Налоги на споживачів

Налоги на потребителей.

Светуньков С.Г.

Налоги є обов’язковою атрибутом існування кожної держави — ще У. Петти писав, що сплачувати податки має бути таке ж природне, є чи пити. Досвід розвитку цивілізації показує, що платити нормальні податки — це справді природно, платити ненормальні податки — це неестественно.

Вся проблема залежить від визначення тієї кордону, яку нормальні податки стають ненормальними. Нині економісти оперують кривою А. Лаффера, що досить схематично, але ж надто наочно демонструє цю проблему. Проте чітких розрахунків, як обгрунтовують саму криву і його чисельні характеристики, економічна наука поки що не дала. Крива А. Лаффера характеризує загальний податковий гне, загальної тенденції, аби дати можливості перейти до рівня конкретних податків.

Известно, що способи обчислення різних податків — різні, різняться наслідки запровадження кожного податку. Я докладно у цьому питанні - в відповідної наукову літературу читач легко може задовольнити своє цікавість з цього приводу. Я розгляну, як і інтерпретувати податки, знаючи закон зміни рівноважних кривих і графічне зображення проекцій цих кривих на відповідні ортогональные плоскости.

Хотя видів податків досить багато, з метою мого наукового дослідження цілком досить їх згрупувати на два великі группы:

— податки, мають вплив на поведінка споживача, і.

— податки, мають вплив на поведінка производителя.

К першим можна віднести прибуткового податку, податку майно фізичних осіб тощо. До других — податку з прибутку, акцизний податок, податку додану вартість, податку майно юридичних осіб і т.д.

Вначале я розгляну вплив податків на споживача. Природно, будь-який податку споживача зменшує його дохід. Це — зменшення залежить від цього, як податок береться. У випадку можна назвати три виду податків і трьох способу їх стягування в споживачів, якщо розглядати залежність величини податку доходу споживача.

Первый спосіб — регресивне оподаткування, коли рівень податкової ставки зменшується з зростанням доходу. Мені тепер складно призвести такі випадки у світі, хоча, якщо покопатися в анналах історії, то приклади знайти вдасться. Це можна, наприклад, коли всі споживачі платять те ж фіксовану суму, наприклад, 100 рублів незалежно доходу. Тоді зі зростанням доходу частка податкових відрахувань при фіксованою величині податку зменшуватиметься, і Симоненком очевидні буде регресивне оподаткування. Отож він у принципі возможно.

Второй спосіб — пропорційне оподаткування, коли податок обчислюється за єдиною ставці незалежно доходу. Такий спосіб обчислення прибуткового податку який чимало років практикувався колишнього СРСР — прибуткового податку тоді становив практично всіх громадян СРСР 12% від доходов.

Третий спосіб — прогресивне оподаткування, практикується нині у більшу частину країн світу, коли прибуткового податку обчислюється за ставкою, зростаючій зі зростанням доходу потребителя.

Далее слід подивитися на вплив кожного з цих способів оподаткування на поведінка споживачів, які повсякденного від попиту й товари, такими які є. Але, передусім, потрібно зробити важливе зауваження. Ці дві групи товарів відрізняються одна від друга як тим, яких сходинках піраміди потреб з позицій споживача (піраміда Маслоу) вони знаходяться. Очевидно, правильна гіпотеза — про тому, що замість більш вищому щаблі ієрархії потреб покупцям стоїть предмет, тим більше у його ціні частка праці та менші надходження до собівартості частка матеріальних витрат. Ця гіпотеза представляється мені цілком обгрунтованою. Справді, предмети першої потреби у достатньо «грубі «- з їхньої виробництво потрібно дуже кваліфіковану працю, але досить багато сировини й матеріалів. По суті, вони є дуже незначна перетворення з допомогою ручного чи частково автоматизованого праці природних ресурсів. Споживчі якості товарів першої потреби у результаті пов’язані з властивостями цих ресурсів, закладені у них сама природа заклала. Товари, які є предметами першої необхідності, зазвичай, несуть у собі нові споживчі якості, не закладені у товарі природою, отже, містять у собі значну частину праці, що й перетворює природні ресурси у цей товар.

Значит, якщо споживає товари першої потреби у значно більшою ступеня, ніж другу групу товарів, то:

— по-перше, такий попит не надає стимулюючого на науково-технічний розвиток, що з необхідністю значних перетворень природних ресурсів до створення нових товаров,.

— по-друге, продуктивності праці залишається дуже низької через брак передових технологий,.

— по-третє, матеріаломісткість національного доходу видається дуже значительной.

