Категория протилежність у англійському языке

Англійська мова має багатий словниковий запас, який ми використовуємо, коли описуємо свої почуття, предмети і явища навколишнього нас світу, викладаємо свої і намагаємося щось довести. І тому у своїй промові ми використовуємо антоніми і конверсивы, що є лексичними способами висловлювання категорії «протилежності» в языке.

До цього часу стоїть питання, чи його разнокорневые слова вважати антонімами. У мові вся лексика систематична, і антонімія одна із найважливіших проявів системних взаємин у мовою й мисленні. Слова та його значення існують не окремо друг від друга, вони з'єднуються у нашій свідомості у різні групи, причому основою угруповання служить подібність чи пряма протилежність із такого значению.

Антонімія є семантична явище, що з відбитком у мові одному й тому ж сутністю, однак у на відміну від синонімів подібність значення антонимических слів проявляється насамперед у їх протиставленні у свідомості. Слід зазначити, що одне теж явище, ознака, якість може бути є такі антонимичными словами в залежність від зовнішньої ситуації, тобто не від того з якими реаліями вони співвідносяться. У цьому те й теж властивість чи якість, чи оцінка, властиві різним реаліям, а як і приписувані їм, може істотно різнитися зі своєї концептуальної значимости.

Антонімія — яскравий показник системності лексики, упорядочиваемой в різних напрямках відносинами протилежності слів з їхньої семантичним свойствам.

Антонімія включає у собі слова, які позначають протилежні полюси одного якості, контрастні явища і предмети. І з збільшення ступеня абстрактності найменування, й у, з виникає необхідністю оцінювати ті чи інші предмети і явища розширюються можливості протиставлення, що використовуються позначення слів і імовірніше стає виникнення регулярних антонимических відносин між ними.

Антонімія є яскравим засобом антитезных протиставлень великий художньої виразності, а універсальному характері дозволяє використовувати її як метамови для описи різноманітних лексичних фактов.

Важливо підкреслити, що антонімія є ще однією з универсалей мовних: вона властива всім мовам (російський: добре — погано, італійський: pace — querra (світ — війна), англійський: day — night, німецький: lang — kurz, турецький: olumlu — menfi (позитивний — негативний), іспанський: pobre — rico (бідний — багатий) тощо), а одиниці виявляють принципово загальну структуру протилежних значень і велика подібність структурній і семантичної класифікації антонімів. У слідстві цього, слід зазначити, що проблемою антонимии в різні роки займалися такі учені лінгвісти, як: Л.A. Новиков, Э. И. Родичева, В. Н. Комиссаров, А. А. Киреев, И. О. Грицкой, А. А. Уфимцева й дуже далее.

На відміну від антонимии, конверсные відносини, як вираз категорії «протилежності», порівняно недавно привернули увагу учених лингвистов.

Але, не дивлячись цього, багато наукової праці присвячено конверсивным відносинам. Над цією проблемою працювали: М. И. Жиляева, Э. В. Зуева, З. М. Кумахова, Ю. Д. Апресян, М. В. Моисеев і т.д.

Бо у зараз у нашій країні виріс інтерес до англійської мови, виникає потреба у досконале знання семантики англійської, зокрема такого маловивченого явища як антонімія і коверсивные відносини. Ця робота можна використовувати в якості основи задля її подальшого наукового дослідження категорії «протилежність», а так само як навчальний материал.

Отже, метою нашої роботи є підставою дослідження категорії «протилежність» виявити кошти її висловлювання на англійському языке.

Досягнення поставленої мети ми виділяємо ряд задач:

1.Основываясь на дослідницьких роботах відомих учених лінгвістів, вивчити антонимию і конверсные відносини, як висловлювання категорії «протилежність» в языке.

2.Дать загальну характеристику антонимам і конверсным отношениям.

3.Классифицировать антонимические пары.

4.Определить значення частки NOT, як елемента освіти антонимов.

5.Показать відмінність між антонімами і конверсными отношениями.

6.Показать практично, що антоніми є засобом висловлювання категорії «противоположность».

У ході дослідження використовувався типологічна метод — був виділено комплекс істотних ознак антонімів, основі яких може бути побудована ідеальна модель антонімів. Для дослідження слів, складових антонимические пари, використали аналіз дефиниций.

Ця дипломна робота, крім вступу радянських та укладання, включає в себе дві основні частини: перша висвітлює теоретичні питання поставленої проблемі, друга присвячена практичним аспектам проблеми. З іншого боку, включений список робіт які у процесі исследования.

Глава 1. Протилежність: форма і содержание.

1.1 Трактування значення «протилежність» з погляду філософії і логики.

Термін «протилежність» широко використовують у різноманітних областях науки. Так було в філософії під терміном «протилежність» розуміють категорію, яка має жодну з ступенів розвитку протиріччя [19; 371]. Логіка трактує термін «протилежність» по-своєму. «Протилежність» — категорія, якою виражено жодну зі сторін діалектичного протиріччя, що містить у собі взаємодія між взаємовиключними, але за цьому взаимообуславливающим і взаимопроникающим одне одного протилежностями всередині єдиного об'єкту і стані або ж понятті, висловлювань, теорій [12;486] .

У мові ж «протилежність» знаходить свій відбиток у антонимии і конверсивах. Антонімія — це тип семантичних відносин лексичних одиниць, мають протилежного значення (антоніми) [22; 35]. Будучи категорією лексико-семантической системи мови, антонімія представляє собою жодну з реалій мовних: вона властива всім мовам, та її одиниці виявляють принципово загальну структуру протилежних значень і велике подібність структурній і семантичної класифікації антонимов.

Конверсія (від латинського conversioзміна, перетворення) в лексиці - це спосіб висловлювання субъектно — об'єктних взаємин у еквівалентних за змістом пропозиціях [ 22; 234−235].

1.2 Види «протилежності» і зібрали шість типів з протилежним значением.

Розрізняють два виду протилежності: контрарная (від латинського contrarius — протилежний) і комплементарная (від латинського complementum -дополнение)[15; 9 — 12].

X Z Y.

Рис. 1.

Контрарная протилежність (Рис. 1) виражається оглядовими поняттями «X» і «Y», між якими можливо третє, середнє «Z», і який не лише заперечують одне одного, а й характеризуються своїм, протилежним змістом, наприклад: молодий — середнього віку, літній — старый.

X Y.

Рис. 2.

Комплементарная протилежність (Рис. 2) представлена оглядовими поняттями «X» і «Y», дополняющими одне одного до родового отже між ними неможливо ніяке третє, середнє поняття, наприклад: істинний — помилковий. Родове поняття тут вичерпується двома оглядовими, тому заперечення однієї з них дає зміст іншого: неистинный — отже помилковий і навпаки. І з таких понять характеризується також своїм позитивним вмістом у на відміну від суперечать понять типу: молодий — немолодої (тобто середнього віку, літній, старий), де друге видове поняття негативно за своїм характером і неопределенное.

Через це таке протиставлення не утворює протилежності і перестав бути логічного основою антонимии. Щоб висловити справжню протилежність, другий член протиставлення може бути тут конкретизований, вказано точніше (немолодої - старий): «у ньому визначеність необхідно повинна визначати себе точніше, має стати визначеністю у собі, противоположением"[3;64].

Протилежні видові поняття, на відміну від суперечать, визначають межа прояви якості, властивості, дії, визначених тим або іншим суб'єктам родовим поняттям, які й утворюють логічний модель антонимии.

Львів М.Р. читає, що логічна модель протилежності є необхідним, але недостатньою умовою лексичній антонимии: вона стає у мові моделлю антонимии тільки в слів, що пропагують якість, виражають противонаправленность дії, стану, властивостей, ознак, а також в деяких інших лексичних одиниць. Облік природи й особливостей семантики мовних одиниць дозволяє обмежувати антоніми з інших протиставлені слів, не їхнім виокремленням антонимии[15;9−12].

Основний масив протиставлень, які мають ядро антонимии, утворюють слова, значення яких сприймаються, мов позначення якості (хороший — поганий, good — bad, добрий — злий, kind — mean) чи спрямованість (входити — виходити, come in — come out). По формі це слово може бути разнокоренные (живої - мертвий, alive — dead), однокореневі (можливо — неможливо, possible — impossible), а, по характеру їх семантичних відносин — співмірні (легкий — важкий, easy — hard) і нерозмірними (починати — переставати, begin — stop). У відповідно до цього, виділяються шість основних типів слів з протилежним значенням: 1. Антоніми, які позначають якість, разнокоренные і співмірні. 2. Антоніми, які позначають якість, однокореневі і співмірні. 3. Антоніми, які позначають спрямованість, разнокоренные і співмірні. 4. Антоніми, які позначають спрямованість, однокореневі і співмірні. 5. Антоніми, які позначають спрямованість, разнокоренные і несумірні. 6. Антоніми, які позначають спрямованість, однокореневі і несоразмерные.

Перший тип антонімів — найхарактерніший і представницький. Якісні слова — антоніми сумірні з і симетричні щодо норми, де їх семантично нейтралізуються, уравновешиваются.

Другий тип антонімів представлений однокорінними пропорційно протиставленими якісними словами. Симетричність проявляється тут як своєрідна «що скасовує» певне властивість протилежність: можливо — неможливо, possible — impossible.

Третій тип антонімів охоплює разнокоренные слова з розмірним протиставленням протилежно спрямованих дій (ознак, властивостей тощо.): підніматися — опускаться.

Співмірні відносини протилежно спрямованих дій, виражених однокорінними словами, передаються у четвертому типі антонімів: входити — виходити, come in — come out.

П’ятий і шостий типи представлені відповідно разнокоренными і однокорінними словами з нерозмірної односторонньої спрямованістю: запалювати — гасить.

Отже, зовні схожі на антоніми слова не утворюють дійсною протилежності. Не висловлюють протилежності, отже, немає антонімів, слова конкретно не оцінної семантики: книга, телефон, годинник, велосипед і т.д.

Глава 2. Кошти выражения.

категорії «противоположность».

2.1 Загальна характеристика антонимов.

Антонімами можна визнати слова, які протиставлені по самому загальному і суттєвого їхнього значення семантичному ознакою. У ролі критеріїв виділення антонімів було висунуто такі: можливість вживання слів у цьому висловлюванні при протиставленні, однакова сфера лексичній сочетаемости.

