Оценка потреби у банківський кредит на фінансування поточних витрат у системі фінансового менеджменту підприємства

Оценка потреби у банківський кредит на фінансування поточних витрат у системі фінансового менеджменту предприятия.

Тоцкий Максим Николаевич, Ростовский державний економічний університет «РИНХ » .

Необходимость зростання конкурентоспроможності підвищує вимоги до якості менеджменту підприємств. Зростання управління немислимий не залучаючи формалізованого, науково обгрунтованого підходи до прийняттю управлінські рішення. Розглянемо приклад наукового підходи до ухвалення рішення про притягнення банківського кредиту на фінансування поточних витрат предприятия.

Любое рішення, зокрема і управлінське, приймається, виходячи з інтуїції, судженні чи раціональному розрахунку. Характерною рисою останнього є обгрунтування прийняття рішень з допомогою об'єктивного аналітичного процесу. Перебування раціонального рішення є саме виразної методики, техніки прийняття рішень. З цього погляду методика розрахунку необхідності залучення банківського кредити фінансування поточних витрат підприємства є логічний процедуру оцінки доцільності використання банківського кредиту як інструмент зовнішнього финансирования.

Расчет потреби у банківський кредит полягає в таких засадничих умовах. По-перше, можливість залучення ресурсів сприймається як одна з альтернатив усунення тимчасового розриву між припливом і відпливом грошових коштів. Рішення про притягнення кредиту приймається за умови більшої економічної доцільність цього способу зовнішнього фінансування, по порівнянню з іншими наявними у наявності способами покриття касового розриву. По-друге, система планування для підприємства повинна підтримувати функцію імітаційного моделювання. Для вибору оптимального джерела фінансування важливо матимуть можливість здійснення попередньої оцінки наслідків прийняття різних рішень — у разі під час використання тих чи інших способів покриття касового разрыва.

Процесс розрахунку необхідності залучення банківського кредити цілей покриття тимчасового розриву між надходженням і выбытием коштів включає два етапу: виявлення касового розриву (ідентифікація потреби у грошових засобах) і аналіз використання різних альтернатив покриття виявленого дефіциту. Кожен етап характеризується поставленої проти нього завданням і змістом. Завданням першим етапом є завчасне виявлення розміру дефіциту коштів, дати її виникнення, і навіть періоду збереження. Завданням другого етапу є визначення найефективнішого способу покриття дефіциту коштів. Розглянемо ув’язнення кожного этапа.

Задача першого етапу реалізується у рамках оперативно керувати підприємством з урахуванням системи бюджетування — технології планування, обліку й контролю грошових засобів і фінансових результатів. Система бюджетування включає у собі ієрархію фінансових планів, що об'єднує основні бюджети (бюджет руху коштів, бюджет прибутків і витрат, бюджет за балансом) і операційні бюджети, бюджети діяльності, які пов’язані з основной.

Иерархия бюджетів визначає спрямованість інформаційних потоків: основні бюджети формуються з допомогою даних, наданих бюджетами нижчого рівня: операційними, і навіть бюджетами інвестиційної і втрати фінансової діяльності. У своє чергу, дані необхідних формування операційних бюджетів, формуються з урахуванням даних регістрів внутрішнього управлінського обліку, котрий фіксує параметри господарських операцій для підприємства. Зазначені регістри внутрішнього управлінського обліку індивідуальні кожному за підприємства, загальним їм є відбиток зміни параметрів стану підприємства під впливом здійснюваних операцій. До регістрам внутрішнього обліку, зазвичай, відносять бази даних, здатні фіксувати стан ресурсів підприємства, замовлень прийнятих до виконання, специфікації різні види продукції, вироблені підприємством, виробничої програми розвитку й т.п.