Из останнього виведення, до речі, слід забувати і зворотний висновок — можна судити про рівень доходів населення регіонів чи країн й рівнем загальної економічної розвитку по показнику матеріаломісткості національного доходу. Що матеріаломісткість, тим нижчий рівень доходів населення і тих менше розвинена страна.

Эти їхня думка може виявитися дуже важливими щодо оптимальної структури податку споживання, оскільки дозволяють будувати висновки про податках на споживачів із позицій державного управления.

Итак, спочатку я покажу, як кожен із трьох типів оподаткування доходів споживача з його поведінка над ринком товарів першої необхідності. І тому необхідно скористатися отриманими раніше малюнками і зображенням проекції рівноважної кривою на площину объем-доход.

Я переніс без зміни одне із малюнків, який зображає проекцію рівноважної кривою на площину объем-доход, у цей параграф виявив його номером 1.

Что означає оподаткування доходів, коли в споживачів із доходів віднімають те ж величину як єдиного податку? Графічно це, що проекція рівноважної кривою малюнку 1 зрушила вправо паралельно самої цю саму величину.

При цьому принципових змін — у характері споживання не з’явиться — хіба що фахівцям-філологам збільшиться число людей, доходи яких немає дозволятимуть їм набувати частина товарів першої потребі - і зменшиться число споживачів, яких від цього товару інші товары.

.

Рисунок 1. Проекція рівноважної кривою на площину объем-доход.

Следует у своїй пам’ятати таке. Якщо сьогодні держава зацікавлений у отриманні певної суми доходу цього податку і, розділивши цю величину на загальне число платників податків, буде вичитати отриману суму з заробітків всіх, то з’явиться категорія громадян, яких можна назвати злиденними, вони мати прибутки нижче прожитковий рівень. Саме у сучасних податкових системах світу з оподаткування з доходів громадян спочатку віднімають ту або ту величину, що характеризує прожиткового мінімуму, і лише для того решту оподатковують налогом.

То саме станеться і ніколи зі попитом на товари, які для споживача необхідними. Рівноважна крива зрушить у своїй паралельно сама собі вправо на величину цього налога.

Отрицательные боку подібного оподаткування очевидні, тому надалі я — не буду це способ.

Характеристика попиту зміниться інакше, якщо використовувати другий спосіб обчислення податку, саме — коли податок обчислюється за ставкою незалежно доходу споживача.

При цьому доходу споживача З віднімається неоподатковуваний мінімум Див, а потім отриманої величини обчислюється податок за певною ставці a. У результаті располагаемый споживачем дохід Порівн легко знайти відніманням від доходу цієї суммы:

Ср = З — (З — Див) a (1).

Графически це що.

До доходу, рівного Див, крива попиту не змінюється — цей дохід не оподатковується податком. Потім, по тому, як споживача перевищив цю величину, його реальний прибуток зменшується на величину вычтенных податків.

Это означає, що споживач має меншою величиною коштів, отже, набуває менше товару. Рівноважна крива, як і його проекції, стає хіба що «розтягнутої «вздовж осі доходу.

Эти перетворення зображені малюнку 2. Нова проекція рівноважної кривою на цю площину з урахуванням оподаткування споживача нанесена на малюнок жирною лінією.

Из проекції переконаємося у цьому, що ситуація у поведінці споживача суттєво змінилася.

С одного боку, зменшився обсяг споживання цього товару що в осіб з відносно низьким достатком — першу ділянку проекції нової кривою вже проходить нижче старої кривою.

С з іншого боку, збільшився і обсяг споживання товару першої необхідності у на осіб із досить високим достатком — обсяг придбань знову кривою після того, як обсяг споживання «перевалив «на власний максимум, вище, ніж у разі, коли споживач ніяким прибутковим податком не облагается.

Что це для практики оподаткування?

Для здобуття права відповісти на питання, слід зазначити, що аналогічний процес є і на проекції рівноважної кривою на площину цена-доход.

.

Рисунок 2. Вплив податку, изымаемого за ставкою незалежно від величини дохода Это отже, що споживачі з низьким достатком купують товарів першої необхідності трохи менше, оскільки располагаемый дохід вони зменшився. Водночас готові сплачувати них і нижчу ціну. Навпаки, споживання цього товару особами з досить високим достатком збільшується, і передплачувати кожну одиницю товару і готові дедалі більше.

Как вплине такий спосіб оподаткування споживання товарів, які є предметами першої необхідності?

Для цього знову скористаюся отриманими раніше малюнками, зокрема, малюнком, на якому було зображено проекція рівноважної кривою на площину объем-доход товару, яка є предметом повсякденного попиту. На малюнку 3 зображено ця проекція тонкої лінією. Толстой лінією малюнку зображено проекція кривою після обчислення у споживача податку.