Булаховський Л.А. зазначав, «антоніми, переважно, ставляться до вираженню якостей, але можливі як і при назві діянь П. Лазаренка та станів негативного чи який скасовує характеру» [2;45]. Не можна, проте, погодитися, що «під антонимией розуміють непроста протилежність, що може бути виражено додатком заперечення (говорити — невтомно говорять, білий — небелый), а протиставлення припускають це значення виражених різним корінням (сухий — мокрий, життя — смерть)» [2;45]. Досить чітко різняться дві групи слів, значення яких є антонимичными. Їх розбіжності обумовлені тим, як і значеннях слів представлені членування різних відрізків дійсності і співвідношення виділених у яких ознак. Членування різних частин «семантичного простору» грунтується в різних принципах. Будь-яка частина його бути представлена подвійно: по-перше, шляхом виділення є або менш стійких відрізків цього простору, які одержують щодо самостійні характеристики. По-друге, шляхом антонимической поляризації, тобто встановлення двох полярних точок, характеристики яких взаємозумовлені. Для позначення конкретних предметів і явищ в мові використовується, переважно, перший шлях членування «семантичного простору», а при виділенні різноманітних якісних і оціночних ознак — другий способ.

Основну групу антонімів представляють слова, які позначають певні якості, саме виділення яких, можливо лише як розчленовування даних якостей з допомогою протилежних одна одній значень. Антонимическая противопоставленность слів в цьому випадку конструктивно яка потрібна на них. Особливий тип антонімів представлений парами слів, між значеннями яких «на всі сто» розподілено певна семантична область; член такий групи протипоставлено одна одній: може бутивідсутні, одружений — холостой.

Антоніми використовують як засіб створення контрасту в літературно-художніх произведениях:

За море Чорне, за море Белое.

У чорні ночі й в білі дни.

Дико дивиться обличчя онемелое.

(Блок. Русь моя, життя моя …).

Але брати антонімів у створенні контрасту (антитези) означає, проте, що контрастне протиставлення завжди створюється саме антонімами, відповідно, що що у цьому протиставленні слова є (чи стають) антонимами.

2.2 Кореневі і аффиксальные антонимы.

Комісарів В.М. стверджує, що це антоніми можна розділити на дві групи: кореневі і аффиксальные антонимы[11;7−18].

Наявність антонимической характеристики в значеннях кореневих слівантонімів лінгвістично знаходять у наступних двох особливостях: 1. У регулярному вживанні у складі антонимических контекстів. 2. У спільності їх лексичній сочетаемости.

Також антонимичная характеристика може закріпитися за значенням кореневого слова — антонима в тому разі, якщо це слово буде регулярно вживатися у мові висловлення протиставлення. Слова з протилежним значенням можуть існувати у мові лише доти, оскільки вони регулярно відтворюються у мові як антоніми, тобто у безпосередньому протиставленні одна одній. Контексти, у яких слово вживається спільно зі своїм антонімом і безпосередньому протиставленні йому, називаються антонимичными контекстами. Комісарів В.М. звертає нашу на той факт, у сучасному англійській кореневі слова — антоніми регулярно відтворюються за п’ять типових антонимичных контекстах.

Типовий контекст 1 характеризується значенням загальності (все — Проте й Б). Протиставлювані слова вживаються як однорідні члени пропозиції, з'єднані або сочинительной, або розділової связью.

If you have obeyed all the rules, good and bad, and you still come out at the dirty end, then і say the rules are no good.

(M. Wilson, Life with Lighting.).

Типовий контекст 2 характеризується значенням прямого протиставлення (А є Б, а навпаки, У). Протиставлювані слова вживаються як однорідні члени пропозиції, з'єднані противительной связью.

He was alive, not dead.

(B. Show, The Apple Cart.).

Типовий контекст 3 характеризується значенням альтернативності (А чи Б).Противопоставляемые слова вживаються як однорідні члени пропозиції, з'єднані розділової связью.

You will see if ye were right or wrong .

(A. Cronin, The Harther’s Castle.).

Типовий контекст 4 характеризується наявністю контрастного фону (А є Б, а У, навпаки, є Р). Протиставлені слова вживаються як і той ж член пропозиції у двох паралельних конструкциях.

The whole was big, oneself was little.

(J. Galsworthy, The White Monkey.).

Типовий контекст 5 характеризується наявністю простого спільного вживання і немає чітко вираженої структурної формули. Протиставлювані слова вживаються як різні члени пропозиції в межах чи двох пропозицій, пов’язаних по смыслу.

In its great presence our small sorrows creep away, ashamed.

(J. K. Jerome, Three Men in a Boat.).

Особливою формою типового контексту 5 є одночасне використання двох взаимообратных дій як однорідних членів предложения.

I’ve lost and won more lawsuits than any man in England.

(W. M. Thekeray, Vanity Fair.).

Важливо, кожна пара антонімів регулярно протиставляється щодо одного чи навіть кількох типових контекстах. Окремі пари антонімів різняться і за кількістю типових контекстів, у яких вживаються, і з частоті їх споживання у тому контексті. Регулярне вживання у складі антонимичных контекстів є основним лінгвістичним показником приналежності слова до антонимам. Другим показником антонимичности служить спільність лексичній поєднуваності у протиборчих одна одній членів антонимических пар. Для слов-антонимов характерно майже повне збіг сфер лексичній поєднуваності, що уможливлює їх регулярне одночасне використання в контекстах, виражають протиставлення. Спільність поєднуваності двох антонімів часом усвідомлюється настільки чітко, що виникає можливість вільно використовувати слово в стійких поєднаннях, у яких зазвичай вживається лише його антоним.

Аффиксальные антоніми утворюються шляхом безпосереднього приєднання до речі негативного аффикса. У цьому полягає відмінність аффиксального антонима від кореневого. Єдиним регулярним засобом аффиксального освіти слов-антонимов є негативні префікси un-, in-(il-, im-, ir-), dis-. Решта негативні суфікси утворюють лише окремо антонимические пари, які порівняно рідко вживаються в антонимичных контекстах. У сучасному англійській не існують слова, якого можна створити антонім шляхом безпосереднього приєднання щодо нього, наприклад, негативного суфікса -less.

У антонимах різного кореня антонимичная характеристика немає формального вислови й закріплюється у результаті застосування слова в типових антонимичных контекстах. Інша працювати з аффиксальными антонімами. У слів антонимичная характеристика з’являється у результаті приєднання префікса, який і є її формальним носієм. Саме завдяки префиксу дане слово набуває значення, протилежне значенням слова, має хоча б корінь, але з має префікса. Корінь слова з негативним префіксом хіба що антонимичен свого слова. Негативне чи антонимичное значення префікса закріплюється його в результаті вживання їх у такому значенні. Заперечення шляхом приєднання негативного префікса якісно відрізняється від заперечення з допомогою негативною частки. Присоединясь до речі, префікс робиться складовою цього терміну, значення його зливаються багатозначно кореня в єдине ціле. Слово з негативним префіксом як означає заперечення значення кореня, але не несе у собі твердження протилежного значення. Тому негативний префікс значно повніше висловлює заперечення, ніж негативна частка. У слова з негативним префіксом заперечення міститься у самому значенні слова. Позаяк заперечення у сенсі і є протиставлення, виходить картина, характерна слів — антонімів. Отже, негативний афікс теоретично воно може утворювати слово-антоним.

2.3 Підбір антонімів до многозначному слову.

Комісарів В.Н.обращает на той факт, що у зв’язки України із практичної спрямованістю і обмеженим обсягом словника [ 11; 7−18] в ньому відбилася питання значеннєвих зв’язків всередині антонимичной групи, коли її членами є багатозначні слова.

Тому, за доборі антонима до многозначному слову Комісарів В.М. зазначає, що можна пам’ятати следующее:

1.В системі значень багатозначного слова антонимичными є лише деякі значения.

2.Наличие в значеннєвий структурі багатозначного слова — антонима низки неантонимичных значень не перешкоджає визнанню його антонімом в сукупності усіх її значень. Антонимичность як особлива додаткова характеристика значення істотно впливає протягом усього значеннєву структуру багатозначного слова. Пряме значення багатозначного слова — антонима, що є вихідної точкою всієї системи значення даного слова, завжди несе значення антонимичности. Антонимичность переносних значень слова спирається на наявність антонимичного прямого значення, створюючи хіба що своєрідну систему антонимичных значень всередині значеннєвий структури слова. 3. Зазвичай, багатозначні слова — антоніми мають кілька антонимичных значень. Ця обставина дає можливості використовувати антоніми безпосередньо для розмежування значень всередині багатозначного слова.

Проте, облік антонимичного вживання слова допомагає установити межі окремого його лексичного значення. 4. У одного значення слова може бути більш одного антонима. 5. Одночасне протиставлення кількох слів одному й тому значенням слова-антонима міцно пов’язує всі ці слова на єдину антонимическую группу.

2.4 Антоніми і окказиональные противопоставления.

Однією з основних операцій на інтелектуальної діяльності є протиставлення. Мыслительно зіставляє два предмета, явище чи його ознаки з довколишнього дійсності, людина, якщо це виявляється можливим, робить висновок про їх противопоставленности. Мисленне протиставлення реалізується у промови через протиставлення слів, що пропагують ці экстралингвистические реалии[17;75 — 77].

У синхронному зрізі мови є такі слова, значення яких протиставляють все (або «майже все) носії даного мови. Цей вислів зазвичай називаються антонимами.

Але протиставлення в мовної діяльності безумовно не вичерпується лише вживанням слов-антонимов. Багато обставин може бути причиною протиставлення будь-яких двох слів, навіть синонімів, наприклад: не очі, а очі. У разі говорять про «окказиональном протиставленні» чи «контекстуальної антонимии». До жалю, досі не визначено межі між антонимией і окказиональном протиставленням. Немає навіть єдиної думки про тому, вважати чи антонимию мовним або суто логічним явлением.

Неодноразово доводилося чи з думкою, що антонимии як категорії взагалі немає, які можна протиставляти будь-які два слова назвати їх антонімами, отже антонімами будуть «стіл — не стіл», а, отже, і «стіл — шафу». Дослідження антонимии не можуть тим, що ні можна знайти ніяких точних лінгвістичних критеріїв для визначення антонимичности двох слів. Отже, якщо антонімія не є категорією мови як системи абстрактних відносин, то у усього її як однієї з типів семантичної кореляції плану змісту входить до компетенції науці про мову, а точніше, семантичної типології языков.