Информация, необхідна на вирішення завдання виявлення факту дефіциту коштів, його величини, тривалості знаходить безпосереднє свій відбиток у бюджеті руху коштів (БДДС). БДДС — фінансовий документ, що становить в систематизованої формі на заданому інтервалі часу очікувані і фактичні значення надходжень і выбытий коштів підприємства. БДДС показує прогнозні значення залишку коштів на конкретну дату і сигналізує про планової потреби у додаткових ресурсах. Дані, використовувані в ролі вихідної інформацією БДДС, сформовані вихідними даними операційних бюджетів. Операційні бюджети є кошторису планових і фактичних значень надходжень і выбытий коштів, згруповані по ознакою скоєння підприємством операцій одного типу. Конкретна розбивка залежить від специфіки підприємства, за приклад можна запропонувати таку типологію: бюджет надходжень і відрахувань (надходжень від реалізації у межах видів продукції, відрахування на вигляді прямих витрат за ті чи інші види сировини), бюджет виплат зарплати, бюджет виплат податкових відрахувань, бюджет які забезпечують витрат (відрахування на постійні витрати), бюджет фінансової діяльності, бюджет інвестиційної діяльності. Частина інформації, поданої у операційних бюджетах, носить постійний характер, тобто. не залежить від ділову активність підприємства (постійні витрати, частина заробітної плати, частини податкові платежі). Значення інших статей безпосередньо залежить від скоєних підприємством операцій. Обмеження розгляду фінансової моделі підприємства лише на рівні бюджетів є недоцільним, т.к. вирішення завдань «розглянути варіанти мобілізації коштів» і «оцінити ефективність здійснення операції» необхідно матимуть можливість здійснення імітаційного моделювання, що дозволяє програвати різні варіанти прийняття управлінські рішення щодо вибору варіанта, наслідки вибору якого будуть оптимальними. Методика розрахунку потреби банківській кредиті, яка за принципом можливості підтримки діалогу «що, якщо?» повинна враховувати особливості формування операційних бюджетів, зміст яких залежить від параметрів функціонування підприємства, що у системі регістрів внутрішнього управлінського обліку.

Наличие зв’язку «регістри внутрішнього управлінського обліку — операційні бюджети — бюджет руху коштів» дозволяє аналізувати динаміку надходжень і выбытий коштів, що є відображенням усіх операцій, скоєних підприємством у процесі економічної діяльності. Т.а. з’являється можливість попередньої оцінки наслідків виконуваних операцій, прогнозування стану БДДС у разі вчинення (або скоєння) розв’язання тих чи інших операцій.

После виявлення розміру дефіциту коштів, дати його освіти і періоду функціонування необхідно ухвалити заходи для її ліквідації. Насамперед, з’ясовується причина дефіциту, першим варіантом покриття дефіциту може бути ліквідація його причини. Усі наявні альтернативи можна умовно розділити на групи. До першої входять різні варіанти модифікації структури руху коштів, пов’язані зі зміною графіків запланованих платежів (розгляд варіантів затримки платежів, можливостей скорочення терміну запланованих надходжень коштів). По-друге групу входять варіанти внесення змін — у виробничу програму підприємства із єдиною метою перенесення у часі виконання графіка виробництва, що вимагає відпливу коштів (придбання сировини, комплектуючих). У третю групу способів покриття дефіциту коштів, входять інструменти залучення зовнішнього фінансування, в частковості банківський кредит. Кожен варіант покриття дефіциту коштів має індивідуальними особливостями, пов’язані з характером наслідків, обумовлених використанням цього варіанту. Наприклад, використання банківського кредиту характеризується необхідністю виплати до дати суми кредитів і відсотків у ній, надходження коштів очікується не раніше певної даты.

Выбор конкретного способу покриття дефіциту коштів ввозяться два етапу. У першому етапі з наявних у розпорядженні альтернатив вибирають способи, доцільність яких підтверджуються розрахунки стратегічного характеру. Наприклад, прохання до контрагентам про прискорення розрахунків може знизити рівень довіри до підприємства, тому використовувати їх недоцільно. На другому етапі аналізуються наслідки використання кожного з вар’янтів. Критерієм вибору є фінансове становище підприємства, викликане використанням конкретного способу покриття дефіциту. Наслідки будь-який господарської операції, чиненої підприємством, б’ють по його фінансовому стані, може бути попередньо оцінений з допомогою системи імітаційного моделювання. Використовуючи зв’язок «регістри внутрішнього обліку — операційні бюджети — основні бюджети: бюджет руху коштів і бюджет витрат і доходів», ми можемо проаналізувати наслідки вибору кожного варіанта покриття дефіциту коштів, віддзеркалюваних на структурі БДДС і структурі прибутків і витрат. Облік наслідків використання кожної з наявних альтернатив дозволить здійснити оптимальний вибір.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.