В цьому слід звернути увагу до следующее.

Во-первых, располагаемый дохід у споживача такий, що він менше, ніж тому разі, коли доходи, а також. Це означає, що проекція рівноважної кривою розпочнеться о точці, правіше колишнього минимума.

.

Рисунок 3. Проекції рівноважної кривою на площину объем-доход для предметів, не є необходимыми Во-вторых, крива стає більш пологою і прибуток, у якому споживача перестає цікавити даний товар, та її інтереси переключаються в інший, менш необхідний товар, значно пізніше. Не можна у своїй забувати про те, що число покупців цього товару зменшиться, оскільки кількість споживачів товарів першої необхідності збільшується. Докладніше позитивні і негативні сторони цього явища я покажу наприкінці параграфа, і тепер просто відзначу це обстоятельство.

Рассмотрю тепер третій випадок, саме: вплив прогресивної шкали оподаткування доходів споживача на рівноважну криву товару повсякденного спроса.

Напомню, що прогресивна шкала оподаткування передбачає збільшення ставки прибуткового податку зі збільшенням доходу. Спочатку від доходу віднімається неоподаткований база Див з сумою доходу до деякою величини С1 оподатковується по ставці a 1. Якщо дохід яких перевищує цю величину, то не та частина доходу, яка перевищує С1, оподатковується за вищою ставці a 2 до деякою величини С2. Якщо ця величина перевищена, то сума перевищення знову оподатковується за більш високої ставки і т.д.:

Ср = З — (С1 — Див) a 1 — (С2- С1) a 2 — (С3 — С2) a 3 -… (2).

Что означатиме графічно для рівноважної кривою такий спосіб оподаткування? Покажу це малюнку 4, але спочатку зменшу масштаб осі доходов.

.

Рисунок 4. Проекція рівноважної кривою товару першої необхідності при прогресивному налогообложении Как й у старому разі, до доходу CМ равновесные криві та його проекції збігаються. Потім, з найбільшим досягненням у споживача дедалі більших і великих доходів, вони оподатковуються в усі більшої й більшої ступеня. Через війну, після досягнення граничних значень С1, С2 і С3, рівноважна крива і його проекції стають дедалі більш пологими.

Легко побачити з малюнка 4, що загальні обсяги споживання товарів першої необхідності у своїй значно збільшуються, збільшується ще й обсяг грошових коштів, які витрачає населення купівля цих товарів. Очевидним наслідком цього і те, що вища потреба у товарах першої необхідності мусить бути задоволена великою кількістю працівників підприємствах, що випускають дані товары.

Значит, багато робітників трудиться саме у цій сфері, у якій мало прогресивних технологій, превалює а ручна праця, і це, цілком очевидний, не сприяє розвитку НТП.

Платежеспособный попит на товари, потребують вищих технологій, зменшується, а частка споживання товарів матеріаломістких збільшується. Як засвідчили раніше, у своїй збільшується споживання сировини й матеріалів, оскільки предмети першої потреби у своєю більшою частини не трудомісткі. Це означає, що у таких умов частка заробітної плати у собівартості продукції стає малої і продуктивності праці загалом країні уменьшается.

В умовах прогресивного оподаткування ще більше витягнутої вздовж осі доходів стає проекція рівноважної кривою товару, яка є предметом першої необхідності. Ця проекція зображено малюнку 3 пунктирною линией.

Теперь саме час розглянути взаємозв'язок між ефективним оподаткуванням доходів громадян, і рівнем розвитку. І тому пропонується наступна класифікація. Населення кожної країни складається з людей малими доходами, середніми статками і великими доходами. Рівень розвитку характеризується тим, як у країні людей малими, середніми великими доходами. На малюнку 5 зображений умовний графік рівня розвитку на площині, одній з осей якої є дохід, а інший віссю — частка населення. На площині, обумовленою цими осями, зображені три умовні линии.

.

Рисунок 5. Рівні розвитку общества Первая лінія показує пропорції доходів населення слаборозвиненою країни. У цьому число людей низьким достатком є переважною, а частка людей, мають високі доходи, мала. Тому лінія має негативний кут нахилу до осі сукупних доходов.

Вторая лінія показує пропорції доходів населення розвиненою країни — у ній приблизно однакових кількостях є такі із малими, середніми і високим достатком. Тому цю лінію проходить паралельно осі доходів.

Третья лінія показує приблизні пропорції між доходами населення високорозвиненою країни — людей малими доходами значно менше, ніж людей зі середніми доходами, а тих, своєю чергою, менше, ніж людей високими доходами.