А, щоб здійснити межу між антонимией і окказиональными противопоставлениями, інакше кажучи, аби цей питання: «яких слів слід називати антонімами», необхідно передусім встановити, який із компонентів значення російських слів антонимической пари мовою містить потенційну здатність протиставлення у мові саме цих двох слів. Загальне лексичне, чи функціональне значення, виведене в лексичній поєднуваності слів, у разі антонимии несе у собі протиставлення. Навпаки, лексична сполучуваність антонімів здебільшого виявляє велике подібність і можливо підібрати такий контекст, в якому обидва члени антонимической пари взаємозамінні, причому заміна одного антонима іншим, повідомляє всієї фразі протилежне значення, например:

B кімнаті було много/мало мебели.

Проте, реалізація у мові мисленнєвої установки говорить на протиставлення з допомогою системи антонімів необмежена рамками одного висловлювання — другий член антонимической пари то, можливо вжито в іншому, сусідньому висловлюванні і навіть може лише матися на увазі, например:

Антон: — Дурню ты!

Петро: — Ні, я умный!

Или.

Шварц: — Мені випало бути гарний! Навіть розумні жінки надходила отчаяние.

Вислів «навіть розумні» легко добудовується «а про дурних» — і розгортається «як дурні, а й розумні «.

2.5 Умови актуалізації антонимических отношений.

Антонимические відносини перебувають у межах різних частин промови, але у найбільш яскраво вираженому вигляді їх подано якісними прикметниками. Семантичні відносини прикметників, зокрема і антонимические, слід вивчати через їх сполучуваність з іменниками [21;143 — 149 ].

Антоніми у найзагальнішому вигляді визначаються як слова, мають протилежного значення. Проте оскільки більшість прикметників багатозначні, то є мають кілька элементных значень — лексико-семантичних варіантів (ЛСВ), тому традиційне визначення слів антонімів справедливе тільки для однозначних прикметників. А те й теж багатозначне прикметник може мати одночасно кілька антонімів, соотносимых з різними їх значеннями, например:

Bright — 1. Dull (paint).

— 2. Dim (stare).

— 3. Gloomy (day).

— 4. Dark (window).

— 5. Stupid (pupil).

Проте, в усіх ЛСВ багатозначного слова можуть утворювати антонимические позиції. Майже всі дослідники, вивчаючи антонимию прикметників, вважають, що вона властива лише якісним прикметником. Але виділити якісні прикметники, відрізнити їхнього капіталу від відносних не легко. Вирішальним критерієм, є семантичний. Відмінності між якісними і відносними прикметниками залежить від тому, що якісні прикметники характеризують об'єкт внутрішніми і зовнішнім властивостями: формою (long — short), за кольором (white — black), за величиною (small — large), тобто, це семантика — граматична група прикметників що пропагують ознаки, що мати кількісну характеристику. Відносні прикметники, будучи назвами властивостей, характеризуючих ставлення одного предмета до іншого, позбавлені такої характеристики. З іншого боку, якісні прикметники мають ступінь порівняння. Ознакою якісних прикметників був частиною їхнього здатність утворювати антонимические кореляції. Щоб краще визначити сутність антонимии, необхідно розрізняти два типу протиставлення серед антонімів. Для визначення різниці з-поміж них необхідно оперувати деякими логічними поняттями. Логічні поняття діляться на порівнянні і незрівнянні. Зміст непорівняльних понять мало торкаються одна одної, і вони мають «основу порівнювати», наприклад: justice — library. Протиставлятися можуть розв’язуватися тільки порівнянні поняття, зміст що у якому -то моменті торкаються одна одної, звані несумісні поняття, наприклад: war — peace, justice — injustice, etc. Такі поняття не ізольовані друг від друга, вони мають точок дотику, отже, і підстави для сравнивания:

War / Peace — стан общества.

Justice / Injustice — моральні качества.

Серед протиставлюваних понять різняться протилежні (контрарные) і суперечать (контрадикторные). Під контрарными розуміються поняття, яких вміст одного як виключає ознаки іншого, а й заміщає іншими несумісними ознаками, наприклад: clever — stupid. Не можна одночасно мати обома ознаками, тобто це й clever і stupid .Логічне заперечення однієї з понять не означає однозначного указування інше. У цьому типі логічного протиставлення чергуються пари: hot — cold, black — white, thick — thin, etc. У понять контрадикторных на утримання однієї заперечує зміст іншого, не стверджуючи яких — або інших ознак. Контрадикторные поняття повністю вичерпують обсяг відомого класу предметів. Між ними неможливо третє, середнє поняття. Майже всі поняття з погляду логіки входитимуть до сфери антонимии. Контрадикторные поняття є заперечення одне одного. На думку Л. А. Новикова вони висловлюють ослаблену протилежність, не створюючи логічного моделі антонимии. Контрадикторную протилежність висловлює порівняно невеличкий за чисельністю клас антонімів. Це правда звані комплементарные антоніми, чи антоніми, які виражають доповнюваність. Контрадиктарная протилежність, на відміну від контрарной, — бінарна опозиція. Вона містить лише 2 члена, причому заперечення одного члена пари имплицирует твердження іншого і навпаки. Комплементарные пари доповнюють одне одного без винятку родового поняття (середнього, проміжного поняття між ними): dead — living, false — true, etc. Комплементарність слід відрізняти від простий контрадикторности типу: red — not red, young — not young, яка висловлює антонимии. Антонімія передбачає певний семантичну близькість між значеннями слів — антонімів. Якщо очевидна є ознаки відмінності, то антонимии немає. Зазвичай антоніми вживаються в типових контекстах, мають чітку структурну формулу. Проте чи все слова, вжиті в антонимичных контекстах, можна зарахувати до антонимам, лише ті, які вживаються в них регулярно, постійно. Може бути, що вживаються в контекстах окказионально. І тут ми не матимемо працювати з контекстуальної антонимией.

Like two doomed shipe that pass in storm.

We had crossed each other’s way.

But we made no sign, we said no word.

We had no word to say.

For we did not meet in the holy night.

But in the shameful day.

(OSW, vol.2. p.128).

Прикметники holy і shameful вжиті в типово антонимичном контексті, проте є антонімами, бо мають необхідними ознаками антонімів — семантичним подібністю. Це окказиональное протиставлення, узуальным будуть такі пари: holy — unholy, shameful — shameless.

У деяких контекстах одне із антонімів усунути іншим антонімом, а текст, трансформований в такий спосіб, як не втратить сенс, а й зміниться цілком належним чином — стане прямо протилежний даному. Можливість взаимозамены служить додатковим критерієм антонимичности. Але взаимоподстановка антонімів перестав бути абсолютної. Іноді знання об'єктної реальності підказує, що з заміні слова з його антонім все пропозицію позбавляється сенсу, например:

It is quite remarkable how one good (bad) action always breeds another.

Пропозиції, трансформовані шляхом підстановки антонимичного прикметника, не втрачають сенс, а набувають протилежне значение.

Антонімія контекстуальна відрізняється від антонимии системної фактом безпосереднього протиставлення, контрасту. Зазвичай, ця противопоставленность дана лише певній мовної ситуації - поза контексту, таке слово не трактуються як антонимичными. Противопоставленность перестав бути, отже, властивістю їх значень, семантичної характеристикою цих слів, а носить образний характер.

2.6 Частка NOT як актуалізатор антонимических взаємин у лексике.

До нашого часу у літературі немає однозначного і точного визначення частинок [8; 10 — 14]. Немає й чіткого переліку частинок: до них відносяться артиклі (a; an; the), союз (or), приводи і прислівники (up; in; out), афікси (un-; in-; -ness; -ly). Б. А. Ильиш свідчить про три можливості визначення статусу частинок у пропозиції: або це самостійні другорядні члени пропозиції, яким було б знайти особливе назва; чи це частина члена пропозиції, якого це стосується; або стоять поза пропозиції з їх годі й враховувати в аналізі. Сам автор схильний вважати частки самостійними единицами.

У особливий клас службових слів виділяють логічні частки. Негативна частка NOT маркірує предикат висловлювання і, супроводжуючи яке — то знаменне слово у пропозиції, ставить їх у певні відносини з однорідними поняттями — цю частку вважають логічного. Аналіз текстів показав, що частка NOT співвідносить однорідні поняття, й у частковості, антонимические пари прикметників і прислівників. Один член антонимической пари представлений ядерним елементом заперечення NOT, інший — позитивним коррелятором ядерного елемента. Позитивний коррелятор може бути виражений ясно і імпліцитно входить у сенс висловлювання. Стосунки між протилежними поняттями вибудовуються так; little — not much — a lot. Антонім із від'ємною часткою NOT займає проміжне становище між протилежними за значенням формами. Позитивний коррелятор (a lot) виражений ясно. Зв’язок між a lot і not much — анафорическая. Що ж до имплицитных корреляторов, то негативна частка NOT бере участь у побудові умовиводів. Інакше кажучи, протиставлення слів (антонімів) може статися з урахуванням умовиводів, що випливають із сенсу пропозиції, например:

— Oh, mr. Webb? Mr. Webb, is there any culture or love of beauty in.

Grover’s Corners?

— Well ma’am, there ain’t much — not in the sense you mean. Come to think of it, there’s some girls that play piano at High School.

Commencement; but they ain’t happy about it.

Як очевидно з цього висловлювання, містер Веб вважає, що які відіграють на піаніно, мають бути щасливими. У основі цього затвердження лежить скорочений умовний силогізм. Умовно — категоричні силогізми бувають два види: стверджуючи і які заперечують. Тут має місце що підтверджує умовний силогізм. Умовивід, виходячи з якого функціонує вищенаведені слова, можна наступним образом:

1.If the girls play the piano, they are happy about it.

2.The girls play the piano.

3.They are happy about it.

Заперечення укладання: They ain’t happy about it.

На думку автора, дівчини мають бути щасливі. Тим більше що висновок, а точніше поняття «щасливі «, заперечується. У антонимической парі happy — not happy, happy позитивного бачиться імпліцитним коррелятором отрицания.

На матеріалі німецької мови функція логічних частинок (nur; gerade; noch; тощо), зокрема й третя функція негативною частки «не» (nicht), досліджували М. А. Тороповой. Аналіз останньої показав, будь-яка логічна частка співвідносить свій ядерний елемент з протилежним поняттям, тобто з антонімом. З цього погляду, дослідження частки NOT підтверджує аналогічні властивості. Співвідношення антонимических понять англійської частки NOT може мати двояку форму: эксплицитную і имплицитную. Що стосується эксплицитной форми висловлювання один член антонимической пари виконує функцію анафорического коррелятора заперечення. При имплицитной формі висловлювання однієї з антонімів, він включено до складу силогізму — в висновок (якщо це що підтверджує умовно — категоричний силогізм) чи у велику посилку (якщо це що заперечує умовно — категоричний силогізм). Негативна частка NOT співвідносить ядерний елемент позитивний коррелятор, тобто встановлює антонимические зв’язку слів. Антонім з негативною часткою NOT може обіймати свою проміжне становище між протилежними за значенням формами, і може бути крайнім членом в суперечать понятиях.

