумачний словник російської.— М., 1995.

Сейдл Дж., Макморди. Ідіоми англійської мови та їх вживання. — М., 1963.

Смирницкий А.І. Лексикологія англійської.— М., 1949.

Харитончик З. А. Лексика англійської.— Мінськ: Вышейшая школа, 1992.

[1] Арт Бухвальд. Це Америка. — М., 1966. — З. 201.