Хочу вкотре повторити, що у роботі мають на увазі накопичений дохід, тобто майно і заробіток. Розташування ліній малюнку 5 умовно — відбивають лише загальні пропорції. Проте ці пропорції дозволяють казати про найбільш ефективному вигляді оподаткування доходів громадян у кожній із можливих случаев.

Первый випадок, коли країна є слаборозвиненою. До цього рівня, на жаль, слід вважати і сучасну Росію. Прогресивне оподаткування доходів у цьому випадку призведе до зменшення купівельної спроможності людей із середнім та високим статком. Як засвідчили у тому параграфі, у своїй змінюється структура їх споживання — збільшуються обсяги споживання товарів матеріаломістких і зменшується споживання товарів трудомістких. Отже, структура споживання диктує відповідну структуру виробництва, яка не сприяє динамічного розвитку наукомісткого виробництва. У цьому спостерігається замкнуте коло — доходи малі через матеріаломісткого виробництва товарів першої потребі - і повсякденного попиту, у яких продуктивності праці та її кваліфікація невеликі. Малі доходи диктують структуру споживання, у якій превалюють нетрудоемкие і ненаукоемкие товари. Будь-які прагнення до зароблянню більш значні доходів до помітним результатам не наводять — внаслідок прогресивного оподаткування доходи залишаються малими і структура потреб не меняется.

Значит, у разі найефективнішою з погляду економічної динаміки є пропорційне оподаткування, коли прибуткового податку з єдиної відсоткової ставці громадянам із будь-якими доходами. Посилення податкового навантаження на на осіб із високим достатком можна досягнути з допомогою запровадження податків на майно, але ставки цих податків нічого не винні бути високими — інакше нічого очікувати стимулу до накопичення цієї маленької частини богатства.

Для розвиненою країни, що має кількість громадян із малими, середніми і високими доходами приблизно однакове, доцільний інший підхід. Тут доречне прогресивне оподаткування із невисоким зростанням ставки податку. Кількість цих ставок має бути невеликим, не бажаючи ставки мають бути відносно невисокими, щоб стимулювати малозабезпечені верстви і среднеобеспеченные верстви населення до зростання накопичених доходів. У цьому високі заробітки будуть змінюватися ними на майнову частина прибутку. Щоб стимулювати цього процесу податку майно може бути невеликим, а не та частина грошового доходу, що спрямована збільшення майна, маєш бути у значної ступеня виведено з-під налогообложения.

В цьому випадку структура споживання сприятиме дедалі зростаючого попиту, отже, і випуску трудомісткою і наукомісткої продукції. Тому динаміка економічного розвитку буде нормальной.

Для високорозвиненою країни характерно мале споживання товарів першої необхідності і високе споживання трудомісткою і наукомісткої продукції. Щодо високі податки на групу на осіб із високим достатком особливо змінять структуру їх споживання — де вони перемістяться у групу зі середніми доходами, а обсяги споживання товарів першої необхідності залишаться лише на рівні, близький до раціональним обсягам. У той самий час високі ставки податків обмежуватимуть прагнення цієї групи придбання предметів розкоші, які, зазвичай, немає високої технологічністю виробництва. До того ж, зберігаючи податкові пільги на частина прибутку, що призводить до підвищення накопиченого доходу, вдасться зорієнтувати попит на товари високотехнологічного производства.

Таким чином, для високорозвиненою країни прогресивний прибутковий податок з кількома ставками є найоптимальнішим. У цьому, ставлення між першою і останньої ставкою податку може бути досить великим. У той самий час значну частину податкових надходжень може становити податки на майно. Можливий поступовий перехід прибуткового податку з заробітків на прибутковий податку з накопиченого доходу. І тут цікава можливість повернення до єдиної ставки податку на располагаемый індивідуумом накопичений доход.

Во першій-ліпшій нагоді слід передбачити податкові пільги тим громадян, які набувають високотехнологічної продукції, вироблену у країні, в такий спосіб, через стимулювання попиту стимулюється зростання НТП. Це означає, разом із митами, які захищають вітчизняного виробника, слід також запровадити податкові звільнення споживачам вітчизняних високотехнологічних товарів. Наприклад, покупці вітчизняних легкових автомобілів віднімають зі свого сукупного доходу суму, витрачену на його придбання автомобіля на первинному рынке.

Разбиение на країни знайомилися з тій чи іншій групою громадян із певними доходами дуже умовно — у країні існують і досить бідні і дуже багаті. Чи можна поєднати висновки, отримані у цьому параграфі на цей випадок? Відповідь на це буде дано мною по тому, який у мене розгляну вплив податкового тягаря на виробників товарів, коли матеріалів буде цілком достатньо, щоб дійти невтішного висновку про структуру ефективної моделі податкової системи.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.