2.7 Актуальність проблеми вивчення конверсивов.

Однією з регулярних способів освіти денотативно тотожних пропозицій (висловлювань) є конвертування, чи зміна за конверсією [7;1 — 2 ]. Конвертування здійснюється шляхом заміни предиката умовно вихідного висловлювання його конверсным коррелятором (конверсивом), причому функцію конверсных оппозитивов можуть виконувати як різні слова (ЛСВ), і співвідносні форми страдательного і дійсного застави. Вибір однієї з пари звернених пропозицій залежить від цього, яку саме предметно — логічний схему висловлювання формує який провіщає, яку точку відліку він обирає в описах одного чи іншого «стану справ «. Вочевидь, що природа відносин, пов’язуваних конверсивы, то, можливо розкрито тільки основі аналізу соотнесенных по конверсії висловлювань. Очевидним є й те, що його присутність серед мові одній з таких одиниць передбачає існування й другой.

Отже, проблема конверсії і конверсивов виявляється пов’язаної з областями мови та науки про нього. Аналіз такого продуктивного і регулярного способу освіти денототивно тотожних пропозицій, як конвертування, реалізованого як засобами різних мовних рівнів, а й різними одиницями одного — лексичного — рівня, які виділяються при цьому з урахуванням синтезу семантичних і синтаксичних критеріїв, є важливим і поставленим завданням, рішення якій у змозі розвитку наукових вистав об області лексичній семантики.

2.8 Зіставлення конверсивов і антонимов.

І конверсивы і антоніми пов’язані, хоч і по — різного, висловлювати ідеї обратности і цьому плані схожі один на друга[ 1;246 — 248 ].

Подібно антонимам конверсивы принципово асиметричними. Хоч і значення зводяться до одне одному і, отже, жодного з них є семантично складнішим, чим інший, вони нечасто трапляються семантично рівноправними. Прикладами семантично рівноправних конверсивов є пари типу: займати — позичати, купувати — продавати, брати — здавати і багатьох інших. У цих окремих випадках семантичної рівноправності кожен із конверсивов може мати простий самостійне тлумачення. Пояснюється це тим, що, наприклад, у кризовій ситуації купівлі - продаж і інших схожих беруть участь двоє одно имициативных, активних діяча (суб'єкт і контрагент) і опис ситуації можна будувати щодо кожного з них. Проте, переважно випадків лише з що у ситуації предметів можна розглядати ініціатором, джерело дії. Будинку не будуються, які будують, речі не самі вважаються поганими чи хорошими, хто ж — їх вважає такими й таке інше. Тому запевнення будується, рахуватися як іншого подібного начиння неможливо знайти витлумачені власними силами: єдиний спосіб обрати визначення полягає у тому, аби їх до вихідному, семантично самостійного конверсиву, тобто предикату, приписаному ініціатору ситуації. Цей вихідний конверсив отримує незалежне тлумачення (будувати — робити з певного матеріалу споруди чи механізм), яке потім переноситься, з повним дотриманням низки умов, що стосуються структури який висловлювання, і з значеннєвими додаваннями, якщо необхідні, на семантично самостійний конверсив.

Оскільки конверсивами може лише слова, мають щонайменше двох глибинних валентностей кожне, відносини конверсії виявляються характерними передусім на дієслів. Дієслово виробив спеціальну граматичну форму висловлювання конверсных відносин — форму дійсного і страдательного залога.

Інша ж частина промови, за своєю природою що має необхідними властивостями у розвиток конверсных відносин — це союзи, чимало з яких мають по дві активні валентности.

Проте, всякий розвинений мову має різними більш-менш регулярними способами освіти конверсивов. Регулярним і продуктивним джерелом лексичних конверсивов є похідні отглагольные іменники багатозначно діяча, об'єкта, інструмента, кошти, місця, результату дії тощо. Будь-які два іменників, з'єднуючись з дієсловом — зв’язкою або іншими допоміжним дієсловом, у принципі, здатні утворити конверсную пару.

Іншим регулярним і продуктивним джерелом лексичних конверсивов є антонимичные якісні прикметники і прислівники багатозначно розміру, фізичного властивості, швидкості, положення у просторі і часу та інших. А, щоб перетворити пару таких прикметників чи прислівників в лексичні конверсивы, досить узяти, їх в порівняльної ступеня, додати до кожного дієслово — зв’язку «be — бути» (у разі прикметників) чи, із дотриманням деяких умов, самостійний дієслово (у разі наречий).

Так можна використовувати антонимичные приводи, які позначають становище у просторі або часі. Вони утворюють конверсивы у поєднанні з якою — нибудь глаголом.

2.9 Конверсивные відносини у семантичної структурі імен деятеля.

Однією з типів семантичних взаємин у мові поруч із синонимией, антонимией і омонімією є конверсивность (оборотність) [13;152 — 156]. Використання терміна конверсивность обумовлена тим, що з терміном конверсія закріплено інше поняття. Конверсивные відносини є різновидом субъектно — об'єктних взаємин у мові, до яких належать такі поняття, як перехідність — непереходность, повернення, взаємність, активність — пасивність, заставу. Дане явище може виявлятися на граматичному (синтаксичному) і лексичному рівнях. Синтаксична конверсивность — це взаємодія суспільства та взаємозамінність оборотних конструкцій типу: С1 выйграл партію у С2 = С2 програв партію С1; С1 здає кімнату С2 = С2 знімає кімнату у С1. Як очевидно з наведених прикладів, предикати мають звернені рольові структури, а вихідні і трансформируемые висловлювання виступають як синонимы.

Лексичні конверсивы — це пари слів із простягненими рольовими і актантными структурами, що з розщепленням семантичних валентностей дієслова. Лексична конверсность позначається лише на рівні дієслова, іменника і прикметника. Вона широко представленій у сфері отглагольного словотвори. Серед отглагольных похідних частіше зустрічаються імена дії чи стану, повністю заимствующие дієслівні валентності. Ознаками лексичних конверсивов є: 1. Наявність однотипних, порівняних суб'єктів і предикатів. 2. Навернені рольові структури. 3. Спільність частини промови актантов.

Наявність двох актантов щодо одного контексті є надлишковим, оскільки предикат висловлює як відносини між актантами, а й їхні статус і в цьому отношении.

Різновидом конверсивных взаємин у мові є заставні відносини. Апресян Ю. Д. зазначає, що" лексична конверсія — явище по суті заставне" [1;231]. Проте, попри спільність семантики (здатність висловлювати оборотні відносини), поняття конверсивности і застави годі було ототожнювати. Якщо у першому разі об'єкти, учасники дії, входять у відносини взаємного доповнення, є рівноправними, але у заставних опозиціях один їх актантов, будучи пациенсом, піддається дії з боку іншої об'єкта, виступає ініціатором, джерелом цього дії. При конверсивных відносинах міститься два предиката, з боку яких спрямоване однією неживий об'єкт. При заставних відносинах об'єкт є одушевленим, це з учасників дії, котрий є суб'єктом і претерпевающим лицом.

Отже, основу конверсности і залоговости лежать взаимонаправленные відносини, висловлені предикатом, що є визначальним членом конверсной конструкції. Конверсивность у сфері отглагольного словотвори представлена четыремя структурними різновидами, зумовлені способами висловлювання предиката в мотивуючої структуре:

1.Разнородные дієслова, які позначають разнонаправленные дії, типу купувати — продавати; sell — buy.

2.Один дієслово, у якого синтаксичної і семантичної симметричностью («конверсивы у собі») друг; friend.

3.Однокорневые заставні форми агенс — пациенс, типу: гонитель — вигнанець; persecutor — persecuted.

4.Разнокорневые заставні форми, типу: покровитель — протеже; protector — protege.

Дві перші різновиду характерезуют конверсивные, а дві последнии — заставні отношения.

Таке ставлення можна як концентричних кругов:

субъектно-объектные отношения.

конверсия.

залог.

Рис. 3.

Конверсивность як семантична явище має багато з антонимией. Багато конверсивы є антонім, але виділяється також група антонімів, виражають оборотні відносини. Новиков Л. А. виділяє групу антонімів — конверсивов яких і визначає їх признаки:

1.Способность до конверсивности, тобто для вираження двосторонніх отношений.

2.Способность до позначенню однієї й тієї самі діяння як «зворотних» за змістом слов.

3.Выражение зустрічної спрямованості действия.

Конверсивы і антоніми, включаючи протиставлені семи, взаимообуславливают одне одного. У водночас вони є тотожними понятиями.

Конверсивы мають однакові рольові структури, а антоніми — різні. Відрізняються які й за складом валентностей.

Значення конверсивов зводяться друг до друга, жодного з них є семантично складнішим, у зв’язку з ніж опис ситуації можна будувати щодо кожного з них, тоді як антоніми який завжди рівноправні в семантичному відношенні. Імена діяча, які виражають вужчу, по порівнянню з конверсивами, заставну семантику, мають ще менше точок зустрічі з антонимами.

Не всі заставні пари є антонимичными, оскільки частіше за все вони перебувають у відносинах не противопоставленности, а додатковості. Якщо валентності конверсивов і антонімів часто збігаються, то праві валентності агенса і пациенса мають мають. Отже, якщо конверсія і бачить запоруку становлять приватний тип семантичних відносин, те з антонимией вони у еквівалентних (сумісних, перехресних) відносинах, може бути представлено як схемы:

конверсія антонимия.

Рис. 4.

2.10 Кошти висловлювання категорії конверсивности.

Вперше на існування у мові конверсивности зазначив французький учений Ш. Балли. Він розглядав конверсивность як протилежних поняття, укладені одне целое.

Більше точне поняття конверсивности висловив О.Есперсен. Він: «У окремих у мові зустрічаються пари дієслів, що є друг з іншому в відносинах як слова «над й під «, «перед і після», «більше і від» Те, що у одній пропозиції розглядається з погляду А, а іншому з погляду У [6;186]».

На жаль, після О. Еспернена до проблеми конверсивности лінгвісти не зверталися до перебігу багато часу. Тільки 1952 року американський лінгвіст З. Харрисон розглянув трансформації типу: He sold me a book — I bought a book from him, цим, відновлюючи частина навчань О. Есперсена, і, аналізуючи явище конверсности лише на рівні предложения.

