Культура. 
Основні поняття

Культура. Основні понятия.

Культура — в соціології під культурою у сенсі цього слова розуміють специфічну, генетично не наслідувану сукупність коштів, способів, форм, зразків і орісатирів взаємодії людей з середовищем існування, які ови виробляють у спільній асизви підтримки певних структур роботи і спілкування. У вузькому значенні культура трактується в соціології як система колективно поділюваних цінностей, переконань, зразків і норм поведінці, властивих певної групи людей.

Цивилизация — рівень у суспільному розвиткові матеріальної культури, досягнутий даної суспільно-економічної формацией.

Образ життя — сукупність звичок, діянь П. Лазаренка та т.д. даного індивідуума, спосіб його существования.

Привычки — сформований спосіб здійснення індивідуумом чего-либо.

Обычаи — сприйнята з минулого форма соціальної регуляції роботи і відносин людей, яка відтворюється у суспільстві чи соціального групі і причина щодо його членів. Звичай полягає у неухильному дотриманні сприйнятим з минулого розпорядженням. У ролі звичаю можуть виступати різні обряди, свята, виробничі навички та т. буд. Звичай — неписані правила поведения.

Обряды — це совокупностъ символічних стереотипних колективних дій, що втілюватимуть у собі ті чи інші соціальні ідеї, уявлення, норми та наукові цінності і викликають певні колективні почуття. Сила обряду у його эмоционально-психологическом вплив на людей. У обряді відбувається як раціональне засвоєння тих чи інших норм, цінностей і ідеалів, а й співпереживання їх учасниками обрядового действий.

Традиции — елементи соціального і охорони культурної спадщини, які передаються з покоління до покоління і що зберігаються у певному співтоваристві, соціальної групи протягом багато часу. Традиції функціонують переважають у всіх соціальних системах і є необхідною умовою їх життєдіяльності. Зневажливе ставлення до традиції призводить до порушення наступності у розвитку суспільства і культури, до втрати цінних досягнень людства. Сліпе ж захоплення традицією породжує консерватизм і застій у громадському жизни.

Нравы — неофіційні норми поведения.

Ценности — це властивість тієї чи іншої громадського предмета, явища задовольняти потреби, бажання, інтереси. Цінності формуються внаслідок усвідомлення соціальним суб'єктом власних потреб в соотнесении їх з предметами навколишнього світу, т. е. в результаті ціннісного відносини, реалізованого в акті оценки.

Субкультура — це набір символів, переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, які різнять те або інше співтовариство, або якусь соціальну группу.

Доминирующая культура — переважна у цій области.

Контркультура — що виникає на противагу доминирующей.

Культурная статика — стагнація, застій у культурній жизни.

Культурная динаміка — зміни у культурному житті общества.

Культурное спадщина — які від попередніх поколінь культурні ценности.

Массовая культура — невідь що високохудожній шар культури, доступний усім верствам общества.

Элитарная культура — культура, доступна і зрозуміла лише деяким верствам суспільства, на відміну массового.

Культурная дифузія — взаємопроникнення культур.

Селективность культури — вибірковість культуры.

Культурная інтеграція — об'єднання будь-яких культур.

Аккумуляция — накопичення будь-яких цінностей чи іншого в культуре.

Трансмиссия — передача будь-яких культурних ценностей.

Артефакт — штучно зроблений, тобто. освіти, невластиві даної культуре.

При підготовці цієї роботи було використані матеріали із сайту internet.