Синтаксичний аспект конверсивности було розроблено на працях Ю. Д. Апресяна, В. Г. Гага, К. И. Бабицкого, А. К. Жалковского, Т. П. Ломтева і інших. Представники цього напряму характеризують пропозиції з конверсивами як перифраз одне одного. Зокрема О. И. Москальская схильна вважати конверсивы «виглядом перифраз, переважно грамматического по своєму характеру. Це з синтаксичних процесів у сфері синтаксичної деривації [17;75]». У працях дослідників даного напрями спостерігається тенденція інтерпретувати конверсивность як синтаксичну трансформацію — актив/пассив у широкому смысле.

Така думка на природу конверсивности, обумовила погляд на «лексичні пари від різних основ (за висловом В. Г. Гага „лексичні заміни“) як, восполняющие відсутності в дієслова необхідних форм зміни для освіти пасиву.» Звідси випливає, що трансформація актив/пассив є головний зміст конверсивности, натомість взаємини в парах дієслів типу «давати — брати» носять вторинний характері і вживаються, якщо дієслово не може утворювати пассив.

Такий підхід ставить за центр пропозиції конверсивы і виводить за рамки дослідження лексичні одиниці отже семантичні відмінності конверсивов не вносять змін — у сутність відносин між конверсными конструкціями. Наприклад, пропозицію типа:

John likes hockey; Hockey pleases John; Hockey is liked by John; John is pleased by hockey. витлумачуються як перифрази оскільки пасив дієслова like синонимичен дієслову please, а пасив дієслова please синонимичен дієслову like. Ця думка суперечить вихідному висловом О. Есперсена, який віднікувався про конверсных стосунках між лексичними одиницями: дієсловами, приводами тощо. Єдиним засобом встановлення конверсивности синтаксисты вважають трансформацию.

Лексико-семантический підхід, поставивши до центру вивчення конверсивности значення лексичній одиниці, найпослідовніше відбиває мовну природу конверстности.

Перевага лексико-семантического напряму в виділенні конверсных відносин між значеннями (лексико — семантичними варіантами) слова чи торгівлі між значеннями різних слів. Оскільки слово не має один ЛСВ, а кілька, можна казати про конверсных відносинах над парах, йдеться про конверсных стосунках між кількома глаголами.

При семантико — синтаксичному підході увагу зосереджується лексичних одиницях і коло засобів вираження конверсности розширюється. Ю. Д. Апресян, наприклад, вважає, що ваші стосунки конверсности виявляються характерними передусім на дієслів оскільки конверсивами може бути лише слова, кожна з яких має менше двох валентностей. Саме дієслово виробив спеціальну граматичну форму висловлювання конверсных відносин — форму дійсного і страдательного застави. Ю. Д. Апресян, розглядаючи заставу як висловлювання конверсивности, вважали його приватним випадком значно більше загальної семантико — синтаксичної категорією конверсности. Серед інших частин промови, які мають необхідні розвитку конверсивных відносин властивостями, Ю. Д. Апресян виділяє союзи (Він захворів., і тому прем'єра все-таки відбулося Прем'єра все-таки відбулося, тому що занедужало.), іменники (програш Івана Петру — выйгрыш Петра у Івана.). Єдине великий клас іменників, мають конверсивы, — це іменники, які позначають симетричні отношения.

Окрім вищеперелічених конверсивов, Ю. Д. Апресян виділяє є або менш продуктивні способи вираження конверсности:

1.Грамматический залог.

2.Антонимические якісні прикметники і прислівники багатозначно розміру, фізичного властивості, швидкості, положення у просторі і часу тощо в порівняльної ступеня (Він біг швидше мене — Я біг повільніше його.).

3.Антонимические приводи, які позначають становище у просторі чи поєднанні з якою — або займенником (Він прийшов досі - Я прийшов після нього.).

Лексико — семантична напрям, переважно, виділяє ж таки способи вираження конверсности. Центральне місце у тому числі займає дієслово. Дані дослідження Э. В. Зуевой доводять, що найбільше прикладів істинних конверсивов становлять: дієслова — 6,5%; іменники — 38,3%; прикметники — 15,2% [9;10]. Причому конверсные іменники і прикметники, зазвичай, вторинні, оскільки вони утворені від дієслів з допомогою суфіксів: buyer — seller; following — preceding. Дані тієї самої дослідження свідчать, що навіть 19,6% істинних конверсивов — іменники і 22% конверсивов — прикметників не є произврдными від дієслів, наприклад: child — parent; husband — wife; former — later; senior — junior.

Ті ж — кошти висловлювання конверсивности, крім прикметників, виділяє Ф.Палмер. Слід зазначити, що лінгвісти в цілому одностайно належать до засобам висловлювання конверсивности дієслово і іменник. Ю. Д. Апресян, Ф. Палмер та інші належать до засобам висловлювання конверсивности також прийменник, але виключають прикметник. Проте, Э. В. Зуева включає до засобів висловлювання конверсивности прикметник, але з розглядає прийменник як висловлювання конверсивности.

І все-таки Э. В. Зуева вважає, як і дієслово, і іменник, і прийменник, і прикметник може бути засобами висловлювання конверсности, якщо де вони порушують дві основні умови конверсности:

1.Отображение однієї й тієї самі діяння, стану (відносини).

2.Противоположную направленность.

Отже, можна сказати, що з всіх розбіжностях поглядів дослідники визнають дієслово як основний засіб висловлювання конверсности. Крім цього конверсными може бути іменник, прикметник і прийменник, якщо вони не суперечать основних критеріїв конверсности, тобто вони висловлюють одне і те сотояние чи ставлення, а як і протилежну направленность.

2.11 Фразеологічні конверсивы.

Конверсивность як самостійна категорія стала об'єктом лінгвістичного аналізу порівняно недавно. У лінгвістичної літературі зазначалося, що у конверсивные відносини можуть вступати як лексичні одиниці (ЛЕ), а й одиниці інших рівнів, а як і різнорівневі одиниці: ЛЕ — ЛЕ: buy — sell, купити — продати; ЛЕ — словосполучення: approve — to win approval, поважати — завоювати повагу; фразеологічні одиниці (ФЕ) — ЛЕ: to alarm — to take alarm, натягнути ніс — обманутися і другие.

Конверсивные відносини між разноуровневыми одиницями є рівноцінними. ФЕ порівняно з словом висловлює, зазвичай, більш складне семантична ставлення, їм у більшою мірою властива «функція оцінки, характеристики дійсності.» Маючи образністю, переосмысленностью, вони змогли поінформовані проти демонтивированными одиницями. Конверсивы, не збіжні повністю по обсягу коннатотивного і деннотативного значення, дістали назву квазиконверсивов. На фразеологическом рівні у конверсивные відносини вступають ФЕ, засновані різними образах, але вони також неравноценно висловлюють одну ситуацію. Вони можуть різнитися стилістичній, емотивної окрашенностью, а найголовніше, різні образи виступають з різними ассоциациями.

У лінгвістичної літературі зазначалося, що фразеологія покриває не все явища об'єктивної дійсності, тобто процес фразеологічної номінації діє вибірково. Деякі поняття на силу экстролингвистических особливостей стають продуктивнішими, реєструються певні «фразеологічні спалахи», виражену в появу синонимичных ФЕ. Конверсивы позначають ситуацію, у якій діють два учасника. Тому можна припустити, що конверсивы будуть покривати ту сферу людської діяльності, що характеризується перенесенням дії інше обличчя, тобто більшість фразеологічних конверсивов (ФК) становлять міжособистісні фразеологічні конверсивы. У англійській міжособистісні ФК становлять 85% і розпадаються на дві группы:

1.ФК, які виражають соціальні отношения.

2.ФК, відбивають емоційно — психічні отношения.

У другій групі виділяються кілька конкретних підгруп, например:

1.ФК багатозначно «лаяти — бути обруганным»: to give smb the beans — to get the beans.

2.ФК багатозначно «погубити — загинути»: break smb’s neck — break one’s neck.

3.ФК багатозначно «мати кого — або у залежності - бути з кого — або у залежності.»: to have smb at one’s bock and call — to be at smb’s bock and call.

Слід зазначити, що ФК емоційно — психічного відносини ставляться, переважно, до негативним емоціям. Це тим, що людина схильний деталізувати, конкретизувати свої негативні чувства.

ФК, які виражають відносини між обличчям й предметом, як і діляться на кілька групп:

1.put into force — come into force, шпигат — вийти з строя.

2.использовать останню можливість: put smth at stake — be at stake, поставити карті - бути на карте.

У англійській ФК утворюються з допомогою чергування альтернантов: one’s, somebody’s: get one’s blood up — get smb’s blood up.

Явище фразеологічної конверсивности пов’язують із тенденцією економії мовних коштів, оскільки передачі різних відносин використовується мінімум змін мовних средств.

2.12 Використання конверсивов в тексте.

Э.В.Зуева вважає за необхідне помітити, що істинні конверсивы є особливу різновид семантичної протилежності в лексиці, що один й та ситуація одночасно описується і позначається з точок зору її протиставлюваних участников[10;3 — 9]. Слова — конверсивы перебувають у своїх семантичних структурах загальну цього, що означає яке — то ставлення, а як і дифференцирующие семи (различающие статус учасників відносин), взаємно які передбачають, жорстко имплицирующие одне одного. Справжні конверсивы, в такий спосіб, є однією з видів мовного висловлювання имплиционных зв’язків значения.

Деякі дослідники вважають, що одночасне використання співвідносних конверсивов щодо одного тексті веде до надмірності інформації. Ю. А. Головенко відносить конверсивы до тавтологічним коммуникативам. За його думці, одночасне використання конверсивов з тексту, сприймається як відхилення від норми, оскільки з коммуникатив, зазвичай, повинен передавати яку — то нову інформацію у складі текста. 4;66]. Проте, з з іншого боку, запровадження обох конверсивов до тексту є прийом двостороннього експресивного підкреслення думки «У боротьбі ворожої выйгрыш одного є програш другого."[22;234 — 235].

Cледует заметить, что термін «текст» і «контекст» вживаються тут як синонимичные. Усі контексти зі спільним вживанням істинних конверсивов є семантично насиченими. Семантична насиченість створюється такими причинами:

1.Существованием з тексту синтагматичного відносини конверсной противоположности.

2.Семантическим взаємодією кожного їх конверсивов коїться з іншими словами контексту, провідним до появи нових комбінацій значень конверсивов.

3.Различной модальністю контексту, що відбиває інтенцію говорить, його уявлення обозначаемого отношения.

Нерідкими є контексти з цими двома соотносительными парами конверсивовы, в яких крім об'єктивно — модальних значень, з учасників обозначаемого відносини або невідомий, або невизначений. Спільне вживання конверсивов простежується й у контекстах, де статус учасника відносини незвичайний, вони стоять ніби змінюються ролями. У цих контекстах переосмислені справжні ролі учасників ситуації. Передавач інформації пропонує своє розуміння його звичайного і звичного для всіх відносини. Іноді обидва співвідносних парних конверсива вживаються щодо одного контексті, коли не потрібно уникнути повтору однієї й тієї ж слова. Парафраза з допомогою другого конверсива оживляє сообщение.

Глава 3. Практичні аспекти вивчення засобів вираження категории.

«противоположность».

Отже, у частині нашої роботи ми встановили, що у мові протилежність знаходить свій відбиток у антонимах і конверсивах. Однак у другій частині даної роботи спробуємо показати це антонимии, оскільки вона є яскравим вираженням категорії «протилежність» Матеріалом дослідження послужили: словник антонімів Комиссарова В. М; словник Hornby; і його розповіді М.Спарк.

Як було вказано вище, все антоніми можна розділити на великі групи: кореневі і аффиксальные.

Спочатку розглянемо практично кореневі антоніми. У цю групу входять слова, коріння яких протилежні за своїм значенням. У художньої літератури можна знайти чимало прикладів антонімів цієї группы.

Кореневі антоніми: New — old.

The new town of Whitney Clay had swallowed up the old village.

New — not existing before; introduced, made, invented, etc. recently or for the first time.

Old — having been in existence or use for a long time.

З дефініції цих слів бачимо, що є антонімами, так частка NOT є важливим елементом освіти антонимов.

Black — white.

The baby’s black and nothing can make it white.

Black — of the very darkest colour; the opposite to white.

White — of the very palest colour, like fresh snow or milk.

Значення даних слів містять протилежні семи dark і pale, тому дані слова будуть антонимами.

Cold — warm.

Don’t keep him too warm ma’am. But be careful that you don’t let him be too cold.

Cold — of a low or lower than usual temperature.

Warm — of or at a fairly high temperature.

Значення даних слів містять протилежні семи low і high, тому дані слова є антонимами.

Dead — alive.

We like letters to mothers, dead or alive.

Dead — no longer live.

Alive — living, not dead.

У дефініції слова alive міститься негативна частка NOT, яка є важливим елементом освіти антонімів, тому дані слова будуть антонимами.

Distant — near.

It may be near, it may be distant; while the road lasts nothing turns me.

Distant — far away in space or time.

Near — within a short distance of space or time.

Значення даних слів містять протилежні семи far away і short, тому дані слова є антонимами.

Dry — wet.

It is difficult enough to fix a tent in dry weather; in wet the task become herculean.

Dry — not wet, damp or sticky.

Wet — covered or soaked with liquid, esp water.

У значенні слова dry міститься негативна частка NOT, яка є важливим елементом освіти антонімів, тому дані слова будуть антонимами.

False — true.

Listening to her, і was beyond knowing whether her insight was true or false.

False — wrong, not correct.

True — rightly called, genuine or sincere.

Значення цих містять протилежні семи wrong і right, тому дані слова є антонимами.

Beautiful — ugly.

Do you know what it is to be ugly all your life and inside to feel that you are beautiful.

Beautiful — having beauty; giving pleasure to the senses or the mind.

Ugly — unpleasant, esp to look at.

У разі слова pleasure і unpleasant є однокорневыми. Слово unpleasant походить від слова pleasant + un, а un є негативним префіксом, тому слова ugly і beautiful будуть антонимами.

Female — male.

This, of course, to all individuals, of course male and female.

Female — of the sex that can give birth to children.

Male — of the sex that cannot give birth to children.

У значенні слова male міститься негативна частка NOT, яка є важливим елементом освіти антонімів, тому дані слова є антонимической парой.

Ill — well.

«I hope Phuong’s well,» he said. «I have never known her ill.».

Ill — in an unkind or critical way.

Well — in a kind way.

У разі ill є антонімом слову well. Значення слова ill міститься слово unkind, що відбулося від kind+un, де un є негативним префіксом, що створює антонимы.

Poor — rich.

It is only that he has better means of having it than many others, because he is rich, and many others are poor.

Poor — having very little money with which to buy one’s basic needs.

Rich — having a lot of money or property; wealthy.

Дефініції цих слів містять протилежні семи little і a lot, тому дані слова є антонимами.

З вищенаведених прикладів можна дійти невтішного висновку, що є противоположными, то є антонімами, якщо їх значення містять протилежні семи, негативну частку NOT чи негативні префікси un-; in-(il-; im-; ir-;) dis-; суфікс -less.Далее наведено приклади містять антонимические пары.

Defence — offence.

Best defence is offence.

Today — yesterday.

The superstition of today is the science of yesterday.

Good — bad.

What’s good about not being bad?

Alike — different.

It was unbelievable two people could look so much alike and be so completely and utterly different.

Difficult — easy.

They were not difficult and for a girl of Roberta’s natural grace and zest, easy.

Alike — different.

How is it that two people, just a brother and sister, can be so alike and so different?

Despair — hope.

Sometimes і hope, my dear, and sometimes і don’t quite despair, but nearly.

Dimish — increase.

The softness of Dinny’s feelings dimished the watchfulness increased.

Drunk — sober.

«You are very drunk,» Gwen said. «Sober as a judge,» he said.

Early — late.

At first it was too early for the boy to be received into the proper refuge and at last it was too late.

Evil — good.

And so the factory came to be regarded as a good thing, not an evil.

Failure — success.

Naturally і went to evert a conflict in with success would damage me and failure disable me.

Fast — loose.

Surely Fleur would see in the long run that he couldn’t play fast and loose.

Fear — hope.

A strange conflict of hopes and fears raged within Dinny.

Above — below.

One is too far below me (і mean in her own opinion), and the other is too high above me.

Absence — presence.

To him the presence or absence of his wife’s sister was a matter of indifference.

Absolute — relative.

His vitality was absolute, not relative.

Accept — decline.

I cannot accept this offer, Lord Caversham, і have made up my mind to decline it.

Act — word.

A brawl or boil is a rude quarrel by word or act or both.

Active — passive.

This was no passive belief, but an active weapon which they flashed more convenient places of business.

Dead — alive.

«Speak» he cried, «and tell us whether you are alive or dead…».

Answer — ask.

It is always worth while asking a question, though it is not always worth answering one.

Attack — defence.

Dyke had stood between cab and fender through out all the duel, exposed, reckless, thinking only of attack and not of defence.

Back — forward.

He distinguished the choice open to him of forward or back, and he selected forward.

Beast — man.

But man or beast, it will be wise to stay here a minute and let get by and out of the way.

Begin — end.

Romance should never begin with sentiment. It should begin with science and end with a settlement.

Clever — foolish.

You don’t mean to say that this charming, clever young lady has been so foolish as to accept you?

Begin — finish.

Office affairs are easy to begin and difficult to finish, particularly in a small town.

Cold — hot.

First you are hot, then you are cold, and the best you have got is the fact you are old.

Complicated — simple.

«But this is complicated.» -«And on the paper very simple,» Robert Jordon grinned.

Cool — warm.

For the first time her lips were not cool, shut and sisterly, but warm and open and delicious.

Dangerous — safe.

But і think you are unreasonable. A thing cannot be bad because it is too dangerous and too safe.

Darkness — light.

Therefor whatsoever ye have spoken in darkness shall be heard in light.

Deed — word.

Annie Bauman was the only one who did not feel ashamed to avow herself by word and deed the companion of Gretel and them.

Find — lose.

You do that when you’ve lost a horseshoe that you’ve found, instead of nailing it up over the door.

Forget — remember.

Soldiers must not forget, they said, soldiers must not remember; all that’s treason.

Friend — enemy.

I asked for us to be friends, Margaret, not enemies.

Gain — loss.

«Let us weigh the gain and loss,» he quoted, «in wagering that God is, let us entimate these chances. If you gained, you gain all; if you lose, you lose nothing.».

Good — harm.

He must have been doing more harm than good around here.

Give — receive.

We know what we give, we cannot know what we receive.

Guilty — innocent.

So the law assumed there must be one guilty party, and one innocent party who has been wronged by desertion of the matrimonial bed.

Happy — miserable.

He seemed to think it remarkable that he should be so miserable in axactly the same place where he had once been happy.

Heavy — light.

His head felt empty, light as air; his feet were heavy as lead.

Ignorance-knowledge.

The journey from ignorance to knowledge of an individual student may remain a unique series of events whilst being controlled by a set of fixed rules.

Left — right.

Dora paid grocery bills right and left for two years.

Loathe — love.

If a man and woman sinned, let them go for into the desert to love or loathe each other there.

Lose — win.

Win or lose — nothing worse for public life than private ruction.

Never — now.

This overmastering wish of this — for its fulfilment it was now or never with him!

War — peace.

I do not claim that, even today, the issues of right and wrong, of war and peace are so clear to everyone as they were in my special circumstances.

Pleasure — sorrow.

Whether from pleasure or from sorrow, great tears fell from my stupid eyes on Lorna’s letter.

Private — public.

Yet, Monseigneur had slowly found that vulgar embarrassment crept into his affairs, both private and public.

Rise — sink.

Martin sank or rose to Clif’s buoyancy, while Clif rose or sank to Martin’s speculativeness.

Ancient — modern.

«That's the modern views, anyway,» — «According to report the ancient one too.».

Annoy — please.

He began to believe she might be in love with him and the thought was both pleasing and annoying.

Artificial — natural.

He made the most dismal sounds i’ve ever heard produced by any means, natural or artificial.

Blessing — curse.

Still, as і see it, marriage is a very sacred thing and children are a blessing — not a curse.

Comedy — tragedy.

Old — young.

The sole is born old but grows young. That is the comedy of life. And the body is born young and grows old. That is life’s tragedy.

Ashamed — proud.

I know what love means now, and instead of being ashamed of, i’m proud of it.

Fast — slow.

They sent me down a succession of compact, 9 boys who used to go fast when і wanted to go slow, and slow when і wanted to go fast.

Giant — pigmy.

«So you think your friend in the city will be hard upon me, if і fail a payment?» — says the trooper, looking down upon him like a giant. «My dear friend, і am afraid he will,» — returns the old man looking up at him like a pigmy.

Open — close.

Maida opened ii just wide enough for me to enter, then closed it again quickly.

Question — answer.

«A lot of nice one, eh?» — said Maida, she had the local habit of placing the word «eh» at the end of her remarks, questions and answers alike.

Young — old.

Kathleen was a little younger then me, but looked much older.

Man — woman.

«I'll say, man» — said Isa, for she also used the common currency, adding «man» to most of the statements she addressed to man and woman alike.

Black — white.

I have no objection to sit down and listen, but і don’t see how than can make black white.

Boy — girl.

«Thomas, if it’s a boy,» — she said «after my uncle. But if it’s a girl i’d like something fancy for a first name.».

More — less.

But she kept eyeing Henry with interest, and the reproachful tone was more or less a routine affair.

Come — go.

The hell with the money: come easy go easy.

Clean — dirty.

She didn’t simply look clean, she looked as if she had never been dirty.

Lie — truth.

And remember, the truth, however ashamed of it you may be, is better than any lie.

With — without.

We must not think of the things we could do with but only of the things that we can’t do without.

Love — money.

Dehn, son — in — law, who had married Pamela — whether for love or money was never quite clear to the widow.

Here — there.

There were ships of mail standing like ghosts in armour, here and there.

Near — far.

Near, far wherever you are, і believe that the heart does go on.

Друга ж група антонімів, аффиксальных, утворюється під час допомоги негативних префіксів: un -, який зраджує дієслову протилежне значення, іменником, прикметником і прислівникам — негативне значення не; без; in -; (il -; im -; ir -;); dis -, який зраджує слову негативного значення, свідчить про позбавлення чого — або, свідчить про поділ, розсіювання врізнобіч; і негативного суфікса -less, який зраджує слову негативного значення. Аффиксальные антонимы:

Willing — unwilling.

Gordon had made Smith an easy partner in these thefts, not willing and unwilling, but simply an assumed partner.

Willing — done, given, etc. readily or enthusiastically.

Unwilling — not wanted to do something.

У значенні слова unwilling міститься негативна частка NOT, що є елементом освіти антонімів, тому дані слова є антонимами.

Happy — unhappy.

«Sue, і believe you are not happy…» — «Of course, і am!» — she contracted. «How can a woman be unhappy who has only been married eight weeks to a man she chose freely?».

Happy — fortunate, lucky.

Unhappy — unfortunate; that is or should be regarded.

Значення слова unhappy містить негативне слово unfortunate, яке утворилося від fortunate+un, який зраджує слову негативне значення, тому дані слова є антонимами.

Honest — dishonest.

This man Steuer fancied that he was dishonest, and that he, Mallenhauer, was honest.

Honest — telling the truth; not lying.

Dishonest — not honest.

Значення слова dishonest містить негативну частку NOT, яка є важливим елементом освіти антонімів, тому дані слова будуть антонимами.

Approve — disapprove.

Who am і to approve or disapprove?

Approve — to feel or believe that somebody/something is good, acceptable or satisfactory.

Disapprove — to consider somebody/something to be bad, wrong, foolish.

Значення даних слів містять протилежні семи good і bad, тому це слово є антонимами.

Dependent — independent.

We’re all really dependent in nearly everything and we make a fuss about being independent in something.

Dependent — needing somebody/something in order to live or survive.

Independent — not dependent on other people or thing.

Значення слова independent містить негативну частку NOT, яка є важливим елементом освіти антонима, тому дані слова є антонимами.

Human — inhuman.

Like — dislike.

«But why do you like markets and dislike stories?» — «Because markets are human and stories inhuman.».

Human — kind, good.

Inhuman — lacking normal human qualities of kindness, pity, etc, extremely cruel.

Значення даних слів містять протилежні семи good і cruel, тому ті слова є антонимичной парой.

Legal — illegal.

They rallied the Negro people and their allies against the lynches, legal and illegal.

Legal — of, based on or concerned with the law.

Illegal — against the law; not legal.

Значення слова illegal міститься негативна частка NOT, яка є важливим елементом освіти антонімів, тому дані слова будуть антонимами.

Visible — invisible.

In the see there are more things invisible, than visible.

Visible — that can be seen; in sight.

Invisible — that cannot be seen; not visible.

Значення слова visible містить негативну частку NOT, яка є важливим елементом освіти антонімів, тому дані слова є антонимами.

Regular — irregular.

But these footsteps were so odd that one couldn’t decide them regular or irregular.

Regular — done or happening often, frequently.

Irregular — not happening, coming, done, etc. regular, varying.

Значення слова irregular містить негативну частку NOT, яка є важливим елементом освіти антонімів, тому дані слова будуть антонимами.

Coloured — uncoloured.

On those walls, wherever the eye roved, were prints coloured and uncoloured, old and new, depicting the sports of racing and prize — fighting.

Tied — untied.

People get tied up, and sometimes they stay tied — because they want to stay or because they haven’t the will power to break or others become untied and make a new start.

Engage — disengage.

«How soon will you be disengaged?» «I didn’t say you і was engaged.».

Explicable — inexplicable.

The proposal was monstrous, inexplicable or explicable only by the assumption that his mind, while not unhinged, had temporarily lost its balance.

Filial — unfilial.

«I have seen a good deal of what is filial in my times, Sir,» said Mould, «and what is unfilial too.».

Inside — outside.

And also, he expected that the management demanded of all boys that they look well outside as well as inside the hotel.

Just — unjust.

The A.F. of L. port leaders, as loyal servitors of capitalism, unquestionable support all wars, just or unjust, declared by the capitalist class and its government.

Kindness — unkindness.

Clare thanked Sir Willoughby for the kindness thinking of her father, mentally analising the kindness, in which at least she found no unkindness, scarcely egoism, though she knew it to be true.

Latching — unlatching.

The German major looked obliquely at Yetes, his slender fingers latching and unlatching.

Lock — unlock.

None went near them, either to lock or unlock.

Able — unable.

«Suppose і am unable to do the job?» — «Then you wouldn’t be able to cash the note.».

Active inactive.

The cumulative effect of merely remaining inactive when one ought to be active was terrible.

Adequate — inadequate.

To pull is to exert a drawing force whether adequate or inadequate; as the fish pull on the line, as dentist pulls a tooth.

Advantages- disadvantages.

Only much later did Tony attempt to sum up the advantages and disadvantages of his upbringing.

Appearing — disappearing.

He had a talent for appearing when he was not wanted, and a talent for disappearing when he was wanted.

Audible — inaudible.

Little audible links, they are chaining together great inaudible feelings and purposes.

Aware — unaware.

If the American was too aware of himself, then this Russian was too unaware of himself.

Believe — disbelieve.

I am neutral. I don’t believe in ghosts but і don’t disbelieve in them.

Calculable — incalculable.

All is capria; the calculable world has become incalculable.

Clasp — unclasp.

As they rode — in complete silence for a while — he hands clasped and unclasped definitely.

Сlinch — unclinch.

They swayed back clinched together against the gate; then both, as if struck by the same idea unclinched and raised their fists.

Concerned — unconcerned.

It concerned her in some way, but she herself was unconcerned, and she slid without effort into the position of mistress of the farm.

Decisive — indecisive.

Katherine admired him for it and would always choose him in his decisive moments in preference to an indecisive MacGregor.

Democratic- undemocretic.

Of course, there are different forms of capitalist rule. There are constitutional and unconstitutional monarchies, democratic and undemocratic republics, personal, military and fascist dictatorships.

Do — undo.

What’s done can’t be undone.

Emotional — unemotional.

A shrewed observer might have remarked that the emotional temperature rather rose at so unemotional interruption.

Encourage — discourage.

Thus, the editorial sought to encourage fascist elements in the community and to discourage all who might fear violence.

Worthiness — unworthiness.

The sense of unworthiness is a guarantee of the worthiness ensuing.

Free — unfree.

In fact, she had felt as she still felt neither free nor unfree.

Comprehensible-incomprehensible.

«Then mr. Rouncewell,» returns Sir Leicester, «the application of what you have said is to me incomprehensible.» — «Will it be more comprehensible Sir Leicester if і say…».

Heroic — unheroic.

He ordered early breakfast, and wanted to look at the newspaper, and felt somehow heroic and useful in not looking at it. But there were still crawling and totally unheroic hours of waiting before Dr. Patten returned.

Civilized — uncivilized.

Sometimes you think its soft and sometimes sly, and sometimes murderous, and sometimes uncivilized and all the time it’s only civilized.

Frequently — infrequently.

The curtains were always heavy, frequently brown and infrequently red.

Tangible — intagible.

And behind this tangible dread there was always that intangible trouble, lurking in the background.

Pleasant — unpleasant.

«Really, Barbara, you go on as if religion was a pleasant subject.» — «I don’t find it an unpleasant subject, my dear.».

Likes — dislikes.

«Things do last,» cried Fleur «with me anyhow — especially likes and dislikes.».

Humorous — unhumorous.

He was becoming like Katherine — planning humorous situations at unhumorous moments.

Reasonable — unreasonable.

Now it seemed one of the most reasonable things in the world that і should have come, and now one of the most unreasonable.

Morality — immorality.

Just as one doesn’t mind men practising immorality so long as they own they are in the wrong by preaching morality, so і could forgive Andrew for preaching immorality while practised morality.

Adulterated- unadulterated.

My products all fresh, pure unadulterated, stamped and correctly weighed… We have never adulterated our opium since that day.

Intelligently-unintelligently.

Intelligently or unintelligently, і try to follow the line of self — interest, because as і see it there is no other guide.

Chequered — unchequered.

Soams had been her mainstay throughout 34 years chequered by Montegue Darty, had continued her mainstay in the theirteen unchequered years since.

Capable — incapable.

We agreed we were capable of almost anything and we agreed he was incapable of hurting his master.

Mature — immature.

His mind is a mature, not an immature one.

Order — disorder.

Well, Clara’s not like you. She belongs to the new order or disorder.

Selfish — unselfish.

The love of a mother for the children is dominant, leonine, selfish and unselfish.

Проте, слід зазначити, що ні в усіх значень однієї й тієї ж слова може бути антонимы.

Agree — v. З п’яти значень лише три мають антонимы:

1.to say «yes», ex: I asked for a pay rise and she agreed. — refuse.

2.to have a similar opinion to somebody, ex: I agree with his analysis of the situation. — disagree.

3.to be consisted with something; to match, ex: You account of the affair doesn’t agree with hers. — disagree.

Broad — adj. З восьми значень лише одна має антонім: 1. large in extent from one side to the other, wide, ex: He’s tall, broad and muscular. — thin.

Credit — n. З семи значень лише 2 мають антоніми: 1. the state of having money in one’s bank account, ex: I’m about $ 400 in credit at the moment. — debit.

2.praise, approval, respect, ex: I can’t take any of the credit — the others did all the work. — discredit.

Direct — adj. З чотирьох значень лише одна має антонім: 1. exact, complete, ex: That’s the direct opposite of what you told me yesterday. — indirect.

Full — adj. Із двох значень лише одна має антонім: 1. containing as much as possible; completely filled, ex: The cupboard was stuffed full of old newspapers. — empty.

Hard — adj. З тринадцяти значень лише три мають антоніми: 1. stif and solid and not easy bent or broken, ex: Ground made hard by frost. — soft.

2.not feeling or showing affection, pity, etc, ex: They exchanged hard words and went the separate ways. — soft.

3.containing calcium and other mineral salts, ex: Our water is very hard. — soft.

Order — n. З чотирнадцяти значень лише 2 мають антоніми: 1. the state that exists when people obey the laws, rules or authority, ex: The police are trying to restore public order. — disorder.

2.the state of being carefully and neatly arranged, ex: Get your ideas into some kind of order before beginning to write. — disorder.

Black — adj. З дев’яти значень лише три мають антоніми: 1. of the very darkest colour, ex: A big black cloud appeared. — white.

2.without milk, ex: Two black coffees, please. — white. 3. of a race that has dark skin, ex: Many black people emigrated to Britain it the 1950s. — white.

Wet — adj. З чотирьох значень лише 2 мають антоніми: 1. covered or soak with liquid, esp. Water, ex: Her cheeks were wet with tears. — dry. 2. raining, ex: It was the wettest October for many years. — dry.

Інші значення цього терміну немає антонімів: 3. recently applied and not yet dry or set. 4. without energy, strenth or courage.

Active — adj. З шести значень лише 2 мають антоніми: 1. doing things; lively, ex: She takes an active part in local politics. -inactive. 2. of the form of a verb whose subject is the person or thing that performs the action (grammar), as in He was driving the car and the children have eaten the cake. — passive.

Advance — v. З шести значень лише 2 мають антоніми: 1. to move or put somebody/something forward, ex: He advanced his queen to threaten his opponent’s king. — refreat. 2. to move an event forward to an earlier date, ex: The date of meeting has been advanced from 10 to 3 June. — postpone.

Behind — prep. З чотирьох значень лише одна має антонім: 1. at or towards the back of somebody/something, ex: Who’s the girl standing behind Richard? — in front of. В інших значень даного слова немає антонімів: 2. making less progress than somebody/something. 3. giving support to or approval of somebody/something. 4. responsible for starting or developing something.

Deep — adj. З дев’яти значень лише одна має антонім: 1. extending a long way from top to bottom, ex: a deep river box. — shallow.

Down — adv. З дев’яти значень лише чотири мають антоніми: 1. from the upright position to a lower level, ex: He bent down to pick up his gloves.- up. 2. indicating a lower place or state, ex: The bread is on the third shelf down. — up. 3. to be read from top to bottom, not from side to side, ex: I can’t do 3 down. — across. 4. away from a university (Brit), ex: going down at the end of the year. — up.

Dream — n. З чотирьох значень лише одна має антонім: 1. a sequence of scenes and feeling occurring in the mind during sleep, ex: Good night — sweet dreams! — nightmare. В інших значень даного слова немає антонімів: 2. a state of mind in which the things happening around one do not seem real. 3. an ambition or idea. 4. a beautiful or wonderful person or thing.

First — adv. З чотирьох значень лише одна має антонім: 1. before anyone or anything else; at the beginning, ex: I’ll finish my work first. — last. В інших значень даного слова антонімів немає: 2. for the first time. else. 3. to begin with. 4. in preference to something.

For — prep. Из сімнадцяти значень лише одна має антонім: 1. in defence or support of somebody/something, ex: I’m all for pubs staying open all day. — against.

Особливо широко використовуються антонимичные пари прислів'ях і приказках, які відображають багатовікової соціально — історичний досвід народу, мають стійку, лаконічну, ритмічно організованої форми і повчальний сенс. Прислів'я і приказки — явище думки, мови та мистецтва. Головне в прислів'ях і приказках не інформація, закладена в ній, а художнім образом, значеннєва двуплановость.

The time passes away but sayings remain.

Час проходить, сказане остается.

After a storm comes fair weather, after sorrow comes joy.

Після негоди — вёдро, після горя — радость.

As you sow, so you reap.

Що посієш, те й пожнешь.

Day and night are quickly in flight.

День так ніч — добу прочь.

One may make up a soft bed, but still is will be hard to sleep in.

М’яко стелить, так жорстко спать.

You needn’t be afraid of a barking dog, but you should be afraid of a silent dog.

Не бійся собаки брехливой, а бійся молчаливой.

If youth but knew, if age but could.

Якби молодість знала, а старість могла бы.

Better later than never.

Краще пізно, ніж никогда.

A chain is not stronger than its weakest link.

Ланцюг некрепче свого найпотужнішої звена.

Every flow has it ebb.

Кожен припливу є отлив.

An hour in the morning is worth two in the evening.

Година вранці стоїть дві години вечером.

There’d be no good fortune if misfortune hadn’t helped.

Якби не було щастя, та нещастя помогло.

Never put off till tomorrow what you can do today.

Не відкладай наступного дня те що можна зробити сегодня.

Breaking is not making.

Ламати — не делать.

Keep your moth shut and your ears open.

Тримай рот закритим, а вуха открытыми.

A living dog is better than a dead lion.

Живий пес краще мертвого льва.

Bad luck often brings good luck.

Немає лиха без добра.

One for all and all for one.

Один за всіх і всі за одного.

Further you hide it, closer you find it.

Подалі положешь — ближче найдешь.

The well — fed can’t understand the hungry.

Ситий, голодного не разумеет.

The morn is wiser than the evening.

Ранок вечора мудренее.

Knowledge is light, ignorance is darkness.

Навчання — світло, а неученье — тьма.

Expensive and tasty, cheap and nasty.

Дорого, так мило, дешево, так гнило.

You started speaking with delight and finished with a sorry sight!

Почали за здоров’я, скінчили за упокой.

Native dogs are fighting here, foreign ones should not interfere.

Свої собаки б’ються, чужі не мешают.

Old friends are better than new ones.

Старий друг краще нових двух.

Greet him according to the clothes, take leave according to what he knows.

По одежі стрічають, розумно провожают.

Отже, підсумовуючи главі, можна сказати, що дослідження прикладів красного письменства, підтвердило те що, що антонімія справді є способом висловлювання категорії «протилежність». Нами з’ясовано, що антонімами можуть бути як разнокоренные слова, і слова, утворювані з допомогою негативних префіксів і негативного аффикса. З іншого боку, став очевидним і те що, що не значення багатозначних слів англійської мають анонимичную пару.

Заключение

.

Отже, ми з’ясували, що антонімія, яка є досить широкий клас семантичної кореляції, є способом висловлювання категорії «протилежність». Антонімія — це явище щоб у лексичному значенні слів відбито їх противопоставленность одна одній. Головним критерієм, є постійне, спільне їх використання у контекстах. Антонімія буквально пронизує всю мова: від розмовної до самих вершин поетичного і прозового слова. Проте звичайне розуміння антонимии припускають противопоставленность однієї з семантичних компонентів змісту слова, що пропагують один, і тугіше сутність. Але, в принципі, можливо, й ширше розуміння антонимии, як протиставлення значеннєвих змістів слів, що пропагують дві різні сутності, за одному, а, по багатьом семантичним признакам.

Библиография.

1.Апресян Ю. Д. Лексична семантика. -М. Наука, 1974.-с.324 — 325.

2.Булаховский Л. А. Введення у языкознание.-М. Политиздат, 1953. Ч.2,С.45.

3.Гегель Г. В. Ф. Наука про логике.-М. Наука, 1971.-Т.2,С.64.

4.Головенко Ю. О. Текстоструктуры сучасного англійської.- Смоленськ: Держ. Пед. Инс — т. їм. Маркса, 1983.-С.66.

5.Дубровин Д. Н. Англійські і росіяни прислів'я і поговорки.-М.: Просвящение, 1993.-С.387.

6.Есперсен Про. Філософія граматики. М. Просвящение, 1958. С186.

7.Жиляева М. И. Типологія і функції лексичних конверсивов.//Автореф. Дис.конд.филол.наук. М. Ун — т дружби народів їм. П. Лумумбы, 1991. Сс1 — 2.

8.Жукова Н. А. Частка NOT як актуалізатор антонимических взаємин у лексике.//Проблемы вивчення слова: семантика, структура, форма. Тверь, 1990. Сс10 — 14.

9.Зуева Е. В. Конверсивные відносини у лексиці сучасного языка.//Автореф. Дис.конд.филол.наук. М, 1980. С10.

10.Зуева Е. В. Конверсивы у мистецькому тексте.//Функциональные особливості лексики англійської. Омськ, 1986. Сс3 — 9.

11.Комиссаров В. М. Словник антонімів сучасного англійської. М. Вид — у «Міжнародні отношения», 1964. Сс7 — 18.

12.Кондаков Н.І. Логічний словник довідник. М. Наука, 1975. С486.

13.Кудрявцева В. А. Конверсные відносини у семантичної структурі деятеля.//Деривация гаразд і терміносистемах. Владивосток, 1990. Сс153 — 166.

14.Кузьмин С. С. Шадрін Н.І. Русско — англійський словник прислів'їв і приказок. Санкт — Петербург. Мик. Лань, 1996.

15.Львов М. Р. Словник антонімів російської. М. Рус. язык, 1984. Сс9 — 12.

16.Моисеев М. В. Кошти висловлювання категорії конверсивности в англійському языке.//Вопросы філології і методик викладання іноземних мов. Омск, 1998. Сс149 — 156.

17.Москальская О. И. Семантична парадигматика і деривация. М. Наука, 1964. Сс7 — 18.

18.Родичева Э. И. До проблеми про антонимии.//Семантические і фонологические проблеми прикладної лінгвістики. М. Вид — у МГУ, 1968. Сс284 — 296.

19.Фролова І.Т. Філософський словник. М. Политиздат, 1991. С371.

20.Hornby. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of current English. Oxford University, 1995.

21.Шубина О. И. Умови актуалізації антонимических відносин.// Систематичні взаємодії мовних одиниць. Л, 1985. Сс143 — 149.

22.Ярцева В. М. Лінгвістичний енциклопедичний словник. М. Радянська энциклопедия, 1995. Сс35;234 — 235.